Постанова

від 18.01.2011 по справі 3/58-8/113-6/62

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/58-8/113-6/62

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

18.01.11                                                                                           Справа  № 3/58-8/113-6/62

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді                                                               Мельник Г.І.

суддів:                                                                                    Новосад Д.Ф.

                                                                                                Михалюк О.В.

розглянувши апеляційні скарги ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд»в особі Управління механізації            № 22, м. Івано-Франківськ № 01/598 від 09.11.2010 року

та ТзОВ «Технобуд-Сервіс», м. Івано-Франківськ № 14 від 05.11.2010 року

на рішення   господарського суду Івано-Франківської області від 27.10.2010 року

у справі         № 3/58-8/113-6/62

за позовом: Закритого акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд»в особі Управління механізації № 22, м. Івано-Франківськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Технобуд-Сервіс», м. Івано-Франківськ

про повернення штукатурної станції та стягнення заборгованості за найм,

за участю представників сторін:

від позивача: Халус М.М. (довіреність № 13/1205 від 27.07.2009 року);  

від відповідача: не з'явився;  

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 28.05.2008 року у справі            № 3/58,  яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.07.2008 року, позов задоволено: стягнуто з ТзОВ «Технобуд-Сервіс», м. Івано-Франківськ на користь ЗАТ «Фірма «Нафтогазбуд»в особі Управління механізації № 22, м. Івано-Франківськ 40800,00 грн. основного боргу, 9264,00 грн. інфляційних втрат, 105,12 грн. 3% річних, 3424,69 грн. пені, а також 535,93 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5350,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.10.2008 року постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.07.2008 року та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 28.05.2008 року у справі № 3/58 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

08.09.2009 року господарським судом Івано-Франківської області прийнято рішення у справі № 3/58-8/113, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.12.2009 року, про відмову в позові.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.04.2010 року постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.12.2009 року та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 08.09.2009 року у справі № 3/58-8/113 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області (в складі колегії: головуючого судді –Грици Ю.І., суддів: Кобецької С.М. та Шкіндер П.А.) від 27.10.2010 року у справі № 3/58-8/113-6/62 позов задоволено частково: зобов'язано ТзОВ «Технобуд-Сервіс»повернути штукатурну станцію, передану згідно акту приймання-передачі від 12.04.2005 року, Управлінню механізації № 22 ЗАТ «Фірма «Нафтогазбуд»; в решті позову відмовлено.

Позивач –ЗАТ «Фірма «Нафтогазбуд»в особі Управління механізації № 22 з постановленим рішенням не погодилося, подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині відмови у позові щодо стягнення орендної плати в сумі 53593,81 грн. за найм штукатурної станції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задоволити, а в решті рішення місцевого господарського суду залишити без змін, оскільки вважає дане рішення необґрунтованим, незаконним і таким, що прийняте за невідповідності висновків суду обставинам справи, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права. Свої вимоги скаржник аргументує, зокрема тим, що місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення не враховано, що штукатурна станція може працювати без рукавів і при купівлі вона цими рукавами не комплектується, що підтверджується технічним паспортом та висновком спеціаліста –ПП «Промтехсервіс», яке є спеціалізованою організацією, що займається встановленням, ремонтом будівельної техніки та пусконалагоджувальними роботами.

Відповідач –ТзОВ «Технобуд-Сервіс», не погодившись з постановленим рішенням, також подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю, оскільки вважає дане рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своїх вимог скаржник покликається, зокрема на те, що вимога позивача про повернення штукатурної станції не була прийнята місцевим господарським судом до розгляду, оскільки заявлена позивачем після порушення провадження у справі, а у ГПК України серед прав, наданих стороні ст. 22 цього Кодексу, відсутнє право на заявлення нових вимог в розпочатому провадженні. Окрім того, вважає, що суд першої інстанції, встановивши факт передачі відповідачу штукатурної станції, не взяв до уваги, що акт приймання-передачі від 12.04.2005 року, складений напередодні підписання договору оренди, не містить інформації щодо фактичної передачі штукатурної станції відповідачу, а свідчить лише про те, що сторони провели огляд штукатурної станції і встановили відсутність рукавів та технічної документації.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу ЗАТ «Фірма «Нафтогазбуд»в особі Управління механізації № 22 (№ 01 від 10.01.2011 року) зазначає, зокрема, що оскільки штукатурна станція не була укомплектована рукавами, відповідач не міг використовувати її за цільовим призначенням, що підтверджується технічним паспортом та висновком спеціаліста, а тому підстави для стягнення орендної плати за користування цією штукатурною станцією відсутні. На підставі наведеного просить залишити апеляційну скаргу ЗАТ «Фірма «Нафтогазбуд»в особі Управління механізації № 22 без задоволення.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу ТзОВ «Технобуд-Сервіс»(№ 0/5 від 10.01.2011 року), не погоджуючись з її доводами, посилається, зокрема на те, що при укладенні договору від 13.04.2005 року між сторонами було досягнуто домовленості по всіх істотних умовах, які встановлені для договору оренди, і штукатурну станцію було передано відповідачу по акту приймання-передачі від 12.04.2005 року, що підтверджується рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 27.11.2008 року у справі № 18/37 між тими ж сторонами, що і у даній справі, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.02.2009 року і набрало законної сили. Враховуючи викладене, просить апеляційну скаргу ТзОВ «Технобуд-Сервіс»відхилити повністю.   

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 04919516, тому колегія суддів вирішила розглядати апеляційні скарги у відсутності його представника за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши апеляційні скарги та відзиви на них, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційних скарг слід відмовити, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 27.10.2010 року у справі № 3/58-8/113-6/62 –залишити без змін, виходячи з наступного.

В результаті дослідження матеріалів справи колегією суддів встановлено, що 13.04.2005 року між ЗАТ фірмою «Нафтогазбуд»в особі начальника Управління механізації № 22 (орендодавець) та ТзОВ «Технобуд-Сервіс»(орендар) було укладено договір  № 1304/05 на роботу обладнання, предметом якого є виділення орендарю в оренду штукатурної станції № 08100 (згідно технічного паспорта штукатурна станція «Салют-2») для використання за прямим призначенням терміном з 13.04.2005 року по 31.12.2005 року.  

Пунктами 1.2 та 2.4 договору передбачено, що вартість наданих послуг становить 1200 грн. з ПДВ в місяць і орендар зобов'язався проводити оплату механізму до 20 числа кожного місяця згідно фіксованої ціни.

Зазначений договір за своєю правовою природою є договором найму (оренди) і відносини, які виникли між сторонами на підставі цього договору, регулюється § 5 глави 30 Господарського кодексу України та § 1 глави 58 Цивільного кодексу України.

Аналіз положень договору № 1304/05 від 13.04.2005 року свідчить про те, що при його укладенні сторони досягли згоди по всіх істотних умовах, які визначені ч. 1 ст. 284 ГК України для договору оренди, що дає підстави вважати цей договір укладеним.

Частинами 1, 3 ст. 767 ЦК України встановлено обов'язок наймодавця передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню, та обов'язок наймача у присутності наймодавця перевірити справність речі.

Як вбачається з матеріалів справи, напередодні підписання договору 12.04.2005 року сторонами проведено огляд штукатурної станції та передано її відповідачу, про що складено акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, який скріплено підписами представників сторін та їх печатками. У зазначеному акті вказано, що об'єкт оренди відповідає технічним умовам, проте потребує доукомплектації рукавами, технічна документація відсутня.

Факт передачі відповідачу штукатурної станції підтверджується також листом-вимогою Управління механізації № 22 ЗАТ «Фірма «Нафтогазбуд»№ 01/65 від 01.02.2007 року, який вручено представнику відповідача 01.02.2007 року, про що свідчить підпис останнього на цьому листі, з розрахунком орендної плати за користування штукатурною станцією за період з 13.04.2005 року по 31.01.2007 року.

Як свідчать фактичні обставини та матеріали справи, строк договору № 1304/05 від 13.04.2005 року визначено сторонами терміном користування орендарем штукатурною станцією, що не суперечить ч. 1 ст. 763 ЦК України. Строк дії вказаного договору продовжувався відповідно до вимог ч. 4 ст. 284 ГК України та ст. 764 ЦК України до 31.01.2007 року.

Відповідно до вимог чинного законодавства,  а також враховуючи   звичаї   ділового  обороту, після закінчення строку дії договору оренди він вважається припиненим і орендар зобов'язаний повернути орендодавцю об'єкт оренди у стані, в якому він був одержаний, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ст. 291 ГК України, ч. 1 ст. 785 ЦК України). Доказів повернення позивачу штукатурної станції відповідачем не надано.

      За таких обставин,  колегія суддів вважає, що позовні вимоги про зобов'язання  ТзОВ «Технобуд-Сервіс»повернути  ЗАТ «Фірма «Нафтогазбуд»в особі Управління механізації              № 22  штукатурну станцію № 08100, передану в оренду за договором № 1304/05 від 13.04.2005 року, місцевим господарським судом задоволено правомірно.

Доводи апеляційної скарги ТзОВ «Технобуд-Сервіс»про те, що вимога позивача про повернення штукатурної станції не була прийнята місцевим господарським судом до розгляду, оскільки заявлена позивачем після порушення провадження у справі, не базуються на вимогах чинного законодавства та матеріалах справи. Так, згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог та до початку розгляду господарським судом справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Відповідну заяву позивач подав 19.05.2008 року (згідно штампу господарського суду на цій заяві) разом з квитанцією про направлення її копії відповідачу та платіжним дорученням про сплату державного мита за позовну вимогу про повернення штукатурної станції (а. с. 53-56, Т. І).

Як вбачається з матеріалів справи, господарський суд першої інстанції на виконання вказівок Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 15.04.2010 року, для вирішення питання можливості експлуатації за цільовим призначенням штукатурної станції без рукавів та позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за найм штукатурної станції в сумі 53593,81 грн. двічі призначав судово-технічну експертизу, яка не була виконана у зв'язку з відсутністю у Львівському та Київському науково-дослідних інститутах судових експертиз спеціалістів (фахівців) у цій галузі знань.      

Одночасно, слід зазначити, що висновок експерта може бути лише одним із доказів і не може розцінюватись як безспірний доказ, а повинен бути проаналізований в сукупності з іншими доказами у справі.

Аналізом наявних у справі доказів, зокрема, даних, які містяться в технічному паспорті (а. с. 23-43, Т. ІІ), встановлено, що штукатурна станція «Салют-2»призначена для прийому штукатурного розчину, перемішування, доведення його до необхідної консистенції,  проціджування,  транспортування   (механізованої подачі) і нанесення  штукатурного розчину на поверхні, що обробляються. До складу цієї станції входить, зокрема, комплект розчинопроводу, який, в свою чергу, складається з окремих стояків та рукавів (п. п. 3.2, 4.3 технічного паспорту).

Виходячи з вищенаведених технічних даних, рукави є необхідною комплектуючою складовою штукатурної станції для її безпосереднього функціонування за призначенням.

Відповідно до свідоцтва про прийом (п. 8 технічного паспорта) штукатурна станція «Салют-2»відповідає конструкторській документації та  визнана придатною для експлуатації. Проте, як підтверджено наявними у справі доказами, зокрема, актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 12.04.2005 року, штукатурна станція передана відповідачу без комплектуючих частин –рукавів.

Окрім того, місцевим господарським судом для дачі пояснень залучався спеціаліст по промисловому та цивільному будівництву Ковальський В.І., який надав пояснення з приводу того, що експлуатація штукатурної станції за її призначенням без рукавів неможлива, оскільки рукави є невід'ємною комплектуючою частиною штукатурної станції.

Відповідно до ч. 1 ст. 773 ЦК України наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.

Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що передана відповідачу в оренду штукатурна станція не була укомплектована рукавами, що згідно технічних  характеристик унеможливлює її використання за прямим призначенням, як це обумовлено в договорі № 1304/05 від 13.04.2005 року.

Претензія ТзОВ «Технобуд-Сервіс»№ 9 від 20.04.2005 року, адресована позивачу, з вимогою доукомплектувати штукатурну станцію та забезпечити її технічною документацією, залишена останнім без відповіді та задоволення і в матеріалах справи відсутні докази передачі позивачем відповідачу рукавів та технічної документації на штукатурну станцію.   

Доказів в підтвердження використання відповідачем переданої йому в оренду недоукомплектованої штукатурної станції позивачем суду не надано, як і не підтверджено факту її доукомплектації рукавами в  період орендних правовідносин між сторонами.

У відповідності до  вимог ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що невиконання позивачем встановленого законодавством обов'язку щодо передачі об'єкта оренди у комплекті, що відповідає його призначенню, позбавило відповідача можливості використовувати штукатурну станцію за цільовим призначенням, а тому правові підстави для стягнення з ТзОВ «Технобуд-Сервіс»орендної плати за найм штукатурної станції в сумі 53593,81 грн. відсутні. Відтак, колегія суддів вважає, що у задоволенні позову в цій частині  господарським судом відмовлено підставно.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 27.10.2010 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційних скаргах інші доводи скаржників не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд –

П О С Т А Н О В И В :

1.  Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 27.10.2010 року у справі          № 3/58-8/113-6/62 залишити без змін, апеляційні скарги ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд»в особі Управління механізації № 22, м. Івано-Франківськ № 01/598 від 09.11.2010 року та ТзОВ «Технобуд-Сервіс», м. Івано-Франківськ № 14 від 05.11.2010 року  –без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.   Матеріали справи повернути господарському суду Івано-Франківської області.

Головуючий-суддя                                                                        Мельник Г.І.

Суддя                                                                                               Новосад Д.Ф.

           Суддя                                                                                               Михалюк О.В.