16/164/06
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" вересня 2006 р. Справа № 16/164/06
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
судді-доповідача Пироговського В.Т.,
суддів Картере В.І., Жекова В.І.,
секретар судового засідання Буравльова О.М.,
за участю представників сторін:
від позивача не з'явилися,
від відповідача Євтєєва Т.В.,
від Прокуратури Центрального району м. Миколаєва не з'явилися,
від Прокуратури Миколаївської області не з'явилися,
розглянула апеляційну скаргу
Прокуратури Миколаївської області
на постанову господарського суду Миколаївської області
від 19.06.2006р.
у справі № 16/164/06
за позовом Прокурора Центрального району в інтересах держави в особі Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до ТОВ зовнішньоекономічної фірми „Маріо”
за участю Прокуратури Миколаївської області
про стягнення адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів у сумі 2368,18 грн.
Розгляд справи згідно із приписами п.6 Розділу VІІ та п.4 ч.1 ст.17 КАС України здійснено в порядку, встановленому цим Кодексом.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.07.2006р., яка надіслана учасникам процесу 18.07.2006р., відкрито апеляційне провадження у справі № 16/164/06 за апеляційною скаргою Прокуратури Миколаївської області.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.07.2006р., яка того ж дня надіслана учасникам процесу, розгляд даної справи призначено на 15.08.2006р.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.08.2006р. у зв'язку із хворобою судді Жекова В.І. розгляд справи призначено на іншу дату, а саме на 12.09.2006р.
Вказана ухвала надіслана учасникам процесу 18.08.2006р., тобто останні повідомлені про дату, час і місце засідання суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Позивач, Прокуратура Центрального району м. Миколаєва та Прокуратура Миколаївської області, належним чином повідомлені про дату час і місце засідання апеляційного господарського суду від 12.09.2006р., не скористалися наданим їм правом на участь в засіданні господарського суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим справа на підставі ч.4 ст.196 КАС України розглянута за відсутності їх представників.
Згідно із приписами ст.160 КАС України у судовому засіданні від 12.09.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
17.05.2006р. Прокурор Центрального району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до господарського суду Миколаївської області із адміністративним позовом про стягнення з ТОВ зовнішньоекономічної фірми „Маріо” 2368,18 грн. адміністративно-господарських санкцій за нестворення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2005 році.
Постановою господарського суду Миколаївської області від 19.06.2006р. (суддя Фролов В.Д.) в задоволенні позову відмовлено.
Судове рішення вмотивоване тим, що штрафні санкції нараховані в порушення вимог чинного законодавства, оскільки матеріалами справи підтверджено створення товариством протягом звітного періоду робочого місця охоронника для працевлаштування інваліда та повідомлення у встановленому порядку органів, уповноважених направляти інвалідів для їх працевлаштування.
Не погоджуючись із постановою суду, Прокуратура Миколаївської області звернулась до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить судове рішення скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Так, скаржник зазначає, що господарським судом першої інстанції не прийнято до уваги факт неінформування відповідачем уповноважених органів про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів, про що свідчить лист від 28.04.2005р. № 830-01-15 та подання звіту за формою 3-ПН до центру зайнятості лише одного разу, а не щомісячно як того вимагає ст.20 Закону України „Про зайнятість населення”. Крім того, Прокуратура Миколаївської області відзначає необґрунтоване ігнорування місцевим господарським судом тієї обставини, що ТОВ ЗФ „Маріо” також не надано доказів підтвердження проведення атестації робочого місця та розробки заходів з працевлаштування інвалідів із включенням цих заходів до колективного договору підприємства.
В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач просить залишити оскаржувану постанову без змін, апеляційну скаргу –без задоволення з підстав, викладених в судовому рішенні.
Заслухавши представника товариства, дослідивши наявні докази, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови від 19.06.2006р., виходячи з наступного.
Стаття 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991р. № 875-XII зобов'язує підприємства всіх форм власності створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної кількості робочих місць на підприємстві, якщо працює від 8 до 15 чоловік –у кількості 1 робочого місця.
Частиною 1 ст.20 вказаного Закону України передбачено, що підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Згідно із приписами п.3 „Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів”, затвердженого постановою КМУ від 03.05.1995р. № 314 (із змінами), робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
Пунктом 5 зазначеного Положення встановлено, що підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Відповідно до вимог п.10 вказаного Положення працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.
Згідно із приписами п.14 названого Положення підприємства (об'єднання), установи та організації у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; щорічно до 1 лютого року, що настає за звітним, подають відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відомості про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів; визначають види виробництв, цехи та дільниці, де доцільно використовувати працю інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів; створюють для інвалідів умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації, забезпечують соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством; запроваджують у разі потреби посади інструкторів-перекладачів для роботи з глухими працівниками; розробляють і затверджують інструкцію про робоче місце інваліда.
Звітом по формі № 10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005р. ТОВ ЗФ „Маріо” повідомило позивача, що на підприємстві середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу складає 11 осіб (рядок звіту 01) з них інвалідів –0 осіб (рядок звіту 02); кількість інвалідів –штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів і Україні” дорівнює 0 особам (рядок звіту 03); фонд оплати праці штатних працівників –52,1 тис. грн. (рядок звіту 04); середньорічна заробітна плата штатного працівника –4,8 грн. (рядок звіту 05); сума коштів штрафних санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів –2,4 грн. (рядок звіту 06). При цьому, згідно пояснювальної записки заступника головного бухгалтера нею під час подання звіту по формі № 10-ПІ помилково заповнено рядок 06 в частині штрафних санкцій, показники якого мають дорівнювати 0 грн.
Колегія суддів зазначає, що нормативно-правовими актами з питань соціального захисту інвалідів на підприємства покладено обов'язки зі створення за власні кошти робочих місць для працевлаштування інвалідів у межах доведеного нормативу та інформування про таке створення органів, уповноважених направляти інвалідів для працевлаштування, які не супроводжуються обов'язком розшукувати інвалідів на створені робочі місця, проте передують останньому.
Матеріалами справи підтверджується порушення товариством п.п.5,14 „Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів”, затвердженого постановою КМУ від 03.05.1995р. № 314 (із змінами), в 2005р., а саме: відповідачем лише двічі (до справи ТОВ ЗФ „Маріо” надав лише звіт станом на 21.07.2005р.) надано Заводському районному центру зайнятості інформацію про вільні робочі місця та вакантні посади для інвалідів шляхом подання звітів за формою № 3-ПН (лист від 19.06.2006р. № 04-673/29), у той час як названий звіт повинен подаватись щомісячно протягом звітного року; не повідомлено Головне управління праці та соціального захисту населення Миколаївської облдержадміністрації про створення робочих місць для інвалідів і, як наслідок, у названого органу не було підстав направити інвалідів для працевлаштування (лист від 28.04.2006р. № 830-01-15).
Враховуючи наведене, відсутність будь-яких доводів стосовно виконання обов'язків покладених на товариство Законом України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, „Положенням про робоче місце інваліда”, затвердженим Постановою КМУ, а саме: не проведено та не відображено в колективному договорі розроблені заходи з працевлаштування інвалідів, не залучено працівників уповноважених органів для атестації робочого місця інвалідів, тощо, а також дотримання позивачем строків, встановлених ст.250 ГПК України, господарський суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про підтвердження матеріалами справи працевлаштування товариством 1 інваліда, у зв'язку з чим оскаржуване судове рішення слід скасувати, а адміністративний позов Прокурора Центрального району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів слід задовольнити, т.я. позивачем обґрунтовано нараховано підприємству на підставі ст.20 зазначеного Закону України штрафні санкції у сумі 2368,18 грн.
Колегією суддів не приймаються до уваги наявні у справі Наказ директора ТОВ ЗФ „Маріо” від 20.07.2005р. № 20/07-ок та штатний розклад від тієї ж дати, оскільки вони не є належним доказом створення на підприємстві робочого місця для працевлаштування інваліда протягом 2005 року згідно із чинним законодавством.
Відтак, апеляційна скарга Прокурора Миколаївської області на постанову господарського суду Миколаївської області від 19.06.2006р. по даній справі підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.150,160,162,198,202,205,207 КАС України, колегія суддів
Постановила:
Постанову господарського суду Миколаївської області від 19.06.2006р. зі справи № 16/164/06 скасувати, позовні вимоги Прокурора Центрального району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити.
Стягнути з ТОВ зовнішньоекономічної фірми „Маріо” на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 2368,18 грн.
Постанова в порядку ст.254 КАС України набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя-доповідач
В.Т. Пироговський
Судді
В.І. Картере
В.І. Жеков
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 12.09.2006 |
Оприлюднено | 03.09.2007 |
Номер документу | 135457 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Пироговський В.Т.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні