Постанова

від 08.02.2008 по справі а37/172-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А37/172-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

24.01.08р.

Справа № А37/172-07

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртермо", м.Кривий Ріг

до  Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.04.2007 року №№341/0000602301/0/7304, 0000951701/0

                                                                                     Суддя Кеся Н.Б.

При секретарі Усік І.В.

Представники сторін:

від позивача: Стригунова Г.І. дов  від 12.03.2007 року

від відповідача: Говорун І.С. дов № 31190/Г/10 від 17.12.2007 року

На підставі ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства  України в судовому засіданні оголошена  вступна та резолютивна частина постанови.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртермо" (далі –позивач) звернулося з  позовом до Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі (далі –відповідач і з  урахуванням  заяви  про часткову відмову від адміністративного позову (в частині  визнання протиправним  та скасування  податкового повідомлення –рішення  № 341/0000602301/0/7304 щодо нарахування  податкового зобов'язання з податку  на прибуток у сумі 1500,0грн. за 4 квартал  2005 року) просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача  від 16.04.2007року №341/0000602301/0/7304 про нарахування ТОВ „Укртермо” податкового зобов'язання з податку на прибуток  та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.04.2007року №0000951701/0 про нарахування податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 476,88грн., а також стягнути з Державного бюджету України судові витрати з урахуванням часткової відмови від позову. В обґрунтування позову з урахуванням часткової відмови від позову щодо податку на прибуток позивач посилається на наступне:

відповідач стверджує про надмірне включення у 2004 році до валових витрат 15916,20грн. сплаченого земельного податку, що призвело до заниження податку на прибуток у  цей період на 3279,0грн. Однак, на думку позивача, вказаний висновок не ґрунтується на нормах податкового законодавства, оскільки до витрат включено повністю сплачену суму земельного податку;

відповідач стверджує про надмірне включення до валових витрат у ІУ кварталі 2004року 3083,33грн. сплаченої передплати на користь ТОВ „Сегмент” за роботи по монтажу центрального водоводу, що призвело до заниження податку на прибуток у цей період на 771,0грн. Вартість вказаних робіт належить не до валових витрат, а до балансової вартості основних фондів. Однак твердження відповідача про те, що позивач не здійснював уточнення валових витрат за самостійно виявленою помилкою за результатами ІУ кварталу 2004оку,  не відповідає дійсності;

відповідач стверджує, що позивач надмірно включив до валових витрат сплачені банку проценти за користування кредитом у сумі 38928,60грн. в ІУ кварталі 2004року; 406347,41грн. в І кварталі 2005року, 374979,95грн. в ІІ кварталі 2005року, 103372,51грн. в ІІІ кварталі 2005року, що призвело до заниження податку на прибуток відповідно за ці періоди на 10457,0грн. При цьому відповідач безпідставно, не враховуючи усі обставини, вважає, що ці проценти нараховані після того, як зовнішньоекономічний контракт, для виконання якого використовувався банківський кредит, припинив свою дію. Крім того, позивач вказує на відсутність правових підстав для зменшення валових витрат на суму цих процентів.

В обґрунтування позову щодо податку на доходи фізичних осіб позивач послався на те, що відповідач безпідставно нараховував цей податок товариству за фактом сплати коштів  приватним підприємцям, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування. Так позивач вказує на те, що він не уповноважений здійснювати контроль за видами діяльності цих контрагентів, які згідно з п.п.2,5 Указу Президента України від 03.07.1998року №727/98 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництво” самостійно обирають спосіб оподаткування доходів і несуть відповідальність за правильність обчислення сплати.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що позивач внаслідок подання необґрунтованих уточнюючих розрахунків з податку на прибуток занизив валовий дохід за 2005рік, що призвело до недоплати податку за цей період. Також відповідач вказує на те, що позивач завищив валові витрати на сплату земельного податку, обчисленого за період, коли позивач не мав правових підстав для його сплати. Крім того, під час перевірки позивач не надав розшифровки суми зменшення валових витрат за І квартал 2005року по факту самостійно виявленої помилки та неправильно задекларував виправлення цієї помилки, тому відповідач не зміг переконатися в належному визначенні позивачем податкових зобов'язань за цей період. Щодо підстав зменшення валових витрат на суму процентів за користування банківським кредитом для виконання зовнішньоекономічного контракту, відповідач посилається на те, що позивач не міг в будь-якому випадку, за наявними активами, виконати цей контракт, і за фактом невиконання позивачем грошових зобов'язань цей контракт припинив свою дію. Таким чином,  використання кредиту та сплата процентів банку не пов'язано з господарською діяльністю підприємства в розумінні податкового законодавства.

Щодо податку на доходи фізичних осіб відповідач пояснив, що позивачем виплачений дохід приватним підприємцям, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування. Однак цей дохід не входить до видів діяльності цих підприємців, зазначених в свідоцтвах про сплату єдиного податку, тому позивач повинен був утримати та перерахувати податок на доходи фізичних осіб у загальному порядку.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі акту перевірки від 05.04.2007року №33/231-32692575 „Про результати виїзної планової перевірки ТОВ „Укртермо”, код за ЄДРПОУ 32692575 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004року по 31.12.2006року” відповідачем видані податкове повідомлення –рішення  № 341/0000602301/0/7304, яким донараховано податкове зобов'язання з податку  на прибуток у сумі 237207,0грн. і застосовані штрафні санкції на суму 118603,5грн., та податкове повідомлення-рішення відповідача  від 16.04.2007року №0000951701/0 про нарахування податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 158,96грн. і штрафні санкції на суму 317,92грн.

Донарахування вказаних платежів пов'язується з наступними обставинами.

Перевіркою встановлено, що  ТОВ „Укртермо”  в порушення  п/п. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України  „Про оподаткування прибутку підприємств” завищено валові витрати за 2004 рік  на суму  15916,00 грн. За даними  декларації  про прибуток  за 2004 рік   сума  нарахованих  податків,  зборів складає  264,3 тис.грн. , з них  257,0 тис.грн. - це  податок на землю.

За даними  податкової  звітності, що  надана  до  Північної  МДПІ за 2004 рік (податковий розрахунок  земельного податку  № 2046  від 20.02.2004 року, уточнюючий  розрахунок  № 29535 від 30.09.2004 року, а також  згідно тимчасової угоди № 937 про сплату  за  фактичне користування  земельною ділянкою), підприємством нараховано податку на землю та орендної плати з юридичних осіб за 2004 рік в  сумі  239374,99 грн.

ТОВ „ Укртермо” до Північної МДПІ надано  податковий розрахунок земельного податку № 20778 від 20.02.2004 року  за 2003 рік,  за даними якого підприємством  нараховано земельного податку  за грудень 2003 року  в сумі 17621,51 грн.  за земельну ділянку за адресою: м.  Кривий Ріг, вулиця Коломойцівська, 3.  Перевіркою встановлено, що ТОВ „Укртермо” є  землекористувачем  зазначеної ділянки з дати  придбання комплексу   будівель  та споруд  за вказаною адресою, а саме з 29.12.2003 року на підставі договору купівлі –продажу № 20-01-2004 від 29.12.2003 року з ТОВ „Волгабурмаш-Україна”. У зв'язку з цим відповідач вважає,  що сума   15916,20 грн. (17621,51 грн.: 31 день  *28 днів =15916,20 грн.) віднесена  ТОВ  „Укртермо” до складу валових витрат  по декларації за 2004 рік надмірно.  

Вказаний висновок суд вважає помилковим з огляду на таке.

Відповідно до п/п. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових  витрат  включається  суми  внесених  (нарахованих) податків,  зборів (обов'язкових платежів),  встановлених Законом  України „Про систему оподаткування”. Земельний податок належить до системи оподаткування на підставі п.8 ст.14  Закону  України „Про систему оподаткування”. В матеріалах справи (аркуш 56 том І справи) знаходиться податковий розрахунок земельного податку за 2003 рік, яким позивачем задекларовано суму податку за грудень 2003 року  в розмірі 17621,51грн. Розрахунок прийнятий відповідачем, який зробив відмітку про вхідну кореспонденцію. Сума податку сплачена 23.02.2004року, про що свідчить банківська виписка (а.с.62 том І). Таким чином, декларування та сплата земельного податку на спірну суму підтверджується документально, що є підставою для її врахування у складі валових витрат. З приводу аргументів відповідача про те, що земельний податок сплачений надмірно, в даному випадку суд погоджується з запереченнями позивача, який посилається на п/п.5.2.5 п.5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” , який забороняє встановлювати додаткові обмеження для відображення валових витрат, крім тих, що встановлені цим Законом.

Таким чином, донарахування відповідачем по цих обставинах податку на прибуток на суму 3279,0грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 1639,50грн. за заниження податку суд визнає необґрунтованим.

Також актом перевірки зафіксовано, що ТОВ „Укртермо” в жовтні 2004 року (виписка  з рахунку № 26004300000476 від 14.10.2004 року в АКБ „Форум”) здійснено  на адресу ТОВ „Сегмент” передплату в сумі 3700,00 грн. (призначення платежу  -  перераховується сплата  за  виконані роботи згідно акту  № 11 від 13.10.2004 року, рахунку № 43 від 13.10.2004 року по  договору  № 5 від 01.03.2004 року) в жовтні  2004 року акт № 11 від 13.10.2004 року  по договору  № 5 від 01.03.2004 року відсутній.  ТОВ „Укртермо” до складу  валових  витрат  ІУ кварталі  2004 року за правилом першої події віднесено суму  3083,33 грн. В березні 2005 року при надходженні акту виконаних робіт, вартість робіт було обліковано на балансовому рахунку, на якому обліковуються витрати на поліпшення основних фондів.

За цими обставинами відповідач стверджує, що ТОВ „Укртермо”  не здійснено  подання уточнюючого  розрахунку  за ІУ квартал  2004 року та не здійснено  коригування валових  витрат  в І кварталі  2005 року, тому в ІУ кварталі 2004 року занижений податок на прибуток на суму 771,0грн.

Позивач заперечує, посилаючись на те, що він уточнив валові витрати за ІУ квартал 2004 року в декларації за І квартал 2005 року, в якій в рядку 05.2 зменшив суму валових витрат на 551,1тис.грн., до якої входить й спірна сума.

На це відповідач вказує на те, що під час перевірки позивач не надав розшифровки суми коригування валових витрат, що не дозволило йому в цьому переконатися.

З метою перевірки твердження позивача про зроблені ним коригування валових витрат за ІУ квартал 2004 року, суд ухвалою від 10.07.2007року призначив судово-економічну експертизу. Однак, позивач відмовився здійснити передоплату за її проведення і наполягає на вирішенні справи за наявними матеріалами справи.

У зв'язку з цим  суд вважає позовні вимоги позивача в цій частині недоведеними, оскільки показники декларації за І квартал 2005 року без їх розшифровки та документального підтвердження  не є очевидними для суду.  

Таким чином, суд не вбачає підстав для скасування рішення МДПІ в частині донарахування податку на прибуток на суму 771,0грн. та штрафних санкцій в сумі 385,50грн..

Також перевіркою встановлено, що  ТОВ „Укртермо”  протягом ІІІ, ІУ кварталів 2004 року та І, ІІ, ІІІ кварталів  2005 року було віднесено  до складу валових  витрат  відсотки,  що  нараховані на суму кредиту,  отриманого ТОВ „Укртермо” на підставі  кредитного договору №267 від 12.08.2004 року з  ЗАТ „ ТАС –Інвестбанк”. На підставі   зазначеного договору  ТОВ „Укртермо”  було отримано  за кредитною лінією  1471000,00 євро. Строк  дії кредитної лінії  з 12.08.2004 року по 11.08.2006 року включно. Цільове призначення кредиту –придбання обладнання, поповнення обігових  коштів.  Виконання зобов'язань ТОВ „Укртермо”  (Позичальника)  за  вказаним договором         забезпечується заставою нерухомого майна, майнових прав та порукою іншої юридичної особи.

Кошти отримані по вказаному кредитному договору використані ТОВ „Укртермо”  на здійснення авансового платежу  за контрактом № WC-TER/002-2004  від 30.06.2004 року,   укладеному між  ТОВ  „Укртермо”  та „TECHINT Compagnia Techica Internazionale S.p.A.” (Італія), згідно з яким позивач є покупцем виробничого обладнання. Умовами контракту передбачені авансові платежі з боку позивача.  Перевіркою встановлено,  що ТОВ „Укртермо” здійснено  авансовий платіж на адресу Компанії „TECHINT Compagnia Techica Internazionale S.p.A.”  16.08.2004 року. Інші щомісячні авансові  внески по контракту в сумі 452616 євро позивач не зробів, із чого відповідач зробив висновок, що він відмовився  від виконання  своїх зобов'язань,  передбачених  контрактом.

Відповідач посилається на конфіденційну угоду  між „IRIS Export-Import”, СП „Термостепс”, ТОВ „Укртермо”  та компанією „TECHINT Compagnia Techica Internazionale S.p.A.”, якою виконання контракту  призупинено  ТОВ „Укртермо” з 20.12.2004 року. Пунктом  3 зазначеної угоди  ТОВ „Укртермо”  уповноважує фірму  ТЕКІНТ „TECHINT Compagnia Techica Internazionale S.p.A.” утримати суму  450000 євро з авансового платежу що було здійснено ТОВ „Укртермо”,  а пунктом 5 зазначеної конфіденційної угоди  ТОВ „Укртермо”  переуступає  фірмі    „IRIS Export-Import”, яка  приймає, кредиторську заборгованість  в сумі 1021000 євро у відношенні фірми       „TECHINT Compagnia Techica Internazionale S.p.A.”. При цьому для перевірки відповідачу не надано  документів,  що свідчать  про взаємовідносини між ТОВ „Укртермо” та фірмою IRIS Export-Import”, в бухгалтерському обліку  підприємства не відображені  операції  уступки вимоги.

Перевіркою встановлено,  що протягом  періоду  користування  кредитом (з 16.08.2004 року по  28.07.2005 року) ТОВ „Укртермо” було нараховано і віднесено до складу валових витрат наступну суму відсотків:

всього за  ІІІ квартал 2004 року -  в євро 22555,33 та в  гривневому еквіваленті 146414,75;

всього за  ІУ квартал 2004 року –в євро 45110,66 та в гривневому еквіваленті 315533,88;

всього  за І квартал 2005 року –в євро58840,00 та в гривневому еквіваленті 406347,41;  

всього за ІІ квартал 2005 року –в євро 59493,77 та в гривневому еквіваленті 374979,95.

Оскільки за висновком відповідача з 20.12.2004 року ТОВ „Укртермо” було призупинено  дію  контракту, на виконання  якого було  отримано  кредит та нараховані  відсотки  за користування  кредитом,  зв'язок  між  нарахуванням  та виплатою  процентів за кредитом  та господарською  діяльністю підприємства відсутній.  За наслідками  перевірки ТОВ „Укртермо”  зменшені  валові витрати  по нарахованих процентах, а саме:

-          в ІУ кварталі 2004 року –на 38928,60 грн.

-          в І кварталі 2005 року –на 406347,41 грн.

-          в  ІІ кварталі 2005 року –на  374979,95 грн.

-          в ІІІ кварталі 2005 року –на  103372,51 грн.  

За даними обставинами позивач вказує на те, що фактично зовнішньоекономічний контракт був припинений не 20.12.2004року, а 01.08.2005року по факту підписання додаткової угоди до контракту. Конфіденційна угода, на яку послався відповідач, уклавшими її сторонами не виконувалася, що підтверджується даними акту перевірки про відсутність відображення операцій по угоді в бухгалтерському обліку позивача.

Суд вважає позовні вимоги за цими обставинами обґрунтованими з таких підстав.

Відповідно до п/п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат включаються суми   будь-яких   витрат,   сплачених   (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених  пунктами  5.3-5.7  цієї  статті.

Пунктом 1.32 ст.1 зазначеного Закону встановлено, що господарською діяльністю є  будь-яка  діяльність  особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Отже, закон дозволяє відносити до складу валових витрат затрати підприємства, які понесені з метою отримати  в подальшому доход.

Обставини справи, а саме факт укладення контракту № WC-TER/002-2004  від 30.06.2004 року між  ТОВ  „Укртермо”  та „TECHINT Compagnia Techica Internazionale S.p.A.” та сплата авансового внеску позивачем до припинення контракту свідчать про те, що банківський кредит придбаний позивачем з метою фінансування вказаного контракту, тобто отримання доходу. У зв'язку з цим сплачені  проценти за користування банківським кредитом, незалежно від того, чи припинені контрактні взаємовідносини між зазначеними сторонами, належать до валових витрат позивача.  

Крім того, суд погоджується з аргументами позивача, який посилається на п/п.5.2.5 п.5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, який забороняє встановлювати додаткові обмеження для відображення валових витрат, крім тих, що встановлені цим Законом.

Отже, донарахування відповідачем за цими обставинами податку на прибуток на суму 231657,0грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 115828,50грн. за заниження податку суд визнає неправомірним.

При перевірці  відповідачем правильності  оподаткування податку  з доходів фізичних осіб  сум доходів  громадян,  які  не є  штатними  працівниками  підприємства,  встановлено  порушення  позивачем вимог п. 9.12 ст. 9 Закону України „Про податок  з доходів фізичних осіб , а саме:

В 2004 –2005 роках  підприємство  виплачує грошові  кошти  за товари  (скетч –карти,  візитки,  літературу),  послуги (балансування, вулканізація та інші ) фізичним особам -  підприємцям, які  здійснюють підприємницьку діяльність  за спрощеною  системою оподаткування. При цьому обрані ними  види діяльності,  зазначені у свідоцтві про сплату єдиного податку (торгівля побутовою технікою, посередницька діяльність,  рекламні послуги,  шиномонтаж), не  відповідають фактичним видам діяльності, за який були  отримані такі доходи. Таким чином,  вищезазначені доходи,  отримані підприємцями, за висновком відповідача повинні бути оподатковані за загальними правилами, встановленими Законом України „Про  податок з доходів фізичних осіб”. В результаті донараховано податку з доходів фізичних  осіб у сумі  158,96 грн. та штрафні санкції на суму 317,92грн.

Статтею 11 Закону України „Про державну підтримку малого підприємництва” для суб'єктів малого підприємництва в порядку,  встановленому законодавством України, може застосовуватися спрощена система оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності, яка передбачає:

    заміну сплати встановлених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) сплатою єдиного податку;

    застосування спрощеної форми бухгалтерського обліку та звітності.

Спрощена система оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності може застосовуватися поряд з діючою загальною системою оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва.

Отже, застосування спрощеної системи оподаткування одночасно із загальною системою оподаткування Закон не передбачає.

Таким чином, позивач правомірно врахував факт знаходження  його контрагентів –приватних підприємців на спрощеній системі оподаткування, що було підтверджено копіями свідоцтв про сплату єдиного податку, які надані до матеріалів справи (а.с.2,5,11,12 том ІІ), і тому правомірно не утримав та не перерахував податок на їх доходи як фізичних осіб.

Крім того, суд погоджується з аргументами відповідача про те, що відповідальність за правильність обчислення сплати єдиного податку несуть приватні підприємці, оскільки це встановлено п.п.2,5 Указу Президента України від 03.07.1998року №727/98 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництво”.  

Заявою від 18.12.2007року позивач відмовився від адміністративного позову в частині визнання протиправним  та скасування  податкового повідомлення –рішення  Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі  від 16.04.2007 року № 341/0000602301/0/7304 щодо нарахування  податкового зобов'язання з податку  на прибуток у сумі 1500,0грн. за 4 квартал  2005 року. На підставі ст.112,113,136 КАС України суд приймає відмову від позову, оскільки ці дії позивача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Підсумовуючи викладене, суд задовольняє позов частково, а судові витрати присуджує позивачеві пропорційно частині задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163, п.6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Закрити провадження у справі в частині  визнання протиправним  і  скасування податкового повідомлення –рішення  Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі  № 341/0000602301/0/7304 від 16.04.2007 року на суму  податку на прибуток в розмірі 1500 грн. та штрафних санкцій в розмірі 2250 грн.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення –рішення  Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі  № 341/0000602301/0/7304 від 16.04.2007 року  на суму податку на прибуток в розмірі 234936 грн. та штрафних санкцій в розмірі 117468 грн..

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення –рішення  Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі  № 0000351701/0 від 16.04.2007 року.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртермо"  судові витрати  в сумі 7061 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена у строки та порядку, передбачені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                       Н.Б.Кеся

Постанову підписано у повному обсязі 08.02.2008року