Рішення

від 14.01.2008 по справі 20/548/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Запорізької

області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

14.01.08                                                                                       

Справа №  20/548/07

Суддя   Гандюкова 

Л.П.

м.Запоріжжя

За позовом Приватного

підприємця ОСОБА_1,  Запорізька область

смт. Якимівка

до Товариства

з обмеженою відповідальністю “Дорбуд”, 

Запорізька область, смт. Якимівка

про стягнення

суми  79 108,80 грн. 

Суддя  Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача

-      ОСОБА_1 (приватний підприємець);

Від відповідача

-  Яновський  О.Д. (довіреність №02-11 від 16.11.2007р.)

                                 Лукасевич А.С.

(довіреність б/н від 30.11.2007р.)

                                 (у судовому

засіданні 24.12.2007р.)

СУТНІСТЬ

СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з

відповідача суми 32 962,00 грн. заборгованості за договором №1а від

07.08.2006р. про надання юридичних послуг, 

суми 16 481,00 грн. штрафу, суми 29 665,00 грн. -пені.

Ухвалою господарського суду від

26.10.2007р. позовна заява прийнята до розгляду,  порушено провадження у справі № 20/548/07,  судове засідання  призначено на 

28.11.2007р. На підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на

07.12.2007р., потім на 24.12.2007р., на 14.01.2008р. Ухвалою  голови господарського суду від 24.12.2007р.

строк вирішення спору в порядку ст.69 ГПК України продовжено на один місяць -до

25.01.2008р.

14.01.2008р. справу розглянуто,

оголошено рішення у повному обсязі.

Судовий процес фіксувався за

допомогою технічних засобів.

          Позивач у судових засіданнях

28.11.2007р., 07.12.2007р., 24.12.2007р. 

підтримав позовні вимоги,  просив

стягнути з відповідача суму 32962,00 грн. боргу за договором №1а від

07.08.2006р. про надання юридичних послуг, суму 16 481,00 грн. штрафу, що

становить  50% від простроченої суми, та

суму 29 665,00 грн. пені за період з 24.04.2007р. по 22.10.2007р. Позовні

вимоги обґрунтовані 

ст.ст.22,546,549,610,629 ЦК України, ст.224 ГК України та мотивовані

невиконанням відповідачем зобов'язань за договором щодо сплати 10% від

стягнутої суми основного боргу та 50% від стягнутих штрафних санкцій за

рішенням господарського суду Запорізької області у справі №15/267/06. Позивачем

надано  додаткове обґрунтування позовних

вимог з доказом направлення відповідачу, яке в порядку ст.22 ГПК України прийнято

судом до розгляду, в якому позивач додатково обґрунтовує свої позовні вимоги

ст.ст.67, 509, 627,638 ЦК України, ст.193 ГК України.

              У судовому засіданні

14.01.2008р.позивач надав заяву про відмову в частині позовних вимог, згідно з

якою відмовився від частини позовних вимог про стягнення штрафу у розмірі 16

481 грн., пені в розмірі 29 665 грн. В іншій частині наполягає на позовних

вимогах.

              У порядку ст.22 ГПК України заява

позивача прийнята судом до розгляду.

               Відповідач позов не визнав та в

письмовому відзиві зазначив, що директор ТОВ “Дорбуд” 25.06.2007р. направив до

Якимівського РВ УМВС України в Запорізькій області заяву про притягнення

позивача до кримінальної відповідальності за складання підробленого документу

-договору №1а від 07.08.2006р. та підписання його  шляхом обману. На цей час перевірку проводять

працівники прокуратури Запорізької області. Примірник договору №1а від

07.08.2006р., складеного і оформленого відповідно до закону, в ТОВ “Дорбуд”

немає і не може бути, т.я. ОСОБА_1 вчинена підробка документа, що є однією із

підстав припинення провадження у справі. Крім того, відповідач вважає, що

провадження у справі підлягає припиненню, оскільки позивач посилається на п.4.4

договору №1а від 07.08.2006р., де вказано, що за правову допомогу, пов'язану з

вирішенням питань про реальне стягнення заборгованості на користь замовника

(при прийнятті позитивного рішення господарським судом про стягнення сум

заборгованості, затвердження мирової угоди, виконання боржником будь-яким  шляхом (добровільним, судовим)

договірних  зобов'язань) виконавець

підлягає преміюванню у розмірі 10% від стягнутих сум основного боргу і 50%

від  стягнутих штрафних санкцій. У цьому

випадку виконавець виставляє замовнику окремий рахунок, який замовник сплачує в

3-х денний строк. Реально борг по справі №15/267/06 від 05.09.2006р. не

погашався, про що свідчить довідка КП “Розвиток курортної зони” від

04.06.2007р., тому відсутній предмет спору. Також відповідач звертає увагу, що

відповідно до п.2.2 договору закінчення робіт по консультуванню визначається

моментом підписання акту приймання-передачі виконаних робіт, по представництву

в суді -моментом вступу в силу рішення суду, затвердження мирової угоди,

добровільному виконанню боржником своїх зобов'язань, моментом перерахування грошових

коштів на рахунок (касу) замовника. Якщо боржник не перерахував грошові кошти

замовнику, то не настали зобов'язання, по яким виконавець вважається таким, що

повністю виконав свої зобов'язання перед замовником.

У судовому засіданні відповідачем

було заявлено усне клопотання про зупинення провадження у справі та направлення

матеріалів до слідчих органів. Ухвалою суду від 28.11.2007р. клопотання

відхилено як необґрунтоване. Також  усно

заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яке також не

підлягає задоволенню, оскільки ст.81 ГПК України передбачений вичерпний перелік

підстав для залишення позову без розгляду.

У судове засідання 14.01.2008р.

відповідач не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений

належним чином. Суд визнав можливим розглянути справу в порядку ст.75 ГПК

України.

Розглянувши матеріали справи та

вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Предметом розгляду спору є позовні

вимоги позивача про стягнення заборгованості на підставі договору про надання

юридичних послуг №1а від 07.08.2006р.

Позивачем наданий примірник

договору №1 від 07.08.2006р., укладеного між 

Приватним підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець, позивач у справі) та

Товариством з обмеженою відповідальністю “Дорбуд” (Замовник, відповідач),

відповідно до умов якого виконавець зобов'язався надати замовнику

консультаційні та юридичні послуги по захисту інтересів останнього

(представництво) в державних органах та в господарському суді Запорізької

області по справі №15/267/06 про стягнення загальної суми боргу 224 145,30

грн., з них 189 869,33 грн. основного боргу та 34 275,97 грн. штрафних санкцій

по мировій угоді, затвердженій господарським судом Запорізької області

02.06.2004р. (п.1.1).  

У розділі 4 договору сторони

встановили  порядок розрахунків. Так,

згідно з п.п. 4.1, 4.4 договору за надані послуги згідно п.1.1 даного договору

замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі: за правову допомогу, пов'язану

з рішенням питань про реальне стягнення заборгованості на користь замовника (при

прийнятті позитивного рішення про стягнення суми заборгованості, затверджені

мирової угоди, виконання боржником будь-яким шляхом (добровільним, судовим)

договірних зобов'язань), виконавець підлягає преміюванню у розмірі 10% від

стягнутої суми від суми основного боргу та 50% від стягнутих штрафних санкцій.

В цьому випадку виконавець виставляє замовнику окремий рахунок, який замовник

сплачує в 3-денний строк.

Пунктом 2.2 договору встановлено,

що закінчення робіт по консультуванню визначається моментом підписання акту

приймання-передачі виконаних робіт, по представництву в суді -моментом вступу в

силу рішення суду, затвердження мирової угоди, добровільному виконанню

боржником своїх зобов'язань, моментом перерахування грошових коштів на рахунок

(касу) замовника.

Згідно з п.4.6 договору замовник по

свій розсуд здійснює оплату по даному договору в безготівковому порядку на

розрахунковий рахунок виконавця, або шляхом передачі виконавцю грошових коштів

готівкою по п.4.4 -протягом 3 днів з моменту виставлення рахунку по виконанню

виконавцем своїх зобов'язань згідно п.2.2 з моменту набрання рішенням законної

сили.

Розділом 6 договору визначено, що

він вступає в силу з 15.08.2006р. і діє до виконання сторонами своїх

зобов'язань  у повному обсязі.

Відповідачем наданий примірник

договору №1а  про надання юридичних

послуг, який має ідентичний з примірником, наданим позивачем, зміст, однак, в

примірнику відповідача у вступній частині договору відсутній день укладення

договору, вказано лише місяць і рік: “__” серпня 2006р. Також у п.1.1 договору

відсутнє зазначення № справи господарського суду, по розгляду  якої надаються послуги,  у 

розділі 6 договору -зазначення дня набрання договором чинності, вказано

лише , що договір вступає в силу з “___” серпня 2006р. і  діє до виконання сторонами своїх зобов'язань

у повному обсязі.    

Проаналізувавши норми

законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають

задоволенню частково на наступних підставах.

Відповідно до ст.ст.11,509 ЦК

України   цивільні права та обов'язки

виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також

із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують

цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення зобов`язання

(правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь

другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор

має право вимагати від боржника виконання його обов'язку), зокрема, є договори

та інші правочини.

Приписами ст.ст.626,639 ЦК України

встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на

встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може бути

укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені

законом. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого

законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його

підписання сторонами.

Правовідносини сторін врегульовано

договором про надання послуг. Згідно з 901 ЦК України за договором про надання

послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони

(замовника) надати послугу, а замовник зобов'язується  оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо

інше не встановлено договором. Відповідно до ст.903 цього Кодексу якщо

договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язується оплатити

надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст.ст.525, 526 Цивільного

кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до

вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не

допускається крім випадків, передбачених законом.

 Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193

Господарського кодексу України.

Згідно з ст.530 ЦК України  якщо у зобов'язанні встановлений строк

(термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо

строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом

пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який

час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня

пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору

або актів цивільного законодавства.

Із матеріалів справи слідує, що

рішенням господарського суду Запорізької області від 05.09.2006р. у справі

№15/267/06, підписаного 07.09.2006р., за позовом ТОВ “Дорбуд” до Комунального

підприємства “Розвиток курортної зони” про стягнення заборгованості у розмірі

224 145,30 грн., яка складається з суми боргу за мировою угодою у розмірі

189869,33грн., втрат від інфляції в розмірі 25924,53грн. та 3% річних в сумі

8351,44грн., частково задоволені позовні вимоги, стягнуто на користь ТОВ

“Дорбуд” 157557,75 грн. заборгованості, 3% річних у розмірі 8490,13 грн., втрат

від інфляції в розмірі 25 924,53 грн., 2241,45 -витрат на державне мито та 118

грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Відстрочено

виконання рішення суду до 05.03.2007р. У частині стягнення суми 30000 грн.

основного боргу провадження у справі припинено на підставі п.1.1 ст.80 ГПК

України. На виконання рішення суду 18.09.2006р. видано наказ.

Як вбачається із вступної частини

рішення, у судовому засіданні 05.09.2006р. інтереси ТОВ “Дорбуд” представляв

позивач на підставі довіреності б/н від 05.05.2004р. Згідно з цією довіреністю

строк  її дії встановлений до

05.05.2007р.

Факт представництва ТОВ “Дорбуд”

приватним підприємцем ОСОБА_1 при розгляді господарським судом справи

№15/267/06 не заперечено відповідачем. Дане рішення не оскаржувалось і

18.09.2006р.набрало законної сили.

Згідно з матеріалами справи  позивачем 

відповідно до п.4.4 договору був направлений відповідачеві рахунок №1/3

від 16.04.2007р. на сплату 32962,00 грн., який згідно з повідомленням про

вручення отриманий відповідачем 20.04.2007р. 

За умовами договору, рахунок повинен бути оплачений до 23.04.2007р. 

Таким чином, відповідно до умов

п.4.4 договору приватний підприємець ОСОБА_1 має право вимагати, а відповідач

-зобов'язаний сплатити обумовлений договором розмір преміювання -10% від

стягнутої суми основного боргу, що становить 15755,78 грн. (157557,75 х 10% =

15755,78грн.). Оскільки позивачем заявлено до стягнення менша сума -

15755,00грн., суд, враховуючи предмет спору, не виходить за межі позовних

вимог, та вважає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, доведеними

та такими, що підлягають задоволенню.

Суд вважає необґрунтованим позовні

вимоги про стягнення з відповідача суми 17207 грн., що становить 50% від суми

стягнутих рішенням суду 8490,13грн. 3% річних та суми 25924,53грн. індексу

інфляції, оскільки відповідно до п.4.4. договору №1а від 07.08.2006р. сторони

встановили преміювання у розмірі 50 % від стягнутих штрафних санкцій. Як

вбачається із рішення господарського суду у справі №15/267/06, штрафні санкції

не стягувалися, а стягнуті на підставі ст.625 ЦК України  рішенням суду 8490грн. -3% річних та 25924,53

втрати від інфляції не є штрафними санкціями, а є особливим видом відповідальності

за порушення грошових зобов'язань, пов'язані з інфляційними процесами в

економіці держави.

При цьому суд бере до уваги також

визначення штрафних санкцій у ст.230 ГК України, відповідно до якої штрафними

санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка,

штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі

порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або

неналежного виконання господарського зобов'язання.    

Позивач також просив стягнути з

відповідача неустойку  відповідно до

п.5.2 договору - суму 16 481,00 грн. штрафу та суму 29665,00 грн. пені. 

Пунктом 5.2 договору встановлено,

що замовник несе відповідальність у вигляді сплати штрафу у розмірі Ѕ частини

від простроченої суми, крім цього додатково у вигляді сплати пені за прострочку

платежів, у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день

прострочки.

Згідно з ст.ст.610,611 ЦК України

порушенням зобов'язання   є його

невиконання або неналежне виконання, у разі якого настають правові наслідки,

встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

            У судовому засіданні

14.01.2008р.позивач надав заяву про відмову в частині позовних вимог, згідно з

якою відмовився від частини позовних вимог про стягнення штрафу у розмірі 16

481 грн., пені в розмірі 29 665 грн.

Пункт 4 частини 1 статті 80 ГПК

України передбачає, що суд припиняє провадження у справі, якщо позивач

відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

           Оскільки відмова позивача від позову

в цій частині не суперечить законодавству і фактичним обставинам справи, не

порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, враховуючи, що  наслідки відмови від позову позивачу відомі,

як то вбачається із самої заяви,  та

роз'яснені судом, суд вважає за необхідне прийняти відмову від позову в частині

стягнення штрафу у розмірі 16 481 грн., пені в розмірі 29665 грн.  Провадження у справі № 20/548/07 у цій

частині  на підставі п. 4 ч. 1  ст. 80 ГПК України припинити.

Таким чином, позов в цілому

задовольняється частково.

Заперечення відповідача

спростовуються наведеним вище, а також наступним.

Як вбачається із договору №1а від

07.08.2006р.,  він укладений у письмовій

формі, підписаний сторонами і містить печатку юридичної особи -відповідача.

Факт підписання договору фактично не заперечено відповідачем, однак він

стверджує, що договір підписаний шляхом обману та підробки документів. Однак,

відповідач не надав належних доказів, що цей договір визнаний в судовому  порядку недійсним чи розірваний,  відповідач також не скористався своїм правом

та не пред'явив  позов про визнання

договору недійсним. Суд не вбачає підстав для визнання договору недійсним в

порядку ст.83 ГПК України, оскільки як вбачається навіть із примірника договору,

наданого відповідачем, у ньому визначений місяць та рік укладання

договору,  строк дії (з серпня 2006р. до

виконання сторонами своїх зобов'язань у повному обсязі), у предметі договору

визначено конкретно юридичні послуги по представництву в господарському суді

Запорізької області про стягнення суми боргу 224145,30грн. по затвердженій

мировій угоді господарським судом Запорізької області 02.06.2004р. Як слідує із

матеріалів справи, сума  співпадає із

сумою, заявленою до стягнення ТОВ “Дорбуд” у справі №15/267/06 та датою

затвердження мирової угоди 02.06.2004р. Доказів, що 02.06.2004р. за участю ТОВ

“Дорбуд” судом була затверджена інша 

мирова угода, відповідачем не надано. Незазначення в примірнику ТОВ

“Дорбуд” номера справи суду, та дня укладення договору і набрання його чинності

не впливає на його дійсність, оскільки вбачається, що сторонами  погоджено предмет договору, встановлена

вартість наданих послуг, порядок її сплати та інші умови, тобто відповідно до

ст.638 ЦК України договір містить всі істотні умови щодо договору про надання

послуг, є укладеним.

Посилання відповідача на те, що

відсутній предмет спору, оскільки не настало право вимоги, так як реально не

стягнута сума з боржника, суд вважає необґрунтованим, оскільки відповідно до

п.2.2 договору закінчення робіт по представництву в суді сторони визначили

моментом вступу рішення в законну силу, затвердження мирової угоди,

добровільним виконанням боржником своїх зобов'язань - моментом перерахування

грошових коштів на рахунок (касу) замовника. При цьому із змісту цього пункту

слідує, що достатньо одного із цих перелічених умов, так як вони фактично

взаємовиключні, оскільки у разі затвердження мирової угоди суд виносить ухвалу

про припинення провадження у справі у зв'язку з затвердженням мирової угоди, у

разі добровільного виконання боржником своїх зобов'язань під час розгляду

справи в суді -також ухвалу про припинення провадження у справі за відсутністю

предмету спору (ст.80 ГПК України), у разі розгляду справи по суті -рішення

(ст.82 ГПК України). У даному випадку розгляд справи №15/267/06 закінчився

винесенням рішення, рішення набрало законної сили  18.09.2006р. Аналогічно викладені умови п.4.4

договору щодо права виконавця вимагати преміювання, оскільки ці умови

перелічені через кому, у дужках, із змісту цих умов слідує, що будь-яка із них

визначена сторонами як пов'язана з рішенням питань про реальне стягнення

заборгованості на користь замовника.

Суд також звертає увагу, що

рішенням суду у справі №15/267/06 надано відстрочку виконання рішення до

05.03.2007р., на виконання рішення суду видано наказ, однак ТОВ “Дорбуд” має

вправо  відповідно  до ст. 118 

ГПК України пред'явити його до виконання протягом 3 років, але не

зобов'язано.

           Ствердження відповідача, що позивач

брав участь у судовому засіданні на підставі 

укладеного раніше договору №7а від 05.05.2004р. про надання юридичних

послуг також є необгрунтованим, оскільки, як слідує із цього договору, він мав

інший предмет ( справа господарського суду №10/251)  та відповідно до акту від 15.06.2004р.

відповідач прийняв виконані роботи по договору №7 а  в 

червні 2004р.

На підставі викладеного, суд також

не бере до уваги при розгляді даного спору посилання відповідача на його заяви

до правоохоронних органів, листування з ними, а також постанови про відмову в

порушенні кримінальної справи, оскільки в силу ст.35 ГПК України для суду

преюдиційне значення мав би вирок суду, а посилання на інші обставини

підлягають доказування на загальних підставах. Відсутність у книзі  реєстрації договорів ТОВ “Дорбуд” договору

№1а від 2006р. не свідчить про його неукладення і недійсність.        

Згідно з ст.49 ГПК України  з відповідача на користь позивача необхідно

стягнути суму 157 грн. 55 коп. витрат на державне мито та суму 23 грн. 50

коп.  витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись  ст. ст. 49, 75, 78, 82 -85, п.4 ст.80

Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.       

Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю

“Дорбуд” (72503, Запорізька область, Якимівський район, смт.Якимівка,

вул.Свободи, 1, код ЄДРПОУ 03580564, р/р 26007211292001 МО ЗРУ КБ “Приватбанк”,

МФО 313399)  на користь Приватного

підприємця ОСОБА_1  (АДРЕСА_1,

ідентифікаційний НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ЗОБ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО

313827)   суму  15 755 грн. 

грн. 00 коп. преміювання,  суму

157 грн. 55 коп. витрат на сплату державного мита, суму 23 грн. 50 коп. витрат

на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. 

          Наказ видати після набрання рішенням

законної сили.

           Прийняти відмову від позову в

частині стягнення суми  16 481 грн.

штрафу, суми 29 665 грн. пені. Провадження у справі в цій частині припинити.

В іншій частині позову

відмовити. 

Суддя                                                             Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає

законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення

підписано  у повному обсязі  14. 01.2008 р.