Рішення

від 30.11.2010 по справі 22/199-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/199-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                              тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2010 р.                                                                          Справа № 22/199-10

За позовом  відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської міської філії,  м. Київ

до  приватного підприємства «ВЕФ лайн», Київська обл.,  м. Вишневе

про  стягнення  686,89  грн.

                                                                                                Суддя           Третьякова О.О.

Представники сторін:

від Позивача:  Кіяніцина О.С., довіреність № 395 від 12 жовтня 2010 року

від Відповідача:  не з'явився.

Обставини справи :

До господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось  відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Київської міської філії (далі - Позивач) до приватного підприємства «ВЕФ лайн»(далі - Відповідач) про стягнення 686,89 грн., що складає 670,16 грн. основного боргу, 16,63 грн. пені та 0,10 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07 жовтня 2010 року порушено провадження у справі № 22/199-10 та призначено її до розгляду на 16 листопада 2010 року о 11:15 год.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16 листопада 2010 року розгляд справи на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 30 листопада 2010 року  о 11:00 год.

Відповідач у судові засідання жодного разу не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані господарським судом документи не подав, про причину неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання  був повідомлений належним чином, зокрема, ухвалою суду від 16 листопада 2010 року про відкладення розгляду справи на 30 листопада 2010 року, що надіслана за адресою: 08132,  Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, б. 19, визначеною як місцезнаходження Відповідача у довідці головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві №21-10/5868-2 від 20 жовтня 2010 року.

Враховуючи, що явка Відповідача обов'язковою не визнавалась і його відсутність не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 30 листопада 2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника Позивача, суд

встановив:

Між Позивачем та Відповідачем 13 березня 2003 року укладено Договір №3309071004 про надання послуг електрозв'язку (далі –Договір), згідно умов якого підприємство зв'язку (Позивач) зобов'язалось надати послуги електрозв'язку, перераховані в додатку 1 до Договору, і безоплатні послуги, перераховані в додатку 2 до Договору (розділ 1 Договору).

Згідно пункту 4.3 Договору Відповідач повинен своєчасно оплачувати надані послуги; розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним зв'язком здійснюється за сталою (без почасової оплати) або за змінною (з почасовою) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС.

Сторони в пункті 4.2. Договору погодили, що Відповідач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою системою оплати –з поданням рахунків.

Як зазначено в пункті 4.5 Договору розрахунки за фактично отримані в кредит послуги за кожний попередній місяць проводяться відповідачем протягом 10 днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Судом досліджено, що на виконання умов Договору Позивач за період з квітня 2010 року по липень 2010 року включно надав Відповідачу послуги в загальній сумі 756,68 грн., що підтверджується рахунками №4425556209 за квітень 2010 року в сумі 88,92 грн., №4425556209 за травень 2010 року в сумі 106,03 грн., №4425556209 за червень 2010 року в сумі 490,27 грн. та №4425556209 за липень 2010 року в сумі 71,46 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач в порушення договірних зобов'язань в частині оплати наданих послуг належним чином та в повному обсязі не здійснив,  в результаті чого за ним утворилась заборгованість за період з квітня 2010 року по липень 2010 року у розмірі 670,16 грн., що Відповідачем належним чином не заперечено та не спростовано.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як зазначено в пункті 5 частини 1 статті 33 Закону України «Про телекомунікації»від 18.11.2003 року № 1280-ІV, споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених договором.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, як це встановлено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України

В силу статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зважаючи на те, що основна заборгованість у сумі 670,16 грн. Відповідачем не погашена, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 670,16 грн. основного боргу за телекомунікаційні послуги є правомірною та обґрунтованою.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем грошових зобов'язань за Договором, Позивачем нарахована пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за наступні періоди прострочення: з 21 березня 2010 року по 20 квітня  2010 року на 2,40 грн. заборгованості за 31 день прострочення в сумі 0,02 грн., з 21 квітня 2010 року по 20 травня 2010 року на 108,43 грн. заборгованості за 30 днів прострочення в сумі 0,91 грн., з 21 травня 2010 року по 20 червня 2010 року на 598,70 грн. заборгованості за 31 день прострочення в сумі 5,06 грн., з 21 червня 2010 року по 20 липня 2010 року на 670,16 грн. заборгованості за 30 днів прострочення в сумі 5,23 грн., з 21 липня 2010 року по 20 серпня 2010 року на 670,16 грн. заборгованості за 31 день прострочення в сумі 5,41 грн. Всього Позивач заявляє до стягнення з Відповідача 16,63 грн. пені.

Як зазначено в статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, як це передбачено статтею 218 Господарського кодексу України.

В частині 2 статті 217 Господарського кодексу України зазначається, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України «Про телекомунікації»від 18.11.2003р. № 1280-IV у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Пунктом 5.8. Договору встановлено, що у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) Відповідач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених Послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи кінцеві строки виконання зобов'язання по оплаті телекомунікаційних послуг за Договором по кожному рахунку (за квітень 2010 року до 20 травня 2010 року, за травень 2010 року до 20 червня 2010 року, за червень 2010 року до 20 липня 2010 року, за липень 2010 року до 20 серпня 2010 року), дати та суми часткової оплати (Відповідач в квітні 2010 року сплатив на користь Позивача 86,52 грн., які зараховані Позивачем в рахунок авансу за квітень 2010 року) період нарахування пені, заявлений Позивачем, вимоги частини  6 статті 232 Цивільного кодексу України, суд здійснив розрахунок пені за наступні періоди:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

2.4021.05.2010 - 07.06.20101810.2500 %0.028 %*0.01

2.4008.06.2010 - 20.06.2010139.5000 %0.026 %*0.01

108.4321.06.2010 - 07.07.2010179.5000 %0.026 %*0.48

108.4308.07.2010 - 20.07.2010138.5000 %0.024 %*0.33

598.7021.07.2010 - 09.08.2010208.5000 %0.024 %*2.79

598.7010.08.2010 - 20.08.2010117.7500 %0.021 %*1.40

Оскільки вірна сума пені за вищевказані періоди, за розрахунком суду, складає 5,02 грн., вимога Позивача про стягнення з Відповідача 16,63 грн. пені підлягає частковому задоволенню в сумі 5,02 грн.

Також, Позивач заявляє до стягнення з Відповідача 0,10 грн. 3% річних.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

3% річних нараховані Позивачем за наступні періоди прострочення: з 21 квітня  2010 року  по 01 липня 2010 року на 2,40 грн. заборгованості в сумі 0,01 грн., з 21 травня 2010 року по 01 липня 2010 року на 106,03 грн. заборгованості в сумі 0,09 грн.

Враховуючи кінцеві строки виконання зобов'язання по оплаті телекомунікаційних послуг за Договором по кожному рахунку, суми часткової оплати, період нарахування 3% річних, заявлений Позивачем, вимоги частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, суд здійснив розрахунок 3% річних за наступні періоди:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

2.4021.05.2010 –01.07.2010423 %0.01

106.0321.06.2010 - 01.07.2010113 %0.10

Оскільки вірна сума 3% річних за вищевказані періоди за розрахунком суду, становить 0,11 грн., а суд приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 0,10 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.          

За таких обставин, суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 670,06 грн. основного боргу, 5,02 грн. пені та 0,10 грн. 3 % річних є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, Відповідачем належним чином не запереченими та не спростованими, а тому підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «ВЕФ лайн»(08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе,  вул. Київська, буд. 19, код 30514289) на користь відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” (01030, м. Киїів, бул. Шевченка, 18, код 21560766) в особі Київської міської філії відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (01033, м. Київ, вул.  Горького, б. 40, код 01189910) 670,16 грн. (шістсот сімдесят гривень шістнадцять копійок) основного боргу; 5,02 грн. (п'ять гривень дві копійки) пені;  0,10 грн. (десять копійок) 3% річних; 100,28 грн. (сто гривень двадцять вісім копійок) державного мита; 232,01грн. (двісті тридцять дві гривні одну копійку) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В інших вимогах у позові відмовити.

4. Копію рішення надіслати сторонам.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному та касаційному порядку.

           Суддя                                                                           Третьякова О.О.

Повне рішення складено «20»грудня 2010 року.