Рішення

від 14.09.2006 по справі 4/269-3191

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/269-3191

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2006 р.Справа № 4/269-3191

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Бурди Н.М.             

Розглянув справу

за позовом Кооперативного підприємства "Теко" Тернопільської облспоживспілки, вул. Гайова, 42, м. Тернопіль, 46000

до Приватного підприємства фірми "Інтер", вул. Крушельницької, 18/603, м.Тернопіль, 46001  

про  примусове виселення та стягнення боргу в сумі 2129 грн. 81 коп.

За участю представників сторін:

позивача:             Гуменна Н.С. –довіреність №370 від 14.09.2006 р.          

відповідача:  

Суть справи:

              В розпочатому судовому засіданні представнику позивача процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1  ГПК України, роз'яснено.

          Кооперативне підприємство "Теко" Тернопільської облспоживспілки, м.Тернопіль, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою про примусове виселення відповідача - Приватного підприємства фірми "Інтер", м. Тернопіль, із займаного складського приміщення по вул. Гайова, 42, м.Тернопіль, та стягнення 2129 грн. 81 коп. заборгованості по орендній платі.

Відповідач витребуваного судом відзиву на позов не представив, його представник в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи його повідомлено належним чином ухвалою про порушення провадження по справі від 07.08.2006 р. (повідомлення про вручення поштового відправлення представнику відповідача 11.08.2006 р. №693759).

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу, у відповідності до ст. 81-1 ГПК України, не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.

Спір розглянуто у відповідності до ст. 75 ГПК України по наявних у справі матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

- відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що  не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки;

- 01.02.2006 р. між сторонами по справі був укладений договір оренди майна №7, відповідно до умов якого Кооперативне підприємство "Теко" Тернопільської облспоживспілки, м. Тернопіль, (Орендодавець) передало, а  Приватне підприємство фірма "Інтер", м. Тернопіль, (Орендар) прийняло (що підтверджується актом прийняття-передачі до Договору №7 від 01.02.2006 р.) в строкове платне користування  майно - складське приміщення, площею 72 кв.м, яке знаходиться за адресою вул. Гайова, 42, м. Тернопіль;

- згідно пункту 4.1.2 Договору, Орендар зобов'язався не пізніше 10 числа біжучого місяця в повному обсязі вносити Орендодавцю орендну плату, вказану у п.3.1 Договору (604 грн. 80 коп. в місяць, що сплачується з урахуванням інфляції);

- пунктом 6.1 вказаного Договору визначено термін його дії - до 31.12.2006 р.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами у справі виникли зобов'язання за договором найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, і в установлений строк.  

Як випливає з матеріалів справи, відповідач свого обов'язку по Договору №7 від 01.02.2006 р. щодо своєчасного і повного внесення орендної плати за користування орендованим майном, належним чином не виконував, допустивши станом на 11.07.2006 р. перед Кооперативним підприємством "Теко" Тернопільської облспоживспілки заборгованість по орендній платі в розмірі 2129 грн. 81 коп., за період з лютого по 11 липня 2006 р.

Відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, в такому випадку договір вважається розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Оскільки Приватним підприємством фірмою "Інтер" більше трьох місяців не вносилась орендна плата за користування складським приміщенням, позивач в порядку, передбаченому ст. 782 ЦК України, відмовився від договору оренди №7 від 01.02.2006 р., про що повідомив орендаря листом №52-юр від 11.07.2006 р., який останнім отримано 13.07.2006 р. (згідно повідомлення про вручення поштового відправлення представнику ПП фірми "Інтер" №279086).

Таким чином, з 13.07.2006 р. договір оренди №7 від 01.02.2006 р., укладений між сторонами по справі, вважається розірваним.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 785 Цивільного кодексу України наймач зобов'язаний у разі припинення договору повернути наймодавцеві майно  у стані, в якому воно було одержане, з урахуванням нормального зносу.

Нормами ст. 391 Цивільного кодексу України встановлено, що власник  майна  має  право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином, на час розгляду спору у суді договірні відносини між сторонами у справі з приводу оренди складського приміщення по вул. Гайовій, 42 в м. Тернополі, площею 72 кв.м, припинили своє існування, а відтак відповідач займає його за відсутності на те передбачених законом підстав.

Оцінивши докази у їх сукупності та розглянувши усі обставини справи, суд прийшов до висновку, що доводи позивача стосовно примусового звільнення приміщення є правомірними, доведеними документально, а також неоспореними відповідачем, а відтак підлягають до задоволення.

Приймаючи до уваги, що в процесі  судового розгляду спору відповідачем не подано, а господарським судом не здобуто жодних доказів, які б свідчили про погашення заборгованості по орендній платі чи заперечень з приводу заявленого позову, а відтак позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України також доказано належними і допустимими доказами його вимоги про стягнення з відповідача 2129 грн. 81 коп. боргу, тому позов підлягає до задоволення як обґрунтовано заявлений і неоспорений відповідачем.

Державне мито та інші судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів „Про державне мито”, покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовільнити.

2.          Звільнити у примусовому порядку складське приміщення, площею 72 кв.м, що знаходиться за адресою вул. Гайова, 42, м. Тернопіль, яке займає Приватне підприємство фірма "Інтер", вул. Крушельницької, 18/603, м.Тернопіль, код 31743969, та передати вільне приміщення по акту прийому-передачі Кооперативному підприємству "Теко" Тернопільської облспоживспілки, вул. Гайова, 42, м. Тернопіль, код 32220168.

3.          Стягнути з Приватного підприємства фірми "Інтер", вул. Крушельницької, 18/603, м. Тернопіль, код 31743969:

- на користь Кооперативного підприємства "Теко" Тернопільської облспоживспілки, вул. Гайова, 42, м. Тернопіль, код 32220168 – 2129 (дві тисячі сто двадцять дев'ять) грн. 81 коп. боргу, 187 (сто вісімдесят сім) грн. 00 коп. в  повернення сплаченого державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне  забезпечення судового процесу.

               Видати наказ після набрання даним рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня підписання рішення  "22" вересня 2006 року через місцевий господарський суд.

          Суддя                                                                                          Н.М. Бурда