Постанова

від 29.01.2008 по справі 7/24-ап-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/24-АП-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"29" січня 2008 р.                                                           Справа № 7/24-АП-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Задорожної Н.О. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Приватного підприємства " Транспортно-експедиційна компанія " "Транс-Юг", м.Херсон

до Державної податкової інспекції у м.Херсоні, м.Херсон  

про  за участю представників сторін:

від позивача: Саюшкіна Н.І., дов. від 21.05.05, представник;

від відповідача: Тосік Н.І., дов. №15413/9/10-105 від 28.12.07, гол. держ. подат. інспектор.

Позивач (Приватне підприємство «Транспортно-експедиційна компанія»«Транс-Юг», м.Херсон) звернувся з позовом, у якому просить суд визнати нечинним у зв'язку з невідповідністю вимогам податкового законодавства прийняте відповідачем (ДПІ у м.Херсоні) податкове повідомлення-рішення №0006572301/0 від 30.11.07 р., яким підприємству за порушення п.1.3, п.1.8 ст. 1; п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі за текстом Закон №168) зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість (далі ПДВ) на суму 210650,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що висновки відповідача, які викладені в акті невиїзної позапланової перевірки щодо обґрунтованості відшкодування ПДВ з бюджету від 29.11.07 р. №3281/23-7/32618528, на підставі яких прийняте оспорюване повідомлення-рішення, не відповідають положенням Закону №168 та приписам ст.ст. 19, 67 Конституції України.

Зазначає, що підставою зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2007 року на 210650,00 грн., як зазначено у акті невиїзної позапланової перевірки від 29.11.07р. №3281/23-7/32618528, є та обставина, що за зустрічною перевіркою контрагента позивача ТОВ «Євробуд»(30460092, м.Миколаїв), який є основним постачальником по першому ланцюгу, встановлено придбання ним товару (другий ланцюг) від ПП «Магда»(2243528) на загальну суму 2740022,37 грн., у т.ч. ПДВ 456670,39 грн. Згідно отриманої відповіді від Южноукраїнської ОДПІ від 06.11.07р. №2883/7/23-713 ПП «Магда»ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.12.2006 р. визнано банкрутом, а з листопада 2005 р. подавало до ДПІ податкові декларації з ПДВ з нульовими показниками. Ненадходження до бюджету ПДВ у лютому 2007 р. по постачальнику «Магда»склало 210650,00 грн.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону №168 обов'язок по утриманню та внесенню до бюджету податку, що сплачується покупцем в ціні товару, покладено на платника податку, яким є продавець. Платником податку, який поставляє товари (послуги) згідно з п.7.2.6 п.7.2. ст.7 Закону №168, отримувачу видається податкова накладна, яка є підставою для нарахування податкового кредиту. Виникнення права платника податку на податковий кредит законодавець пов'язує, зокрема, із датою отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (п.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону №168). До податкового кредиту звітного періоду відносять суми податків, нарахованих платником податку протягом такого звітного періоду, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168). Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету, або бюджетному відшкодуванню, відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні така сума підлягає сплаті до бюджету. При від'ємному значенні ця сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді ця сума, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) (п.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону №168).

Позивач зауважує, що ним у звітному періоді сформовано податковий кредит у відповідності до приписів податкового законодавства та на підставі податкових накладних. Так, по господарських операціях з купівлі товарів у лютому 2007 р. позивачем включено до податкового кредиту ПДВ у сумі 711547,68 грн., у січні –665168,34 грн. Звертає увагу на те, що у січні-лютому 2007 р. не здійснював торгову операцію з контрагентом «Євробуд»на суму 1263900,00 грн., у т.ч. ПДВ –210650,00 грн.

У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги.

Відповідач позов не визнає, у наданих письмових запереченнях зазначає, що позов задоволенню не підлягає. Звертає увагу, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0006572301/0 від 30.11.07 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на суму 210650,00 грн., сформоване за наслідками невиїзної позапланової перевірки обґрунтованості відшкодування ПДВ з бюджету (акт від 29.11.07 р.. №3281/23-7/32618528), якою встановлено порушення підприємством п.1.3, п.1.8 статті 1; п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР.

Відповідач зазначає, що основний постачальник по першому ланцюгу ТОВ «Євробуд»придбало товар у ПП «Магда». Згідно отриманої відповіді від Южноукраїнської ОДПІ від 06.11.07 р. №2883/7/23-713 ПП «Магда»ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.12.2006 р. по справі №14/414-06 визнано банкрутом, а з листопада 2005 р. подавало до ДПІ податкові декларації з ПДВ з нульовими показниками.

Обгрунтовуючи заперечення на позов, наполягає на тому, що, відповідно до п. 1.8 ст.1 Закону №168, бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Крім обов'язкових підстав виникнення у платника податку права на податковий кредит з ПДВ п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168 передбачає обов'язкову наявність ще й такої підстави як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку. Підставою віднесення ПДВ до податкового кредиту є належним чином оформлена податкова накладна (пп.7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону №168). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку. Зауважує, що згідно з абзацем 1 п.5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 р. №165, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Відповідач вважає, якщо податкову накладну складено особою, що не зареєстрована в установленому порядку як платник ПДВ, у платника немає підстав для включення сум ПДВ, зазначених в податкових накладних , виписаних такою особою до складу податкового кредиту.

Наголошує на тому, що з системного аналізу норм Закону №168 встановлено прямий зв'язок між сплатою податку, надходженням ПДВ до бюджету та відшкодування такого податку. Отже право на відшкодування ПДВ виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті ПДВ в ціні товару.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Уповноваженим представником органу ДПІ на підставі п.1 ст.11 Закону № 509 проведено документальну невиїзну перевірку обгрунтованості відшкодування ПДВ з бюджету Приватним підприємством «Транспортно-експедиційна компанія»«Транс-Юг», (код ЄДР32618528, м.Херсон) за лютий 2007 р., за наслідками якої складено акт від 29.11.07р. №3281/23-7/32618528 та прийнято оспорюване повідомлення-рішення №0006572301/0 від 30.11.07 р., яким підприємству за порушення п.1.3, п.1.8 ст. 1; п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 статті 7 Закону України №168 зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 210650,00 грн.

Відповідно до положень Закону №168 позивач є платником ПДВ і за результатами фінансово-господарської діяльності згідно з вимогами чинного законодавства подає органу Державної податкової служби за встановленою формою податкову звітність.

В процесі проведеної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість у лютому 2007 р. по взаєморозрахунках з учасниками господарських операцій по ланцюгах постачальників до виробника, встановлено, що основним постачальником позивача по першому ланцюгу ТОВ «Євробуд»(довідка зустрічної перевірки від 1610.07 р. №3333/23-700/30460092 за січень 2007 р.) придбано товар від ПП «Магда»(2243528) на загальну суму 2740022,37 грн., у т.ч. ПДВ 456670,39 грн. Згідно отриманої відповіді від Южноукраїнської ОДПІ від 06.11.07 р. №2883/7/23-713 ПП «Магда»ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.12.2006 р. визнано банкрутом, а з листопада 2005 р. подавало до ДПІ податкові декларації з ПДВ з нульовими показниками. Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.02.2007 р. по справі №14/414/06 ПП «Магда»(ідентифікаційний код 22435328) ліквідоване. Ненадходження до бюджету ПДВ у лютому 2007 р. по постачальнику «Магда»склало 210650,00 грн.

Зважаючи на встановлені обставини, відповідач дійшов висновку щодо того, що підприємством в порушення п. 1.3, п.1.8 ст. 1; п.п.7.4.1 п..7.4., п.п.7.7.1, п.7.7 статті 7 Закону №168, здійснено завищення заявленої суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ за лютий 2007 р. на суму 210650,0 грн., про що складено акт від 29.11.07 р.. №3281/23-7/32618528 та прийнято податкове повідомлення-рішення №0006572301/0 від 30.11.07 р., оспорення якого є предметом заявленого позову.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд визнав позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з врахуванням наступного.

Відповідно до п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 статті 7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду складається із суми податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 статті 6 та статті 8.1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

З фактичних матеріалів справи встановлено, що позивач одержував продукцію від постачальників, які в установленому законом порядку були зареєстровані платниками ПДВ, перебували на обліку в органах ДПС, мали свідоцтва платників ПДВ на момент здійснення з позивачем господарських операцій і виписки податкових накладних.

По кожній з операцій покупцю (позивач у справі) було виписано і надано податкові накладні, заповнені у повній відповідності з приписами п.п. 7.2 п.7.2 статті 7 Закону №168 та наказу ДПА України "Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку її заповнення" від 30.05.97р. №165, що перевіряючими під час здійснення перевірки не заперечувалось. Господарські операції у повній відповідності з вимогами чинного податкового законодавства відображено в регістрах податкового та бухгалтерського обліку, господарські зобов'язання по здійснених господарських операціях повністю виконано.

Відповідач не оспорює факт оплати позивачем вартості товару (продукції) на користь контрагентів та правомірність віднесення підприємством до складу валових витрат вартості придбаного позивачем товару (продукції).

Таким чином, виходячи з фактичних обставин та наданих доказів, судом досліджено і встановлено, що податковий кредит щодо господарських операцій, які мали місце між Приватним підприємством «Транспортно-експедиційна компанія»«Транс-Юг»та його контрагентом –ТОВ «Євробуд», позивачем сформовано у повній відповідності з положеннями Закону №168.

Суд не приймає доводи відповідача з врахуванням наступного.

З припису п.п.7.7.1 статті 7 Закону №168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається, як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду.

Відшкодуванню платнику податку підлягає сума, яка має від'ємне значення з врахуванням вимог правової норми п.п. 7.7.2 п. 7.7. статті 7 Закону №168.

Відповідно до імперативної норми статті 67 Конституції України, кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Наведена норма є конституційним закріпленням саме обов'язку сплати податків і зборів, який виникає у платника цих податків і зборів, тобто, у зобов'язаної особи, якими у конкретному випадку є постачальники позивача.

Отже, сама по собі несплата податку продавцями (у тому числі у разі ухилення від сплати), і тим більше продавцями продавців по ІІ-ІІІ ланцюгах, при фактичному здійсненні господарської операції, не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування. Податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем або продавцями продавців, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Стаття 19 Конституції встановлює, що правовий порядок в Україні ґрунтується  на засадах відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Чинне законодавство, зокрема Закон №168, не містить жодної правової норми, яка передбачає обов'язок покупця сплачувати ПДВ до бюджету (оскільки сума податку розраховується як різниця між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту), якщо такий податок не сплачено продавцем або іншою особою, з врахуванням податку, одержаного від покупця у складі ціни товару.

Покладення такого обов'язку на покупця –Приватне підприємство «Транспортно-експедиційна компанія»«Транс-Юг», (м.Херсон) протирічить гарантованим Конституцією України принципам законності, відповідно до яких жодна юридично значуща дія в правовій державі не може бути поза сферою принципу законності.

З огляду на викладене, прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення не відповідає законодавству і суд визнає його нечинним.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про дату, час і місце складення її повного тексту –04 лютого 2008 року о 10-00 год., каб. №324, м.Херсон, вул.Горького, 18.

Судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп. позивачу відшкодовується з Державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 94, 98, п.4 ст.157, 158, 160-163, 167 п.6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, суд

постановив:

1. Позов задовольнити.

Визнати нечинним прийняте ДПІ у м.Херсоні податкове повідомлення-рішення від 30.11.2007р. №0006572301/0 про зменшення ПП "Транспортно-експедиційна компанія "Транс-Юг", м.Херсон, код ЄДРПОУ 32618528, суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2007р. на 210650грн.

2. Присудити ПП "Транспортно-експедиційна компанія "Транс-Юг", м.Херсон, код ЄДРПОУ 32618528, з Державного бюджету 3грн. 40ком. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.   

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                  Н.О. Задорожна

повний текст постанови

складений 04.02.2008р.