Постанова

від 18.01.2011 по справі 25/128пн

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

25/128пн

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

11.01.2011 р.           справа №25/128пн

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддівПриходько І. В.,Акулової Н. В., Гези Т. Д.

за участю  представників сторін:                                                                             

від позивача:Сєрга С. С. - довіреність; Моісєєнко О. П. –керівник;

від відповідача:Калитвянська С. О. - довіреність;

посадова особа НКРЕГаврилов Є. В. –довіреність;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" м. Горлівка Донецької області

на рішення господарського суду

Донецької області

від30.09.2010р.

у справі№25/128пн (суддя Бойко І. А.)

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Донецький завод по виготовленню металовиробів і будівельних профілів»м. Донецьк

до відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго», м. Горлівка

про1) визнання права позивача отримувати від відповідача згідно договору № 418 від 15.09.2006р. електричну енергію за тарифом (ціною) першого класу;2) зобов'язання відповідача припинити дії, спрямовані на обмеження або припинення постачання електричної енергії позивачу за адресою: 83008, м. Донецьк, вул. Умова, б. 1, у зв'язку з «заборгованістю», розрахованою за тарифом 2 (другого) класу

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецький завод по виготовленню металовиробів і будівельних профілів»(далі –Товариство) звернулась до господарського суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» (далі –Донецькобленерго) про:  1) визнання права позивача отримувати від відповідача згідно договору № 418 від 15.09.2006р. (далі –Договір) електричну енергію за тарифом (ціною) першого класу; 2) зобов'язання відповідача припинити дії, спрямовані на обмеження або припинення постачання електричної енергії позивачу за адресою: 83008, м. Донецьк, вул. Умова, б. 1, у зв'язку з «заборгованістю», розрахованою за тарифом 2 (другого) класу.

Рішенням господарського суду Донецької області від 30.09.2010р. у справі №25/128пн:

·          задоволені позовні вимоги Товариства до Донецькобленерго про визнання права позивача отримувати від відповідача згідно договору №418 від 15.09.2006 електричну енергію за тарифом (ціною) першого класу;

·          відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства до Донецькобленерго про зобов'язання припинити дії, спрямовані на обмеження або припинення постачання електричної енергії позивачу, за адресою: 83008, м. Донецьк, вул. Умова, б. 1, у зв'язку  з „заборгованістю”, розрахованою та тарифом 2 (другого) класу;

·          присуджено до стягнення Донецькобленерго на користь Товариства  витрати по сплаті державного мита в сумі 42,50грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00грн.

Рішення суду мотивовано тим, що вимога позивача про

визнання права отримувати згідно Договору енергію за тарифом (ціною) першого класу є цілком законною та обґрунтованою, оскільки відповідач оспорює право позивача, не зважаючи на те, що це право повністю відповідає умовам Договору. Щодо вимоги про зобов'язання припинити дії, спрямовані на обмеження або припинення постачання електричної енергії господарський суд виходив з того, що право на припинення та обмеження електропостачання відповідачу надане законом та договором, тому вимоги позивача в цієї частині визнав необґрунтованими та безпідставними.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Донецькобленерго звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог Товариства щодо визнання права отримувати електроенергію від Донецькобленерго згідно Договору за тарифом (ціною) першого класу та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в оскаржуваній частині.   

В обґрунтування своїх вимог заявник апеляційної скарги посилається на порушення норм процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема, апелянт посилається на те, що висновок суду щодо встановлення Додатками №1 та №2 до Договору тарифу першого класу є, на його думку, хибним, оскільки згідно Додатку №2 «Перелік місць встановлення електролічильників з урахуванням тарифної групи точок вводу, за якими здійснюється розрахунок за спожиту електроенергію» чітко встановлено другий клас напруги та, оскільки зміни до Договору у встановленому законом порядку внесені не були, діє його редакція, якою встановлений саме цей клас напруги.  

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та судовому засіданні вимоги скаржника не визнав, додатково надав обґрунтування від 23.11.2010р. №03юр-12305/10 до апеляційної скарги та додатково у судовому засіданні 11.01.2011р. повідомив, що рішення суду в частині відмови у позові не оскаржує.

Представник скаржника у судовому засіданні 11.01.2011р. підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 24.11.2010р. до участі у розгляді справи залучено Національну комісію регулювання  електроенергетики України м. Київ (далі –НКРЕ) для надання пояснень з питань що виникають під час розгляду справи.

Посадова особа надала письмові пояснення по суті спору, які підтримала у судовому засіданні 11.01.2011р.

Відповідно до вимог ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників учасників процесу, суд встановив наступне:

Пунктом 2 ст. 275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту ПКЕЕ), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

15.09.2006р. між сторонами був укладений договір про постачання електричної енергії №418 з додатками, згідно якого постачальник електричної енергії (відповідачу) постачає електричну оргію споживачу (позивач), а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами (Розділ 1 Договору).

Відповідно до  п. 9.4 сторонами встановлено строк дії Договору –з дня його підписання до 31.12.2006р. Договір вважається продовженим щорічно на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Згідно наявних в матеріалах справи актів приймання-передачі електроенергії та рахунків на виконання умов Договору відбувалось постачання Донецькобленерго електроенергії Товариству протягом січня-березня 2009р. за 1 групою споживання  та 1 класом напруги, що зазначено у графі 16 актів приймання-передачі.  

Крім того, з пояснень сторін та Додатку №4 «Розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін»до Договору вбачається, що Товариство (позивач по справі), є субспоживачем  електроенергії, Донецькобленерго (відповідач по справі) –постачальником, а відкрите акціонерне товариство «Донецький завод хімічних реактивів»(далі –ДЗХР) - основним споживачем електроенергії.

У зв'язку з зазначеним, відповідно до вимог Правил користування електричною енергією, між ДЗХР (основним споживачем) та Товариством (субспоживачем) був укладений договір про спільне використання технологічних мереж №15а від 15.09.2006р., згідно якого власник електромереж (ДЗХР) зобов'язався забезпечувати передачу електричної енергії в межах величин, дозволених Користувачу (Товариству) –своєчасно сплачувати за використання електричної мережі, отримані послуги, у тому числі перетікання реактивної електричної енергії.

Відповідно до  п. 10.4 сторонами встановлено строк дії договору №15а – до 31.12.2006р. Договір вважається продовженим щорічно на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду -  частковому скасуванню, виходячи з наступного.

З метою приведення Договору до діючого законодавства  у зв'язку зі змінами до Правил користування електричною енергією, відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України, сторонами було укладено додаткову угоду до Договору від 21.04.2009р., що підписана з боку Товариства з протоколом розбіжностей. Вказана угода передбачає визначення точки продажу електроенергії та класу напруги.

Відповідно до положень ст. 188 Господарського кодексу України, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого  строку   набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Задля врегулювання спору між сторонами щодо внесення у Договір зазначених змін Донецькобленерго звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства. Ухвалою від 27.10.2009р.  у справі №25/184пд господарський суд залишив зазначений позов Донецькобленерго без розгляду.

Отже, судова колегія приходить до висновку, що вказані зміни щодо визначення точки продажу електроенергії та класу напруги до Договору сторонами узгоджені та прийняті не були, а тому, у відносинах стосовно постачання та споживання електроенергії сторони керуються узгодженою редакцією Договору, зокрема, в частині визначеного сторонами класу напруги.

Підставою звернення позивача до суду є здійснення Донецькобленерго з травня 2009р. розрахунку вартості спожитої електроенергії за другим класом напруги.  

Заперечуючи проти доводів Товариства Донецькобленерго посилається на те, що згідно графи 10 Додатку №2 „Перелік місць встановлення електролічильників з урахуванням тарифної групи точок вводу, за якими здійснюється  розрахунок за спожиту електроенергію” до Договору визначено другий клас напруги, а графа 9 визначення тарифів споживання електричної енергії не містить.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Згідно п. 3 Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступнем напруги, затвердженого постановою  НКРЕ від 13.09.1998р. №1052 (далі - Порядок), споживачі електричної енергії розподіляються на два класи:

·          до 1 класу відносяться споживачі, які, зокрема, отримують електричну енергію від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії із ступенем напруги 27,5 кВ та вище;

·          до 2 класу відносяться споживачі, які отримують електричну енергію від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії із ступенем напруги нижче 27,5 кВ.

Як убачається з додатку № 1 „Однолінійна схема надання доступу до місцевої (локальної) електромережі»до Договору, електроустановки Товариства приєднані до технологічних мереж ДЗХР із ступенем напруги              0,4 кВ та 6 кВ, що є нижче ступеня напруги 27,5 кВ та відповідає другому класу напруги.

Згідно графи 10 Додатку №2 „Перелік місць встановлення електролічильників з урахуванням тарифної групи точок вводу, за якими здійснюється  розрахунок за спожиту електроенергію” до Договору визначено другий клас напруги.

Правильність висновків суду апеляційної інстанції щодо встановленого для Товариства другого класу напруги також підтверджується поясненнями посадової особи НКРЕ.  

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що сторонами за умовами Договору визначено клас субспоживача (Товариства) як другий. На підставі вказаного показника           визначаються тарифи на електроенергію для споживача за Договором.

Отже, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що відповідач безпідставно та незаконно не визнає права споживача (позивача) на розрахунок за спожиту електричну енергію за тарифом першого класу споживачів електричної енергії, оскільки умовами Договору (графа 10 Додатку №2), безумовно визначено клас споживача як другий.

З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, щодо задоволення вимоги про визнання права позивача отримувати від відповідача згідно Договору електричну енергію за тарифом (ціною) першого класу, не відповідають обставинам справи. Тому рішення господарського суду Донецької області від 30.09.2010р. у справі №25/128пн в цієї частині підлягає скасуванню, апеляційна скарга –задоволенню, а позовні вимоги про визнання права позивача отримувати від відповідача згідно Договору електричну енергію за тарифом (ціною) першого класу  задоволенню не підлягають.

Щодо вимог про зобов'язання відповідача припинити дії, спрямовані на обмеження або припинення постачання електричної енергії позивачу за адресою: 83008, м. Донецьк, вул. Умова, б. 1, у зв'язку з «заборгованістю», розрахованою за тарифом 2 (другого) класу судова колегія зазначає, що належних та допустимих доказів здійснення вказаних дій та їх незаконності позивачем до суду першої інстанції надано не було. З огляду на зазначене, вони задоволенню не підлягають як необґрунтовані та недоведені, тому рішення господарського суду Донецької області від 30.09.2010р. у справі №25/128пн щодо відмови у задоволенні позову в цієї частині підлягає залишенню без змін.    

Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго»м. Горлівка на рішення господарського суду Донецької області від 30.09.2010р. у справі №25/128пн задовольнити.

Рішення господарського Донецької області від 30.09.2010р. у справі №25/128пн скасувати частково.

Відмовити у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький завод по виготовленню металовиробів і будівельних профілів»м. Донецьк до відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго»м. Горлівка про визнання права позивача отримувати від відповідача згідно договору № 418 від 15.09.2006р. електричну енергію за тарифом (ціною) першого класу.

Абзац 3 резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області від 30.09.2010р. у справі №25/128пн виключити.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 30.09.2010р. у справі №25/128пн залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький завод по виготовленню металовиробів і будівельних профілей” (83008, м.Донецьк, вул. Умова, б. 1-к, ЄДРПОУ 33280998) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, м. Горлівка Донецької області, пр.Леніна, 11,  ЄДРПОУ 00131268) витрати по сплаті  держмита в сумі  42,50грн., сплаченого при зверненні з апеляційною скаргою.

Господарському суду Донецької області згідно з вимогами статті 117 Господарського процесуального кодексу України видати наказ у відповідності до вимог, які встановлені до виконавчого документу Законом України “Про виконавче провадження”.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк  та може бути оскаржена  до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий суддя                                                             І. В. Приходько

                     Судді                                                             Н. В. Акулова

                                                                                            Т. Д. Геза

Надруковано: 5 прим.

1-позивачу

2-відповідачу

3-у справу

4-ГСДО

5-ДАГС