Рішення

від 28.11.2007 по справі 7/290/07-25/250/07-7/428/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/290/07-25/250/07-7/428/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.07                                                                                        Справа №  7/290/07-25/250/07-7/428/07

Суддя   Кутищева Н.С.

Позивач  Товариства з обмеженою відповідальністю  “ІЛІОН”, м. КиївВідповідач   Товариство з обмеженою відповідальністю “Промо-Мастер”, м. Запоріжжя

Про стягнення 11242,65 грн.Суддя  Кутіщева Н.С.

Представники:

Від позивача  Борисович І.А., дов. №  б/н від 20.08.2007р.         

Від відповідача   не з'явився.     

Заявлено позов  про стягнення з відповідача на користь позивача 11242,65 грн., які складаються з 10016, 00 грн. основного боргу за договором № 3/зап від 10.02.2006 р., 115,84 грн. втрат від інфляції, 261,79 грн.-3% річних та 849,02 грн. пені за неналежне виконання умов договору.

Позивач свої вимоги обґрунтовує обставинами, що викладені в позовній заяві та в якості нормативного обґрунтування заявлених вимог посилається на ст. ст. 11, 509, 536, 612, 625, 712 ЦК України та умовами договору № 3/зап від 10.02.2006 р.

22.06.2007 р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначений на 22.08.2007 р. Ухвалою в. о. голови господарського суду від 22.08.2007 р.  строк вирішення спору було продовжено на один місяць, розгляд справи перенесено  на 24.09.2007 р.

Розпорядженням № 1389 від 24.09.2007 р. в.о. голови господарського суду Запорізької області,  справу № 7/290/07 передано на розгляд судді Дьоміній А.В.

Ухвалою суду від 24.09.2007 р. справу було прийнято до провадження, надано                          № 7/290/07-25/250/07, судове засідання  призначено на 24.10.2007 р.

Розпорядженням від 24.10.2007 р. голови господарського суду Запорізької області,  у зв'язку з  виробничою необхідністю судді Дьоміної А.В., справу № 7/290/07-25/250/07 передано на розгляд судді Кутіщівій Н.С.

Ухвалою суду від 24.10.2007 р. справу було прийнято до провадження, надано                          № 7/290/07-25/250/07-7/428/07 та призначена до розгляду в судовому засіданні                24.10.2007 р., тобто на ту ж дату і час, що вказані в ухвалі від 24.09.2007 р. (суддя Дьоміна А.В.), що була направлена на адреси сторін в установлений законом строк, на адресу господарського суду Запорізької області  не поверталась, що свідчить про те що сторони належним чином повідомленні про дату, час судового розгляду справи.

Ухвалою суду від 24.10.2007 р., у зв'язку з неявкою представників сторін, розгляд справи відкладався на 28.11.2007 р.

Ухвали суду  були направлені на адреси сторін в установлений законом строк   на адресу суду поштовим відділенням не повертались, що свідчить про належне повідомлення сторін про дату, час та місце проведення судового засідання.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 28.11.2007р.  не з'явився повторно, про причини неявки свого представника відповідач не повідомив. Відповідач без поважних причин не виконав вимоги суду, викладені в вищезазначених ухвалах суду, правом на захист своїх інтересів не скористався.   

Відповідач по справі № 7/290/07-25/250/07-7/428/07 є юридичною особою, таким чином, згідно зі ст.28ГПК України, керівник підприємства відповідача був зобов'язаний направити компетентного представника  в судове засідання, чи особисто прийняти участь в судовому засіданні.  Позовна заява надійшла до господарського суду 22.06.2007р., а також неодноразово переносилось, виходячи з чого, суд вважає, що у сторін було достатньо часу для належної підготовки до судового засідання.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав  і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного  та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

              Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

              Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.   

За усним клопотанням  представника позивача, судовий процес вівся без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Спір розглядався  згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Розгляд справи закінчено 28.11.2007 р. оголошенням рішення суду в повному об'ємі.

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

10.02.2006 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір  поставки                    № 3/зап,  (надалі - договір).

Згідно умов, договору позивач зобов'язався поставити товар, а відповідач - прийняти й оплатити його вартість.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 52032,00 грн., що підтверджується накладними: № 00220 від 13.02.2006 р. (на суму 26016,00 грн.), № 00584 від 05.04.2006 р. (на суму 26016,00 грн.) та  довіреностями відповідача на отримання матеріальних цінностей серії ЯЛЦ № 896852 від 10.02.2006 р. та  ЯЛЦ № 896868  від 05.04.2006 р., копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 3.1. договору, сторони обумовили, що відповідач сплачує поставлений товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача в наступному порядку: відстрочка платежу по узгодженню - від  10 (десяти) до 30 (тридцяти) календарних днів з моменту надходження товару на склад відповідача.

Однак, відповідач свої обов'язки по оплаті товару, згідно умов договору, виконав частково, перерахувавши на рахунок позивача 42016,00 грн., що підтверджується реєстрами сплачених документів, внаслідок чого у нього залишилась заборгованість в сумі 10016,00 грн.

 Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору…           Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань крім випадків, передбачених законом.

Аналогічну норму містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

21.05.2007 р. позивач надіслав на адресу відповідача лист (вих. № 73), яким пропонував підписати акт звірки розрахунків за період з 01.01.2006 р. по 18.05.2007 р..

Але відповідач на лист  відповіді не надав, тому  зазначена пропозиція  була залишена відповідачем без задоволення необґрунтовано.

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість в сумі 10016,00 грн., доказів її погашення не надав, вимога позивача про  стягнення 10016,00 грн. основного боргу є обґрунтованою  і підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення 115,84 грн. втрат від інфляції та 261,79 грн. –3 % річних  обґрунтовані  і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 849,02 грн. пені за період з 01.12.2006 р. по 11.06.2007 р.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як вбачається з п. 7.3 договору, сторони обумовили, при порушенні строків оплати відповідач  сплачує позивачу  пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період прострочення від вартості несплаченої партії товару за кожний день прострочення.

          З огляду на вищевикладене, вимога позивача про стягнення пені в сумі                    849,02 грн. підлягає задоволенню.

          Судові витрати, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

          Керуючись ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України,   ст. 193, 230, п. 6 ст. 232 Господарського    кодексу    України,   ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82,  84,  85 Господарського процесуального кодексу України,  суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити .

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю “Промо-Мастер”  (69114, м. Запоріжжя, вул. Гудименко, буд. 8, кв. 3,  код 33961150, р/р 26004315333581 в ЗОФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 331010, ІНН 339611508315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  “ІЛІОН” (04116, м. Київ, вул. Коперника, буд. 23, код 23165525, т/р № 26006301913 в АКБ “Національний кредит”, МФО 320702, ІНН 231655226599) 10016 (десять тисяч шістнадцять) грн. 00 коп. основного боргу, 115 (сто п'ятнадцять) грн.  84 коп. втрат від інфляції, 261 (двісті шістдесят одна) грн. 79 коп. - 3% річних,  849 (вісімсот сорок дев'ять) грн. 02 коп. пені, 112 (сто дванадцять) грн. 43 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

  Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

               Суддя                                                                           Н.С. Кутіщева