Рішення

від 24.01.2011 по справі 28/148-10-4711

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/148-10-4711

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" січня 2011 р.Справа  № 28/148-10-4711

За позовом   Приватне підприємство "ТЕЗЕЙ";  

до відповідача   Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеський Торговий Дім "Сонячна долина"  

про стягнення 52210,92грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

від позивача: Антохіна О.С. –за дорученням;

від відповідача: Козлов М.С. –за дорученням.

СУТЬ СПОРУ: позивач, приватне підприємство „Тезей”  звернувся  до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський торговий дім „Сонячна долина”, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський торговий дім „Сонячна долина” на користь Приватного підприємства „Тезей” –24 970,35 гривень боргу за проданий товар, 7491,10 гривень штрафу, пені  в сумі 555,84 гривень, заборгованість за договором 2 в сумі 5 000 гривень, борг за договором 1 429,41 гривень передоплата за договором 3 в сумі 12 764,22 гривень, всього на суму 52 210,92 гривни.

13.12.2010 року позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість за товар в сумі 24 736,82 гривень за договором №19/1065/ФТ/08-05793 від 01.10.2008 року, заборгованість за надані послуги в сумі 5000 гривень за договором про надання маркетингових послуг №01/01-019 від 01.01.2010 року, передоплату в сумі 12 764,22 гривень за договором №25/08 від 25.08.2008 року, заборгованість за надані послуги згідно додаткової угоди №3 до договору №25/08 від 25.08.2008 року, пеню в сумі 555,84 гривень за договором №19/1065/ФТ/08-05793 від 01.10.2008 року та штраф в сумі 7 491,10 гривень за договором №19/1065/ФТ/08-05793 від 01.10.2008 року, всього на суму 51 977,39 гривень.

13.01.2011 року відповідач надав відзив на позовну заяву , згідно якого вимоги позивача не визнає вважає їх недоведеними та просить суд у задоволені позову відмовити повністю.

Позивачем  24.01.2011 року було надано письмові заперечення на відзив

Представник позивача в судове засідання з'явився, позов підтримав та просить суд стягнути з відповідача 51 977,39 гривень.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, вимоги позивача не визнає та просить суд у задоволені позову відмовити з підстав викладених у відзиві на позов.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

01.10.2008р. між ПП «Тезей»та ТОВ «Одеський Торговий Дім»Сонячна долина» укладено договір поставки №19/1065/ФТ/08-05793.

Згідно вказаного договору позивач зобов'язалось поставляти відповідачеві товар - продукти харчування в асортименті, а останній прийняти та оплатити товар на умовах відстрочки платежу - 14 календарних днів з моменту поставки товару, згідно п.2.3. договору.

Позивач у серпні 2010 році передав у власність відповідача товар згідно наступних товарно-транспортних накладних: від 02.08.2010 року за №103232771 на суму 88,91 гривень та за  №103236171 на суму 33,92 гривень;  №103232541 на суму 53,89 гривень;  №103227541 на суму 215,61 гривень; №103221491 на суму 104,46 гривень; №103231731 на суму 421,60 гривень, всього на суму 918,39 гривень. За умовами вказаного договору відповідач повинен був провести оплату до  16.08.2010 року.

03 серпня 2010 року позивач здійснив поставку товару №103283961 на суму 206,98 гривень; № 103287331 на суму 323,70 гривень; №103280261 на суму 728,55 гривень; №103287371 на суму 323,70 гривень; №103292711 на суму 52,57 гривень; №103277811 на суму 415,64 гривень; №103297301 на суму 415,48 гривень; №103287471 на суму 485,55 гривень; №103292691 на суму 193,14 гривень; №103293251 на суму 71,04 гривень; №103291691 на суму 75,33 гривень; №103287421 на суму 485,55 гривень, всього на суму 3 777,23 гривень. Оплата товару за поставлений 03.08.2010 року повинна бути здійснена до  17.08.2010 року.

04.08.2010 року позивач здійснив поставку за накладними №103327941 на суму 363,78 гривень;  №103329461 на суму 654,51 гривень, №103326141 на суму 554,25 гривень, всього на суму 1 572,54 гривень, оплата за вказаними поставками повинна бути здійснена в строк до   18.08.2010 року.

За товарно-транспортними накладними від 05.08.2010 року позивачем були здійснені поставки товару за №103370201 на суму 763,08 гривень, №103368371 на суму 6 587,20 гривень; №103382941 на суму 107,33 гривень, всього на суму 7 457,61 гривень, оплата за поставлений товар оплачується в строк до 19.08.2010 року.

07.08.2010 року позивачем здійснено поставку за накладними №103429581 на суму 701,90 гривень. Розрахуватися за поставлений товар відповідач повинен був до 21.08.2010 року.

За ТТН від 09.08.2010 року за  №103493351 на суму 160,20 гривень,  №103480121 на суму 91,20 гривень; №103481121 на суму 53,28 гривень; №103483821 на суму 62,36 гривень; №103483681 на суму 66,36 гривень; №103478461 на суму 157,57 гривень; №103480151 на суму 90,00 гривень; №103483831 на суму 451,71 гривень; №103481351 на суму 137,30 гривень; №103481131 на суму 556,50 гривень; №103478481 на суму 103,35 гривень, всього на суму 1929,83 гривень. Розрахуватися за поставлений товар відповідач повинен був до 23.08.2010 року.

Позивачем 10.08.2010 року було поставлено товар за накладними  №103550751 на суму 193,63 гривень; №103492221 на суму 612,61 гривень, №103542121 на суму 637,42 гривень; №103548461 на суму 54,73 гривень; №103544911 на суму 200,40 гривень; №103542141 на суму 505,15 гривень; №103544891 на суму 354,55 гривень;  №103542151 на суму 315,68 гривень; №103552721 на суму 153,99 гривень, №103538291 на суму 814,81 гривень, всього на суму 3 843,03 гривень, оплата повинна бути здійснена до 24.08.2010 року.

Також позивачем 11.08.2010 року за накладними №103603241 на суму 562,87 гривень; №103598921 на суму 849,60 гривень; №103612971 на суму 217,41 гривень;  №103601251 на суму 1084,81 гривень, було здійснено поставку товару всього на суму 2 714,69 гривень з оплатою до 25.08.2010 року.

За товарно-транспортною накладною від 12.08.2010 року за  №103497471 було поставлено товар на суму 296,60 гривень з оплатою до  26.08.2010 року, за ТТН від 14.08.2010 року  №103717211 було поставлено товар на суму 180,25 гривень з оплатою до  28.08.2010 року. ТТН від 16.08.2010 року за  №103753081 поставлено товар на суму 42,29 гривень та за накладною №103754611 на суму 572,20 гривень; за накладною №103760081 поставлено товар на суму 597,58 гривень; за накладною №103752861 поставлено товар на суму 51,29 гривень; за накладною №103753061 поставлено товар на суму 103,35 гривень; за  №103759971 поставлено товар на суму 533,29 гривень, всього на суму 1 900 гривень зі строком оплати до  30.08.2010 року.

Всього відповідачем за період поставлено товару на суму 25 292,07 гривень, відповідачем частково було повернуто товар, заборгованість складає 24 736,82 гривень

Згідно п. 6.2. договору за порушення термінів оплати товару винна сторона несе відповідальність у вигляді пені рівній 0,2% від вартості несвоєчасно оплаченого товару, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. Покупець сплачує Постачальнику в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Пеня позивачем розрахована за період з 01.09.2010 року по 12.11.2010 року та складає 555,84 гривень.

Також за несвоєчасне виконання зобов'язань позивачем нараховано штраф відповідно до п.6.3. договору, у разі прострочення платежу більше чим на 21 календарний день, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 30% від суми неоплаченого у встановлений термін товару, що склалася на 21-й день прострочення виконання зобов'язання, сума розміру заявленого до стягнення складає  7 491,10 гривень.

25.08.2008г. між сторонами був укладений договір поставки №25/08. На виконання вказаного договору у серпні відповідачем було поставлено позивачу товар - майонез в асортименті. При здійснені оплат за поставлений товар за договором  позивач помилково перерахував на рахунок відповідача грошові кошти як оплату за поставлений товар більше суми вартості поставленого товару. Так, позивачем перераховано 12.08.2010 року -  30 000 гривень, згідно банківської виписки з  рахунку позивача. Переплата складає 12 764,22 гривень.

12.09.2010 року  на адресу відповідача була надіслана претензія від 07.10.2010 року  за №11/10 про повернення зазначеної переплаченої грошової суми. Станом на дату подання позову претензія не задоволена, зазначені кошти відповідачем не повернуті.

01.01.2010 року між сторонами було укладено договір про надання маркетингових (мерчандайзингових) послуг за №01/01-019, відповідно до вказаного договору позивачем було надано послуги у серпні місяці 2010 року, вартість наданих послуг складає 5 000 гривень, що підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт. Згідно п.4.2 договору відповідач повинен був сплати до 10 числа місяця в якому надані послуги, вказані зобов'язання відповідачем були порушені оплата послуг не здійснена.

Крім того, позивачем були надані відповідачу мерчендайзингові послуги за просування товару з метою досягнення високих продажів. Вартість наданих в серпні місяці 2010 року послуг становить 3% від суми вартості закупленого товару у календарному місяці, згідно п.1 додаткової угоди до договору  №01/01-019 та складають 1 429,41 гривень, що підтверджується підписаним сторонами актом виконаних робіт, вартість отриманих послуг відповідач повинен був сплатити до 15 числа місяця наступного за звітним тобто до 15.09.2010 року, вказана оплата не здійснена.

Зазначені обставини й зумовили звернення приватне підприємство „Тезей” з відповідним позовом до суду.

Відповідачем в свою чергу позовні вимоги не визнаються, оскільки дійсно між сторонами були укладені договір поставки № 19/1065/ФТ/08-05793 від 01.10.2008 року з протоколом розбіжностей, договір про надання маркетингових послуг № 01/01-019/мОд/10-07357 від 01.01.2010 року з протоколом розбіжностей, договір поставки № 25/08/Од/08-05325 від 25.08.2008 з протоколом розбіжностей, але при звернені з позовом позивачем не надано довіреностей на одержання товару відповідальними особами відповідача.

Також відповідач вважає, що акт звірки не повинен прийматися судом як доказ отримання товару. Відповідачем також зазначено, що вказаний акт підписано не керівниками, а бухгалтерами, немає посилання на відповідні повноваження та відсутні прізвища осіб які поставили підписи.

Відповідач звертає увагу суду на те, що первинні документи згідно з Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88 та ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»—це письмові свідоцтва про здійсненні господарські операції. Господарські операції, це дії, які призводять до зміни стану активів і зобов'язань особи, яка їх здійснила. Акт звірки такої функції не виконує та не підписаний керівником, а тому його не можна вважати первинним документом та відповідно належним доказом.

Згідно договору поставки № 25/08/Од/08-05325 від 25.08.2008, а саме додаткової угоди № 3 від 25.08.2008 постачальник має отримати оплату за послуги в розмірі 3% від суми придбаного товару за календарний місяць в т.ч. ПДВ. Для отримання цієї суми позивач повинен надати відповідачу акт виконаних робіт, податкову накладну та рахунок на суму наданих послуг, вказаних документів позивачем не надано.

Представник позивача не погоджуючись з відзивом надав свої заперечення, в яких  звертає  увагу суду на те, що за договором №25/08 постачальником є відповідач, а отримувач товару позивач. ПП «Тезей»не заперечує факт отримання товару та за який провів переплату на 12 764,22 гривень, що підтверджується банківською випискою. Факт поставки товару позивачеві підтверджується товарно-транспортними накладними. Факт наявності переплати визнана відповідачем, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків підписаний сторонами станом на 31.08.2010 року.

Факт поставки у серпні 2010 року товару відповідачеві за договором поставки №19/1065/ФТ/08-05793 від 01.10.2008р. підтверджується ТТН, які позивачем надані суду. Відповідно до п.13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей затвердженої наказом Мінфіна України від 16.05.1996р. №99 поставка товару може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей. Ця умова сторонами оговорена в п.3.4. договору та повідомлення оформлене Додатками №1 до договору в якому відповідач зазначив відбитки печатки, штампу якими завірені підписи уповноважених осіб в ТТН. Відбитки печатки та штампів відповідача, а також підписи уповноважених осіб відповідають зазначеним в Додатках до Договору та знаходяться в матеріалах справи.

Також на думку позивача твердження відповідача щодо ненадання акту виконаних робіт до додаткової угоди №3 від 25.08.2008 року  до договору поставки №25/08 від 25.08.2008р. на підтвердження оплати маркетингових послуг у розмірі 3% від суми придбаного товару за календарний місяць є необґрунтованим, оскільки зазначений акт від 01.09.2010 року підписаний відповідачем та знаходиться в матеріалах справи.

Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як було встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на підставі договору поставки від 01.10.2008 року за №19/1065/ФТ/08-05793 на протязі 2010 року позивач здійснив поставку товару на суму 25 292,07 гривень, а відповідачем частково було повернуто товар, заборгованість склала 24 736,82 гривень, вказану заборгованість відповідач не погасив, яку суд вважає доведеною та стягує її з відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін. Розмір  пені,  передбачений  ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. При цьому, слід враховувати, що відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 6.2. договору за порушення термінів оплати товару винна сторона несе відповідальність у вигляді пені рівній 0,2% від вартості несвоєчасно оплаченого товару, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. Покупець сплачує Постачальнику в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Таким чином суд доходить висновку про правомірність нарахування позивачем заявленої до стягнення суми пені  555,84 гривень.

За несвоєчасне виконання зобов'язань позивачем також нараховано штраф відповідно до п.6.3. договору, у разі прострочення платежу більше чим на 21 календарний день, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 30% від суми неоплаченого у встановлений термін товару, що склалася на 21-й день прострочення виконання зобов'язання, сума розміру заявленого до стягнення складає  7 491,10 гривень та підлягає задоволенню.

Як встановлено в ході розгляду справи та підтверджено випискою банку позивачем було здійснено попередню оплату в сумі 30 000 гривень, згідно виписки банку від   12.08.2010 року , а поставлено товару лише на суму 17 237,78 гривень, надмірно сплачена сума складає  12 764,22 гривень, яка підлягає стягненню з відповідача.

По виконанню договору від  01.01.2010 року за № 01/01-019, позивачем були надані послуги на сумі 5 000 гривень, що підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт. Згідно п.4.2 договору відповідач повинен був сплати до 10 числа місяця в якому надані послуги, вказані зобов'язання відповідачем були порушені оплата послуг не здійснена, тому суд вважає заявлену вимогу достатньо обґрунтованою та стягує заявлену суму з відповідача.

Також підлягають стягненню суми заявлена до стягнення 1  429,41 гривна,  за договором  від  01.01.2010 року за № 01/01-019 та додаткової угоди №3, на підставі якої позивачем було надані послуги відповідачу на суму 1 429,41 гривень та підтверджується актом виконаних робіт, яку також відповідачем не оплачено..

При цьому, суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що оскільки підставою позову є акт звірки, який до того ж підписаний не керівником ТОВ „Одеський торговий дім „Сонячна долина” та не скріплений печаткою, не має посилання на відповідні повноваження та не зазначено хто саме підписав цей акт, а також відсутнє посилання на договір, з якого виникла заборгованість, крім того, акт звірки взаєморозрахунків сторін не є первинним документом в розумінні Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України”, а на інші підстави позивач у позовній заяві не посилається (видаткові накладні, довіреності, інші первинні документи, які підтверджують факт поставки та які повинні бути з огляду на розрахунки штрафних санкцій), то позивачем не доведено належним чином факт поставки товару ТОВ „Одеський торговий дім „Сонячна долина”, з огляду на наступне:

Так, підставою позову є посилання позивача на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Таким чином, підставою позову приватного підприємства „Тезей”  є не акт звірки взаєморозрахунків сторін, як то зазначає відповідач, а юридичні факти (в даному випадку договір поставки, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт та ін.) та норми чинного законодавства, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги (ст.ст. 526, 625 ЦК України).

Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

У відповідності до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги Приватного підприємства „Тезей”  про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський торговий дім „Сонячна долина” суми заборгованість за товар в сумі 24 736,82 гривень за договором №19/1065/ФТ/08-05793 від 01.10.2008 року, заборгованість за надані послуги в сумі 5000 гривень за договором про надання маркетингових послуг №01/01-019 від 01.01.2010 року, передоплату в сумі 12 764,22 гривень за договором №25/08 від 25.08.2008 року, заборгованість за надані послуги згідно додаткової угоди №3 до договору №25/08 від 25.08.2008 року, пеню в сумі 555,84 гривень за договором №19/1065/ФТ/08-05793 від 01.10.2008 року та штраф в сумі 7 491,10 гривень за договором №19/1065/ФТ/08-05793 від 01.10.2008 року, всього на суму 51 977,39 гривень, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на ІТЗ судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.  Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський торговий дім „Сонячна долина” (65023, с. Одеса, вул. Середньофонтанська, 16, код ЄДРПОУ 32067506, п/р № 2600101019621 в філії ВАТ „Укрексімбанк” м. Одеса,  МФО 328618) на користь Приватного підприємства „Тезей” (65005, м. Одеса, Бугаївська,21, код ЄДРПОУ 35991229, п/р № 26000311600501 в АБ „Південний”, МФО 328209) заборгованість за товар в сумі 24 736 (двадцять чотири тисячі сімсот тридцять шість) гривень 82 копійки за договором №19/1065/ФТ/08-05793 від 01.10.2008 року, заборгованість за надані послуги в сумі 5000 (п'ять тисяч ) гривень за договором про надання маркетингових послуг №01/01-019 від 01.01.2010 року, передоплату в сумі 12 764 (дванадцять тисяч сімсот шістдесят чотири) гривни 22 копійки за договором №25/08 від 25.08.2008 року, заборгованість за надані послуги згідно додаткової угоди №3 до договору №25/08 від 25.08.2008 року в сумі 1 429 (одна тисяча чотириста двадцять дев'ять) гривень 41 копійка , пеню в сумі 555 (п'ятсот п'ятдесят п'ять) гривень 84 копійки за договором №19/1065/ФТ/08-05793 від 01.10.2008 року, штраф в сумі 7 491 (сім тисяч чотириста дев'яносто одна) гривна 10 гривень за договором №19/1065/ФТ/08-05793 від 01.10.2008 року,  витрати по сплаті державного мита в сумі 522 /п'ятсот двадцять дві/ гривни 11 копійок та на ІТЗ судового процесу в сумі 236 /двісті тридцять шість/ гривень.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 26 січня 2011 року.

Суддя                                                                                       Гуляк Г.І.