Постанова

від 14.09.2006 по справі 8/274-ап-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/274-АП-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"14" вересня 2006 р.                                                           Справа № 8/274-АП-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Хом"якової В.В. при секретарі Зибцевій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу  

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Кредит"

до Херсонського обласного управління у справах захисту прав споживачів  

про  визнання недійсною постанови

за участю представників сторін:  

від  позивача - ю/к Носова В.І., дов. б/н від 13.02.06.

від  відповідача - не прибув

Справа передана на розгляд судді Хом'якової В.В. розпорядженням заступника голови господарського суду Херсонської області № 170 від 28 липня 2006 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Приват Кредит” (позивач) звернулось до господарського суду з позовом про визнання недійсною   постанову  № 181 від 3 квітня 2006 року Херсонського обласного управління у справах захисту прав споживачів  про застосування  штрафу в сумі 745 грн. 85 коп., посилаючись на те, що  питання про застосування до товариства відповідальності за порушення прав споживачів розглядалось без присутності та повідомлення позивача. Позивач наполягає на тому, що не порушував п. 2 ст. 11, ст. 15 Закону України “Про захист прав споживачів”, так як громадянин Мурадов А.Н. (позичальник) отримав повну інформацію та ознайомився з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, що підтвердив своїм підписом у заяві позичальника. Позивач також звертає увагу суду на те, що  надає лише консультативні послуги позичальникам Приватбанку та отримує за ці послуги 5 % від суми товару, який надається у кредит.  Посилається на неправильне визначення розміру штрафу –не від суми, яку одержує позивач. а від максимального розміру вимоги, яка забезпечується предметом застави.

5 вересня 2006 року  від позивача надійшло уточнення позовних вимог у відповідності до норм Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки в первісній позовній заяві вимоги були обґрунтовані нормами Господарського процесуального кодексу України. Також від позивача надійшло клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Позивач заявив клопотання про  повернення відповідачем витрат, які поніс позивач у зв'язку з проїздом представника до м. Херсону та виплатою добових,  в сумі 398 грн. 52 коп.

Відповідно до п.6 Розділу VII КАС до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Дана справа відкрита та розглядається за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач - Херсонське обласне управління у справах захисту прав споживачів –проти позову заперечує, оскільки вважає, що позовна заява складена з порушенням вимог ст. 106 КАС і як зазначено у ст. 108 КАС повинна бути залишена без руху. Відповідач зазначає,  що до управління звернувся зі скаргою № М-69 від 10.02.2006 року громадянин Мурадов А.Н. і повідомив, що під час оформлення кредиту на суму 1559 гривень, представник ТОВ “Приват - Кредит” належним чином не ознайомив його з умовами надання споживчого кредиту, не надав йому доступну, необхідну достовірну та своєчасну інформацію. Мурадов А.Н. був ознайомлений з умовами надання споживчого кредиту  фізичним особам в усній формі, а не письмово, як це вимагає п.2 ст. 11 Закону України „Про захист прав споживачів". Продавець-консультант Буковня С.Р. також підтверджує факт надання інформаційних послуг в усній формі. Споживачу  не була зрозуміла сума 2486,16 грн., яка є максимальним розміром вимоги та забезпечується предметом застави, а також сума щомісячного платежу у розмірі 103,59грн. Таким чином, позивач порушив п.2 ст. ІІ, ст.15 Закону України "Про захист прав споживачів". В місці надання послуги та на бланку заяви позичальника не було необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації для  споживачів  про   організацію,   яка  надала  Мурадову  А.Н.   послуги   кредитування, на примірнику заяви позичальника відсутні: підпис уповноваженої особи, мокра печатка, юридична адреса, контактні телефони та інша необхідна інформація.

Розглядом матеріалів справи

                    В С Т А Н О В Л Е Н О :

16 лютого 2006 року спеціалістом Херсонського обласного управління у справах захисту прав споживачів Богдашкіною О.І. та зав. сектором Лібус С.Б. на підставі скарги Мурадова Арменака Норіковича № М-69 від 10.02.06 р., розпорядження № 78 від 16.02.06р., відповідно до ст.26 Закону України "Про захист прав споживачів" була проведена перевірка діяльності пункту надання інформаційно-консультаційних послуг по кредитуванню ТОВ "Приват Кредит", що розміщений за адресою вул.Маяковського,7, у приміщенні магазину "Нью Вінд". За результатами перевірки складено акт № 001993 перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 16 лютого 2006 року. Перевірка проведена у зв'язку з надходженням скарги громадянина Мурадова про ненадання йому доступної, необхідної, достовірної та своєчасної інформації.

Посадові особи управління зазначили в акті перевірки, що при наданні послуги Мурадов А.Н. був ознайомлений з умовами надання споживчого кредиту  фізичним особам в усній формі, а не письмово, як це вимагає п.2 ст. 11 Закону України „Про захист прав споживачів". Мурадовим А.Н. була підписана Заява позичальника від 07.02.2006 року, яка крім особистих даних позичальника містить розділ "Банківські послуги", де частково містяться умови кредитування з посиланням на Умови надання споживчого кредиту. Оскільки споживач був ознайомлений з Умовами в усній формі, то йому не була зрозуміла сума 2486,16 грн., яка є максимальним розміром вимоги та забезпечується предметом застави, а також сума щомісячного платежу у розмірі 103,59грн. Таким чином було встановлено порушення п.2 ст. ІІ, ст.15 Закону України "Про захист прав споживачів".

Крім цього, в акті перевірки вказано про відсутність в місці надання послуги по вул. Маяковського,7 та на бланку заяви позичальника необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації для  споживачів  про   організацію,   яка  надала  Мурадову  А.Н.   послуги   кредитування   (на примірнику заяви позичальника відсутні: підпис уповноваженої особи, мокра печатка, юридична адреса, контактні телефони та інша необхідна інформація).

На підставі акту перевірки, яким зафіксовано порушення товариством  п.2 ст. 11, ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів”, управлінням у справах захисту прав споживачів була винесена постанова про накладення штрафу в сумі 745 грн. 85 коп. “за відсутність необхідної, доступної, достовірної  та своєчасної інформації для споживачів в умовах договору”. У письмових запереченнях проти позову  відповідачем зазначено, що штраф обчислений згідно зі ст. 23 Закону "Про захист прав споживачів” в розмірі 30 % від  суми 2486 грн. 16 коп.

Згідно зі ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства  юридичні особи мають право оскаржити рішення суб'єкта владних повноважень –нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії. Акт державного чи іншого органу –це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер. Підставами для визнання акта нечинним  є невідповідність  його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта  недійсним (нечинним) є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації –позивача у справі. Постанова про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України „Про захист прав споживачів” -  це рішення керівника управління (його заступника) щодо виявленого факту порушення Закону та обов'язку  суб'єкта господарювання сплатити суму застосованих штрафних (фінансових) санкцій.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню за наступних підстав. Пункт 2 ст. 11 Закону „Про захист прав споживачів” встановлює перелік зобов'язань кредитодавця при укладанні договору про надання споживчого кредиту. Матеріали справи свідчать, що громадянину Мурадову  А.Н. кредит був наданий не позивачем, а Приватбанком. В заяві позичальника зазначено, що заява разом з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам складає кредитно-заставний договір між позичальником Мурадовим та банком. Умови надання споживчого кредиту фізичним особам підписані  головою правління ЗАТ  комерційний банк “Приватбанк”. Мурадов особистим підписом підтвердив, що ознайомився з Умовами надання споживчого кредиту.

Позивач є юридичною особою, яка проводить інформаційно-консультаційні послуги, що направлені на залучення зацікавлених фізичних осіб у послугах банка, організовує придбання фізичними особами товарів у торгівельно-сервісному підприємстві. Між Приватбанком та ТОВ “Просто Кредит” укладений договір № 1 від 18 січня 2005 року  про проведення інформаційно-консультаційних послуг для залучення осіб  до укладання кредитних договорів, за що передбачена комісійна винагорода.  Отже, кредитодавцем в даному випадку виступає Приватбанк, а не позивач, тому позивач  не може порушити  п. 2 ст. 11 Закону „Про захист прав споживачів”, як  це зазначає відповідач у своїй  постанові  № 181 від 3 квітня 2006 року.

Згідно ст. 15 Закону „Про захист прав споживачів” споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість їх свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи  замовлення роботи (послуги).

Позивача було притягнуто до відповідальності „за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації для споживачів в умовах договору”, при цьому не вказано яка конкретно  інформація була відсутня та в якому договорі. Єдиний договір, який був укладений споживачем –це кредитно-заставний договір з Приватбанком, а не з позивачем, тому позивач не може нести відповідальність за недоліки  договору, який він не укладав. Що стосується ненадання інформації про фірму, яка надала  інформаційно-консультаційні послуги, то із заяви споживача вбачається про те, що він був обізнаний про найменування  позивача. Вимоги про те, що позивач повинен надавати  свої послуги інформаційно-консультаційного характеру тільки в письмовій формі, є необґрунтованими, оскільки це не передбачено Законом „Про захист прав споживачів”. Письмова форма передбачена для договору споживчого кредитування, що й було здійснено шляхом оформлення заяви споживача з додаванням до неї умов надання споживчого кредиту фізичним особам. Таким чином, не доведено порушення позивачем вимог ст. 15 Закону “Про захист прав споживачів”.

Пунктом 7 статті 23 Закону України „Про захист прав споживачів” встановлена відповідальність за відсутність необхідної, доступної та своєчасної інформації про продукцію –у вигляді штрафу в розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян... Із змісту статті вбачається, що при обчисленні штрафів за порушення норм Закону для розрахунку береться вартість продукції (послуги). Розрахунок штрафу, який був здійснений виходячи з максимального розміру вимоги, яка забезпечена предметом застави, не обґрунтований чинним законодавством, Доказів того, що послуга позивача в даному випадку має вартість 2486 грн. 16 коп., суду не надано. ТОВ Приват Кредит” одержує за свої послуги тільки комісійний доход від 1 до 30 % в залежності від вартості товару та умов видачі кредиту, а не надає споживачу кредит в повному обсязі.

Відповідач надав суду докази виклику представника відповідача для розгляду акту перевірки, тому посилання позивача на прийняття постанови без виклику його представника є надуманими.

З урахуванням викладеного, постанова № 181 від 3 квітня 2006 року винесена з порушенням норм права, позов задовольняється в повному обсязі. Позивачеві відшкодовується сплачений судовий збір в розмірі 3 грн. 40 коп.  з Держбюджету (за виконавчим листом), надмірно сплачений збір в сумі 81 грн. 60 коп. повертається за клопотанням позивача з Державного бюджету, про що видається довідка. Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено сплату позивачем витрат на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу. Для повернення сплачених витрат в сумі 118 грн. позивач повинен звернутися до ДП „Судовий інформаційний центр” м. Київ, вул.Липська, 18/5.

Клопотання позивача про відшкодування за рахунок відповідача 400 грн. 26 коп. витрат підставне, оскільки ст. 87 КАС України передбачає, що витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуття  до суду входять до складу судових витрат. Ці витрати понесені позивачем  внаслідок проїзду представника до м. Херсона та   назад у м. Дніпропетровськ на  два судових засідання, а також виплачені представнику добові за встановленими нормативами для службових відряджень. Розмір витрат підтверджуються проїзними  документами (вартість автобусного квитка в один кінець складає 50 –51 грн.), розмір добових складає 200 грн. (50 грн. х 4 діб).  Оскільки судове рішення ухвалене на користь позивача, відповідно до ст. 91 КАС України  відповідач має сплатити  позивачу витрати, пов'язані з переїздом та добові.

В судовому засіданні 14 вересня 2006 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

          Керуючись ст.ст. 87, 89, 91, 94, ст. 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України. суд

П О С Т А Н О В И В :

1.          Позов задовольнити. Визнати нечинною постанову  № 181 від 3 квітня 2006 року Херсонського обласного управління у справах захисту прав споживачів  про застосування  штрафу в сумі 745 грн. 85 коп. до ТОВ “Приват Кредит”.

2.          Відшкодувати товариству з обмеженою відповідальністю “Приват Кредит” (м.Дніпропетровськ, вул.Ленінградська, буд.5, код ЄДРПОУ 33338439 пот/рах. 26006050270003 у ПриватБанку м.Дніпропетровська, МФО 305299) з Державного бюджету (одержувач Відділення  Держказначейства м.Херсона, код ЄДРПОУ 24104230, р/р   31115095500002, Банк УДК по Херсонській області, МФО 852010, код 22090200, символ звітності банку 095) 3 грн. 40 коп. державного мита, виконавчий лист надіслати позивачу.

3. Стягнути з Херсонського управління у справах захисту прав споживачів   (м. Херсон, вул.Белінського, 15)  на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Приват Кредит”  (м.Дніпропетровськ, вул.Ленінградська, буд.5, код ЄДРПОУ 33338439 пот/рах. 26006050270003 у ПриватБанку м.Дніпропетровська, МФО 305299) 400 грн. 26 коп. судових витрат, видати позивачу виконавчий лист.

4.          Повернути товариству з обмеженою відповідальністю “Приват Кредит” (м.Дніпропетровськ, вул.Ленінградська, буд.5, код ЄДРПОУ 33338439 пот/рах. 26006050270003 у ПриватБанку м.Дніпропетровська, МФО 305299) з  Державного бюджету (одержувач Відділення  Держказначейства м. Херсона, код ЄДРПОУ 24104230, р/р   31115095500002, Банк УДК по Херсонській області, МФО 852010, код 22090200, символ звітності банку 095) 81 грн. 60 коп. надмірно сплаченого державного мита, про що видати довідку, платіжне доручення № 5907 від 3 липня 2006 року залишити у справі.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.  

6. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                  В.В. Хом"якова

Постанова підписана

21 вересня 2006 року