Ухвала

від 13.01.2011 по справі 11/492 (2а-1186/08)

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 11/492 (2а-1186/08) Головуючий у 1-й і нстанції: Винокуров К.С.

Суддя-доповідач: Борисю к Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" січня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційни й адміністративний суд у скл аді колегії суддів:

Головуючого судді: Борисюк Л.П .,

Суддів: Грибан І.О.,

Ключковича В.Ю.,

при секретар і: Леон товичі М.А.,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні адміністр ативну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постан ову Окружного адміністратив ного суду м. Києва від 12 серпня 2009 року у справі за позовом О СОБА_3 до Головного управлі ння Служби безпеки України у м. Києві та Київській області , Головного управління Пенсі йного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомір ними та перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_3 зв ернувся з позовом до Головно го управління Служби безпеки України у м. Києві та Київські й області (далі - відповідач -1), Головного управління Пенсі йного фонду України в м. Києві (далі - відповідач-2) про визн ання дій по нарахуванню розм іру пенсії відповідача-1 непр авомірними та зобов' язання відповідача-2 здійснити пере рахунок пенсії з дати її приз начення - з 20.12.2007 року по 01.02.2008 рок у, включивши до її складу прем ії по наказу, одноразову грош ову винагороду, індексацію, м атеріальну допомогу на оздор овлення.

Постановою Окружного адмі ністративного суду м. Києва в ід 01.07.2009 року в задоволенні позо ву - відмовлено.

На вказану постанову суду п озивач подав апеляційну скар гу, в якій посилався на невідп овідність висновків суду пер шої інстанції обставинам спр ави та допущені порушення но рм матеріального і процесуал ьного права, що призвело до не правильного вирішення справ и, тому просив скасувати оска ржувану постанову з ухваленн ям нового рішення, яким задов ольнити позов.

Заслухавши суддю-доповіда ча, пояснення з' явившихся у часників процесу, перевіривш и матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова к олегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволе нню, а постанову суду першої і нстанції слід залишити без з мін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встанов лено судом першої інстанції, що позивач - старший прапор щик був звільнений з військо вої служби в органах Служби б езпеки України у відставку, з гідно з наказом ДСТСЗІ СБ Укр аїни від 18.12.2006 року № 200-ос за стат тею 65 п. «в»та ст. 66 п. «б»за віком . Після звільнення, з 20.12.2006 року п озивачу призначено пенсію за вислугу років на підставі ст . 43 Закону України «Про пенсій не забезпечення осіб, звільн ених з військової служби, та д еяких інших осіб».

Суд першої інстанції всебі чно, повно та об' єктивно роз глянув справу, правильно вст ановив обставини, яким та над аним доказам дав правильну п равову оцінку і прийшов до об ґрунтованого висновку про ві дмову в задоволенні позову.

З такими висновками суду пе ршої інстанції колегія судді в вважає за можливе погодити сь з огляду на слідуюче.

Частиною 2 ст. 5 Кодексу адмін істративного судочинства Ук раїни (далі - КАС України) пер едбачено, що провадження в ад міністративних справах здій снюється відповідно до закон у, чинного на час вчинення окр емої процесуальної дії, розг ляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Консти туції України, органи держав ної влади та органи місцевог о самоврядування, їх посадов і особи зобов' язані діяти л ише на підставі, в межах повно важень та у спосіб, що передба чені Конституцією та законам и України.

Згідно з ст. 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військово ї служби та деяких інших осіб », законодавство про пенсійн е забезпечення осіб, звільне них з військової служби, та де яких інших осіб, які мають пра во на пенсію за цим Законом, ба зується на Конституції Украї ни і складається з цього Зако ну, Закону України «Про загал ьнообов' язкове державне пе нсійне страхування»та інших нормативно-правових актів У країни, прийнятих відповідно до цих законів. Зміна умов і н орм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військово ї служби, та деяких інших осіб , які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється ви ключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону Укр аїни «Про загальнообов' язк ове державне пенсійне страху вання».

04.04.2006 року був прийнятий Зако н України «Про внесення змін до деяких законів України з п итань пенсійного забезпечен ня та соціального захисту ві йськовослужбовців», яким вне сено зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб на чальницького і рядового скла ду органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» і, зокре ма, стаття 43 цього Закону викл адена у новій редакції.

Частина 3 ст. 43 Закону передба чає, що пенсії особам офіцерс ького складу, прапорщикам і м ічманам, військовослужбовця м надстрокової служби та вій ськової служби за контрактом , особам, які мають право на пе нсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розм іру грошового забезпечення з а останньою штатною посадою перед звільненням, враховуюч и відповідні оклади за посад ою, військовим (спеціальним) з ванням, процентну надбавку з а вислугу років, щомісячні до даткові види грошового забез печення (надбавки, доплати, пі двищення) та премії в розміра х, установлених законодавств ом.

У постанові Кабінету Мініс трів України «Про встановлен ня розміру додаткової грошов ої винагороди деяким категор іям військовослужбовців та і ншим особам»від 19.04.2005 року № 299, я ка була чинною на момент звіл ьнення позивача, установлено , що щомісячна додаткова грош ова винагорода не включаєтьс я до суми грошового забезпеч ення, з якої обчислюються пен сії та грошова допомога при з вільненні. Таким чином, додат кова грошова винагорода, яку отримував позивач, не була вк лючена до суми грошового заб езпечення, з якої обчислювал ась пенсія.

Враховуючи те, що суми індек сації та матеріальної допомо ги на оздоровлення, які отрим ував позивач у період з грудн я 2004 року по грудень 2006 року, вза галі не віднесені до щомісяч них додаткових видів грошово го забезпечення, які визначе ні у ч. 3 ст. 43 Закону України «Пр о пенсійне забезпечення війс ьковослужбовців, осіб началь ницького і рядового складу о рганів внутрішніх справ та д еяких інших осіб», тому колег ія суддів погоджується з вис новком суду першої інстанції про те, що суми цих виплат не п овинні включатися до суми гр ошового забезпечення, з якої обчислюються пенсії.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у с правах щодо оскарження рішен ь, дій чи бездіяльності суб' єктів владних повноважень ад міністративні суди перевіря ють, чи прийняті (вчинені) вони : 1) на підставі, у межах повнова жень та у спосіб, що передбаче ні Конституцією та законами України; 2) з використанням пов новаження з метою, з якою це по вноваження надано; 3) обґрунто вано, тобто з урахуванням усі х обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчине ння дії); 4) безсторонньо (неупе реджено); 5) добросовісно; 6) розс удливо; 7) з дотриманням принци пу рівності перед законом, за побігаючи несправедливій ди скримінації; 8) пропорційно, зо крема з дотриманням необхідн ого балансу між будь-якими не сприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осо би і цілями, на досягнення яки х спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття р ішення; 10) своєчасно, тобто про тягом розумного строку.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністра тивних справах про протиправ ність рішень, дій чи бездіяль ності суб' єкта владних повн оважень обов' язок щодо дока зування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльност і покладається на відповідач а, якщо він заперечує проти ад міністративного позову.

Проаналізувавши вказані н орми матеріального права та дослідивши матеріали справи , колегія суддів приходить до висновку, що відповідачі при призначенні та обчисленні р озміру пенсії позивача діяли в рамках чинного пенсійного законодавства України, при ц ьому, не порушуючи охоронюва них законом прав, свобод чи ін тересів позивача, тому підст ав для задоволення позовних вимог немає.

Вимогами ст. 200 КАС України пе редбачено, що суд апеляційно ї інстанції залишає апеляцій ну скаргу без задоволення, а п останову або ухвалу суду - б ез змін, якщо визнає, що суд пе ршої інстанції правильно вст ановив обставини справи та у хвалив судове рішення з доде ржанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційн ої скарги позивача не підтве рджуються наявними матеріал ами справи, не спростовують в исновків суду першої інстанц ії та не грунтуються на вимог ах діючого пенсійного законо давства України, тому слід ви знати, що суд першої інстанці ї правильно встановив обстав ини справи та ухвалив оскарж уване рішення з додержанням норм матеріального і процесу ального права, а підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСО БА_3 - залишити без задовол ення, а постанову Окружного а дміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2009 року - бе з змін.

Ухвала набирає законної си ли з моменту проголошення, пр оте може бути оскаржена безп осередньо до Вищого адмініст ративного суду України протя гом двадцяти днів з моменту н абрання законної сили.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст рішенн я виготовлено 18 січня 2011 року