Постанова

від 05.02.2008 по справі 12/508/07

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/508/07

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"05" лютого 2008 р. Справа № 12/508/07

м. Одеса

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді М.В. Сидоренко

суддів Н.Б. Таценко, М.А. Мишкіної   

при секретарі судового засідання  Скуділо О.В.

за участю представників сторін

від позивача -  не з'явився

від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ПП „Вітекс”

на рішення господарського суду Миколаївської області від 05.11.2007 р.

у справі №12/508/07

за  позовом ТОВ Морське агентство „Гідротранс”

до ПП „Вітекс”

про стягнення 45935 грн. 52 коп.

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 05.11.2007 р. (суддя Семенов А.К.) позов ТОВ Морське агентство „Гідротранс” (далі - ТОВ „Гідротранс”) задоволено частково, стягнуто з ПП „Вітекс” на користь позивача 26562,25 грн. боргу, 7606,65 грн. збитків від інфляції, 1772,52 грн. річних. При цьому, господарський суд дійшов висновку, що ПП „Вітекс” прострочив виконання грошового зобов'язання та одночасно зменшив суму нарахованої позивачем пені до 500 грн., керуючись приписами ч. 3 ст. 551 ЦК України, посилаючись на те, що розмір неустойки значно перевищує розмір збитків.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ПП „Вітекс” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині стягнення 1772,50 грн. річних та 500 грн. пені. При цьому скаржник вважає, що суд помилково визначив суму пені та річних за весь час несвоєчасного проведення розрахунків, оскільки пеня та річні відносяться до штрафних санкцій, нарахування яких, відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ „Гідротранс” вважає вимоги скаржника безпідставними, оскільки відповідач помилково застосовує до спірних правовідносин законодавство, яке діяло до 01.01.2004 р., просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судова колегія, приходить до наступного.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

01.08.2006 р. ТОВ „Гідротранс” та ПП “Вітекс” уклали договір № Д-3 (далі –Договір) про надання послуг, за умовами якого позивач поставив відповідачу послуг на суму 228687 грн. 97 коп. Зазначена обставина підтверджується матеріалами справи (відповідними актами) і сторонами не оспорюється.

Відповідно до пп. 3.3 Договору відповідач зобов'язався здійснити оплату послуг у термін не пізніше п'яти банківських днів з дати їх надання, але свої зобов'язання виконав частково, сплативши позивачу лише 202125 грн. 72 коп., що підтверджується банківськими виписками про рух коштів на рахунку позивача. Будь-які докази належного виконання своїх зобов'язань у повному обсязі відповідач а ні суду першої інстанції, а ні апеляційній інстанції не надав.

Вирішуючи даний спір господарський суд правомірно дійшов висновку про необхідність його задоволення та стягнення з відповідача заявлених сум, але помилково застосував до спірних відносин приписи ст. 551 ЦК України і зменшив з цього приводу суму нарахованої позивачем пені.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 9 ЦК України та ч. 2 ст. 4 ГК України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються господарським кодексом, який, в даному випадку являється спеціальним законом. Відтак, господарським судом норми ЦК України можуть застосовуватись лише в тому випадку, коли такі відносини не врегульовані нормами ГК України.

Як вбачається з приписів глави 26 ГК України зазначені вище правовідносини врегульовані саме спеціальним для цих відносин законом –ГК України, а ст. 233 ГК України безпосередньо передбачає право суду на зменшення штрафних санкцій у визначених законодавцем випадках.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з доводами скаржника, що, відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Отже, розрахунок пені, з урахуванням шестимісячного терміну, повинен складати: з 05.09.2006 р. по 20.09.2006 р. - 395,16 грн., з 21.09.2006 р. по 05.03.2007 р. - 6192,38 грн., що у сумі дорівнює  6587,54 грн.

За таких обставин, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача менше ніж сума збитків кредитора, тому суд не мав права зменшувати її розмір і на підставі ч. 1 ст. 233 ГК України.

Твердженням відповідача стосовно необхідності нарахування 3% річних протягом лише шести місяців, з посиланням на роз'яснення Вищого господарського суду України № 01-8/935 від 29.08.2001 р., судова колегія до уваги не приймає: 1) з врахуванням приписів ст. 129 Конституції України і ст. 4 ГПК України, які визначають, що при розгляді спорів судді підкоряються лише закону, а господарські суди вирішують спори на підставі Конституції України, Закону України „Про господарські суди”, ГПК України, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, 2) дати зазначеного роз'яснення та дат набрання чинності ЦК України і ГК України.

З огляду на викладені вище положення, апеляційна інстанція приходить до висновку про необхідність зміни судового рішення. При цьому в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 05.11.2007 р. у справі №12/508/07 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства “Вітекс” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Морське агентство “Гідротранс” 26562 грн. 25  коп. боргу, 7606 грн. 65 коп. збитків від інфляції, 1772 грн. 52 коп. річних, 6587 грн. 54 коп. пені, 425 грн. 28 коп. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зобов'язати господарський суд Миколаївської області видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів.

Головуючий суддя                                                                                Сидоренко М.В.

Суддя                                                                                                      Таценко Н.Б.

Суддя                                                                                                      Мишкіна М.А.  

Постанова  підписана  07.02.2008 р.