Рішення

від 24.01.2008 по справі 11/105-д

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський

суд

Житомирської

області

10002, м. Житомир, майдан

Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "24" січня 2008 р.                                                   

 Справа № 11/105-Д

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді 

судді Маріщенко Л.О.

судді 

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_2. - дор. від 22.10.2007р. б/н

від відповідача Ковальчук Л.Ф. - дов. №1-33 від 24.01.2008р.

від третьої особи: Корзун О.П. - дов. від 08.01.2008р. за

№р-5-19/3

прокурор: Сидоренко О.П.

                 Труш С.А.

Розглянувши справу за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м.

Житомир 

до Житомирського обласного інституту післядипломної педагогічної

освіти (м. Житомир), третя особа на стороні відповідача: Житомирська обласна

рада (м. Житомир)

про визнання недійсним договору оренди від 13.08.2006р.

Позивачем подано позов про визнання недійсним договору оренди

приміщення цілісного майнового комплексу за адресою: м. Житомир, вул.

Михайлівська, 15, укладеного 13.08.2006р. між позивачем та відповідачем.

(а.с.2-4)

Представником позивача подана заява про збільшення позовних вимог,

відповідно до якої просить визнати недійсним договір оренди від 13.08.2006р. та

визнати договір оренди від 13.08.2005р. поновленим на строк, раніше

встановлений договором, до 13.08.2007р. на тих же умовах.

Оскільки дана заява не суперечить вимогам ст.22 ГПК України,

справа вирішується в межах уточнених позовних вимог.

У відповідності до ст.29 ГПК України за заявою від 06.12.2007р. у

справу вступив прокурор м. Житомира на стороні відповідача.

За приписом ст.27 ГПК суд залучив до участі у справі у якості

третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -

Житомирську обласну раду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав

в повному обсязі з підстав заявлених в позовній заяві та уточненнях до неї.

Представник відповідача позовні вимоги заперечила як заявлені

безпідставно.

Представник третьої особи надала пояснення, відповідно до яких

позовні вимоги заперечила.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників

сторін, третьої особи та прокурора, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

13.08.2005р. між позивачем та відповідачем був укладений договір

оренди окремого приміщення цілісного майнового комплексу площею 60,3 кв. м.,

розміщене за адресою: м. Житомир, вул. Михайлівська, 15, строком на 1 рік.

13.08.2006р. між тими ж сторонами був укладений договір оренди на

те саме приміщення, строком на 1 рік.

Позивач вважає договір від 13.08.2006р. нікчемним та просить

визнати його недійсним з наступних підстав.

Позивач зазначає, що відповідач, без дозволу органу,

уповноваженого Житомирською обласною радою управляти майном, яке належить  Житомирській обласній раді, щодо передачі в

оренду спірного майна, також не мав необхідний обсяг цивільної дієздатності

щодо укладання спірної угоди та укладання спірної угоди без такого дозволу є

також підставою для визнання недійсним спірного правочину на підставі ч.1

ст.227 ЦК України.

Крім того, позивач просить визнати договір оренди від 13.08.2005р.

пролонгованим, оскільки позивач на протязі місяця після закінчення терміну дії

договору оренди приміщення від 13.08.2005р. продовжував користуватися

приміщенням, а відповідач не заперечував щодо цього.

Представник відповідача та третьої особи позов заперечили,

зазначили, що дані договори укладені відповідно до Закону України "Про

оренду державного та комунального майна", Положення про оренду майна

спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області,

затвердженого рішенням Житомирської обласної ради від 01.08.2006р.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення

представників сторін, третьої особи та прокурора, господарський суд відмовляє в

задоволені позовних вимог з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами виникли орендні

відносини, що регулюються ст.ст.759 - 786 ЦК України, Законом України "Про

оренду державного та комунального майна", Положення "Про оренду майна

спільної власності спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст

області", затвердженого рішенням обласної ради від 01.08.2006р. за №61.

Відповідно до ст.2 Закону "Про оренду державного комунального

майна" та ст.759 ЦК України орендою є засноване на договорі строкове

платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення

підприємницької та іншої діяльності.

Договором від 13.08.2005р., а саме п.10.1 сторони визначили, що

строк дії договору 1 рік, і даний Договір діє до 13.08.2006р.

Позивач посилається на п.10.5. даного Договору, відповідно до

якого у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну цього

Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір

вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були

передбачені цим Договором.

Однак такі посилання на даний пункт договору, як підставу

пролонгації, є безпідставною, оскільки в матеріалах справи міститься лист

позивача від 17.07.2006р. щодо продовження дії терміну дії договору в зв'язку з

закінченням його дії та відповідь відповідача від 25.07.2006р. за №1-508 щодо

відмови в пролонгації, в зв'язку з не виконанням умов договору.

13.08.2006р. між сторонами був укладений новий договір оренди того

ж самого приміщення строком на 1 рік.

У відповідності до ст.11 ЦК України підставами виникнення

цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше

сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та

обов'язків.

За ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні

договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог

цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту,

вимог розумності та справедливості.

Таким чином, укладаючи договір від 13.08.2006р. позивач

погоджувався з тим, що договір від 13.08.2005р. не є пролонгованим.

Стосовно визнання Договору оренди від 13.08.2006р. нікчемним, в

зв'язку з тим, що відповідач без дозволу органу, уповноваженого Житомирською

обласною радою управляти майном, яке належить Житомирській обласній раді, щодо

передачі в оренду спірного майна, не мав необхідний обсяг цивільної

дієздатності щодо укладання спірної угоди, слід зазначити наступне.

Згідно п.3 ч.1 ст.287 ГК України, орендодавцями щодо державного та

комунального майна є державні підприємства - щодо окремого індивідуально

визначеного майна, а з дозволу орендодавців, зазначених у п.2 цієї статті, -

також щодо цілісних майнових комплексів, їх структурних підрозділів та

нерухомого майна.

п.2 ч.1 ст.287 ГК України визначено, що орендодавцями щодо

державного та комунального майна є органи, уповноважені Верховною Радою

Автономної Республіки Крим або місцевими радами управляти майном, - відповідно

щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим або є у комунальній

власності.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням голови

Житомирської обласної ради від 19.10.2006р. №622 відповідачу було надано дозвіл

на продовження дії терміну договори оренди. Тобто, даний дозвіл був наданий

через 2 місяці після укладення останнім такого договору з позивачем.

У відповідності до ст.236 ЦК України нікчемний правочин або

правочин, визнаний судом недійсним, є недійсний з моменту його вчинення. Тобто,

наслідком такого визнання є застосування реституції.

Однак, оскільки договір оренди виконувався і застосування

двосторонньої реституції не має можливості, даний договір міг би бути визнаний

недійсним лише з моменту вступу рішення суду в закону силу, коли підстав для

визнання його недійсним вже не існує.

Крім того, слід зазначити, що основна підстава з якою звернувся

позивач до суду відпала за довго до його звернення.

Враховуючи вищевикладене, та те, що позовні у справі матеріали

свідчать про необґрунтованість вимог позивача, господарський суд відмовляє в

задоволені позовних вимог.

На підставі ст.ст. 11, 236, 627 Цивільного кодексу України, керуючись

ст. 22, 33, 49, 69,75, 82-85, господарський суд

ВИРІШИВ:

В

задоволені позовних вимог відмовити

Рішення

господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку

з дня прийняття.

Суддя                                                                       Маріщенко

Л.О. 

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу, 3 - відповідачу, 4 - третя особа, 5,6 - прокурор