Рішення

від 25.01.2011 по справі 19/211

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/211    

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        25.01.2011 р.                                                                        Справа №19/211    

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Нафтогазекологія" (вул. Паризької Комуни, буд. 18, кв. 23, м. Полтава, 36020; фактична адреса: вул. Фрунзе, буд 149, кімн. 405, м. Полтава, 36000)

до Відкритого акціонерного товариства Бурова  компанія  "Букрос" (вул. Монастирська, буд. 12, м. Полтава, 36020; фактична адреса: вул. Половка, буд. 88/1, м. Полтава, 36034)

про стягнення  512111,61 грн.

                                                            Суддя  Безрук Т.М.

Представники:

від позивача:  Науменко Г.Г.

від відповідача:  Рожков М.М.

Розглядається позовна заява про стягнення 512111,61 грн., у тому числі 418450,00 грн. заборгованості за послуги, надані за договором № 3/08-пр від 03.11.2008 р., 52614,54 грн. пені, 31346,04 грн. інфляційних, 9701,03грн. - 3 % річних.

Відповідач у відзиві  визнає наявність основного боргу в сумі 418450,00 грн. проти стягнення пені, інфляційних та річних заперечує, посилаючись на те, що ухвалою  господарського суду Полтавської області від 18.07.2006 р. порушено провадження у справі № 18/257 про банкрутство ВАТ БК "Букрос" та введено  мораторій на задоволення вимог кредиторів; протягом дії мораторію штрафні санкції  не нараховуються.

В судовому засіданні 25.01.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Нафтогазекологія” (позивачем) та Відкритим акціонерним товариством “Бурова компанія “Букрос” (відповідачем) було укладено договір № 3/08-пр від 03 листопада 2008 року на надання сервісних послуг з прокату комплекту обладнання для приготування, обробки та очищення бурової промивальної рідини при проведенні робіт по будівництву розвідувальної свердловини № 201 Сорочинського газоконденсатного родовища (далі –Договір).

Відповідно до  п.1.1. Договору відповідач як замовник замовляє, а позивач (підрядник) надає сервісні послуги з прокату комплекту обладнання для приготування, обробки та очищення бурової промивальної рідини при проведенні робіт по будівництву розвідувальної свердловини №201 Сорочинського ГКР з залученням позивача до обслуговування обладнання власного персоналу, з використанням позивачем власних розхідних матеріалів, запасних частин та комплектуючих до обладнання у відповідності до умов цього Договору, при цьому Відповідач зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи (надані послуги).

Згідно п.3.1. Договору позивач (підрядник) зобов'язався   надати обладнання, матеріали, персонал і виконати роботи та послуги, які йому необхідно забезпечити і виконати згідно з Додатком №1 до цього Договору.

В Додатку № 1 до Договору сторони погодили перелік матеріально-технічних ресурсів і послуг, які надаються при проведенні робіт по свердловині, розподіл обов'язків щодо їх виконання між замовником та підрядником.

В п. 5.1. Договору сторони погодили вартість сервісних послуг, що складає: монтаж обладнання для приготування, обробки та очищення бурової промивальної рідини - 15 450,00 грн. з ПДВ; експлуатація та обслуговування комплекту обладнання для приготування, обробки та очищення бурового розчину на час буріння, кріплення та випробування свердловини - 154 500,00 грн. з ПДВ; демонтаж обладнання для приготування, обробки та очищення бурової промивальної рідини після завершення робіт по будівництву свердловини - 10 000,00 грн. з ПДВ. За п.5.2. цього Договору встановлюється, що до вартості робіт, зазначеної в п.5.1. не включено  вартість матеріалів, робіт та послуг, які надаються чи виконуються Замовником згідно Додатку №1.

За змістом п. 5.3 Договору надання послуг підтверджується актами виконаних робіт.

В п. 5.4. Договору визначено, що  оплата виконаних робіт (наданих послуг) проводиться шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача протягом 5-ти банківських днів з дати надання позивачем акту виконаних робіт (наданих послуг) за відповідний період.

Як свідчать двостороннє підписані акти здачі-приймання виконаних робіт за № 1 від 30 грудня 2008 року, № 2 від 30 листопада 2009 року, № 3 від 31 грудня 2009 року, № 4 від 31 січня 2010 року, № 5 від 28 лютого 2010 року Позивач згідно вимог договору надав відповідачеві послуги  на загальну суму 633450,00 грн.

В порушення умов Договору відповідач здійснював часткову оплату виконаних робіт на суму 215000,00 грн. і з порушенням термінів їх сплати, а саме: від 30.12.2008 року - 10000,00 грн.; від 24.12.2009 року - 75000,00 грн.; від 26.01.2010 року - 50000,00 грн.; від 24.02.2010 року - Відповідачем було сплачено на користь Позивача 50000 грн. двома платежами на суму 30500,00 грн. та 19500,00 грн.; від 30.04.2010 року - 30000,00 грн. Зазначене підтверджується відповідними виписками банку з рахунку за вказані дати.

Заборгованість за виконані роботи (надані послуги) у розмірі 418450,00 грн. відповідачем не сплачена.

01 березня 2010 року між Позивачем і Відповідачем була укладена Угода №4 про розірвання договору № 3/08-пр від 03 листопада 2008 року, в якій сторони дійшли згоди про розірвання вказаного договору та констатували, що на дату розірвання договору згідно акту звірки залишилась заборгованість на користь ТОВ “НВП “Нафтогазекології” в сумі 418450,00 грн.

Позивач направляв відповідачу листи від 12.10.2010 року та від 10.12.2010 року з вимогою сплатити суму боргу. Зазначене підтверджується відповідними поштовими повідомленнями про вручення відправлення від 14.12.2010р.

Відповідач заборгованість не сплатив.

Згідно ст.   173  Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником  (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний  вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших  правових   актів,   договору,   а  за  відсутності   конкретних   вимог   щодо   виконання   зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Також, господарським судом встановлено, що ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.07.2006р. порушено провадження у справі № 18/257 про визнання банкрутом Відкритого акціонерного товариства Бурова  компанія  "Букрос" (ідентифікаційний код 00143136).

Відповідне оголошення про порушення справи про банкрутство було опубліковане в газеті «Голос України»15.09.2006р.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 07.12.2010р. у справі № 18/257 визнавалися грошові вимоги кредиторів.

Отже, провадження у справі № 18/257 на даний час не закінчено. Відповідач як юридична особа зареєстрований, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 30.12.2010р. № 8021895.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі –Закон) конкурсні кредитори – кредитори за  вимогами  до  боржника, які виникли до порушення провадження у справі  про  банкрутство  та  вимоги  яких не забезпечені заставою майна   боржника.   До  конкурсних  кредиторів  відносяться  також кредитори,    вимоги    яких   до   боржника   виникли   внаслідок правонаступництва  за  умови  виникнення  таких вимог до порушення провадження   у   справі  про  банкрутство.  Поточні  кредитори  - кредитори  за  вимогами  до  боржника, які виникли після порушення провадження  у  справі про банкрутство.

Вимоги позивача, які є предметом даного спору виникли після порушення справи № 18/257 про банкрутство відповідача, а отже відносяться до поточних вимог кредиторів. Тому, положення  ст. 14 Закону, зокрема, й щодо обов'язку кредитора звернутися у місячний строк до боржника з  кредиторськими вимогами, на дані правовідносини не поширюються.

В п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009  N 15 «Про судову практику в справах про банкрутство»зазначено, що за змістом  статті 12 Закону мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків  і  зборів  (обов'язкових  платежів),  які  виникли після введення мораторію;  їх виконання для боржника є обов'язковим.

Вимоги по даній справі виникли після введення судом мораторію, отже спір за даними правовідносинами підлягає вирішенню в загальному порядку.

На даний час заборгованість в сумі 418450,00 грн. відповідачем не сплачена, що підтверджується також актом звіряння розрахунків від 31.12.2010р.  Позовні вимоги в цій частині визнаються відповідачем у відзиві.

З огляду на викладене, позов в частині стягнення 418450,00 грн. основного боргу є обґрунтованим  та підлягає задоволенню.

За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання,   на   вимогу   кредитора   зобов'язаний   сплатити   суму   боргу   з   урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаних норм позивачем заявлено до стягнення 31346,04 грн. інфляційних за період 21.01.2009р. –20.12.2010р. та 9701,03 грн. –3% річних за період 21.01.2009р. –20.12.2010р.

Заперечення відповідача проти стягнення інфляційних та річних з тих мотивів, що ухвалою  господарського суду Полтавської області від 18.07.2006 р. порушено провадження у справі № 18/257 про банкрутство ВАТ БК "Букрос" та введено  мораторій на задоволення вимог кредиторів; протягом дії мораторію штрафні санкції  не нараховуються, судом відхиляються з огляду на наступне.

Згідно з абзацом четвертим частини четвертої статті 12 Закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф,  пеня),  не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і  зобов'язань  щодо  сплати  податків  і   зборів   (обов'язкових платежів).

В пункті 50 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009  N 15 «Про судову практику в справах про банкрутство»зазначено, що оскільки на передбачені статтями 536 та 625 ЦК проценти  та  індекс  інфляції  за весь час прострочення грошового зобов'язання не поширюється заборона на їх  нарахування  в  період провадження  справи  про  банкрутство,  то кредитор не позбавлений права  подавати  додаткові  вимоги  щодо  стягнення  процентів  та інфляційних втрат  відповідно  до  порядку,  встановленого Законом.

При перевірці правильності розрахунку щодо обчислення інфляційних та річних судом встановлено, що за вказаний позивачем період сума інфляційних становить 29910,70 грн., а сума 3% річних –9688,34 грн. (розрахунки суду –залучені до матеріалів справи). Отже, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вимоги щодо стягнення 1435,34 грн. інфляційних та 12,69 грн. 3% річних підлягають відхиленню як безпідставні.

На підставі  п. 5.5. Договору, яким передбачено у разі несвоєчасної оплати вартості наданих послуг Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день затримки у сплаті, позивачем заявлено до стягнення 52614,54 грн. пені за період 11.01.2009р. –05.03.2010р.

Відповідач проти стягнення пені заперечує, посилаючись на введений щодо нього мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Як було встановлено судом, пунктом 4 ухвали господарського суду Полтавської області від 18.07.2006р.  у справі № 18/257  судом було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ВАТ «Букрос» з наслідками, передбаченими ст. 12 Закону.

Згідно з абзацом четвертим частини четвертої статті 12 Закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф,  пеня),  не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і  зобов'язань  щодо  сплати  податків  і   зборів   (обов'язкових платежів).

В п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009  N 15 «Про судову практику в справах про банкрутство»зазначено, що за змістом  статті 12 Закону мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати

податків  і  зборів  (обов'язкових  платежів),  які  виникли після введення мораторію;  їх виконання для боржника є обов'язковим, але пеня,  штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань зі сплати податків  і  зборів  (обов'язкових

платежів),  що  застосовуються  до  платника податків за порушення податкового законодавства,  не нараховуються,  оскільки  ця  норма визначає  конкретний  проміжок  часу,  який  відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів,  але ніяк не пов'язаний із його суттю.

Згідно з  частиною  першою  статті  11  та частиною четвертою статті 12 Закону мораторій  вводиться  одночасно  з порушенням   провадження   у   справі   про  банкрутство,  про  що зазначається в    ухвалі    господарського    суду.    Згідно    з частиною сьомою  статті  12  Закону  дія  мораторію припиняється  з  дня   припинення   провадження   у   справі   про банкрутство.  

Як було встановлено вище господарським судом, провадження у справі про банкрутство на даний час не припинено.

В п. 38 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009  N 15 «Про судову практику в справах про банкрутство»зазначено, що суди мають враховувати, що дія мораторію триває протягом усього  строку  провадження  у  справі  про  банкрутство, включаючи усі його процедури,  за винятками, передбаченими Законом.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення пені слід відхилити, оскільки  пеня нарахована позивачем протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, що суперечить вищевказаним положенням законодавства.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача  пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В разі добровільного виконання  рішення суду відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з  Відкритого акціонерного товариства Бурова  компанія  "Букрос" (зареєстрована адреса місцезнаходження: вул. Монастирська, буд. 12, м. Полтава, 36020; фактична адреса: вул. Половка, буд. 88/1, м. Полтава, 36034;  ідентифікаційний код 00143136) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Нафтогазекологія" (зареєстрована адреса місцезнаходження: вул. Паризької Комуни, буд. 18, к. 23, м. Полтава, 36020; фактична адреса: вул. Фрунзе, буд 149, кімн. 405, м. Полтава, 36000; ідентифікаційний  код 33964958)  418450грн. 00  коп. основного боргу, 9688грн. 34  коп. - 3% річних, 29910грн. 70 коп. - інфляційних, 4580грн. 49 коп. - витрат з оплати держмита, 210грн. 04 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3. В іншій частині - у позові відмовити.

                    Суддя                                                                      Безрук Т.М.

Повне рішення складено та  підписано: