Рішення

від 19.01.2011 по справі 27/151-10-5001

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27/151-10-5001

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2011 р.Справа  № 27/151-10-5001

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Ярешко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Погребняк О.Г. (представник діючий за довіреністю);

від відповідача: не з'явились;          

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-ЛВ";         

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Висотбуд"        

про стягнення 299470,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-ЛВ" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Висотбуд", в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 299 470,00 грн. з яких 207965,28 грн. –основна заборгованість, 91504,72 грн. –штраф та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що на підставі укладеного 03 серпня 2009 року між сторонами договору поставки №03-08-03, позивачем було вчасно та в повному обсязі виконано свої зобов'язання, між тим відповідач проводив розрахунки несвоєчасно та не в повному обсязі, в зв'язку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.

У судовому засіданні 08.12.2010р. представник відповідача надав заяву (вх. ГСОО №33052), згідно якої позовні вимоги ТОВ "Комфорт-ЛВ" у сумі 299470,00 грн. визнав у повному обсязі.

19.01.2011 року від відповідача до канцелярії суду надійшла заява (вх. ГСОО №1659/2011 від 19.01.2011р.) про розгляд справи без участі представника ТОВ "Альянс-Висотбуд".

У судовому засіданні 19.01.2011р., представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У судовому засіданні 08.12.2010р. та 22.12.2010р. була оголошена перерва у розгляді справи до 22.12.2010р. та 19.01.2011р. відповідно., згідно до ч.3 ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

03 серпня 2009 року між ТОВ "Комфорт-ЛВ" (надалі – постачальник) та ТОВ "Альянс-Висотбуд" (надалі - покупець) укладено договір поставки №03-08-03 (надалі - договір), згідно до умов якого постачальник здійснює поставку (передає) у власність покупця, а покупець приймає та оплачує продукцію, повний перелік якого зазначається в узгоджених сторонами специфікаціях (далі по тексту „продукція”).

Згідно до умов п. 1.3 договору, поставка продукції здійснюється партіями відповідно до узгодженого сторонами графіку поставок, кількість та вартість продукції визначається у відповідності до накладної.

Відповідно до п.п. 2.3.3 покупець зобов'язаний оплатити вартість продукції в порядку, передбаченому цим договором.

У п. 3.1 договору передбачено, що постачальник здійснює поставку продукції на будівельні об'єкти покупця за адресою, згідно до наданого замовлення покупця.

Положеннями п. 3.6. договору встановлено, що право власності на продукцію, що постачається переходить від постачальника до покупця з моменту фактичної поставки (передачі) за зазначеною покупцем адресою.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що умови оплати –за кожну поставлену партію продукції, покупець здійснює розрахунок протягом 30 (тридцяти) календарних днів, з моменту поставки партії продукції.

Згідно до умов п. 5.2 договору, за прострочку платежу покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочки.

На виконання умов зазначеного договору, протягом періоду з 31.08.2009р. по 31.10.2009р. ТОВ "Комфорт-ЛВ" поставило, а ТОВ "Альянс-Висотбуд" отримано товар на загальну суму 34643,45 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних та додатку №1 до договору поставки № 03-08-03 від 03.08.2009р. (а.с.10-13), які підписані уповноваженими представниками та скріплені відповідними печатками обох сторін.

Як встановлено матеріалами справи, згідно акту звірки взаєморозрахунків станом на 31.08.2010р., який підписаний сторонами, за договором поставки №03-08-03 позивачем проводилися інші поставки товару, що ніяким чином не заперечується відповідачем, в зв'язку з чим основна заборгованість відповідача перед позивачем, станом на момент розгляду справи, становить 207965,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобов'язань відповідачем та направлено на стягнення з відповідача наявної заборгованості за договором №03-08-03 від 03.08.2009 року та штрафу.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну  грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає  з характеру відносин сторін.

Згідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Зазначені обставини свідчать, що відповідач порушив виконання своїх зобов'язань за договором поставки №03-08-03 від 03.08.2009 року, а саме прострочив строки сплати за фактично отриманий товар.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги ТОВ "Комфорт-ЛВ" в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 207965,28 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Водночас вимогами  п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 5.2 договору встановлено,  що за прострочку платежу покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Частиною 2. ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем штрафу у розмірі 91504,72 грн.  за прострочення терміну оплати вартості фактично отриманого товару, вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідач визнав існування боргу у сумі 299470,00  грн., що вбачається з наявної в матеріалах справи заяви відповідача про визнання позову (а.с. 26), а також підтверджується наявною в матеріалах справи копією акта звірки взаєморозрахунків станом на 31.08.2010р. (підписаною уповноваженими особами обох сторін та скріплену відповідними печатками).

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог про стягнення з ТОВ "Альянс-Висотбуд" 207965,28 грн. основної заборгованості та 91504,72 грн.  штрафу.

На підставі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі 2994,70 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Висотбуд" (65114, м.Одеса, вул. Корольова, буд. 56-А, кв.2, код ЄДРПОУ 32623653) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-ЛВ" (65031, м.Одеса, вул. Промислова, 33, код ЄДРПОУ 19204231) 207965/двісті сім тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять/грн. 28коп. основного боргу, 91504/дев'яносто одна тисяча п'ятсот чотири/грн. 72 коп. штрафу, 85/вісімдесят п'ять/грн. державного мита та 236/двісті тридцять шість/грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Висотбуд" (65114, м.Одеса, вул. Корольова, буд. 56-А, кв.2, код ЄДРПОУ 32623653)  на користь Державного бюджету України (п/р 31114095700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460, код бюджетної класифікації  22090200) витрати по сплаті державного мита у сумі 2909/дві тисячі дев'ятсот дев'ять/грн. 70 коп.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

                   Суддя                                                                                       Невінгловська Ю.М.

Повний текст рішення складено 24.01.2011р.