Рішення

від 19.01.2011 по справі 22/184-10-5151

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/184-10-5151

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" січня 2011 р.Справа  № 22/184-10-5151

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ЕНЕРГОСПЕЦМОНТАЖ";  

до відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю "МРІЯ";  

про стягнення 3314,12грн.

Суддя Торчинська Л.О.

Представники:

Від позивача: Кабанов І.М. - представник за довіреністю № б/н від 31.08.2010р.;  

Від відповідача: - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ЕНЕРГОСПЕЦМОНТАЖ" звернувся до господарського суду Одеської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МРІЯ" про стягнення 3314,12грн.

Представник позивача в судове засідання з'явився, надав доповнення до позовної заяви, у зв'язку зі сплатою відповідачем основного боргу у розмірі 1980 грн., що підтверджується платіжним дорученням №522 від 20.12.2010р., просив суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 164,61 грн., 3%у розмірі 172,50 грн., індекс інфляції у розмірі 954,22 грн., з підстав викладених у позовній заяві та доповненні до неї.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення

представника позивача, суд встановив.

15.06.2007року між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду на виконання робіт № 15 від 15.06.2007р., відповідно до умов якого підрядник-позивач зобов'язався виконати проектно –вишукувальні роботи по зовнішньому енергопостачанню готелю "СПАРТАК" за адресою: м. Одеса, вул. Дерибасівска, 25, а замовник - відповідач зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи згідно з умовами договору.

Згідно п. 3.1., 3.2. договору, вартість робіт складає: 75960грн та визначається кошторисом. Замовник зобов'язався перерахувати аванс у розмірі 50% від суми договору, що складає 37980грн, що було виконано замовником 10.07.2007р. шляхом перерахування коштів на рахунок підрядника.  

Відповідно до п. 3.3. договору замовник здійснює оплату за виконані роботи у продовж 5 (п'яти) банківських днів з дня підписання акту приймання виконаних підрядних робіт . 18.12.2007р. між сторонами було підписано акт здачи-прийому проектной продукции.

Однак, замість перерахування 37980грн., замовник 26.03.2008р. перерахував на рахунок тільки 36000грн. Тобто, заборгованість за договором складає 1980грн (одна тисяча дев'ятисот вісімдесят). В ході розгляду справи відповідач платіжним дорученням №522 від 20.12.2010р. перерахував на рахунок позивача суму основного боргу 1980 грн.

Згідно п.6.1. договору підряду № 15 від 15.06.2007р за порушення замовником передбачених договором строків перерахування платежів за виконані роботи, зазначені п.3.3. договору, замовник сплачує підрядникові за кожен день прострочки пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості не оплачених робіт.

Позивачем була нарахована пеня у розмірі 164,61 грн. за шість місяців (згідно наданого розрахунку).

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.  

У відповідності зі ст.204 ЦК України  договори укладені між сторонами по справі, як  цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки  їх  недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами  мають  виконуватися належним чином.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, Цивільного кодексу України та інших правових актів.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором чи законом.

Індекс інфляції згідно ст. 625 Цивільного кодексу України складає 954,22 грн. Сума стягнення 3% річних згідно ст. 625 Цивільного кодексу України складає 172,50 грн.

При вказаних обставинах суд вважає, що доповнені вимоги позивача документально обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до правил ст.44,49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Уточнений позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МРІЯ" (65026, м. Одеса, бульвар Приморський, 7, ЄДРПОУ 31081743) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ЕНЕРГОСПЕЦМОНТАЖ" (65125, м. Одеса, вул.. Базарна,50, кв. 3, п/р 260028628 у АТ "Ерсте Банк" м. Київ, МФО 380009, код ЄДРПОУ 32521827) пеню –164,61грн./сто шістдесят чотири грн.. 61 коп./, 3% річних –172,50грн./сто сімдесят дві грн. 50 коп./, індекс інфляції –954,22грн./дев'ятсот п'ятдесят чотири грн. 22 коп./, витрати по сплаті держмита у розмірі 170 грн. /сто сімдесят грн./, витрати по сплаті збору на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236грн. /двісті тридцять шість грн./

Рішення суду набуває законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК.

Суддя                                                                                       Торчинська Л.О.