Рішення

від 17.01.2011 по справі 56/408

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  56/408

17.01.11

Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом     

Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Аві Логістік"

про

стягнення  5902,89 грн.

Представники сторін:                     

від позивача  

   не з‘явились;

від відповідача

   Каранда О.О. - представник.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аві Логістік" заборгованості  на загальну суму 5092,89 грн., у тому числі 4762,36 грн. –основного боргу, 302,48 грн. –інфляційних витрат, 113,91 грн. - 3% річних, 724,14 грн. - пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконані  зобов’язання щодо оплати послуг з перевезення. У зв’язку з наявною заборгованістю відповідача з посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач, як новий кредитор, просить стягнути вказану суму боргу в судовому порядку.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та вказує на те, що він не був повідомлений про заміну кредитора належним чином, а також зазначає про порушення перевізником умов договору перевезення та порушення строків завантаження та доставки вантажу, у зв‘язку з чим акт виконаних робіт зі сторони відповідача не був підписаний та не оплачений.

Крім того, відповідач просить залучити до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог –Товариство з обмеженою відповідальністю "Южавтотранс". Клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог –Товариство з обмеженою відповідальністю "Южавтотранс" задоволенню не підлягає, як необґрунтоване.  

Представник відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши  пояснення відповідача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

13.10.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Южавтотранс", як довірителем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аві Логістік", як повіреним укладено договір –доручення № 13/10, відповідно до умов якого довіритель (перевізник або його довірена особа) доручає повіреному за винагороду здійснювати пошук та підбір вантажовласників з метою забезпечення експортно –імпортними вантажами транспортні засоби для міжнародних та міжміських перевезень.

На виконання договору –доручення № 13/10 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аві -Логістік", як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Южавтотранс", як перевізником була укладена разова заявка від 30.10.2009, відповідно до умов якої замовник просить перевізника здійснити перевезення вантажів в міжнародному сполученні.

На виконання умов разової заявки Товариством з обмеженою відповідальністю "Южавтотранс" здійснено  перевезення вантажу, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією транспортної накладної CMR № 0128075.

Відповідно до рахунку від 30.11.2009 № Юж-000472, вартість послуг з перевезення становила 4762,36 грн..

Згідно з разовою заявкою, вартість послуг становить 400 євро, оплата здійснюється до 5 днів після отримання оригіналів документів (рахунок, акт, податкова, CMR).

Відповідно до матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Южавтотранс" надіслало на адресу відповідача оригінали документів 04.12.2009, які були отримані останнім 07.12.2009. Відповідач факт надіслання та отримання оригіналів документів не заперечує.

Акт  виконаних робіт від 30.11.2009 на суму 4762,36 грн., який був надісланий відповідачу та отриманий 07.12.2009, останнім не був підписаний, з підстав, як зазначає відповідач, неякісного надання послуг. Однак, відповідачем не надано жодних належних доказів звернення до Товариства з обмеженою відповідальністю "Южавтотранс" з претензіями щодо якості виконаних послуг, не прийняття послуг.  Факт надання товариством послуг з перевезення на замовлення відповідача, останнім не заперечується.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором про перевезення вантажу.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Факт надання Товариством з обмеженою відповідальністю "Южавтотранс" послуг з перевезення на користь відповідача підтверджується разовою заявкою та  транспортною накладною CMR № 0128075.

Згідно з ст. 916 Цивільного кодексу України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач вартість послуг з перевезення на суму 4762,36 грн. Товариству з обмеженою відповідальністю "Южавтотранс" не оплатив.

Заперечення відповідача щодо порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Южавтотранс" строків доставки вантажу, строків навантаження, як підстави для не здійснення з товариством розрахунків за отримані послуги, судом не приймаються, оскільки вказані порушення не призводять до виникнення у відповідача права не виконувати умови зобов‘язань взятих, відповідно до разового договору –заявки від 30.10.2009.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що на виконання разової заявки від 30.10.2009 Товариством з обмеженою відповідальністю "Южавтотранс" надані на замовлення відповідача послуги з перевезення на суму 4762,36 грн., які останнім, у строк не більше 5 днів з дня отримання документів (07.12.2009) оплачені не були.

23.09.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Южавтотранс" (первісний кредитор) та Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 (новий кредитор, позивач) укладено договір про відступлення права вимоги № 1, відповідно до умов якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові і стає кредитором по факту перевезення вантажу автомобільним транспортом ( квадрат 77600) –Україна (м. Київ) з 10.11.2009 по 30.11.2009 за договором доручення № 13/10 (основний договір), заявкою від 30.10.2009 до основного договору, рахунком –фактурою від 30.11.2009 № Юж-000472,  CMR № 0128075 на суму боргу у розмірі 4762,36 грн.

За цим Договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов‘язань за основним договором (п. 2 договору).

Позивач 11.10.2010 направив на адресу відповідача договір про відступлення права вимоги від 23.09.2010, докази чого наявні в матеріалах справи.

За таких обставин, доводи відповідача про відсутність у нього інформації про укладений договір про відступлення права вимоги, є такими що спростовуються матеріалами справи.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ст. 512 Цивільного кодексу України  кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. (ст. 513 Цивільного кодексу України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 514 Цивільного кодексу України).

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. (ст. 516 Цивільного кодексу України).

За таких обставин, судом встановлено, що в результаті укладення договору про відступлення права вимоги, до позивача перейшло право вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Южавтотранс" у Товариства з обмеженою відповідальністю "Аві Логістік" сплати заборгованості по договору № 13/10, разової заявки від 30.10.2009 в межах коштів на загальну суму 4762,36 грн. та інших зобов‘язань за основним договором.

Крім того, судом встановлено, що договір № 13/10 був укладений у простій письмовій формі, договір про відступлення права вимоги також був укладений у простій письмовій формі, позивач надіслав на адресу відповідача  (11.10.2010) договір про переведення боргу від 23.09.2010.

Враховуючи те, що відповідачем не надано жодних доказів щодо погашення заборгованості по договору  № 13/10 та разової заявки від 30.10.2009 а ні позивачу, а ні Товариству з обмеженою відповідальністю ""Южавтотранс, то суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача по договору № 13/10, разової заявки  від 30.10.2009, CMR № 0128075  на загальну суму 4762,36 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення основної суми заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 724,14 грн. за період з 13.12.2009 по 29.09.2010, 3% річних за період з 13.12.2009 по 29.09.2010 у розмірі 113,91 грн., інфляційні втрати за період з грудня 2009 по серпень 2010 у розмірі 302,48 грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що  штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.3 Договору № 13/10 у випадку прострочення платежу винна в про строчці сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Враховуючи те, що договором про відступлення права вимоги було передбачено, що до позивача переходить право вимоги щодо всіх зобов‘язань по основному договору                 № 13/10, а також те, що відповідач не погасив заборгованість по договору  № 13/10, то суд відзначає, що вимоги позивача про стягнення пені, інфляції, 3% річних з 13.12.2009 року є обґрунтованими.

Перевіривши розрахунок пені позивача, суд визнає його не вірним, оскільки розрахунок здійснений за період понад 6 місяців.

За розрахунком суду, розмір пені становить 488,30 грн., який і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також  три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних та інфляційних збитків, суд визнає його вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме на суму основного боргу у розмірі 4762,36 грн., на суму пені у розмірі 488,30 грн., 3% річних у розмірі 113,91 грн., інфляційних втрат у розмірі 302,48 грн., всього на суму 5667,05 грн..

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:  

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аві Логістік" (04080, м. Київ, вул. Юрківська, 36, кв.9, код 33941904)  на користь Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) заборгованість на загальну суму 5667 (п‘ять тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 05 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 97 (дев‘яносто сім) грн. 92 коп. та 226 (двісті двадцять шість) грн. 57 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та  у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя

                                В.В.  Джарти

Дата складання повного рішення 21.01.2011