Постанова

від 21.06.2006 по справі 14/528-7/150-8/54

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/528-7/150-8/54

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

          01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

21.06.06 р.                                                                                                    № 14/528-7/150-8/54                                                                                

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий                                                                                Андрейцева  Г.М.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Рибченко А.О.

                                                                                                         Швець В.О

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Полтавхіммаш” на рішення господарського суду Полтавської області від 21.04.2006 року

по справі № 14/528-7/150-8/54 (суддя Плеханова Л.Б.)

за позовомприватного підприємства „Плюмбум”, м. Полтава

довідкритого акціонерного товариства „Полтавхіммаш”, м. Полтава

простягнення 27 068 грн. 00 коп.

встановив:

До арбітражного суду Полтавської області звернулося приватне підприємство „Плюмбум” з позовом до відкритого акціонерного товариства „Полтавхіммаш” про повернення збірників, а в разі їх втрати –стягнення їх вартості - 27 068 грн.

Справа розглядалася судами неодноразово.

23 лютого 2006р. позивачем було подано уточнення позовних вимог і заявлено до стягнення з відповідача 63063 грн. 78 коп. збитків, 10 216 грн. 33 коп. інфляційних, 1 068 грн. коштів, отриманих відповідачем на переобладнання збірників, 994 грн. 31 коп. інфляційних, 192 грн. 24 коп. 3% річних, 516 грн. на проведення експертизи, 11 грн. 71 коп. витрат за довідку про індекс інфляції, 1 498 грн. державного мита, 69 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 21.04.2006 року по справі № 14/528-7/150-8/54 (суддя Плеханова Л.Б.) позовні вимоги задоволено частково, з відповідача стягнуто на користь позивача 259 грн. 47 коп. інфляційних нарахувань, 192 грн. 24 коп. річних. В позові про стягнення 10 216 грн. 33 коп. інфляційних нарахувань відмовлено. Провадження у справі щодо стягнення суми 66 961 грн. 33 коп. припинено.

Рішення господарського суду Полтавської області від 21.04.2006 року в справі № 14/528-7/150-8/54 мотивовано, зокрема, наступним:

–          в розумінні ст. 214 ЦК УРСР та ст. 625 ЦК України при стягненні збитків індекс інфляції не нараховується, тому 10 216 грн. 33 коп. інфляційних нарахувань не підлягають стягненню;

–          ВАТ „Полтавхіммаш” не повернув 1 068 грн., отримані ним за виконання замовлення;

–          розмір збитків позивача складає 63 063 грн. 78 коп.;

–          враховуючи те, що відповідач платіжним дорученням № 8099 від 07.07.2005 року сплатив позивачеві суму 66 961 грн. 33 коп., позов в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України;

–          заперечення відповідача проти висновку судової товарознавчої експертизи № 454 від 19.04.2005 року є недоведеними, оскільки відповідач посилається на норматив амортизаційних відрахувань, а судом були витребувані відомості щодо нормативного терміну їх експлуатації.

Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 21.04.2006 року по справі № 14/528-7/150-8/54 в частині стягнення з відповідача на користь позивача 259 грн. 47 коп. інфляційних нарахувань, 192 грн. 24 коп. річних та прийняти нове рішення, яким зменшити вартість збірників до розміру 100% зносу, розподілити судові витрати, мотивуючи наступним:

–          експертиза, проведена експертом Торгово-промислової палати Полтавської області, містить ряд суттєвих недоліків;

–          суд не обґрунтував стягнення 259 грн. 47 коп. інфляційних та 192 грн. 24 коп. річних;

–          суд невірно розподілив судові витрати.

Ухвалою від 19.05.2006 року у справі № 14/528-7/150-8/54 Київським міжобласним апеляційним господарським судом порушено апеляційне провадження.

Позивач у складеному за ст. 96 ГПК України відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що ПП „Плюмбум” з рішенням згоден повністю. Просив рішення господарського суду Полтавської області від 21.04.2006 року у справі № 14/528-7/150-8/54 залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення, стягнути 20 000 грн. моральної шкоди, виклавши такі заперечення проти апеляційної скарги:

–          представлена відповідачем рецензія Українського товариства оцінювачів полтавського територіального відділення на висновок судової товарознавчої експертизи № 454 не може бути використана тому, що вона не визначає кінцевої вартості майна та рецензент не несе кримінальної відповідальності за неправильну оцінку;

–          відповідач помилково стверджує, що амортизаційні відрахування встановлюють термін служби обладнання;

–          твердження відповідача про те, що збірники були передані для відновлюваного ремонту не відповідає дійсності;

–          посилання відповідача на арифметичну помилку експерта є безпідставним, оскільки експерт прийняла термін служби ємкостей 22,5 роки;

–          термін служби неемальованих ємкостей, зазначений у листі ВАТ УкрНДІхіммаш № 4-505 від 03.04.2006 року, не відповідає терміну служби, вказаному в узгоджених цією ж організацією технічних умовах ТУ 26-01-792-85.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.06.2006 року підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні 14.06.2006 року проти доводів апеляційної скарги заперечив з викладених у відзиві підстав.

Дослідивши докази що є у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення має бути скасовано частково, виходячи з наступного.

Місцевим господарським судом вірно встановлено те, що згідно усної домовленості між позивачем та відповідачем на підставі заказу № 76.00.449 від 09.07.1997 року (т. 1 а.с. 7), позивач передав відповідачу на переобладнання два збірника місткістю 50 м3 кожен, що підтверджується актом прийому-передачі від 17.07.1997 року (т. 1 а.с. 9). За своєю природою це є усний договір підряду без зазначення строку виконання зобов'язання.

Протоколом № 42-97 від 16.07.1997 року (т. 1 а.с. 8) позивач погодив ціну на доопрацювання збірника ч. 201.458.000.06 (з ч. 222.42202) відповідно до заказу 76.00.449. та перерахував відповідачу 1 068 грн. відповідно до рахунку № 56 від 16.07.1997 року (т. 1 а.с. 10), виставленого ВАТ „Полтавахіммаш”. Перерахунок коштів відповідачу підтверджується платіжним дорученням № 47 від 16.07.1997р. (т. 1 а.с. 11).

03.10.1997 року позивач звернувся до відповідача з листом за вих. № 53, в якому просить повідомити, коли буде виконано його замовлення за № 76.00.449 від 09.07.1997 року, яке він оплатив. В зв'язку з тим, що позивач відповіді на своє звернення не отримав, 12.11.1997 року надіслав відповідачу претензію про відшкодування 27 068 грн., яка складається із вартості 2-х неповернутих ємкостей –26 000 грн. та 1 068 грн., що перераховані відповідачу як оплата за виконання робіт в повному обсязі. Листом за вих. №  28/1933 від 15.12.1997 року відповідач заперечив наявність будь-яких договірних відносин між позивачем та відповідачем і отримання збірників ч 222.422.00.000-02.

В грудні 1997 року Машівський комбінат комунальних підприємств одержав від ВАТ „Полтавхіммаш” два збірника об'ємом 50 м3 без емалевого покриття (в чорновому варіанті) креслення 222.701.150. При огляді збірників була помічено маркування 1-490-1988 222.422.00.000-02 та 1-494-1988 222.422.00.000-02. Факт передачі підтверджується листом Машівського комбінату комунальних підприємств за вих. № 67 від 15.12.2003 року, квитанцією № 339090681 від 05.12.1997 року, накладною № 324 від 04.12.1997 року.

07.04.2000 року арбітражним судом Полтавської області було порушено справу про банкрутство ВАТ „Полтавхіммаш”.

Ухвалою від 02.11.2000 року арбітражний суд Полтавської області зупинив провадження у справі № 14/528 до вирішення по суті справи № 10/69 про банкрутство „Полтавахіммаш”.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 05.03.2003 року у справі № 10/69-8/52 припинено провадження по справі з банкрутства ВАТ „Полтавхіммаш”.

Листом за вих. № 18 від 05.05.2000 року позивач повторно звернувся з вимогою до відповідача про повернення двох збірників та коштів, сплачених за проведення робіт.

Експертним висновком від 23.05.2000 року № В-415 Полтавської торгово-промислової палати було встановлено вартість одного збірника для прийому і зберігання паливно-мастильних рідин в розмірі 38 810 грн.

Згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № 454 від 19.04.2005 року, проведеної Полтавською торгово-промисловою палатою, остаточна вартість двох аналогічних досліджуваних збірників (згідно середньостатистичними термінами експлуатації аналогічного обладнання складає 20 років) з урахуванням дев'яти років нормальної експлуатації станом на листопад місяць 2004 року складає 63 063 грн. 78 коп. (том 1 а.с.172).

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Пункт 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачає, що до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно п. 10 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, правила цього кодексу про відповідальність за порушення договору застосовуються в тих випадках, коли відповідні порушення були допущені після набрання чинності цим Кодексом, крім випадків, коли в договорах, укладених до 1 січня 2004 року, була встановлена інша відповідальність за такі порушення.

Враховуючи те, що договірні правовідносини між сторонами виникли до 01.01.2004 року, на майбутнє не буде передбачено їх продовження, позивач звернувся до суду під час дії ЦК УРСР,  до правовідносин сторін слід застосовувати ЦК УРСР 1963 року.

Оскільки ВАТ „Полтавхіммаш” не приступило до виконання замовлення, ПП „Плюмбум” в порядку ст. 165 ЦК УРСР повідомило підрядчика листом від 03.10.1997 року про вимогу виконання робіт.

Відповідно до положень ст. 165 ЦК УРСР, боржник повинен виконати таке зобов'язання в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із закону, договору або із змісту зобов'язання.

Відповідно до ст. 213 ЦК УРСР, якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Листом від 12.11.1997 року позивач відмовився від прийняття виконання.

В той же час обов'язок повернути майно недобросовісним набувачем законному володільцю або відшкодувати вартість цього майна, що виник до набрання чинності Цивільним кодексом України від 16.01.2003 року не припиняється і після набрання ним чинності, тому до позадоговірних вимог про витребування майна або про відшкодування збитків слід застосовувати ЦК України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування покладається на сторони.

Згідно до ст. 42 ГПК України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що судова експертиза, проведена Полтавським відділенням Торгово-промислової палати України, відповідає вимогам закону, висновок товарознавчої експертизи є всебічним та обґрунтованим.

Посилання відповідача на те, що відповідно до Рецензії Полтавського територіального відділення Українського товариства оцінювачів на висновок судової товарознавчої експертизи № 454, не можуть бути прийняті до уваги оскільки відповідно до п. 8.1.1 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею. З огляду на вищенаведене твердження відповідача, що з норм амортизаційних відрахувань визначається термін експлуатації є помилковим. Термін експлуатації металевих збірників, з приводу яких йде спір,  складає 20 років (п. 1.3.2 технічних умов ТУ 26-01-792-85).

Відповідач не обґрунтував неправильність застосування ступеню зносу судовим експертом і не надав суду доказів звернення до Полтавського відділення торгово-промислової палати щодо уточнення висновку судової товарознавчої експертизи в частині визначення початкової вартості об'єкту дослідження і наявності (на думку відповідача) арифметичної помилки при визначенні ступеню зносу. За таких обставин місцевий господарський суд вірно визнав недоведеними відповідні заперечення відповідача.

Рецензія на висновок судової товарознавчої експертизи № 454 не береться апеляційним судом до уваги, оскільки згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. У справі відсутні докази про кваліфікацію оцінювача, що надав рецензію; така оцінка не була призначена судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 623 ЦК України, збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте вартість двох збірників та сума за проведення робіт не є грошовим зобов'язанням в розумінні ст. 625 ЦК України. Таким чином інфляційні витрати та сума трьох відсотків річних не підлягають стягненню. Тому рішення місцевого господарського суду в частині стягнення інфляційних, трьох відсотків річних підлягає скасуванню.

Як вбачається з матеріалів справи (том 2, а.с.16), відповідачем сплачено на користь позивача суму 66 961 грн. 33 коп.:

–          63 063 грн. 78 коп. за відшкодування вартості двох збірників з врахуванням ступеню їх зносу;

–          1 068 грн. за проведення робіт згідно усного договору підряду;

–          734 грн. 84 коп. інфляційних нарахувань;

–          516 грн. за проведення судової експертизи;

–          11 грн. 71 коп. за довідку про індекси інфляції, виданої Полтавським обласним управлінням статистики;

–          1 498 грн. держмита;

–          69 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині 63 063 грн. 78 коп. за відшкодування вартості двох збірників з врахуванням ступеню їх зносу і 1068 грн. за проведення робіт згідно усного договору підряду, провадження в цій частині підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Всього заявлено позовних вимог на суму 75 546 грн. 37 коп. Задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення 63 063 грн. 78 коп. за відшкодування вартості двох збірників з врахуванням ступеню їх зносу, 1 068 грн. за проведення робіт згідно усного договору підряду, разом 64131,78 грн.

Витрати по сплаті за довідку про індекси інфляції не відносяться до судових витрат в розумінні ст. 44 ГПК України, та не є збитками, а тому не підлягають задоволенню.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, державне мито, підлягають відшкодуванню пропорційно до задоволених вимог, а стосовно судової експертизи –пропорційно до розміру оплати, наданої до суду (том 1, а.с. 198). Всього судових витрат до стягнення з відповідача на користь позивача: за експертизу –240 грн., за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –58 грн. 57 коп., державного мита – 641 грн. 31 коп.

Колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд правильно припинив провадження по справі в частині стягнення 63 063 грн. 78 коп. за відшкодування вартості двох збірників з врахуванням ступеню їх зносу, 1 068 грн. за проведення робіт згідно усного договору підряду, за експертизу –240 грн., за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –58 грн. 57 коп., державного мита – 641 грн. 31 коп. на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Вимоги позивача щодо стягнення 20 000 грн. моральної шкоди не підлягають розгляду в апеляційному господарському суді, оскільки вони не були предметом розгляду в місцевому господарському суді. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч.3 ст. 101 ГПК України).

За таких обставин апеляційний господарський суд встановив, що рішення господарського суду Полтавської області частково не відповідає нормам матеріального права, а тому підлягає частковому скасуванню.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст.ст. 101 –105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу  відкритого акціонерного товариства „Полтавхіммаш” на рішення господарського суду Полтавської області від 21.04.2006 року по справі № 14/528-7/150-8/54 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Полтавської області від 21.04.2006 року по справі № 14/528-7/150-8/54 скасувати частково.

3. Резолютивну частину рішення викласти в такій редакції:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Припинити провадження по справі в частині стягнення 63 063 грн. 78 коп.  відшкодування вартості двох збірників з врахуванням ступеню їх зносу, 1 068 грн.  оплати проведення робіт, 240 грн. витрат за проведення судової експертизи, 58 грн. 57 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 641 грн. 31 коп. державного мита.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з приватного підприємства «Плюмбум»(код 24388948, м.Полтава, пров. М.Вовчок, 13) на користь відкритого акціонерного товариства «Полтавахіммаш»(код 00217449, м.Полтава, вул.М.Бірюзова,85) 269 грн. 95 коп.  держмита за подання апеляційної скарги.

5. Доручити господарському суду Полтавської області видати зворотній наказ про стягнення з позивача на користь відповідача 734 грн. 84 коп. інфляційних нарахувань, 276 грн. за проведення судової експертизи, 11 грн. 71 коп. за довідку про індекси інфляції, 856 грн. 69 коп. держмита, 10 грн. 43 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Доручити господарському суду Полтавської області видати накази.

7. Справу № 14/528-7/150-8/54 повернути до господарського суду Полтавської області.

Головуючий                                                                                Андрейцева  Г.М.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Рибченко А.О.

                                                                                                         Швець В.О