Постанова

від 19.09.2006 по справі 4/28а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/28а

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-99-18, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "19" вересня 2006 р.                                                  Справа № 4/28а

11 год. 05 хв.

Прокурор Ріпкинського району в інтересах держави в особіПозивача:    Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі,15000, смт. Ріпки, вул. Попудренка, 8

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Любецький сирзавод», 15041, смт. Любеч, вул. Лермонтова, 17   

про стягнення 1035,53 грн.            

                                                                                Суддя               М. Г. Тимченко

                                                                                Секретар           Куриленко К. М.

Представники сторін :

від позивача:   Тужик А. В. –головний спеціаліст-юрисконсульт, дов. № 1326/06 від 01.09.06 р.

від відповідача:  не з'явився

В судовому засіданні присутній прокурор відділу облпрокуратури Демидок Д.А.

                                                                 СУТЬ СПОРУ:

          Прокурором заявлено позов в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі про стягнення 1035,53 грн., з яких 335,54 грн. заборгованості по страхових внесках, 629,55 грн. - по фінансових санкціях та 70,44 грн. пені.

           Відповідач письмових заперечень проти позову не надав, представника у судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.

Відповідач у справі вважається повідомленим про час і місце її розгляду судом, оскільки ухвалу про призначення справи до розгляду, судову повістку відповідачем одержано 09.09.06 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 164084.

          Оскільки стороною по справі (відповідачем) є юридична особа, зважаючи на те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду і ним не повідомлено про причини неприбуття його представника та від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами (доказами).

          Суд,  з'ясувавши обставини та докази по справі, встановив наступне:  

Товариство з обмеженою відповідальністю «Любецький сирзавод»зареєстроване в органах Пенсійного фонду України як платник  внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування.

          Відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачує належні суми страхових внесків.

          Станом на 01.08.06 р. сума нарахованих і несплачених відповідачем своєчаснострахових внесків за грудень 2005 р. –червень 2006 р.  становить 335,54 грн., штрафних санкцій –629,55 грн. та пені –70,44 грн., всього 1035,53 грн.

           Вказана сума боргу підтверджується поданими відповідачем до управління ПФУ згідно п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058 розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті, за грудень 2005 р., квітень 2006 р. та червень 2006 р., копії яких долучені до матеріалів справи.

Рішеннями від 15.03.06 р. № 58 та від 11.04.06 р. № 80 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 до відповідача були застосовані фінансові санкції в сумі 16,08 грн. та  20,84 грн. пені, 33,38 грн. фінансових санкцій та 49,60 грн. пені відповідно.

20.03.06 р. за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування за січень 2006 року винесено рішення № 69 про нарахування фінансової санкції на суму 340,00 грн.

                   Вказані рішення отримані відповідачем, у встановлені законом строки оскаржені не були.

Порядок стягнення заборгованості за страховими внесками визначається виключно Законом № 1058 і поширюється на суми боргу по страхових внесках, який виник як до, так і після 1 січня 2004 р.

Згідно зі ст. 1 Закону № 1058 страхові внески –це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із  законодавством,  що діяло раніше;  кошти,  сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування  відповідно  до цього Закону.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 15 Закону № 1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в ч. 1 ст. 12 цього Закону. Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені ч. 1 ст.12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.

Ст. 14 Закону № 1058 визначено коло страхувальників, зокрема якими, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання.

          Згідно ст. 17 Закону № 1058 страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідач вказаний обов'язок належним чином не виконує.

Згідно п. 2 ст. 106 Закону № 1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч.3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або  територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

- 10 % своєчасно не сплачених зазначених сум -  у  разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

-   20 %  зазначених  сум  -  у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

-  50 % зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів (п.2 ч.9 ст.106 Закону № 1058).

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і  фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 % зазначених сум коштів,  розрахована за кожний день прострочення платежу.

Згідно ч. 1-3 п. 3 ст. 106 Закону № 1058 територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, яка є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Відповідно до абз. 8 ч. 3 ст. ст. 106 Закону № 1058 у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом  десяти  робочих  днів  після  її  отримання  не  сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією,  включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним  органом  Пенсійного фонду,  або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у  разі якщо страхувальник  узгодив вимогу,  але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду... має  право  звернутися  до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Згідно ч. 1-3 п. 3 ст. 106 Закону № 1058 територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, яка є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Позивачем була направлена відповідачу вимога № Ю 106 від 04.08.06 р. про сплату  1035,53 грн. боргу, в т.ч. 335,54 грн. недоїмки, 629,55 грн. штрафних санкцій та 70,44 грн. пені, яку вручено відповідачу 09.08.06 р.

На даний час борг в сумі 1035,53 грн. товариством з обмеженою відповідальністю „Любецький сирзавод” добровільно не сплачений.  

Господарський суд вважає, що за таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 1, 14, 15, 17, 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст. ст. 94, 158 – 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                     ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

           Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Любецький сирзавод»(код 30041245, Ріпкинський район, смт. Любеч, вул. Лермонтова, 17, р/р 260093240144 в Ріпкинському відділенні ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 343165) на користь  Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі, код 14249938, смт. Ріпки, вул. Попудренка, 8, Ріпкинське відділення ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 343165 на розрахунковий рахунок  № 2560131205216 -  1021,53 грн. заборгованості по страхових внесках, фінансових санкцій і пені та на розрахунковий рахунок № 2560131306216  - 14,00 грн. заборгованості по страхових внесках за червень 2006 року.

Дана постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в наступному порядку: про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів  оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

                       Суддя                                                     Тимченко М. Г.