Рішення

від 11.01.2011 по справі 18/205-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/205-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" січня 2011 р.                                                                  Справа № 18/205-10

  Розглянувши матеріали справи  за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Контент –КВ», м. Київ

до  Приватного підприємства «Аірнет», смт. Глеваха  

про стягнення 5690,44  грн.

Суддя А.Ю. Кошик

за участю представників сторін:

від позивача: Маршавіна І.О.

від відповідача: не з‘явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Контент-КВ»(далі – позивач) до Приватного підприємства «Аірнет»(далі – відповідач) про стягнення 5690,44  грн.  та заборону вчиняти дії.  

Провадження у справі №18/205-10 порушено відповідно до ухвали суду від 16.11.2010 року та призначено справу до розгляду на 09.12.2010 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 09.12.2010 року без поважних причин не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав.  Розгляд справи відкладався до 11.01.2011 року.

В судовому засіданні 11.01.2011 року позивач позовні вимоги підтримав  в повному обсязі, відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 11.01.2011 року без поважних причин не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності  та заслухавши пояснення представника  позивача, суд

                                                   ВСТАНОВИВ:

Правовідносини сторін у справі врегульовані Договором № СТ-20 від 06.02.2009 року про надання відповідачу невиключного права  на ретрансляцію каналів «Драйв», «Охота и рыбалка», «Здоровое телевидение», «Ретро», «Усадьба-ТВ».

Згідно з п. 2.1 Договору  позивач надав відповідачу невиключне право на ретрансляцію  телевізійних каналів в багатоканальній телемережі на території смт. Глеваха (Васильківського району, Київської області), за надані права  відповідач  згідно п. 3.1.10  та Розділу 9 Договору  зобов'язався сплачувати  винагороду та первинну плату.

Позивач звернувся до суду у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань щодо сплати винагороди  за надані права  за період з березня 2009 року по червень 2009 року  в сумі 4791,20 грн.

Надання позивачем невиключного права на ретрансляцію каналів  у спірний період підтверджується відповідними Актами  виконаних робіт за березень–травень 2009 року, підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими їх печатками. Акт за червень 2009 року надсилався відповідачу і не повернутий після підписання, однак, з огляду на п. 13 Доповнення № 1 до Договору,  послуги вважаються наданими. Заборгованість  відповідача в заявленій сумі також підтверджена Актом звірки розрахунків, підписаним  повноважними представниками сторін та скріпленим їх печатками.

Розділом 9 Договору передбачено, що  винагорода та первинна плата  сплачуються відповідачем  у розмірі та порядку,  визначеному  в Доповненнях до Договору.

Згідно з п. 4, 5 Доповнення № 1 до Договору, починаючи  з 01.03.2009 року  відповідач мав сплачувати позивачу  щомісячну винагороду  в розмірі 1197,80 грн.  Сплата має відбуватись не пізніше 15-го числа  наступного місяця.

Оскільки відповідач своєчасно та  в повному обсязі не сплатив винагороду за період з березня по червень 2009 року, позивач 15.07.2009 року надсилав претензію з вимогою сплатити заборгованість в сумі 4791,20 грн.

Крім того, відповідач, користуючись передбаченим п. 16.4 Договору правом одностороннього розірвання Договору, надіслав позивачу письмове повідомлення № 20 від 01.06.2009 року з проханням розірвати Договір з 01.07.2009 року, у зв'язку з погодженням пропозиції відповідача щодо розірвання Договору, позивач надіслав на адресу відповідача  два примірники Протоколу  про розірвання Договору з 01.07.2009 року для підписання. Однак, відповідач підписаний примірник Протоколу не повернув.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, судом встановлено зобов'язання відповідача сплатити заборгованість в сумі 4791,20 грн.

Згідно  з  ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона  повинна вжити  усіх заходів, необхідних для належного  виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси  другої сторони  та забезпечення  загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання  є підставою для застосування  господарських санкцій, передбачених законом або договором.

У зв'язку з чим, позивач в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 223,28 грн. 3% річних та 664,15 грн. інфляційних за період з 13.04.2009 року по 01.11.2010 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок, судом встановлено, що прострочення заборгованості за березень в сумі  1197,80 грн. настає з 16.04.2009 року, за квітень в сумі  1197,80 грн. –з 16.05.2009 року, за травень в сумі  1197,80 грн. –з 16.06.2009 року та за червень в сумі  1197,80 грн. –з 16.07.2009 року,  таким чином, інфляційні та річні мають нараховуватись в залежності від настання  терміну прострочення по кожній проплаті на суму фактичної заборгованості починаючи з 16.04.2009 року, що за розрахунком суду відповідно складає 592,91 грн. інфляційних та 204,57 грн. річних за заявлений  в позові період.

Вимога про заборону відповідачу  здійснювати ретрансляцію  програм телевізійних  каналів залишається без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивачем не наведено в позові обставини порушення відповідачем права позивача (факту здійснення відповідачем трансляції каналів) та не обґрунтовано обраний спосіб захисту порушеного права (з огляду на ст. 16 Цивільного кодексу України). В ході розгляду спору позивач не усунув недоліки позовної заяви та не надав доказів в обґрунтування відповідної позовної вимоги.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають  задоволенню в частині стягнення основного боргу  в сумі 4791,20 грн.,  592,91 грн. інфляційних, 204,57 грн. річних. Щодо вимоги про заборону відповідачу  здійснювати ретрансляцію  програм телевізійних  каналів, позов залишається без розгляду. В решті вимог позов задоволенню не підлягає.

Витрати по оплаті державного мита згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача в повному обсязі, оскільки спір вини внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, п. 5 ст. 81, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Аірнет»(08631, Київська обл., Васильківський р-н, смт. Глеваха. вул. Вокзальна, 14, кв. 42, код 33648773)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24,  код 36351846) 4791,20 грн. основного боргу,  592,91 грн. інфляційних, 204,57 грн. річних, 100,17 грн.  державного мита та 236 грн. витрат  на  інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3.          Вимогу про заборону відповідачу  здійснювати ретрансляцію  програм телевізійних  каналів залишити без розгляду.

4.          В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

 Суддя                                                                                Кошик А. Ю.