Рішення

від 04.01.2011 по справі 5147-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

5147-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

04.01.2011Справа №2-15/5147-2010

04 січня 2011 року                          м. Сімферополь                 Справа № 5002-15/5147-2010

За позовом  Відкритого акціонерного товариства “Крименерго” (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400)

До  відповідача Відділу охорони здоров'я Білогірської районної державної адміністрації    (97600, АР Крим, м. Білогірськ, пл. Красного Октября,6-а, ідентифікаційний номер 26177765)

Про стягнення 158355,53 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

                                        представники:

Від позивача – Бесчетнов А.Ю., юрисконсульт, дов.№018-Д від 05.01.2010 р.

Від відповідача –  Катаржиєв І. О., представник, дов.№152 від 10.02.2010 р.

         Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство „Крименерго” звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Відділу охорони здоров'я Білогірської районної державної адміністрації, в якій просить стягнути з відповідача 158355,53 грн. за договором про поставку електричної енергії №105 від 25.01.2005, а саме 143778,74 грн. заборгованості, 1453,54 грн. 3% річних, 5032,25 грн. інфляційних нарахувань, 8091 грн. пені.   

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі акту про порушення правил користування електричною енергією № 107139 від 29.04.2010  відповідачу була рахована сума вартості недооблікованої електричної енергії у розмірі 143778,74 грн. Позивач зазначає, що вказана сума по акту у розмірі 143778,74 грн. не була сплачена відповідачем в добровільному порядку та в повному обсязі, через що позивач був змушений звернутися до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості за недораховану  електроенергію у розмірі 143778,74 грн. в примусовому порядку. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1453,54 грн. 3% річних, 5032,25 грн. інфляційних нарахувань, 8091 грн. пені.   

Відповідач у судовому засіданні та у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує, просить суд провадження по справі припинити.  В обґрунтування заперечень відповідач посилається на те, акт про порушення   Правил користування електричною енергією був складений з порушенням вимог чинного законодавства.

Позивач поясненнями по справі від 10.12.2010 вих.№ 10/3554 та від 04.01.2011 вих.№10/3747/8 підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні оголошувалася перерва. Після закінчення перерви слухання справи було продовжено.

Строк розгляду справи був продовжений за клопотання сторін на підстав статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  представників сторін, дослідивши представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ :

25.01.2010  між  ВАТ «Крименерго» (Постачальник) (позивач) та  Білогірським районним відділом охорони здоров'я  (Споживач) (відповідач) укладено договір   про постачання електричної енергії № 105. (а.с. 9-12).

Згідно з розділом 1 Договору Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу, а Споживач сплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі (5-ти кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, пеню, за графіком погашення заборгованості, за актами порушення ПКЕЕ) згідно умовам цього Договору та додаткам до Договору, які є його невід'ємними частинами.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.

Згідно з пунктом 2 Договору під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватись чинним законодавством України, зокрема, Законом України „Про електроенергетику”, Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку.

Сторони не представили доказів розірвання вказаного договору або зміни його умов, у той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення такого роду фактів. Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент розгляду спору договір продовжує діяти.

З матеріалів справи вбачається, що в ході проведення перевірки райздраввідділу  за адресою м. Білогірськ , пл. Красного Октября, 6а,  було встановлено порушення відповідачем Правил користування електричною енергією, а саме: «пошкодження розрахункового засобу обліку електричної енергії: відсутність обліку електричної енергії по фазі «А» ( токовий провід  вимірювального ТТ по фазі «А» вторинної ланцюгу від'єднаний від контакту І 1 ТТ), споживана таким чином електрична енергія у повному обсязі не враховувалась та не оплачувалась споживачем», про що був складений Акт  про порушення ПКЕЕ № 107139 від 29.04.2010 (а.с. 13)

Вказаний акт був підписаний представником Споживача – електриком Таран Володимиром Петровичем.

Отже, на підставі вищевказаного акту на засіданні комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ позивачем була донарахована вартість електричної енергії у розмірі 143778,74 грн. згідно з Методикою обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої унаслідок порушення споживачем – Білогірським районним відділом охорони здоров'я   Правил користування електричною енергією, що підтверджується відповідним протоколом № 5131 від 06.05.2010 (а. с. 14-15).

Відповідно до пункту 3.2 Правил користування електричною енергією  відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору.

Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб відповідно до акта про пломбування та відповідальність за збереження засобів обліку та пломб на них покладається на їх власника або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені і яка відає цією територією (приміщенням) на підставі права власності або користування (пункт 3.3 Правил).

Пунктом 6.41 Правил користування електричною енергією передбачено, що у  разі  виявлення  під  час  контрольного  огляду  або технічної  перевірки  уповноваженим  представником   постачальника електричної   енергії,   від  якого  споживач  одержує  електричну енергію,  або електропередавальної організації порушень цих Правил або  умов  договору  на  місці  виявлення  порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень.

 В акті  мають  бути  зазначені  зміст виявленого порушення із посиланням на  відповідні  пункти  цих  Правил  та  вихідні  дані, необхідні   та   достатні  для  визначення  обсягу  недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих  споживачем  збитків.  За необхідності  в акті зазначаються заходи,  які необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Відповідно до пункту 6.42 Правил на  підставі  акта  порушень уповноваженими представниками постачальника     електричної     енергії    (електропередавальної організації)  під  час  засідань  комісії  з  розгляду  актів  про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума  завданих  споживачем  збитків.

Як вже було встановлено вище, засіданні комісії відбулось  06.05.2010 , про що відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис відповідача у акті, за результатами якого був складений протокол № 5131 засідання комісії по розгляду атів про порушення ПКЕЕ. (а.с.14)

Розглянувши акт № 107139 від 29.04.2010 , комісія дійшла висновку щодо проведення перерозрахунку  об'єму спожитої електричної енергії та його вартості у відповідності до  Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої у зв'язку з порушенням споживачем Правил користування електричною енергією.

07.05.2010 позивачем був виставлений рахунок № 105/47 на суму 143778,74 грн. по акту № 107139 від 29.04.2010 за порушення ПКЕЕ.(а.с. 16)

Вказаний рахунок був отриманий 17.08.2007 р. відповідачем особисто, про що свідчить додана до матеріалів справи картка поштового повідомлення. (а.с. 23)

Однак, відповідачем вказана сума заборгованості не була сплачена в повному обсязі в добровільному порядку, що і стало приводом для звернення ВАТ “Крименерго” з позовом до суду про стягнення суми заборгованості за недовраховану електричну енергію у розмірі 143778,74 грн. в примусовому порядку.

Відповідно до пункту 2.2.3 договору № 105 споживач зобов'язався сплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами договору та додатками до нього.

Згідно зі статтею 27 Закону України “Про електроенергетику” правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Правопорушеннями в електроенергетиці відповідно до закону є зокрема крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Відповідач не представив суду належних доказів оплати заборгованості перед позивачем за актом про порушення ПКЕЕ № 107139 від 29.04.2010 у розмірі 143778,74 грн., в той час  як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу  України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Таким чином, відповідачем Відділом охорони здоров'я Білогірської районної державної адміністрації   порушено вимоги  Закону України “Про електроенергетику”, через що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми недорахованої внаслідок порушення користувачем ПКЕЕ електроенергії у розмірі 143778,74 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1453,54 грн. 3% річних та  5032,25 грн. інфляційних нарахувань.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України суд вважає таким, що кореспондуються зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Відділу охорони здоров'я Білогірської державної адміністрації 1453,54 грн. 3% річних та 5032,25 грн. інфляційних збитків підлягають задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 8091 грн. пені.

Пунктом 4.2.1 Договору встановлено, що за  внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 Договору, з порушенням строків, визначених додатками №4.1, №4.2 «Порядок розрахунків», Споживач зобов'язаний оплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки платежу, враховуючі день фактичної оплати. Сума пені підлягає оплаті на підставі пред'явленого рахунку на поточний рахунок Постачальника.

Приписами пункту 6 статті 231 ГК України унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулюються Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».  

Статями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу  України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.  

Заявлена позивачем сума пені у розмірі 8091 грн. підлягає стягненню з відповідача, оскільки підтверджується матеріалами справи та визнана судом обґрунтованою.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення в порядку статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Відділу охорони здоров'я Білогірської районної державної адміністрації ( 97600, м. Білогірськ, пл. Красного Октября, 6а, ідентифікаційний код 26177765)    на користь Відкритого акціонерного товариства „Крименерго” (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Київська, 74/6, код ЄДРПОУ 00131400) 143778,74 грн. заборгованості за  недовраховану електричну енергію, 1453,54 грн. 3% річних, 5032,25 грн. інфляційних нарахувань, 8091 грн. пені,  1583,56 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 06.01.2011 р.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.