Постанова

від 08.02.2008 по справі 45/435-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

45/435-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

     06  лютого  2008 року                                                          справа №45/435-07

Колегія суддів у складі:                           головуючого судді О.В.Шевель,

                                                                                              судді А.І.Бухана,

                                                                                              судді В.О. Демченка

при секретарі Парасочці Н.В.,

за участю представників:

позивача                    -          Головач І.В.

відповідача                    -          не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судового засідання № 5 Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача  (вхідний № 75Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 05 грудня 2007 року у справі   № 45/453-07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стара Фортеця Трейдінг", м. Київ

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Млєко", сел. Васищеве

про  стягнення 21802,59 грн.

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 05 грудня 2007 року у справі №45/453-07 (суддя Калініченко Н.В.) в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відмовлено. Позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Млєко" на користь ТОВ "Стара Фортеця Трейдінг" суму основного боргу у розмірі 21012,00 грн., суму пені у розмірі 665,76 грн., суму 3% річних у розмірі 124,83 грн., 218,03 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з даним рішенням господарського суду області не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 05 грудня 2007 року у справі № 45/453-07. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причину своєї неявки суд не повідомив, хоча відповідно до встановленого законодавством порядку він належним чином був повідомлений про час та місце проведення судового засідання.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду Харківської області від 05 грудня 2007 року у справі № 45/453-07, вважає його законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги такими, що не підлягають задоволенню. Разом з тим його уповноважений представник в судовому засіданні повідомив про те, що яких-небудь інших документів, які можуть мати відповідне відношення до розгляду поданої апеляційної скарги у неї немає, і розгляд справи може здійснюватися на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, викладені у апеляційній скарзі доводи, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених обставин спору, за якими встановив, 25.05.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено Дистриб'юторський  договір № 08/07 з додатками до нього.

Як вбачається із змісту вищезазначеного договору, а саме п. 1.1, позивач зобов'язався здійснювати поставку товару (продукти харчування), а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених договором.  На виконання договору позивач поставив відповідачу товар, про що свідчать видаткові накладні: № ТР - 19726 від 27.06.2007 р. на суму 13 567,06 грн., № ТР - 19727 від 27.06.2007 р. на суму 589,73 грн.; № ТР - 20144 від 03.07.2007 р. на суму            1 008,50 грн.; № ТР - 20145 від 03.07.2007 р. на суму 2 291,33 грн.; № ТР - 20174 від 03.07. 2007 р. на суму 4 115,15 грн.; № ТР - 21396 від 13.07.2007 р. на суму 460,90 грн. Загальна сума поставок за договором становить 22032,67 грн. Відповідачем здійснено часткове повернення товару на суму 1 020,67 грн. Таким чином відповідач  всього  отримав товар на загальну суму 21 012,00 грн. Відповідно до п. 3.3 вищезазначеного договору відповідач взяв на себе зобов'язання здійснювати оплату за кожну партію отриманого товару не пізніше тридцяти календарних днів з моменту її передачі (дата фактичного отримання п. 3.4 договору). Відповідач отримав товар, але його вартість не сплатив, в зв'язку з чим порушив умови спірного договору. Факт поставки товару позивачем по вищезазначеним видатковим накладним та визнання існування дебіторської заборгованості відповідачем не заперечується, що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків за 01.01.2007 р. - 11.09.2007 р., підписаним представниками обох сторін.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей  строк (термін).

Наведені обставини свідчать про те, що відповідач не виконав належним чином своїх обов'язків відповідно до Дистриб'юторського договору № 08/07 від 25.05.2007 р., у зв'язку з чим порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Внаслідок чого, як видно із розрахунку позивача заборгованість відповідача перед позивачем на момент розгляду справи складає 21 012,00 грн., ця наявність підтверджується документально матеріалами справи.

В порядку досудового врегулювання спору позивач, 21.08.2007 р. направив на адресу відповідача претензію (вих. № 308) з вимогою сплатити суму заборгованості. Зазначена претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення, ніяких дій щодо погашення заборгованості  відповідач не здійснив.

Судом першої інстанції встановлено, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 21 012,00 грн. вбачається судом обґрунтованою, доведеною документально матеріалами справи, в зв'язку з чим вона підлягає задоволенню, а вказана сума заборгованості стягненню з відповідача на користь позивача.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Пунктом 6.1 Дистриб'юторського договору № 08/07 від 25.05.2007 р.  передбачено, що у випадку порушення відповідачем строку оплату товару він сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін, встановлений договором, суд першої інстанції позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 665,76 грн. визнано такими, що відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню, а вказана сума стягненню з відповідача на користь позивача.  Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, судом першої інстанції позовна вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 124,83 грн. визнані такими, що підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим задоволенні у повному обсязі, а вказану суму стягнено з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладено на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Викладені вище висновки господарського суду на думку колегії суддів відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна  та належна  правова оцінка, через що відсутні  підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі судового рішення, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як свідчать матеріали справи, господарський суд Харківської області  забезпечив  додержання вимог статті 43 Господарського процесуального Кодексу України, всебічно, повно та об'єктивно дослідив  фактичні обставини справи та оцінив наявні у ній докази в їх сукупності, керуючись при цьому чинним законодавством України.  

Наведені відповідачем у обґрунтування  своєї апеляційної скарги доводи не підтверджені матеріалами справи  та не відповідають  нормам чинного законодавства України.  Підставами для скасування  прийнятого по справі судового рішення  відповідач  зазначив незадоволення його клопотання  про відкладення розгляду справи через неможливість забезпечення участі у судовому засіданні  уповноваженого представника відповідача, в зв'язку з чим  нібито порушені його процесуальні права., передбачені чинним Господарським процесуальним  кодексом України.  Обґрунтованих доказів такої неможливості керівник відповідача не надав.

Разом з тим колегія суддів приймає до уваги те, що знаючи про дату, час та місце розгляду його апеляційної скарги, відповідач  не забезпечив участь свого належного представника у судовому  засіданні, що свідчить про  свідоме ухилення відповідача від  виконання прийнятих на себе договірних зобов'язань як по оплаті прийнятого від позивача товару, так і несення  передбаченої договором та законом відповідальності.

Враховуючи викладене та керуючись статтями  6, 8, 19, 124, 129 Конституції України статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,

постановила:

Рішення господарського суду  Харківської області від 05 грудня 2007 року по справі № 45/435-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Головуючий суддя                       О.В.Шевель

                      суддя                       А.І.Бухан

                     суддя                        В.О.Демченко