Постанова

від 18.01.2011 по справі 2-а-464-11

ПРОЛЕТАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДОНЕЦЬКА

Справа № 2-а-464\11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

18 січня 2011 року                                 м. Донецьк

Пролетарський районний суд м. Донецька в складі судді І.В. Ульяніч,

розглянувши   у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом   ОСОБА_1  до Управління Пенсійного Фонду України у Пролетарському  районі м. Донецька «про визнання неправомірною бездіяльності державного органу та зобов’язання зробити нарахування до пенсії», -

В С Т А Н О В И В:

16 грудня 2010 року позивач звернувся  до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України у Пролетарському районі м. Донецька про визнання неправомірною бездіяльності державного органу та зобов’язання зробити нарахування до пенсії, який уточнив, вказавши, що він                                                                                                                                за своїм соціальним статусом відноситься до категорії громадян, які є «дітьми війни», та має право згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на доплату до пенсії щомісячно у розмірі 30%  від розміру мінімальної пенсії за віком. Право на вказану доплату підтверджено Рішеннями Конституційного суду України від 09.07.07 року та від 22.05.08 року. Оскільки  Управління Пенсійного Фонду України у Пролетарському  районі м. Донецька відмовляє йому у виплаті вказаних надбавок, просив суд визнати такі дії відповідача незаконними та зобов’язати його провести нарахування щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком з 01.01.2010 року по 31.12.2010 рік, та з 01.01.2011 року по 31.12.2011 рік.

Позивач в судове засідання не з’явився, надав  заяву про розгляд справи у його відсутність, в якій також уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, на стягненні судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу не наполягає (а. с. 11).  

Представник відповідача у судове засідання не з»явився, надавши до суду письмову заяву з проханням розглядати справу у її відсутність та заперечення проти позову, згідно яких позов не визнали у зв’язку з тим, що згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Діюче пенсійне законодавство передбачає застосування мінімального розміру пенсії за віком для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із законом про «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та не може застосовуватись для визначення розміру надбавки дітям війни. Крім того, ст. 73 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» забороняє використання коштів Пенсійного Фонду України на цілі, не передбачені цим Законом (а.с.9).

Оскільки усі сторони, які приймають участь у розгляді справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, заявили клопотання  про розгляд справи за їх відсутності, справа розглянута відповідно до ч.4 ст. 122 КАС України у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 відноситься до соціальної групи «Діти війни», що підтверджується копією посвідчення УПФУ Пролетарського району м. Донецька (а.с. 4) із відповідною відміткою та користується правами та пільгами, передбаченими Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка набрала чинності з 01.01.06 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна  допомога,  що  виплачується  замість  пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 70 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2010 році  дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Закону України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії ” від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505–4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Статтею 52 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів”, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня – 695 гривень, з 1 квітня – 706 гривень, з 1 липня – 709 гривень, з 1 жовтня – 723 гривні, а з 1 грудня – 734 гривні. Розміри державних  соціальних  гарантій  на  2010 рік, що визначаються  залежно  від  прожиткового мінімуму,  встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Цими Законами будь-яких змін до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", не внесено, та дія цієї статті не зупинена.

Відповідно до п. 8 Постанови КМ України від 28.05.2008 року № 30 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня – 48,10 грн., з 1 липня – 48,20 та з 1 жовтня – 49,80 грн.

   Крім того, враховуючи той факт, що згідно штампу суду позивач звернулась до суду із даним позовом  16.12.2010 року, підстав для застосування шестимісячного строку позовної давності, передбаченого ст. 99 КАС України, не вбачається, так як згідно із ч.2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ч.2 ст. 87 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Відповідно до ч.6. Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», до прийняття відповідного закону до пенсій,передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення».

   Оцінюючи наведені доказі у їх сукупності, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги повністю, визнавши дії відповідача незаконними щодо невірного нарахування щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року, та з 01.01.2011 року по 31.12.2011 рік зобов’язати відповідача провести нарахування щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком за вказані періоди з урахуванням фактично здійснених виплат.

    На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 46, 152 Конституції України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік», ст. ст. 2, 11, 17, 18, 69, 94, 122, 158-163, 186 Кодексу Адміністративного Судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Пролетарському  районі м. Донецька «про визнання неправомірною бездіяльності державного органу та зобов’язання зробити нарахування до пенсії» – задовольнити повністю.

Визнати дії  Управління Пенсійного Фонду України у Пролетарському районі м. Донецька в частині не нарахування щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1  у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком з 01.01.2010 року по 31.12.2010 рік, та з 01.01.2011 року по 31.12.2011 рік. відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» незаконними.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України у Пролетарському районі м. Донецька провести нарахування щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком з 01.01.2010 року по 31.12.2010 рік, та з 01.01.2011 року по 31.12.2011 рік. відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням фактично здійснених виплат.

Постанова може бути оскаржена до Донецького Апеляційного Адміністративного суду через Пролетарський районний суд м. Донецька. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається у письмовій формі протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України,а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:                                                                                                   І.В. Ульяніч