Рішення

від 14.09.2006 по справі 47/323-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

47/323-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2006 р.                                                            Справа № 47/323-06

вх. № 8499/5-47

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В. 

при секретарі судового засідання Немикіна О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Філатов П.А. за довіреністю б/н від 06.07.2006р.  відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар", м. Харків  

до  Асоціації по будівництву автошляхів та аеродромів "Аерошляхбуд", м. Харків  

про стягнення 23309,31 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оскар" (позивач) звернувся до суду з позовною заявою щодо стягнення з відповідача - Асоціації  по будівництву автошляхів та аеродромів "Аерошляхбуд" основної заборгованості у розмірі 21335,61грн., інфляційних у розмірі 17,20грн., 3% річних у розмірі 181,36грн., пені у розмірі 1775,14грн., які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань щодо сплати за отриманий товар на підставі накладних. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 235,18грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Позивач надав через канцелярію господарського суду 31.07.2006р. заяву в якій він просить суд вжити заходи щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти.

Суд розглянувши дане клопотання відмовляє позивачу у задоволенні його  оскільки: позивач не надав обгрунтованого підтвердження того, що  невжиття таких заходів  може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідач  в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено, що 28.11.2005р. та 21.12.2005р. позивачем були поставлені відповідачу залізні вироби на загальну суму 23312,38 грн., які були отримані відповідачем за довіреностями серії ЯКЮ № 128776 від 23.11.2005 року та серії ЯКЮ № 128785 від 21.12.2005р., за видатковими накладними  № 44, №51.

Як вбачається з матеріалів справи, поставка продукції від 28.11.2005р. підтверджується податковими накладними № 55 від 18.11.2005 року, № 58 від 24.11.2005 року, №№ 60,61 від 28.11.2005р., а поставка продукції від 21.12.2005року підтверджується   податковими накладними № 66 від 05.12.2005 року, № 71 від 21.12.2005 року.

Відповідач отримав товар, але оплату вартості товару здійснив у три етапи, перерахувавши на рахунок позивача 18.11.2005 року – 5000грн., 24.11.2005 року - 3000 грн. та 05.12.2005 року - 12554,40 грн., всього було перераховано 20554,40 грн.

Таким чином на 21.12.2005 року у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість на суму 2757,98 грн.

16.01.2006р., позивачем були поставлені відповідачу залізні вироби на суму 18577,63 грн., які були отримані відповідачем за довіреністю серії ЯКЮ № 128788 по видатковій накладній № 2, поставка продукції від 16.01.2006року підтверджується податковою накладною № 3 від 16.01.2006р.

Вказана поставка була здійснена на підставі замови відповідача (лист № 1/1

від 13.01.2006 року), якій гарантував сплату до 01.02.2006 року. Однак вартість продукції так і не була сплачена відповідачем взагалі. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем складає 21335,61 грн.

Позивач в порядку досудового врегулювання спору направив на адресу відповідача вимоги №8 від 30.03.2006р. та №14 від 22.05.2006р. з проханням погасити заборгованість, які залишились без відповіді.

При цьому, боржник відповідно до ч.2 статті 530 Цивільного кодексу України повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 21335,61грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних у розмірі 17,20грн. та 3% річних, що становить суму у розмірі 181,36грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до п.2 ст 231 Господарського процесуального кодексу України: у  разі  якщо порушено господарське зобов'язання,  в якому хоча б одна сторона є суб'єктом  господарювання,  що  належить  до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту,  або виконання зобов'язання фінансується  за рахунок  Державного  бюджету  України  чи  за  рахунок  державного кредиту,  штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Враховуючи вищевикладене та те, що між позивачем та відповідачем не було досягнуто договорної домовленості щодо відповідальності за порушення грошових зобов"язань, позовні вимоги позивача в частині стягнення пені у розмірі 1775,14грн. не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 217,27грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 109,02гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, ч.2 ст. 530, ч.2 ст. 625, Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 12, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Асоціації по будівництву автошляхів та аеродромів "Аерошляхбуд" (61202, м. Харків, вул. Асхарова, 2,  код 14065776) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар" (61007, м. Харків, вул. 2-ї П"ятирічки, 20/8, р/р260022660 ВАТ "Мегабанк", МФО 351629, код ЄДРПОУ 30510951) основної заборгованості у розмірі 21335,61грн., інфляційних у розмірі 17,20грн., 3% річних у розмірі 181,36грн., держмита у розмірі 217,27грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 109,02грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті частини позову у сумі 1775,14грн. відмовити.

Суддя                                                                                            Светлічний Ю.В.