Рішення

від 23.01.2008 по справі 11/281-07-8389

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/281-07-8389

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" січня 2008 р.Справа  № 11/281-07-8389

За позовом: Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради;

До відповідача: Приватного підприємства „Комп'ютерна академія Шаг”;

про зобов'язання до вчинення певних дій.

                                                                                                                  Суддя     Власова С.Г.

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: Іванова І.О. (за довіреністю);

СУТЬ СПОРУ: 06.11.2007 р. за вх. № 10938 Виконавчий комітет Дніпропетрівської міської ради (далі –Позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства „Комп'ютерна академія Шаг” (далі –Відповідач) зобов'язання останнього закрити філію ПП „Комп'ютерна академія шаг” код 26048263.

Позивач на позовних вимогах наполягає, 14.12.2007 р. за вх. № 28269 надав письмові обґрунтування позовних вимог та просив розглянути справу без участі його представника.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, про що зазначив у відзиві на позовну заяву (вх. № 338 від 14.01.2008 р.).

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне:

21.05.2001 р. Київською районною адміністрацією Одеського міськовиконкому зареєстровано Приватне підприємство „Комп'ютерна академія Шаг”.

Позивач зазначає, що 09.08.2001 р. Приватне підприємство „Комп'ютерна академія Шаг" створило філію у м. Дніпропетровську, місцезнаходження якої місто Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 101, кв. 315,що підтверджується Довідкою Дніпропетровського обласного управління статистики № 8617 від 26.09.2001 р.

Філія Приватного підприємства „Комп'ютерна академія Шаг" проводить діяльність з надання освітніх послуг з курсового навчання осіб за направленням „Курси для починаючих”, „Комп'ютерна графіка та проектування”, „технології розроблення інтерактивних Web-додатків”, „Розробка програмного забезпечення”, „Адміністрування та з навчання дітей за програмою „Комп'ютерна освіта для школярів”.

Посилаючись на ч. 5 ст. 18 Закону України „Про освіту”  стверджує, що окремими видами діяльності суб'єкт господарювання може займатися тільки на підставі спеціального дозволу (ліцензії). Відповідно до діяльність навчального закладу розпочинається за наявності ліцензії на здійснення діяльності, пов'язаної з наданням послуг для одержання освіти і підготовкою фахівців різних рівнів кваліфікації ліцензія видається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Крім того згідно з п.п. 2 п. 3 Порядку ліцензування освітніх послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1380 від 29.08.2003 р., у сфері позашкільної освіти ліцензуванню підлягають, у тому числі, послуги навчання за науково-технічним напрямом.

Відповідно п.п. 4 п. 3 вищезазначеного Порядку, у сфері професійно-технічної освіти ліцензуванню підлягають, у тому числі, послуги курсового професійно-технічного навчання.

Позивач вказує на те, що згідно  з приписом  прокуратури Дніпропетровської області №07/3-103 від 06.09.07 філія Приватного підприємства „Комп'ютерна академія Шаг” проводить діяльність з надання освітніх послуг з курсового навчання осіб за направленням „Курси для починаючих”, „Комп'ютерна графіка та проектування”, „технології розроблення інтерактивних Web-додатків”, „Розробка програмного забезпечення”, „Адміністрування та з навчання дітей за програмою „Комп'ютерна освіта для школярів” без одержання відповідного дозволу (ліцензії) на здійснення такої діяльності.

14.12.2007  за вх. № 28269 Позивач надав обґрунтування позовних вимог в яких додатково зазначає, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Стаття 239 ГК України встановлює перелік адміністративно-господарських санкцій, які, органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання. Одним з них є скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання.

Згідно з ст. 247 ГК України у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації. Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду, що є підставою для ліквідації цього суб'єкта відповідно до ст. 59 ГК України.

Позивач зазначає, що 01.07.2004 р. набув чинності Закон України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, який є спеціальним законом, що регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 зазначеного Закону відокремлені підрозділи юридичної особи не підлягають державній реєстрації. Статтею 28 Закону передбачено, що відомості про відокремлені підрозділи юридичної особи залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру. Виконавчий орган юридичної особи або уповноважена ним особа зобов'язані подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи заповнену реєстраційну картку про створення відокремленого підрозділу та рішення органу управління юридичної особи про створення відокремленого підрозділу або повідомлення встановленого зразка про закриття відокремленого підрозділу.

Також Позивач стверджує, що відповідно до положень чинного законодавства України одним із основних принципів державної реєстрації є заявочний принцип, тобто про створення юридичної особи, зміни, які відбулися у юридичної особи та припинення  юридичної особи  заявляється  до  органу  державної реєстрації шляхом подання заявником певного пакету документів визначеного законом або шляхом отримання та виконання судового рішення щодо зобов'язання вчинити певні реєстраційні дії. За власною ініціативою орган державної реєстрації не має права здійснювати будь-які реєстраційні дії.

Позивач уточнив позовні вимоги та просить суд зобов'язати Приватне підприємство „Комп'ютерна академія Шаг” (код ЄДРПОУ 31502159) закрити філію Приватного підприємства „Комп'ютерна академія Шаг" (код ЄДРПОУ 26048263) та надати державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи повідомлення встановленого зразка про закриття вищезазначеного відокремленого підрозділу.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, у відзиві на позовну заяву за вх. № 338 від 14.01.2008 р. позовні вимоги вважає безпідставним та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на те , що відповідно до ст.ст. 238, 239 ГК України за порушення встановлених законом правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції, у тому числі, такі як скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання. Статтею 247 ГК України визначено, що у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації.

Посилаючись на приписи  ч. 1 ст. 238 ГК України  відповідач зазначає , що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються ГК України, іншими законодавчими актами. Статтею 239 ГК України визначений перелік адміністративно-господарських санкцій, що можуть застосовуватись до суб'єктів господарювання.

Відповідач стверджує, що норми ГК України та інші закони не передбачають  такого виду адміністративно-господарської санкції як зобов'язання суб'єкта господарювання закрити свій відокремлений підрозділ .

Також Відповідач зауважує, що Філією відповідача у м. Дніпропетровськ провадиться діяльність з надання освітніх послуг з курсового навчання осіб за направленнями комп'ютерна графіка та проектування, технології розроблення інтерактивних WEB-додатків, програмного забезпечення, програмне адміністрування, комп'ютерна підготовка для школярів. Філією у м. Дніпропетровськ надаються освітні послуги з здобуття професійно-технічної освіти, шляхом курсового професійно-технічного навчання без видачі особам, що навчаються, документа про освіту державного зразка, а отже згідно ч. 2 п. 5 Порядку ліцензування філією здійснюється діяльність ліцензування якої чинним законодавством України не передбачено.

Також Відповідач вказує на те, що частиною 8 ст. 20 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" визначено, що контроль за наявністю ліцензії у суб'єктів господарювання здійснюють спеціально-уповноважений орган з питань ліцензування та інші органи виконавчої влади в межах їх повноважень, та стверджує, що Позивачу такі повноваження не надані. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи  норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що у 2007 р. Прокуратурою Дніпропетровської області було проведено перевірку Дніпропетровської філії ПП „Комп'ютерна академія шаг” в частині додержання вимог законодавства про освіту у м. Дніпропетровську та встановлено що філія здійснює свою діяльність без ліцензування та без видачі документу державного зразка.

06.09.2007 р. за № 07/3-103вих-07 Дніпропетровському міському голові було направлено припис про усунення порушень законодавства про освіту, в якому прокуратура вимагає від голови вжити заходів щодо застосування до Дніпропетровської філії приватного підприємства „Комп'ютерна академія шаг” та приватного підприємства „Центр комп'ютерної освіті” адміністративно-господарські санкції у вигляді скасування державної реєстрації цих суб'єктів та їх ліквідації.

Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Відповідно до абз. 1 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” цей Закон визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування.

Абзацом 2 ст. 2 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” встановлено, що ліцензування у сфері освіти здійснюється згідно з законами, що регулюють відносини у цих сферах.

До суб'єктів господарювання за провадження господарської діяльності без ліцензії застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, встановлених законом (ч. 2 ст. 22  Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”).

З огляду на викладене вбачається , що спеціальним законом у сфері ліцензування  встановлена відповідальність за провадження господарської діяльності без ліцензії виключно у вигляді штрафів.

В порушення   приписів ст. 33,34 Господарсько процесуального кодексу України позивач не довів  ті обставини на які він посилається, як на підставу своїх вимог. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Безпідставним та необґрунтованим є посилання Позивача на ст.239 ГК України якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання адміністративно-господарські санкції, зокрема, скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання, у разі провадження останнім господарської діяльності без ліцензії, оскільки по-перше,  як зазначалось вище, спеціальним законом у сфері ліцензування не встановлено таку відповідальність у цьому випадку, а по-друге ст. 239 ГК України встановлює відповідальність саме суб'єкту господарювання, а не філії, яка відповідно до ст. 55 ГК України (в ред. з 04.02.2005 р.),  не є суб'єктом господарювання.

Також не може прийняти суд до уваги посилання Позивача на Закон України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”, оскільки, як зазначено в преамбулі цей Закон регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців.  

З огляду на викладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради до Приватного підприємства „Комп'ютерна академія Шаг” про зобов'язання ПП „Комп'ютерна академія Шаг” закрити філію Приватного підприємства „Комп'ютерна академія Шаг" та надати державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи повідомлення встановленого зразка про закриття вищезазначеного відокремленого підрозділу не ґрунтуються на приписах чинного законодавства є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Позивача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,  -

ВИРІШИВ:

1.          В позові відмовити.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                           Власова С.Г.

Рішення підписано в порядку ст. 85 ГПК України 28.01.2008 р.