Рішення

від 18.01.2011 по справі 22/211-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/211-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" січня 2011 р.                                                                  Справа № 22/211-10

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Рубіж»,  м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелторі плюс», Київська обл., м. Буча

про  стягнення 50262,29 грн.

                          Суддя  Третьякова О.О.

Представники :

Позивача –  Копейка Г.І., довіреність б/н від 16 квітня 2007 року;

Відповідача –не з'явився.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Рубіж»(далі –Позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелторі плюс»(далі –Відповідач) про стягнення 50262,29 грн.., що складає 35443,16 грн. основного боргу, 6619,62 грн. пені, 1890,63 грн. 3% річних та 6308,88 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач посилається на порушення Відповідачем умов договору №08/324К від 01 листопада 2008 року по технічному обслуговуванню систем: автоматичної установки пожежної сигналізації, системи сповіщення про пожежу, автоматичної установки водяного спринклерного пожежогасіння, суміщеного з внутрішнім протипожежним водопроводом, автоматики протидимного захисту та керування  інженерним обладнанням, яке задіяне при пожежі щодо строків та порядку оплати виконаних робіт за вказаним договором.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06 грудня 2010 року порушено провадження у справі № 22/211-10 та призначено її до розгляду на 22 грудня 2010 року об 11:00 год.

Ухвалою суду від 22 грудня 2010 року розгляд справи №22/211-10 на підстави частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 18 січня 2011 року.

Через загальний відділ суду від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 20 грудня 2010 року (за вх. суду №16905 від 29 грудня 2010), згідно якого Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі та зазначив про намір укласти з Позивачем мирову угоду з затвердженням графіку розстрочення заборгованості на 24 місяці.

Представник Позивача в судовому засіданні 18 січня 2011 року подав заяву про уточнення позовних вимог №18/01 від 18 січня 2011 року, згідно якої в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив позовні вимоги та  заявив до стягнення з Відповідача 35443,16 грн. основного боргу, 4278,86 грн. пені, 1890,63 грн. 3% річних, 6308,88 грн. інфляційних втрат, а також доповів, що між сторонами станом на день розгляду спору мирову угоду не укладено.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча  про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення №0103227197963 від 15 грудня 2010 року, №0103228101900 від 28 грудня 2010 року.

Враховуючи, що явка Відповідача обов'язковою не визнавалась і його відсутність не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 18 січня 2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

Між Позивачем та Відповідачем укладено Договір №08/324К від 01 листопада 2008 року по технічному обслуговуванню систем: автоматичної установки пожежної сигналізації, системи сповіщення про пожежу, автоматичної установки водяного спринклерного пожежогасіння, суміщеного з внутрішнім протипожежним водопроводом, автоматики протидимного захисту та керування  інженерним обладнанням, яке задіяне при пожежі (далі –Договір), згідно пункту 1.1 якого Позивач зобов'язався виконати роботи з технічного обслуговування справних і працездатних систем: 1) автоматичної установки пожежної сигналізації; 2) системи сповіщення про пожежу; 3) автоматичної  установки водяного спринклерного пожежогасіння; 3) внутрішнього протипожежного  водопроводу; 5) автоматики протидимного захисту та керування інженерним обладнанням, яке задіяне при пожежі згідно з «Правилами безпеки в Україні», затвердженими наказом МНС України від 19 жовтня 2004 року №126, та «Інструкцією по організації і проведенню робіт по регламентованому технічному обслуговуванню установок пожежогасіння, пожежної і охоронно-пожежної сигналізації», надалі по тексту «системи», змонтованих на об'єкті Відповідача: Торгівельний центр в м. Буча по вул.. Жовтнева, 66а.

Відповідно до пункту 2.1 Договору виконання робіт здійснюється за графіком, складеним Позивачем і погодженим з Відповідачем (Додаток №1 до Договору), крім вихідних та святкових днів; встановлена періодичність – один раз на місяць.

Додатком №1 до Договору сторони погодили графік проведення технічного обслуговування на 2008-2009 рр. об'єкту Відповідача: Торгівельний центр в м. Буча, що розташований  по вул. Жовтнева, 66а,  з листопада 2008 року по жовтень 2009 року включно.

Після закінчення робіт з технічного обслуговування Позивачем Відповідач підтверджує їх виконання і приймає системи для подальшої експлуатації, про що складає двосторонній акт за виконані роботи і підтверджує ці роботи записом у журналах обліку робіт з технічного обслуговування (пункт 2.2 Договору).

Згідно пункту 3.1. Договору вартість технічного обслуговування автоматичної установки пожежної сигналізації; системи сповіщення про пожежу; автоматичної  установки спринклерного пожежогасіння, суміщеного з внутрішнім протипожежним водопроводом,  автоматики протидимного захисту та керування інженерним обладнанням, яке задіяне при пожежі визначається «Тимчасовим порядком визначення вартості робіт по технічному обслуговуванню, ремонту та пусконаладці технічних засобів пожежогасіння, охоронної, пожежної та охоронно-пожежної сигналізації», узгодженим Державним комітетом України по будівництву та архітектури листом від 11 червня 2003 року №7/3-538 (надалі «Тимчасовим порядком») згідно переліку обладнання (Додаток №2 до Договору) прикладеного розрахунку (Додаток №3 до Договору) і складає 10006,43 грн. на місяць, крім того ПДВ –20% - 2001,29 грн., що загалом складає 12007,72 грн. на місяць.

Додатком №3 до Договору сторони дійшли згоди про вартість робіт з технічного обслуговування систем: автоматичної установки пожежної сигналізації; системи сповіщення про пожежу; автоматичної  установки водяного спринклерного пожежогасіння, суміщеного з внутрішнім протипожежним водопроводом,  автоматики протидимного захисту та керування інженерним обладнанням, яка складає 12007,72 грн. на місяць.

Відповідно до пункту 3.2. Договору оплата за виконані Позивачем роботи з технічного обслуговування систем здійснюється Відповідачем на підставі двостороннього акта, складеного відповідно до пункту 2.2. даного Договору і розрахунку вартості робіт, складеного відповідно до пункту 3.1. даного Договору, протягом 7 днів після підписання акту.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору Позивач в листопаді 2008 року виконав роботи на суму 12007,72 грн., в грудні 2008 року –на суму 12007,72 грн.,  в січні 2009 року  - на суму 12007,72 грн., всього на загальну суму 36023,16 грн., про що свідчать складені та підписані сторонами і скріплені їх печатками Акти-довідки № 2327 за листопад 2008 року від 28 листопада 2008 року, №2325 за грудень 2008 року від 23 грудня 2008 року, №125 за січень 2009 року від 30 січня 2009 року, копії яких містяться в матеріалах справи.

Як передбачено статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є  правовідношення, в якому  одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити  на користь другої сторони  (кредитора) певну дію або утриматись  від виконання  певної дії, а кредитор має право   вимагати від боржника виконання його обв'язку; зобов'язання виникають  з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно  до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами  виникнення  прав та  обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за  договором про надання послуг одна сторона (виконавець)  зобов'язується за  завданням  другої  сторони  (замовника)  надати  послугу,  яка  споживається  в  процесі  вчинення  певної  дії або  здійснення певної діяльності,  а замовник зобов'язується  оплатити  виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, як це встановлено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом, як це передбачено статтями 525, 526 Цивільного кодексу України.

В порушення договірних зобов'язань Відповідач оплату виконаних Позивачем робіт здійснив частково, перерахувавши на користь Позивача 28 квітня 2009 року 580,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №244 від 28 квітня 2009 року, копія якого додана до матеріалів справи, в результаті чого за Відповідачем утворилась заборгованість в сумі     35443,16 грн.

Враховуючи, що основна заборгованість у сумі 35443,16 грн. Відповідачем визнана в повному обсязі, станом на день розгляду справи не погашена, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 35443,16 грн. основного боргу є правомірною та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором Позивач заявляє до стягнення з Відповідача 4278,86 грн. пені, 1890,63 грн. 3% та 6308,88 грн. інфляційних втрат.

Як зазначено в статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (стаття 218 Господарського кодексу України).

В частині 2 статті 217 Господарського кодексу України зазначається, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 Господарського кодексу України).

Сторони в пункті 3.5 та 4.5. Договору погодили, що при затримці оплати за виконані роботи Відповідач проводить розрахунок за уже виконані роботи, а також виплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у відповідний період, від простроченої до оплати суми, за кожен день затримки.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач здійснив нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за наступні періоди: з 06 грудня 2008 року по 27 квітня 2009 року на 12007,72 грн. заборгованості в сумі 1129,06 грн., з 28 квітня 2009 року по 07 червня 2009 року на 11427,72 грн. заборгованості в сумі 308,08 грн., з 31 грудня 2008 року по 01 липня 2009 року на 12007,72 грн. заборгованості в сумі 1433,69 грн., з 08 лютого 2009 року по 09 серпня 2009 року на 12007,72 грн. в сумі 1408,03 грн. Всього в сумі 4278,86 грн.

Як вже зазначалось вище, пунктом 3.2 Договору встановлено, що оплата за виконані Позивачем роботи з технічного обслуговування систем здійснюється Відповідачем на підставі двостороннього акта, складеного відповідно до пункту 2.2. даного Договору і розрахунку вартості робіт, складеного відповідно до пункту 3.1. даного Договору протягом 7 днів після підписання акту.

За таких обставин, Відповідач повинен був оплатити Акти-довідки № 2327 за листопад 2008 року від 28 листопада 2008 року до 05 грудня 2008 року включно, №2325 за грудень 2008 року від 23 грудня 2008 року до 30 грудня 2008 року включно, №125 за січень 2009 року від 30 січня 2009 року до 06 лютого 2009 року включно, а відтак нарахування пені повинно здійснюватись на суму заборгованості за Актом-довідкою №2327 за листопад 2008 року від 28 листопада 2008 року з 06 грудня 2008 року по 06 червня 2009 року, за Актом-довідкою №2325 за грудень 2008 року від 23 грудня 2008 року з 31 грудня 2008 року по 30 червня 2009 року, за Актом-довідкою №125 за січень 2009 року від 30 січня 2009 року з 07 лютого 2009 року по 07 серпня 2009 року.

Враховуючи кінцеві терміни виконання зобов'язання по оплаті виконаних Позивачем на користь Відповідача робіт згідно Договору за Актами-довідками № 2327 за листопад 2008 року від 28 листопада 2008 року, №2325 за грудень 2008 року від 23 грудня 2008 року, №125 за січень 2009 року від 30 січня 2009 року, дату та суму часткової оплати згідно платіжного доручення №244 від 28 квітня 2009 року, період нарахування пені, заявлений Позивачем, вимоги частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, встановлений судом період нарахування пені, суд здійснив розрахунок пені за наступні періоди:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

12007.7206.12.2008 - 15.02.20097212.0000 %0.066 %*566.92

12007.7216.02.2009 - 27.04.20097112.0000 %0.066 %*560.58

11427.7228.04.2009 - 06.06.20094012.0000 %0.066 %*300.56

12007.7231.12.2008 - 15.02.20094712.0000 %0.066 %*370.07

12007.7216.02.2009 - 14.06.200911912.0000 %0.066 %*939.56

12007.7215.06.2009 - 30.06.20091611.0000 %0.060 %*115.80

12007.7208.02.2009 - 15.02.2009812.0000 %0.066 %*63.16

12007.7216.02.2009 - 14.06.200911912.0000 %0.066 %*939.56

12007.7215.06.2009 - 07.08.20095411.0000 %0.060 %*390.83

Оскільки вірна сума пені за вищевказані періоди, за розрахунком суду, складає 4247,04 грн., вимога Позивача про стягнення з Відповідача 4278,86 грн. пені підлягає частковому задоволенню в сумі 4247,04 грн.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

3% річних нараховані Позивачем за період з 08 лютого 2009 року по 18 листопада 2010 року на 35443,16 грн. заборгованості в сумі 1890,63 грн.

Враховуючи кінцеві терміни виконання зобов'язання по оплаті виконаних Позивачем на користь Відповідача робіт згідно Договору за Актами-довідками № 2327 за листопад 2008 року від 28 листопада 2008 року, №2325 за грудень 2008 року від 23 грудня 2008 року, №125 за січень 2009 року від 30 січня 2009 року, дату та суму часткової оплати згідно платіжного доручення №244 від 28 квітня 2009 року, період нарахування 3% річних, заявлений Позивачем, суд здійснив розрахунок 3% річних за наступний період:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

35443.1608.02.2009 - 18.11.20106493 %1890.63

Оскільки розрахунок Позивача 3% річних є вірним, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 1890,63 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Інфляційні втрати нараховані Позивачем за період з 08 лютого 2009 року по 18 листопада 2010 року на 35443,16 грн. заборгованості в сумі 6308,88 грн.

Враховуючи кінцеві терміни виконання зобов'язання по оплаті виконаних Позивачем на користь Відповідача робіт згідно Договору за Актами-довідками № 2327 за листопад 2008 року від 28 листопада 2008 року, №2325 за грудень 2008 року від 23 грудня 2008 року, №125 за січень 2009 року від 30 січня 2009 року, дату та суму часткової оплати згідно платіжного доручення №244 від 28 квітня 2009 року, період нарахування інфляційних втрат, заявлений Позивачем, вимоги, викладені в абзаці 8 Листа Верховного суду України № 62-97р від 03 квітня 1997 року «Рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», суд здійснив розрахунок інфляційних втрат за наступний період:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

08.02.2009 - 18.11.201035443.161.1816415.2141858.37

Оскільки вірна сума інфляційних втрат за вищевказаний період, за розрахунком суду, складає 6415,21 грн., а суд приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 6308,88 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню в сумі 6308,88 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України  кожна сторона  повинна довести  ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 35443,16 грн. основного боргу, 4247,04 грн. пені, 1890,63 грн. 3% річних та 6308,88 грн. інфляційних втрат є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, визнаними Відповідачем та підлягають задоволенню.

Згідно з правовою позицією, викладеною у пункті 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20 жовтня 2006 року № 01-8/2351 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року»та у пункті 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13 серпня 2008 року № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року», в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір; факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи; при цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на Відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелторі плюс»(08292, Київська обл., м. Буча, вул. Жовтнева, б. 66-А, код 33092788) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма рубіж»(04060, м. Київ, вул. Максима Берлинського, б. 27, код 24744432) 35443,16 грн. (тридцять п'ять тисяч чотириста сорок три гривні шістнадцять копійок) основного боргу; 4247,04 грн. (чотири тисячі двісті сорок сім гривень чотири копійки) пені; 1890,63 грн. (одну тисячу вісімсот дев'яносто гривень шістдесят три копійки) 3% річних;  6308,88 грн. (шість тисяч триста вісім гривень вісімдесят вісім копійок) інфляційних втрат; 478,90 грн. (чотириста сімдесят вісім гривень дев'яносто гривень) державного мита,  235,84 грн. (двісті тридцять п'ять гривень вісімдесят чотири копійки) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В інших вимогах в позові відмовити.

4. Копію рішення надіслати сторонам.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному та касаційному порядку.

 Суддя                                                                                                Третьякова О.О.

Повне рішення складено «26»січня 2011 року.