Рішення

від 11.02.2008 по справі 10/599-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/599-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.02.08р.

Справа № 10/599-07

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Енерготех-Т" , м. Дніпропетровськ  

до  Державного науково-виробничого підприємства "ЦИРКОНІЙ" , м. Дніпродзержинськ  

про стягнення 157 688,62 грн.

Суддя  Кощеєв І.М.

Представники:

  Від позивача: Стольберг Р.Ф.(дов.№ б/н від 07.12.07р.)-представник

Від відповідача: Приходько О.Н.(дов.№4 від16.01.08р.)-юрисконсульт  

СУТЬ СПОРУ:

       Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відповідача про стягнення 157 688 грн. 62 коп. заборгованості за Договором № ЕТ 148.04.05, укладеним між сторонами 20.05.2005 р. Ціна позову складається з : 144 269,49 грн. суми основного боргу; 5 064 грн. 13 коп. - три відсотки річних від простроченої суми; 11 355 грн. - компенсація від інфляції за весь час прострочення . Також Позивач просить суд стягути з Відповідача судові витрати, а саме : витрати на сплату послуг адвоката у розмірі 5 257 грн. 69 коп.; витрати на сплату державного мита; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Підстави, з якими Позивач пов'язує  свої позовні вимоги –Відповідач не виконав своїх зобов”язань щодо оплати виконаних робіт, відповідно до умов Договору № ЕТ 148.04.05, укладеного між сторонами.

       ДНВП „Цирконій" визнає позовні вимоги частково, а саме у сумі основного боргу - 144 269 грн. 49 коп. Суму санкцій у розмірі 13419,13 грн., з яких 2064,13 грн. - 3 % річних, 11 355 грн. - втрати від інфляції, підприємство не визнає з наступного: стосовно Державного науково-виробничого підприємства "ЦИРКОНІЙ" було порушено справу про банкрутство і введено мараторій на задоволення вимог кредиторів. Таким чином, 3 % річних з простроченої суми та втрати від інфляції застосовані Позивачем до Відповідача з порушенням вимог чинного законодавства, а саме ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". На підставі викладеного, та керуючись ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 235-237 ГК України, ст. 625 ЦК України, Відповідач просить суд відмовити Позивачу в позові частково, а саме в сумі 13 419,13 грн.,

що складає: 2064,13 грн. - 3 % річних; 11355,00 грн. - втрати від інфляції, а  судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          В судовому засідання, за згодою представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

         Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  господарський суд, -

                                                ВСТАНОВИВ :

         На виконання умов Договору № ЕТ 148.04.05 від 20.05.2005 р., укладеного  між Державним науково - виробничим підприємством „ЦИРКОНІЙ" ( Замовник ) та Товариством з обмеженою відповідальністю науково —виробничим підприємством „Енерготех - Т"             ( Виконавець ), Виконавець за дорученням Замовника виконав науково-технічну продукцію за темою: «Цех енергоремонтних служб. Закрита автостоянка на 5 автомобілів»на суму 164 441 грн. 06 коп.

          П. 3.3. Договору передбачено, що до початку робіт Замовник зобов'язаний перерахувати Виконавцю 30% передплати у розмірі 49 332 грн. 32 коп. Залишок суми Відповідач перераховує на поточний рахунок Позивача на протязі 10 днів з моменту підписання Сторонами Акту виконаних робіт.

           Відповідно до п. 4.5. Договору, робота вважається прийнятою Замовником з моменту підписання акту приймання - здачі виконаних робіт.

           30.12.2005 р. між сторонами укладена Додаткова угода № 1/1, відповідно до якої термін дії Договору продовжено до 31.12.2006 р.

           18.01.2006 р. між сторонами укладена Додаткова угода № 2 до Договору, надалі Додаткова угода, якою Відповідач доручає, а Позивач приймає на себе зобов'язання по виконанню проектно-кошторисної документації на: ОВОС; Генеральний план; Місцеві очисні споруди; Автоматичне пожежогасіння; Наружне електроосвітлення; Дощову каналізацію. П. 2 Додаткової угоди передбачено, що вартість проектування - 41 658 грн. 22 коп.           

            Сторонами підписані Акти приймання виконаних робіт : Акт № 1 приймання виконаних робіт за грудень 2005 р. на суму 49 332 грн. 32 коп.; Акт № 2 приймання виконаних робіт за грудень 2006 р. на суму 115 108 грн. 74 коп.; Акт № 3 приймання виконаних робіт за січень 2007 р. на суму 41 658 грн. 22 коп.

          Відповідно до наданих документів вбачається, що Замовником було сплачено за виконання робіт попередню оплату у розмірі 61 829 грн. 79 коп.

         Таким чином, Відповідач свої зобов'язання за Договором виконав не в повному обсязі,

сума заборгованості Відповідача за Договором складає 144 269 грн. 49 коп.

         Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання    господарських   договорів   застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

        Згідно зі ст.  525 ЦК України, одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

       Ст. 530 ЦК України передбачає, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

             Відповідач заборгованість перед Позивачем  у повному обсязі не погасив.

             Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

            Отже, факт не виконання Відповідачем зобов'язань за договором, матеріалами справи доведено, Відповідачем підтверджено.

            Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від  13.08.2002 р. стосовно Державного науково-виробничого підприємства "ЦИРКОНІЙ" було порушено справу про банкрутство і введено мараторій на задоволення вимог кредиторів.

            Абзацом другим частини четвертої статті 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

            Вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховується неустойка та не застосовуються інші санкції, і цей проміжок часу лише відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний з його суттю, що розкривається в статті 1 Закону про банкрутство. Тобто, боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але за їх невиконання або неналежне виконання неустойка не нараховується, а інші санкції не застосовуються.

           Відповідно до статті 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” під терміном „грошове зобов'язання” розуміється зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно –правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним  законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються, зокрема, пеня та штраф.

           Відповідно до цієї ж статті грошове зобов'язання складається також і з грошової суми, яку боржник зобов'язаний заплатити кредитору і на інших, крім цивільно –правового договору, підставах, що передбачені цивільним законодавством.

          Такі підстави передбачені, зокрема, ст. 625 ЦК України, згідно з якою боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний  сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

         У зв'язку з цим, грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних.

         Оскільки інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три процентів річних –платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценті річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з  цим відносити до санкцій в розумінні ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

         Вищезазначена правова позиція була викладена у інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2.-2005 від 15.07.2005 р.

        Враховуючи наведене, приймаючи до уваги інформаційний лист Верховного Суду України № 3.2.-2005 від 15.07.2005 р., господарський суд вважає позовні вимоги Позивача обгрунтованими та такими, що підлягають у повному обсязі.

        Заперечення Відповідача, суд вважає необгрунтованими, оскільки вони спростовуються матеріалами справи і не відповідають вимогам чинного законодавства.

       Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на Відповідача.

       Ст. 44 ГПК України передбачає, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне  у забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

       Таким чином, витрати Позивача на адвоката, у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань у розмірі 5 257 грн. 69 коп., відповідно до ст. 44 ГПК України відносяться до судових витрат, а тому також  покладаються на Відповідача.

        Згідно зазначеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

 Позовні вимоги Позивача - задовольнити.   

 Стягнути з Державного науково-виробничого підприємства "ЦИРКОНІЙ" ( м. Дніпродзержинськ ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Енерготех-Т" ( м. Дніпропетровськ  ) - 144 269 грн. 49 коп. суми основного боргу; 5 064 грн. 13 коп. - три відсотки річних від простроченої суми; 11 355 грн. - компенсація від інфляції за весь час прострочення; 5 257 грн. 69 коп. витрати на сплату послуг адвоката; 1 576 грн. 89 коп. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

      Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 І.М. Кощеєв

( рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України 11.02.2008 р. )