Рішення

від 07.02.2008 по справі 20-1/110-5/016

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-1/110-5/016

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"07" лютого 2008 р. справа № 20-1/110-5/016

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю „Квадрат”  (вул. Луговцова, 1, м. Донецьк)

до Дочірнього підприємства „ГКФ-СЕВАСТОПОЛЬ” Товариства з обмеженою відповідальністю „ГКФ-КРИМ” (вул. Ковпака, 3, м. Севастополь, 99003)

про стягнення збитків у розмірі 1 079 433,70 грн.,

Суддя Євдокимов І.В.

Представники сторін:

Позивач - Регушевський Руслан Євгенович, довіреність № 2 від 08.01.08,     

Відповідач –не з'явився;

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Квадрат” звернулось в господарський суд міста Севастополя з позовом до Дочірнього підприємства „ГКФ-СЕВАСТОПОЛЬ” Товариства з обмеженою відповідальністю „ГКФ-КРИМ” про стягнення збитків у розмірі 1 079 433,70 грн.

          Ухвалою суду від 24.12.2007 позовна заява прийнята до розгляду суддею Алсуф'євим В.В, порушено провадження у справі, її розгляд призначений на 09.01.2008.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду міста Севастополя № 1 від 11.12.2007 справа 20-1/110 , яка знаходилася у провадженні судді Алсуф'єва В.В., у зв'язку з відбуттям у відрядження, передана до провадження судді Євдокимова І.В.

Ухвалою суду від 14.01.2008 справа прийнята до провадження суддею І.В. Євдокимовим.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов'язки щодо виконання обов'язків по зберіганню об'єкту оренди від пожежі.

Відповідач позові вимоги не визнав, мотивуючі свої заперечення тим, що офіційна причина пожежі не встановлена, особа, яка винна також не встановлена.

Представник відповідача на оголошення вступної та резолютивної частини рішення не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представникам сторін в судовому засіданні 10.01.2008 роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу  України.

Дослідивши надані докази,  суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2007 між позивачем (Суборендар) та відповідачем (Орендар) був укладений договір суборенди № 20/01-03.

Відповідно до п.п. 1.1, 4.1  договору Орендар передає, а Суборендар приймає у тимчасове платне користування частину нежитлових приміщень в будівлі, розташованої за адресою: м. Севастополь, вул. Пожарова, 21, нежитлові приміщення розташовані у мансарді будівлі. Загальна площа об'єкту суборенди складає 200,0 кв.м. строк дії договору встановлений сторонами протягом 11 місяців.

Згідно з актом прийому-передачі від 15.04.2007 орендоване  приміщення передано суборендарю 15.04.2007.

Відповідно до п. 1.2 договору суборенди та додатком № 2 до нього об'єкт суборенди використовувався позивачем з метою організації магазину з торгівлі камінів, саун, басейнів, аксесуарів до них, інших супутніх товарів.   

27.07.2007 у приміщенні Громадсько-торгового комплексу з автосалоном, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Пожарова, 21 виникла пожежа.

Актом про пожежу від 28.01.2007 встановлено, що пожежею знищено товарно-матеріальні цінності, будівельні конструкції на другому поверсі.

В результаті цій пожежі знищено майно позивача, що перебувало у суборендованому у відповідача приміщенні (перелік товарів, належних позивачу, які знищені внаслідок пожежу долучений до матеріалів справи (а.с. 4-7).

Вказане  підтверджується актом інвентаризації товарів № 24/07/2007, переліком товарів, що знаходились в магазині „Прем'єр Камін” на момент пожежі та висновком спеціаліста Севастопольського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф.. М.С. Бокаріуса № 564 від 30.08.2007.

Останнім визначена станом на 30.08.2007 ринкова вартість знищеного пожежею майна позивача –1079433,70 грн.

          Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526  Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі  ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 5 Закону України „Про пожежну безпеку” обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна повинні бути визначені у договорі оренди.

Згідно з п.п. „б” п. 3.1 договору суборенди Орендар зобов'язався забезпечувати належний рівень санітарного та протипожежного стану нежитлового приміщення в якому знаходиться об'єкт суборенди.

Відповідно до п.п. „г” п. 3.1 договору суборенди орендар зобов'язався вчасно усувати аварії та надзвичайні  ситуації, і їх наслідки, які сталися не з вини Суборендаря у нежитловому приміщенні, в якому знаходиться об'єкт суборенди.

Актом про пожежу від 28.07.2007 встановлена причина пожежу –порушення правил пожежної безпеки при проведенні вогневих (електрозварювальних) робіт.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.  Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В результаті невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором суборенди позивачу була заподіяна майнова шкода в розмірі 1079433,70 грн.

Таким чином, суд вважає доводи позивача обґрунтованими, такими, що підтвердженні матеріалами справи, у зв'язку з чим, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1079433,70 грн.

Керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає  на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 10794,34 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства „ГКФ Севастополь” Товариства з обмеженою відповідальністю „ГКФ-Крим”  (99003 м. Севастополь, вул. Ковпака, 3, код ЄДРПОУ 34541274, п/р 260003820 в СФ „Райффайзен банк Аваль”, МФО 324504) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Квадрат”  (м. Донецьк, вул. Луговцова, 1,  код  ЄДРПОУ 32724381, п/р 26004959968289 у філії ПУМБ м. Донецька, МФО 335537) заборгованість в сумі  1079433,70 грн.,   витрати по сплаті державного мита в сумі 10794,34 грн., а також  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

      Суддя                                                                                                         І.В. Євдокимов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

11.02.2008

Розсилка:

1.          ТОВ „Квадрат”     (м. Донецьк , вул. Луговцова, 1,)

2.          ДП „ГКФ-СЕВАСТОПОЛЬ” ТОВ „ГКФ-КРИМ” (99003 м. Севастополь, вул. Ковпака, 3)

3.          Справа

4.          наряд