Рішення

від 24.01.2011 по справі 16/2242

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/2242

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

    РІШЕННЯ

     ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 24 січня 2011 року                                                            Справа №16/2242

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Спаських Н.М., з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: Герасименко А.О. - за довіреністю у справі;

від  відповідача: Попов А.В. - за довіреністю  у справі;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за  позовом Акціонерного банку "Київська Русь" в особі Черкаської філії до Приватного підприємства "Імпульс" про стягнення 207 670,06 грн.

ВСТАНОВИВ:

          Заявлено позов про стягнення з відповідача 207 670,06 грн. заборгованості за кредитними зобов'язаннями, з яких:  200 000,00 грн. заборгованості по кредиту, 4 855,55 грн. боргу по відсотках, 2 802,74 грн.  пені за несвоєчасне  повернення кредитних коштів, 11,77 грн. пені  за  несвоєчасну  сплату нарахованих  відсотків за користування  кредитом на підставі  кредитного договору  № 2221-12 від 06 жовтня 2005 року, укладеного між сторонами. За доводами позивача, в ході розгляду справи відповідач провів часткові розрахунки за позовними вимогами, в результаті чого було повністю сплачено борг по відсотках, а борг по тілу кредиту зменшився до 156 000,00 грн. У судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги підтримав частково та просить  стягнути з відповідача  примусово лише 156 000,00 грн. боргу по кредиту, 2 802,74 грн.  пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів, 11,77 грн. пені  за  несвоєчасну  сплату нарахованих  відсотків за користування  кредитом.

          Представник відповідача позовні вимоги у фактичній сумі боргу визнав повністю та просить за результатами розгляду справи розстрочити стягнення боргу і судових витрат до липня 2011 року.

          Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі документи, суд вважає, що позовні вимоги  підлягають  до часткового  задоволення, виходячи з наступного:

          У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

                 З матеріалів справи вбачається наступне:               06 жовтня 2005 року між сторонами по справі було укладено кредитний договір  №  2221-12 ( далі по тексту - кредитний договір а.с. 7-10), у відповідності до умов якого позивач зобов'язався надати позичальнику  кредит  в сумі 200 000,00 грн. терміном користування до 05.10.2010 року зі сплатою 20 % річних.

        Сторонами по справі  також були  укладені додаткові  договори   якими були змінені  відсоткові ставки за користування кредитом, а саме:

- додатковим договором  від 12.10.2007 року починаючи з 15 жовтня 2007 року відсоткова ставка  встановлюється в розмірі 16,5% річних ( а.с. 11);

- додатковим договором  від 01.04.2008 року починаючи  з 01 квітня 2008 року по 30 квітня 2008 року відсоткова ставка встановлюється на рівні 17 % річних, а з 01 травня 2008 року  по 05 жовтня 2010 року відсоткова ставка  встановлюється на рівні 16,5% річних ( а.с. 12) ;

- додатковим договором  від 01.07.2008 року  починаючи з 01 липня 2008 року  по 05 жовтня 2010 року  відсоткова ставка  встановлюється  на рівні 21 %  річних ( а.с. 13);

- додатковим договором  від 03.11.2008 року  починаючи з 01 листопада 2008 року  по 05 жовтня 2010  року  відсоткова ставка  встановлюється  на рівні 23 % річних ( а.с. 14).

   За умовами п. 3.1. кредитного договору кредитні кошти надаються Позичальнику у безготівковій формі шляхом сплати  платіжних документів з позичкового  рахунку Позичальника або шляхом перерахування  коштів на розрахунковий  рахунок  Позичальника.

   Заперечень проти неотримання кредитних коштів в сумі 200 000,00 грн. відповідач суду не надав.

    У відповідності до  п. 5.2.1. кредитного договору, позичальник зобов'язався використати кредитні кошти на цілі, передбачені договором та  повернути кредит повністю до  05.10.2010 року.  

      Доказів про подальшу зміну умов кредитного договору сторонами у справу не надано.

     Кредитний договір укладено сторонами у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, кредитний договір відповідає положенням ст. 1054 ЦК України, у відповідності до якої  - за кредитним договором банк зобов'язується надати кредит, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплати проценти. Доказів недійсності чи розірвання кредитного договору сторонами у справу не надано.

    У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання підлягають до виконання належним чином та  у встановлений договором строк.

    За доводами позивача, у встановлений кредитний договором строк - 05.10.2010 року, відповідач не провів повний розрахунок по кредиту і залишок

боргу становив на час  звернення позивача із позовом до суду - 200 000,00 грн.

      За доводами сторін, в ході розгляду справи відповідач провів частковий розрахунок по кредиту і залишок боргу по тілу кредиту становить лише 156 000,00 грн. Доказів про проведення розрахунку по кредиту у більшій сумі відповідач суду не надав, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача підлягає  лише 156 000,00 грн. боргу по кредиту. Строк виконання даного зобов"язання є таким, що настав.

         В частині стягнення  з відповідача 44 000,00 грн., сплачених в рахунок боргу по кредиту - провадження у справі слід припинити за відсутністю предмету спору  в  порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

        Згідно п. 3.2. та 3.3 кредитного договору, нарахування позивачем відсотків за користування кредитом починається із дати перерахування коштів з позичкового  рахунку по день повного погашення  кредиту на суму фактичного залишку боргу по кредиту. Відсотки за користування  кредитом нараховуються Банком щомісячно  за період  з 26-го числа  попереднього місяця  по 25-е число звітного місяця, та сплачуються Позичальником не пізніше  останнього робочого  дня  звітного  місяця  та одночасно  з  повним  поверненням кредиту. Нарахування  та сплата відсотків за користування кредитом  здійснюється у валюті кредитування. При нарахуванні  відсотків  рік  приймається за 360 днів.  

     Згідно п. 3.4. кредитного договору, у випадку прострочення погашення  кредиту, відсотки на суму кредиту нараховуються за період прострочення, до моменту погашення кредиту.                Станом на час звернення із позовом  до суду, борг відповідача за відсотками становив 4 855,55 грн. за період з 07.10.2005 року по 08.11.2010 року ( а.с. 34-45). В ході розгляду  справи позивач повідомив суд про повну відсутність заборгованості у відповідача по відсотках, який провів розрахунок за цим платежем.

         На підставі викладеного, в частині стягнення  з відповідача 4 855,55 грн., сплачених в рахунок боргу по відсотках - провадження у справі слід припинити за відсутністю предмету спору в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

               Позивач просить стягнути з відповідача також і пеню за несвоєчасне  повернення кредитних коштів в сумі 2 802,74 грн., та пеню за несвоєчасну  сплату нарахованих відсотків за користування кредитом в сумі 11,77грн. Дані вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного:

          У відповідності до п. 6.1. кредитного договору, за порушення строків  повернення кредитних коштів та/або  відсотків за користування кредитом, Позичальник сплачує Банку додатково до встановленої  відсоткової ставки пеню в розмірі подвійної облікової ставки  НБУ, що діяла  у відповідний період, за кожен день прострочення платежу.

      Така умова кредитного договору відповідає положенням ст. 651 ЦК України, у відповідності до умов якої, якщо предметом неустойки є грошова сума, то її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Обмеження кредитним договором пені до рівня подвійної облікової ставки НБУ відповідає і положенням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

         У відповідності до п. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції ( штраф, пеня) за порушення грошових зобов'язань, встановлюються  у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою  НБУ за весь час користування грошовими коштами.  

    Розрахунок пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів за період з 06.10.2010 року по 07.11.2010 року в сумі 2 802,74 грн. та  за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків за період з  01 по 07 листопада 2010 року                 (розрахунок а.с. 16 та 46-47) позивачем зроблено вірно та у відповідності до умов кредитного договору.

    Доказів сплати пені по кредиту та відсотках в повній сумі відповідач суду не надав, а тому до примусового стягнення з відповідача належить 2 802,74 грн.  пені за несвоєчасне  повернення кредитних коштів, 11,77 грн. пені  за  несвоєчасну  сплату нарахованих  відсотків.

          Загальна сума примусового стягнення з відповідача на користь позивача таким чином становить           158 814,51 грн. ( 156 000,00 + 2802,74 +11,77).

          Відповідач по справі позовні вимоги у цій частині визнав повністю і заявою від 24.01.2011 року просить розстрочити виконання рішення суду рівними частинами на таких умовах - з лютого по червень 2011 року сплачувати позивачу по 29 210,32 грн., у січні 2011 року сплатити 12 762,90 грн., а судові витрати у сумі 2312,70 грн. сплатити  у липні 2011 року і при цьому всі ці платежі повинні надходити банку до останнього робочого дня поточного місяця.

          У відповідності до п. 6 ст.83 ГПК України суд має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. Оскільки питання про розстрочення виконання рішення суду та його умови були погоджені обома сторонами, то суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення по даній справі на запропонованих відповідачем  умовах.

       Позивачем  також було подано і клопотання про забезпечення позову  від 26.11.2010 року ( а.с. 51) у вигляді накладення арешту на автомобілі відповідача, які є заставним майном, без права користування та передачі на зберігання третім особам.

          Розглянувши дане клопотання судом було встановлено наступне:

          У відповідності до ст. 66,67 ГПК України, забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Одними із видів забезпечення позову є накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, а також заборона відповідачеві вчиняти певні дії.

          З матеріалів справи вбачається, що автомобілі марки Toyota Camry  д.н. СА3939АС та Тoyota Corolla д.н. СА3919 АС є заставним майном згідно умов договору застави № 2369-12 від 20.10.2005 року, укладеного між сторонами ( а.с. 53).

          Позивачем обрано спосіб захисту свого права у вигляді позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитними зобов'язаннями грошовими коштами, а не шляхом звернення стягнення на заставне майно, що є правом  позивача. В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивачем вказано, що відповідач не страхує автомобілі, інтенсивно їх експлуатує, знижуючи їх ліквідну вартість,  а також не надає автомобілі для огляду.

          На вимогу суду  сторонами  проведено огляд стану збереження заставного майна і з акту від 14.12.2010 року ( а.с, 67) вбачається, що умови зберігання автомобілів задовільні, порушень режиму зберігання та використання автотранспорту банком не виявлено. Крім того, відповідачем надано і поліси страхування автомобілів, договір обов'язкового страхування  ( а.с. 68-73).           

    З огляду на ці докази та грошовий предмет спору між сторонами, суд вважає, що позивач не довів наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому у задоволенні клопотання позивача від 26.11.2010 року про забезпечення позову слід відмовити.

    Доказів про проведення повного розрахунку за позовними вимогами відповідачем у  справу не надано. Заперечень проти розрахунків позивача у відповідача немає.

      На підставі викладеного, правомірність доводів позивача підтверджується матеріалами справи, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути в загальній сумі 158 814,51 грн. з яких: 156 000,00 грн. заборгованості по кредиту, 2 802,74 грн.  пені за несвоєчасне  повернення кредитних коштів, 11,77 грн. пені  за  несвоєчасну  сплату нарахованих  відсотків за користування  кредитом.

      У відповідності до ст.  49 ГПК України, оскільки спір виник з вини відпоідача, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню повністю державне мито в розмірі 2 076,70 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

    На підставі клопотання відповідача, виконання рішення суду слід розстрочити та зобов'язати відповідача сплачувати на користь позивача у січні 2011 року - 12 762,90 грн.; з лютого по червень 2011 року включно - по                    29 210,32 грн., а судові витрати у загальній сумі 2 312,70 грн. сплатити  у липні 2011 року з умовою, що всі ці платежі повинні надходити банку до останнього робочого дня поточного місяця.

                   Керуючись статтями 49, п. 1-1 ст. 80, ст.82,83,84  ГПК України, суд, -

                                                            ВИРІШИВ:

1.  Позов  задовольнити  частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Імпульс", ідентифікаційний код 24351158, Черкаська область,  м. Ватутіне,  вул. Кірова, 28а  на користь  Акціонерного банку “Київська Русь” в особі Черкаської філії, ідентифікаційний  код 25874674, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23  ---  156 000,00 грн. заборгованості по кредиту, 2 802,74 грн.  пені за несвоєчасне  повернення кредитних коштів, 11,77 грн. пені  за  несвоєчасну  сплату нарахованих  відсотків за користування  кредитом, 2 076,70 грн. на відшкодування сплаченого державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

    Розстрочити виконання рішення суду та зобов'язати Приватне підприємство "Імпульс", ідентифікаційний код 24351158, Черкаська область,  м. Ватутіне,  вул. Кірова, 28а сплатити на користь  Акціонерного банку “Київська Русь” в особі Черкаської філії, ідентифікаційний  код 25874674, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23 :   у січні 2011 року - 12 762,90 грн.; з лютого по червень 2011 року включно - по 29 210,32 грн., а судові витрати - 2 076,70 грн. на відшкодування сплаченого державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу сплатити  у липні 2011 року з умовою, що всі ці платежі повинні надходити банку до останнього робочого дня поточного місяця.

3. В решті вимог - в частині стягнення 44 000,00 грн. боргу по кредиту та                  4 855,55 грн. боргу по відсотках - провадження у справі припинити за відсутністю  предмету спору.

Наказ  видати.

   Рішення може бути оскаржене до Київського  апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

       СУДДЯ                                                                                 Н.М. Спаських