Рішення

від 21.01.2008 по справі 11/297-07-8507

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/297-07-8507

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" січня 2008 р.Справа  № 11/297-07-8507

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Південатоменергокомплект”.  

До відповідачів:  1)   Одеської залізниці;

                          2) Відкритого акціонерного товариства „Центральна збагачувальна фабрика „Нагольчанська”.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Еко-вугілля України".

про стягнення 7830,90 грн.   

                                                                                                                  Суддя        Власова С.Г.

Представники:

від позивача: Гризан О.П. (за довіреністю);

від відповідачів: 1) Одеської залізниці –Шинкаренко Ю.В. (за довіреністю);

                        2) ВАТ „ЦЗФ „Нагольчанська” –Поета А.І. (за довіреністю);

від третьої особи: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: 04.12.2007 р. за вх. № 11528 ВАТ „Південатоменергокомплект” (далі –Позивач) звернулось до суду з позовною заявою до Одеської залізниці та ВАТ „ЦЗФ „Нагольчанська” з вимогою про стягнення вартості нестачі вантажу в сумі 7830,90 грн.

Ухвалою від 06.12.2007 р. порушено провадження у справі та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача –ТОВ "Торговий дім "Еко-вугілля України".

Позивач на позовних вимогах наполягає, 17.01.2008 р. за вх. № 822 надав уточнення до позову та просить суд стягнути з Відповідачів 7427,00 грн.

Відповідач (Одеська залізниця) проти позовних вимог заперечує, про що зазначає у відзиві на позовну заяву (вх. № 1046 від 21.01.2008 р.).

Відповідач (ВАТ „ЦЗФ „Нагольчанська”) проти позовних вимог заперечує.

Третя особа –ТОВ "ТД "Еко-вугілля України" в судові засідання від 19.12.2007 р., 09.01.2008 р. та 21.01.2008 р. свого представника не направило ,пояснень по суті спору не надало.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи сторін, суд встановив:

ВАТ „ЦЗФ „Нагольчанська” відправило на адресу ВАТ „Південатоменергокомплект” по залізничній накладній № 50055595 від 13.10.2007 р., в напіввагоні № 67166710 вугілля марки Антрацит АО у кількості 69 000 кг.

В ході слідування напіввагону № 67166710 на станції Знаменка Одеської залізниці були виявлені поглиблення в поверхні вантажу, про що складено акти загальної форми                 № 9675 та № 9676 від 15.10.2007 р., в яких зазначено, що на поверхні вантажу наявні поглиблення праворуч ходу потягу над 1-2 люками довжиною 3000 мм, шириною 1500 мм, глибиною 350 мм, над 4-5 люками довжиною 2000 мм, шириною 1500 мм, глибиною 250 мм, над 6-7 люками довжиною 3000 мм, шириною 1500 мм, глибиною 250 мм. Ліворуч ходу потягу над 1-2-3-4-5-6-7 люками довжиною 10500 мм, шириною 1200 мм, глибиною 350 мм. Вантаж не марковано. Є доступ до вантажу. Доступ до вантажу усунено шляхом нанесення на поглиблення захисного маркування вапном. Течі вантажу не має.

На підставі зазначених актів загальної форми 16.10.2007 р. станцією Знаменка Одеської залізниці було здійснено переваження вагону та виявлено нестачу вантажу  (вугілля) в кількості 11300 кг,  про що  складено комерційний акт серії АЭ № 879536/886/12.

Позивачем розраховано розмір збитків від нестачі, які склали 7830,90  грн.

17.01.2008 р. за вх. № 822 Позивач уточнив позовні вимоги з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати та граничною розходження визначення маси нетто) для вугілля та просить суд стягнути з відповідачів 7427,00 грн.

Відповідач (Одеська залізниця) проти позовних вимог заперечує та зазначає, що згідно залізничної накладної № 50055595 завантаження вагону № 67166710 вугіллям,   здійснювалось на підприємстві вантажовідправника, засобами та силами відправника вантажу, ним же була визначена маса вантажу, без участі представника залізниці. Вагон прибув у комерційному та технічному справному стані.

На думку Відповідача вищезазначені обставини вказують на те, що залізниця прийняла вантаж масою, у стані, у якому він був переданий до перевезення, залізниця доставила і видала вантаж у схороненому стані.

Відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України, залізниця звільняється від відповідальності за недостачу вантажу, якщо вантаж надійшов у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами вантажовідправника, без участі залізниці, та немає ознак втрати вантажу.

Відповідач (ВАТ „ЦЗФ „Нагольчанська”) в судовому засіданні  проти позовних вимог заперечував, посилаючись на наявність маркування  вантажу відправником та прийняттям напіввагону № 67166710  з вугіллям марки Антрацит АО у кількості 69 000 кг залізницею до перевезення  без зауважень.

.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін та проаналізувавши норми чинного законодавства в сфері залізничних перевезень, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.  

Відповідно до ст. 924 Цивільного Кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з  моменту  прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе,  що  втрата,  нестача,  псування  або  пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за  втрату,  нестачу,  псування  або пошкодження  прийнятих  до  перевезення вантажу,  багажу,  пошти у розмірі фактичної шкоди,  якщо не доведе,  що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст.110 Статуту Залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі –продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

В акті загальної форми ст. Знаменка від 15.10.2007 р. № 9676 зазначено: „...на поверхні вантажу наявні поглиблення праворуч ходу потягу над 1-2 люками довжиною 3000 мм, шириною 1500 мм, глибиною 350 мм, над 4-5 люками довжиною 2000 мм, шириною 1500 мм, глибиною 250 мм, над 6-7 люками довжиною 3000 мм, шириною 1500 мм, глибиною 250 мм. Ліворуч ходу потягу над 1-2-3-4-5-6-7 люками довжиною 10500 мм, шириною 1200 мм, глибиною 350 мм. Вантаж не марковано. Є доступ до вантажу. Доступ до вантажу усунено шляхом нанесення на поглиблення захисного маркування вапном. Течі вантажу не має.”.

16.10.2007 р. на станції Знаменка залізницею складено комерційний акт АЭ № 879536/886/12 в якому зазначено, що на поверхні вантажу наявні поглиблення праворуч ходу потягу над 1-2 люками довжиною 3000 мм, шириною 1500 мм, глибиною 350 мм, над 4-5 люками довжиною 2000 мм, шириною 1500 мм, глибиною 250 мм, над 6-7 люками довжиною 3000 мм, шириною 1500 мм, глибиною 250 мм. Ліворуч ходу потягу над 1-2-3-4-5-6-7 люками довжиною 10500 мм, шириною 1200 мм, глибиною 350 мм. Течі вантажу не має. Двері цільнометалеві, люки закриті щільно. Захисне маркування відсутнє, в містах поглиблень доступ до вантажу усунено шляхом нанесення захисного маркування вапном. При переваженні виявлено вагу брутто – 78700 кг., нетто –57700 кг., т.ч. проти документів в сторону зменшення на 11300 кг.

Згідно ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарсько процесуального кодексу України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України)

Враховуючи ті обставини, що в накладній № 50055595 зазначено, що вантаж було марковано вапном і залізниця прийняла до перевезення вказаний вагон без зауважень та в графі 3 накладної  зазначила ,що вантаж згідно з параграфами 3,5 гл 1 р.4 сб17 п.4.3 п.4.1 Технічних умов правильно ,суд не приймає до уваги посилання  Одеської залізниці на акти загальної форми за №№ 9675, 9676 та комерційний акт  АЭ № 879536/886/12, якими встановлено відсутність захисного маркування на вантажі так як вони  складались одноособово працівниками залізниці.

З матеріалів справи вбачається , що залізницею взято до перевезення вантаж –вугілля Антрацит АО у кількості 69000 кг, маркованого вапном. При перевезенні виявлено недостачу у розмірі 11300 кг., наявність поглиблень при транспортуванні та відсутність захисного маркування в місцях поглиблень, свідчить про можливу  виїмку вугілля  в ході слідування  вантажу. В ході розгляду справи, Одеською залізницею не доведено відсутність вини у нестачі вантажу при перевезенні.

Згідно ст.113 СЗУ –за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Крім того, відповідно до вимог ч. ІІІ ст. 27 Статуту залізниць України, під час перевезення вантажу, який здувається, відправник зобов'язаний вжити відповідних профілактичних заходів. У разі невиконання зазначених вимог відповідальність за втрату або пошкодження вантажу, що виникли з цієї причини, несе відправник.

Пунктами 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених  наказом Міністерства транспорту України № 542 від 20.08.2001 р. встановлено, що у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

З накладної № 50055595 вбачається, що відправником вантажу було нанесено захисне маркування (вапно) для  забезпечення збереження вугілля.

Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі –продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

На станції призначення –Вигода Одеської залізниці вантаж було видано згідно комерційного акту ст. Знаменка, про що зазначено у п.5 „Відмітки про видачу вантажу” накладної № 50055595

Кількість і вартість відправленого вантажу Позивач належним чином  підтвердив договором поставки № 20-уг від 13.06.2006 р., додатковою угодою до договору від 01.06.2007 р., рахунком-фактурою вантажовідправника № 54 від 13.10.2007 р. Вартість однієї тони вугілля складає 583,33 грн. без ПДВ (700 грн. з ПДВ).

Розрахунок вартості недостачі вантажу здійснено Позивачем правильно з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати та граничною розходження визначення маси нетто) для вугілля (завантаженого не у вологому стані) у розмірі 1% маси: 11300 кг – 690 кг (1% від 69000 кг) = 10610 кг х 0,700 грн. = 7427,00 грн.

Враховуючи викладене, уточнені позовні вимоги ВАТ „Південатоменергокомплект” підлягають задоволенню повністю, як обґрунтовані та підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача (Одеської залізниці),  згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,  -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Одеської залізниці (65012 м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код

01071315, п/р 26034000003 в ОФ АБ „Експрес-Банк”, МФО 328801) на користь Відкритого акціонерного товариства „Південатоменергокомплект” (67620, Одеська область, Біляївський район, с. Вигода, вул. Енергетиків, 12/16, п/р 26003305215001 в ЮГРУ ЗАТ „КБ „ПриватБанк” м. Одеса, МФО 328704, код 19356455) – 7427,00 грн. вартості нестачі вантажу; 102 грн. –держмита; 118 грн. –витрати на ІТЗ судового процесу.

3. Відкрите акціонерне товариство „Центральна збагачувальна фабрика „Нагольчанська” –звільнити від відповідальності.

          Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                         Власова С.Г.  

Рішення підписано 24.01.2008 р. в порядку ст. 85 ГПК.