Постанова

від 04.02.2008 по справі 28/378 а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/378 А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

04.02.08                                                                                           Справа№ 28/378 А

За позовом: Приватного підприємства „Липовий цвіт”, м. Львів

до відповідача: Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова, м. Львів про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0002142321/1 від 23.08.2007 року

    Суддя   Морозюк А.Я.

Секретар судового засідання

Онишко І.Р.

                                                                                                                 м.Львів, вул.Личаківська,128,

     Зал судового засідання № 302.

Представники сторін

Від позивача: Тітко О.С. –представник, Липинський В.Б. –засновник    

Від відповідача: Демідюк В.В. –старший державний податковий інспектор   

          Позов заявлено Приватним підприємством „Липовий цвіт” до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0002142321/1 від 23.08.2007 року.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, наведених в по зовній заяві, позивач просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0002142321/1 від 23.08.2007 року, яким ПП „Липовий цвіт” визначено суму податкового зобов”язання за платежем  єдиний податок в сумі  2574 грн. 26 коп. (в т.ч. 2145 грн. 22 коп. –основного платежу, 429 грн. 04 коп. –штрафних санкцій). Позивач зазначає, що базою оподаткування єдиним податком може бути лише виручка від реалізації товарів, робіт, послуг –сума, фактично отримана на розрахунковий рахунок або до каси за здійснення операцій з продажу товарів (робіт, послуг). Кредиторська заборгованість  до такої виручки не відноситься, отже законних підстав обкладати її єдиним податком немає.

Відповідач у поданому суду письмовому відзиві, а його представник в судовому засіданні проти позову заперечив, просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Відповідач зазначає, що згідно з Порядком ведення Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, в дохідній частин Книги відображаються всі надходження, отримані на  розрахунковий рахунок та в касу суб'єктом малого підприємництва від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), майна, включаючи основні фонди, які належать суб'єкту малого підприємництва й реалізовані у звітному (податковому) періоді, позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації. До позареалізаційних доходів та виручки від іншої реалізації відносяться суми, фактично отримані суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий (поточний) рахунок та в касу від інших операцій (фінансовий результат від продажу цінних паперів, малоцінних швидкозношуваних предметів, матеріалів, палива, орендна плата, проценти, грошові кошти, отримані у вигляді безповоротної фінансової допомоги, кредиторська заборгованість, щодо якої минув строк позовної давності, а також дивіденди, якщо вони не були оподатковані у джерела виплати відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"). Позивачем в порушення ст.1 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб”єктів малого підприємництва” від 03.07.1998 року №727/98 не оподатковано списану кредиторську заборгованість, щодо якої минув строк позовної давності.

В судовому засіданні було досліджено письмові докази, які наявні в матеріалах справи (акт перевірки, податкове повідомлення-рішення, рішення про результати розгляду скарги, свідоцтво про державну реєстрацію, статут та інші наявні в матеріалах справи письмові докази).

В судовому засіданні судом здійснено повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

          ДПІ у Галицькому районі м. Львова було проведено виїзну позапланову перевірку Приватного підприємства „Липовий цвіт” з питань  дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2004 року по 22.05.2007 року.

За результатами перевірки  складено Акт перевірки  №1123/23-024/22396151 від 31.05.2007 року.  

Як зазначено в Акті перевірки, перевіркою, зокрема, встановлено порушення позивачем ст. 1 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб”єктів малого підприємництва” від 03.07.1998 року №727/98 (із змінами і доповненнями) –ПП „Липовий цвіт” не оподатковано списану кредиторську заборгованість, щодо якої минув строк позовної давності на суму  21452,19 грн, а саме в 4-му кв. 2006 року; Прилуки 100, 57 грн., Магазин №968  - 374,40 грн., Рембуд 20773,58 грн. Дане порушення призвело до  заниження суми єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету в 4-му кв. 2006 року на суму  2145,22 грн.

          На підставі Акту перевірки та з урахуванням Рішення ДПІ у Галицькому районі м.Львова від 23.08.2007 року № 18514/25-005 про результати розгляду скарг, ДПІ у Галицькому районі м. Львова  прийнято податкове повідомлення-рішення №0002142321/1 від 23.08.2007 року, яким ПП „Липовий цвіт” визначено суму податкового зобов”язання за платежем  єдиний податок в сумі  2574 грн. 26 коп. (в т.ч. 2145 грн. 22 коп. –основного платежу, 429 грн. 04 коп. –штрафних санкцій).

          При прийнятті постанови суд виходив з наступного.

          Приватне підприємство „Липовий цвіт” з 2004 року є платником єдиного податку суб”єкта малого господарювання  за ставкою 10 %, про що зазначено в Акті перевірки(п.п.2.4.1, стор.2 Акту).  

          У відповідності до статті 3 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 року №727/98 (із змінами і доповненнями) (далі - Указ) суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку: 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України "Про податок на додану вартість" або 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

          Частиною третьою статті 1 цього Указу встановлено, що виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Кредиторська заборгованість  до такої  виручки  від реалізації продукції не відноситься, а отже на думку суду підстав обкладати  її єдиним податком немає.

Платник єдиного податку  застосовує касовий метод для обчислення  суми виручки, при якому  враховуються  всі  надходження  коштів,  отримані на розрахунковий рахунок або в касу.  

Державна податкова адміністрація України на виконання статті 4 Указу прийняла Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, затверджений наказом від 12.10.99 року № 554, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.10.99 року за № 713/4006.

Відповідно до пункту 2 цього Порядку у графі 6 "Загальна сума виручки та позареалізаційних доходів" відображаються всі надходження, отримані на розрахунковий (поточний) рахунок та в касу суб'єктом малого підприємництва від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), майна, включаючи основні фонди, які належать суб'єкту малого підприємництва й реалізовані у звітному (податковому) періоді, позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації.

          У пункті 5 Порядку вказано, що у графі 5 "Позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації" відображаються суми, фактично отримані суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий (поточний) рахунок та в касу від інших операцій (фінансовий результат від продажу цінних паперів, малоцінних швидкозношуваних предметів, матеріалів, палива, орендна плата, проценти, грошові кошти, отримані у вигляді безповоротної фінансової допомоги, кредиторська заборгованість, щодо якої минув строк позовної давності, а також дивіденди, якщо вони не були оподатковані у джерела виплати відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

           Пунктом 1 даного Порядку передбачено, що суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (надалі - суб'єкти малого підприємництва), зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, в якій у хронологічній послідовності на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді.

         Визначена Указом база оподаткування єдиним податком була істотно розширена наказом ДПАУ від 12.10.99 року № 554, яким був затверджений вищенаведений Порядок.

         Суд погоджується з тим, що вказаний нормативний акт визначає тільки облікові аспекти діяльності підприємств, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, і не встановлює порядок оподаткування єдиним податком.

         Суд відзначає, що в іншому наказі ДПАУ від 12.10.99 року N 553 "Про затвердження форми Розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою", яким встановлені форми податкової звітності, ані позареалізаційні доходи, ані виручка від іншої реалізації у складі бази оподаткування єдиним податком не згадуються.

          З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку, що у відповідності до приписів статті 3 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" єдиний податок нараховується на суму виручки отриманої безпосередньо від реалізації продукції(товарів,робіт,послуг). При списанні кредиторської заборгованості  ПП „Липовий цвіт” не  отримало  на  розрахунковий рахунок чи в касу  підприємства жодної суми, а отже на думку суду немає бази для нарахування  єдиного податку.

Згідно із ст. 162 КАС України, суд вправі визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, стягнути з відповідача кошти. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб'єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.  

З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку, що позовна вимога про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0002142321/1 від 23.08.2007 року, яким ПП „Липовий цвіт” визначено суму податкового зобов”язання за платежем  єдиний податок в сумі  2574 грн. 26 коп. (в т.ч. 2145 грн. 22 коп. –основного платежу, 429 грн. 04 коп. –штрафних санкцій), є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

           Судові витрати у вигляді 3 грн 40 коп судового збору присуджуються з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись п.3, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст. 69-71,86,87,94,98,158,160,162,163,167 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (із змінами та доповненнями), господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задоволити повністю.

2.          Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0002142321/1 від 23.08.2007 року, яким ПП „Липовий цвіт” визначено суму податкового зобов”язання за платежем  єдиний податок в сумі  2574 грн. 26 коп. (в т.ч. 2145 грн. 22 коп. –основного платежу, 429 грн. 04 коп. –штрафних санкцій).

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства „Липовий цвіт”  (79000, м. Львів, пл. Галицька, 14, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 22396151) 3 грн 40 коп - судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

       Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя