Рішення

від 12.01.2011 по справі 12/177-10-5070

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/177-10-5070

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" січня 2011 р.Справа  № 12/177-10-5070

Позивач: Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

Відповідач: приватне підприємство „Ламетрі”

про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 17101,72 грн.

   Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Куперман Г.І. –довіреність від 04.01.2011р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (надалі –Представництво) звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача приватне підприємство „Ламетрі” (далі –ПП „Ламетрі”), в якій просить суд розірвати договір оренди №23/34 від 13.09.2002р. укладений між Представництвом та ПП „Ламетрі”, виселити ПП „Ламетрі” із нежитлового підвального приміщення, загальною площею 93,4 м2, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, буд.72, а також стягнути з ПП „Ламетрі” на користь Представництва заборгованість з орендної плати в сумі 16123,71 грн. та пені в сумі 978,01грн.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 13.12.2010 р., наданими суду позивачем, але у судове засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзиву на позов не надав.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача суд встановив:

Приватному підприємству „Ламетрі” (надалі –Орендар), згідно з договором оренди № 23/34 від 13.09.2002р. переукладеного у новій редакції від 28.03.2006р. із Представництвом (надалі –Орендодавець), надано у строкове платне користування об'єкт комунальної власності –нежитлові підвальні приміщення, загальною площею 93,4 м2, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, буд.72.

Пунктом 1.3. договору термін дії договору оренди у новій редакції встановлено з 28.03.2006р. до 28.03.2011р. Тобто на час розгляду справи в суді договір є чинним.

За умовами п.2.2. договору, за орендоване приміщення Орендар зобов'язався сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеному у додатку 1 до договору, що становила на перший після підписання договору оренди місяць –443,73 грн., без урахування ПДВ та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначався шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.

Відповідно до вимог п.2.4. договору Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

В порушення вимог п.п. 2.2, 2.4. договору Орендар, починаючи з березня 2010р. не сплачував за користування орендованим приміщенням орендну плату. Так станом на 17.11.2010 р. сума заборгованості Відповідача зі сплати оренди складає 16123,17 грн.

Відповідно до п. 5.1. договору за невиконання або неналежне виконання обов'язків за Договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки у відповідності з чинним законодавством. Відшкодування збитків не звільняє винну сторону від виконання умов договору.

Згідно п. 5.2. договору за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Згідно розрахунку наданому Позивачем, за несвоєчасне внесення орендної плати, у відповідності до п.5.2 договору, нарахована пеня у розмірі 978,01 грн.

Пунктом 5.3. договору встановлено, що у разі не внесення Орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, Орендодавець має право відмовитися від договору оренди та вимагати повернення об'єкту оренди. У разі відмови Орендодавця від договору оренди договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Відповідачем даний пункт Договору порушувався неодноразово, про що свідчить розрахунок заборгованості станом на 17.11.2010 р. наданий Позивачем та не спростований Відповідачем.

Згідно зі ст.782 Цивільного кодексу України, орендодавець має право відмовитись від договору оренди та вимагати повернення орендованого майна, якщо орендар не сплачує орендну плату протягом трьох місяців поспіль, та договір оренди вважається розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору оренди.

Враховуючи порушення орендарем порядку внесення плати за користування приміщенням, Представництво 14.09.2010 р. направило Відповідачу повідомлення за № 01-15\878 в якому повідомило Відповідача про відмову від договору оренди та запропонувало Відповідачу у строк до 04.10.2010р. здійснити фактичну передачу нежитлового підвального приміщення, загальною площею 93,4 м2, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, буд.72 співробітникам Представництва та підписати акт приймання-передачі та сплатити заборгованість з орендної плати.

Доказів отримання Відповідачем зазначеного повідомлення Позивач суду не надав.

Враховуючи порушення орендарем порядку внесення плати за користування орендованим приміщенням Представництво звернулося з відповідним позовом до господарського суду Одеської області для захисту свого порушеного права.

Відповідач доказів належного виконання умов договору щодо сплати орендної плати, а також доказів звільнення об'єкту оренди та передачі його Представництву до суду не надав.

          Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Стаття 41 Конституції України, ст. 319 Цивільного кодексу України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.п.1,2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Приймаючи до уваги, що приміщення, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону  України „Про оренду державного та комунального майна”.

Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.5 ст.762, п.1 ст.530 Цивільного кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.

Частиною 3 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі, зокрема, невиконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У відповідності до ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Враховуючи не одержання позивачем відповіді на пропозицію у встановлений законом строк з урахуванням часу поштового обігу, ним обґрунтовано, у відповідності з п.4 ст.188 Господарського кодексу України, передано спір на вирішення суду.

В абзаці другому пункту 13 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 25.05.2000р. №02-5/237 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про оренду державного та комунального майна” зазначено, що підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов'язань, передбачених ст.18 Закону України „Про оренду держаного та комунального майна”.

          Як вбачається із матеріалів справи, а саме з розрахунку заборгованості наданого Позивачем та не спростованого Відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів закону та договору, договірні зобов'язання з своєчасної сплати орендних платежів не виконувались на протязі дев'яти місяців (лютий - листопад 2010 р.), внаслідок чого за Відповідачем утворилась заборгованість з орендної плати на суму 16123,71 грн., яку Відповідачем на час розгляду справи в суді не сплачено.

Відповідно до вимог ч.4 ст.291 Господарського кодексу України та вимог ст.785 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3  ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до приписів ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.5.2 договору №23/34 оренди нежитлового приміщення від 13.09.2002р., переукладеного в новій редакції від 28.03.2006р. Відповідач за несвоєчасне внесення орендної плати повинен сплачувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Відповідно до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

За приписами ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь –які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про розірвання договору оренди №23/34 від 13.09.2002р., переукладеного в новій редакції від 28.03.2006р., виселення ПП „Ламетрі” із нежитлового підвального приміщення, загальною площею 93,4 м2, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, буд.72, стягнення з Відповідача заборгованості з орендної плати в розмірі 16123,71 грн. підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог про стягнення з Відповідача пені в розмірі 978,01грн. суд, прийшов до висновку, що зазначені вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме, перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем суд вважає, що з Відповідача слід стягнути пені в розмірі –957,34 грн.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з Відповідача на користь Позивача витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме держмито в сумі 250,60 грн. та ІТЗ судового процесу в сумі 231,02грн.

Керуючись  ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір оренди №23/34 від 13.09.2002р., переукладений у новій редакції від 28.03.2006р., укладений між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та приватним підприємством „Ламетрі”, згідно якому приватному підприємству „Ламетрі” було передано у строкове платне користування нежитлове підвальне приміщення, загальною площею 93,4 м2, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, буд.72

3. Виселити приватне підприємство „Ламетрі” (65079, м. Одеса, Кулькове поле, буд. 1/413, код ЄДРПОУ 30047514) із нежитлового підвального приміщення, загальною площею 93,4 м2, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, буд.72 та передати вказане приміщення Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595).

4. Стягнути з приватного підприємства „Ламетрі” (65079, м. Одеса, Кулькове поле, буд. 1/413, код ЄДРПОУ 30047514) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) заборгованість з орендної плати в сумі - 16123 (шістнадцять тисяч сто двадцять три) грн. 71 коп., пеню в сумі - 957 (дев'ятсот п'ятдесят сім) грн. 34 коп., витрати на оплату державного мита в сумі 250 (двісті п'ятдесят) грн. 60 коп.; витрати на ІТЗ судового процесу в сумі - 231 (двісті тридцять одна) грн. 02 коп.

5. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Рішення підписане 17.01.2011 р.

Суддя                                                                                       Цісельський О.В.