Рішення

від 18.01.2011 по справі 18/2384

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/2384

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

    РІШЕННЯ

     ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 18 січня 2011 року                                                                     Справа №18/2384

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді –Васяновича А.В.,

секретар судового засідання –Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача –Басюк О.І. –представник за довіреністю,

від відповідача –представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом     комунального підприємства “Смілакомунтеплоенерго”, м. Сміла,

                      Черкаська область

до                       об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Крок”,

                       м. Сміла, Черкаської області

про                  стягнення 126 244 грн. 80 коп., -

       ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося комунальне підприємство “Смілакомунтеплоенерго” до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Крок” про стягнення заборгованості в розмірі 126 244 грн. 80 коп., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 20 жовтня 2006 року за №20409.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 26 листопада 2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 14 грудня 2010 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 11 січня 2011 року, на підставі ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 13 січня 2011 року на 09 год. 45 хв., а також в судовому засіданні 13 січня 2011 року було оголошено перерву до 18 січня 2011 року на 12 год. 00 хв.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

В минулих судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечував, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 11 січня 2011 року. Зокрема, відповідач зазначав, що стягнення заборгованості за період 2009 –2010 року є безпідставним, оскільки підставою для стягнення з відповідача боргу є договір від 20 жовтня 2006 року, який припинив свою дію в жовтні 2009 року, в зв'язку з укладенням сторонами нового договору про надання послуг з централізованого опалення. Крім того, представник відповідача зауважував, що в розрахунку суми боргу позивачем не відображені платежі здійснені відповідачем на користь позивача. В зв'язку з чим, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні, яке відбулося 18 січня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/2384.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час розгляду справи,  в обгрунтування своїх позовних вимог позивач вказував, що 20 жовтня 2006 року між Смілянським комунальним підприємством теплових мереж “Смілакомунтеплоенерго” (виробник -постачальник) та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку “Крок” (споживач) було укладено договір №20409 про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води.

Даний договір укладений з 20 жовтня 2006 року по 20 жовтня 2007 року і вважається щорічно продовженим на такий же термін на останніх умовах, якщо за місяць до закінчення терміну його дії не надано письмово мотивованої заяви однієї зі сторін про розірвання договору.

Відповідно до п. 1.1. договору виробник –постачальник прийняв на себе зобов'язання поставляти споживачу енергію у вигляді гарячої води в обумовлених обсягах, що є власністю комунального підприємства “Смілакомунтеплоенерго”, а споживач зобов'язався прийняти теплову енергію й оплачувати її по встановлених тарифах у терміни, передбачені договором.  

Згідно п. 2.1. договору теплова енергія постачається споживачу у вигляді гарячої води в обсягах, зазначених у додатках №1 до договору на такі потреби:

-          опалення – протягом опалювального періоду;

-          гаряче водопостачання –протягом опалювального періоду.

Відповідно п. 5.1. договору облік спожитої теплової енергії визначається розрахунковим методом.

Згідно п. 5.2. договору споживач, що має прилади обліку, щомісяця до 26 числа звітного місяця, надає виробнику - постачальнику письмовий звіт про фактичне споживання теплової енергії ( для лічильників СВТУ-10 м надавати принторні роздруківки показників).

При відсутності приладів обліку чи їхньої несправності, кількість теплової енергії, поставленої споживачу, визначається розрахунковим методом по методиках нормативних документів, зазначених у розділі 2 договору (п. 5.3 договору).

Відповідно до п. 6.1. договору плата стягується за теплову енергію по тарифу 218 грн. 13 коп. за Гкал, при відсутності лічильника 3 грн. 98 коп. за кв.м., у тому числі ПДВ 20%, що затверджений рішенням міськвиконкому №970 від 20 жовтня 2006 року.

В разі затвердження міськвиконкомом іншої вартості тарифів виробник –постачальник доводить інформацію споживачу письмово або через засоби масової інформації (п. 6.2. договору).

Рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради від 20 листопада 2008 року за №1076 було затверджено для комунального підприємства “Смілакомунтеплоенерго” та введено в дію з 01 грудня 2008 року тарифи на центральне опалення без внутрішньобудинкових витрат для споживачів І групи населення в розмірі 351 грн. 54 коп.

Як зазначено в позовній заяві, позивачем на виконання умов договору в період з  листопада 2008 року по квітень 2009 року було відпущено відповідачу теплову енергію в кількості 253,95 Гкал (тариф за 1 Гкал. в листопаді 2008 року становив 331 грн. 69  коп., в грудні 2008 року –квітні 2009 року –351 грн. 54 коп.),  на загальну суму 88 505 грн. 38 коп., та за листопад 2009 року по квітень 2010 року –264,94 Гкал за тарифом 351 грн. 54 коп. за 1 Гкал на загальну суму 93 137 грн. 01 коп. Разом відповідач спожив 518,89 Гкал теплової енергії на суму 181 642 грн. 39 коп.

Відповідач частково здійснив оплату за спожиту теплову енергію у розмірі 55 397 грн. 59 коп.

Таким чином, позивач просив стягнути з відповідача 126 244 грн. 80 коп.  заборгованості за спожиту теплову енергію згідно договору про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 20 жовтня 2006 року за №20409.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов‘язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п. 6.5 договору остаточний розрахунок за теплову енергію здійснюється споживачем протягом 5 банківських днів після одержання рахунку, але не пізніше 10 числа слідуючого за розрахунковим місяцем.

Отже, відповідач повинен був оплатити вартість спожитої теплової енергії до 10 грудня 2008 року за спожиту теплову енергію в листопаді 2008 року, до 10 січня 2009 року за спожиту теплову енергію в грудні 2008 року, до 10 лютого 2009 року за спожиту теплову енергію в січні 2009 року, до 10 березня 2009 року за спожиту теплову енергію в лютому 2009 року, до 10 квітня 2009 року за спожиту теплову енергію в березні 2009 року та до 10 травня 2009 року за спожиту теплову енергію в квітні 2009 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст.33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за спожиту теплову енергію.

Однак, слід вказати, що 01 жовтня 2009 року сторони підписали новий договір про надання послуг з централізованого опалення №КТ20409.

Таким чином, з 01 жовтня 2009 року постачання теплової енергії у вигляді гарячої води здійснювалось на підставі іншого договору.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію поставлену згідно договору №20409 від 20 жовтня 2006 року становить 77 189 грн. 79 коп.

Решта суми боргу виникла на підставі договору від 01 жовтня 2009 року.

Оскільки, як на підставу своїх позовних вимог позивач посилався саме на  договір від 20 жовтня 2006 року, суд дійшов висновку, що підстав для стягнення з відповідача боргу за спожиту теплову енергію за період з листопад 2009 року по квітень 2010 року в сумі  49 055 грн. 01 коп. не існує.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 77 189 грн. 79 коп. боргу за спожиту теплову енергію згідно договору від 20 жовтня 2006 року, в решті позову про стягнення 49 055 грн. 01 коп. слід відмовити.

Позивач не позбавлений права на звернення до суду з позовом про стягнення боргу за спожиту теплову енергію на підставі договору від 01 жовтня 2009 року про надання послуг з централізованого опалення №КТ20409.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Крок”, вул. 40 років Перемоги, 6, м. Сміла, Черкаської області, ідентифікаційний код 32778306, р/р 26005301788656 в Промінвестбанку, МФО 354091 на користь комунального підприємства “Смілакомунтеплоенерго”, вул. Дзержинського, 72/а, м. Сміла, Черкаської області, ідентифікаційний код 33648312, р/р 26006060081901 в ЧФ КБ “ПриватБанк” м. Сміла, МФО 354347 –77 189 грн. 79 коп. заборгованості, 771 грн. 86 коп. витрат на сплату державного мита та 144 грн. 29 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

         Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

3.          В решті вимог –в позові відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Суддя                                                                                             А.В.Васянович

Повний текст судового рішення підписано 21 січня 2011 року.