Рішення

від 19.01.2011 по справі 25/156-10-4939

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25/156-10-4939

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" січня 2011 р.Справа  № 25/156-10-4939

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтермашсервіс”

до відповідача: Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії „Хліб України” „Одеський портовий елеватор”

про стягнення 39350 грн.

Суддя: Малярчук І.А.

В  судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Наймушин Ю.В., довіреність від 17.11.2010р.

Від відповідача: Мішина О.В., довіреність від 01.11.2010р.

В засіданні  19.01.2011 р. приймали участь представники:

Від позивача: не з'явився.

Від відповідача:  Мішина О.В., довіреність від 01.11.2010р.

Суть спору: про стягнення з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії „Хліб України” „Одеський портовий елеватор” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтермашсервіс” 39350 грн., де 36917,68 грн. –основна заборгованість, 606,37 грн. –три проценти річних, 1254,19 грн. –індекс інфляції, 571,76 грн. –пеня.

          Товариство з обмеженою відповідальністю „Інтермашсервіс” звернулось до суду з позовом до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії „Хліб України” „Одеський портовий елеватор” про стягнення 39350 грн.

          Первинні позовні вимоги позивача складали: стягнути з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії „Хліб України” „Одеський портовий елеватор” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтермашсервіс” 39260,38 грн.

          Так, в доведення заявлених позовних вимог позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Інтермашсервіс” за договором № 21-11/Пр від 09.11.2009р. виконало роботи по  ремонту та технічному обслуговуванню автомобілів, а Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії „Хліб України” „Одеський портовий елеватор” прийняло ці роботи, але свої зобов'язання щодо оплати вартості здійснених робіт не виконало в повному обсязі, у зв'язку з чим, у нього утворилася заборгованість перед позивачем на зазначену суму 39260,38 грн., на яку було нараховано 606,37 грн. –три проценти річних, 1164,10 грн. –індекс інфляції, 572,23 грн. –пеню.

          В судовому засіданні позивач подав до суду розрахунок суми заборгованості за вх.      № 32689, який за своїм змістом викладений у вигляді збільшених позовних вимог, які приймаються судом до розгляду, як остаточні позовні вимоги позивача.

          14.01.2011р. на адресу господарського суду Одеської області надішли пояснення та клопотання ТОВ „Інтермашсервіс” про залучення до матеріалів справи витребуваних судом документів за вх. № 1047/2011.

          Подана позивачем одночасно із позовною заявою заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в розмірі 39 260,38 грн., які знаходиться на поточних рахунках ДП „ДАК „Хліб України” „Одеський портовий елеватор”, судом не задоволена за умови не доведення заявником існування обставин, що можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду Одеської області.  

          Відповідач надав суду відзив на позов від 06.12.2010р. за вх. № 32632, заперечення на заяву про забезпечення позову від 06.12.2010р. за вх. № 32631, відповідно до яких, заявлений позивачем позов не визнає, зазначаючи при цьому, що позиція позивача щодо  існування заборгованості в сумі 36917,68 грн.,  у зв'язку з неоплатою відповідачем вартості робіт за договором підряду № 21-11/Пр від 09.11.2009р., виконання яких підтверджується актами здачі-прийняття робіт №№ 0000077, 0000078, 0000079, підписаними сторонами 28.04.2010р., є недоведеною, за відсутності, у ТОВ „Інтермашсервіс” цих актів здачі-прийняття робіт, та не відображення у бухгалтерському та податковому обліку підприємства даної заборгованості.

          В судовому засіданні 13.12.2010р. відповідач подав до суду клопотання про залучення до матеріалів справи витребуваних судом документів за вх. № 33535.

          Згідно ст. 77 ГПК України за умови присутності в судовому засіданні 10.01.2011р. представників сторін, суд, оголосив перерву  до 19.01.2010р. на 10 год. 00 хв.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, суд встановив наступне:

          09.11.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтермашсервіс”, надалі „Виконавець”, та Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії „Хліб України” „Одеський портовий елеватор”, надалі «Замовник»був укладений договір               № 21-11/Пр, відповідно до п.1.1. якого Замовник поручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання по ремонту та технічному обслуговуванню автомобілів.

          Виконавець виконує роботи, які замовляються Замовником у заявках на ремонт, в порядку загальної черги, або поза чергою, за умови попереднього запису. При прийманні виконаних робіт оформлюється „Акт приймання виконаних робіт”, оформлений у відповідності з вимогами законодавства України (п.п. 2.4., 2.8. Договору).

          Відповідно до п. 3.2. Договору виконані роботи та запасні частини оплачуються Замовником протягом трьох банківських днів за рахунком-фактурою, що виписується на підставі замовлення-наряду та накладної.

          Як зазначено в п. 5.2. Договору, Замовник зобов'язаний проводити своєчасну оплату  згідно виставлених рахунків, у разі несвоєчасної оплати виставлених рахунків, Замовник сплачує пеню в розмірі 0,01 % від суми боргу на момент оплати за кожен день прострочення.

          Із змісту п.6.1. Договору вбачається, що Договір вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2010р.

          На виконання умов Договору ТОВ "Інтермашсервіс" виконав роботи по ремонту та технічному обслуговуванню автомобілів ДП ДАК „Хліб України” „Одеський портовий елеватор” на суму 36917,68 грн., а останнє прийняло виконані  позивачем роботи, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами здачі-прийняття    №№ 0000077, 0000078, 0000079 від 28.04.2010р.

          Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав належним чином, не здійснив оплату виконаних робіт на суму 36917,68 грн., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі заявлених позовних вимог, що стало підставою для останнього звернутись до суду з даним позовом за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

          Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем докази та викладені правові позиції сторін, суд, вважає заявлені ТОВ „Інтермашсервіс” позовні вимоги  щодо стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи в сумі 36917,68 грн., правомірними, такими, що відповідають дійсним обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.

          Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

          Із  змісту  ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України вбачається, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.       

          Засадами чинного Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.03 р. передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

          Частинами 1, 2 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися  від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

          Із змісту ч. 1 п. 1, п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України вбачається, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

       З огляду на подані позивачем до матеріалів справи договір № 21-11/Пр від  09.11.2009р., акти здачі-прийняття робіт №№ 0000077, 0000078, 0000079 від 28.04.2010р., рахунки-фактури №№ і-00000218, і-00000216, і-00000215 від 27.04.2010р., не доведення відповідачем фактичними доказами сплату вартості виконаних робіт, та не спростування належними документами факту виконання позивачем даних робіт, суд вважає, заявлені ТОВ „Інтермашсервіс” позовні вимоги щодо стягнення з ДП ДАК „Хліб України” „Одеський портовий елеватор” заборгованості в сумі 36917,68 грн. обґрунтованими, у зв'язку з чим задовольняє їх в повній мірі. При цьому, позиція відповідача, щодо не виникнення у позивача права вимоги, з підстав не виконання умов договору стосовно надсилання на адресу ДП ДАК „Хліб України” „Одеський портовий елеватор” рахунків-фактур №№ і-00000218, і-00000216, і-00000215 від 27.04.2010р., з моменту отримання яких, починається облік зобов'язань по оплаті вартості робіт, є такою, що не заслуговує на увагу суду, оскільки з врахуванням приписів ст. 530 Цивільного кодексу України, та з огляду на умови договору, якими не передбачено безумовну умову проведення відповідачем оплати виконаних робіт, отримання ним рахунків-фактур, тому моментом виникнення зобов'язань останнього, є момент пред'явлення вимоги, а саме пред'явлення до суду даного позову.

          За умови встановлення судом моменту виникнення зобов'язань відповідача по оплаті вартості виконаних робіт моментом пред'явлення ТОВ „Інтермашсервіс” даного позову є безпідставними заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 606,37 грн., індексу інфляції в сумі 1254,19 грн., пені в сумі 571,76 грн., так як не уявляється можливим визначити строк прострочення останнім виконання грошових зобов'язань.

          Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

          Таким чином, суд частково задовольняє заявлені ТОВ „Інтермашсервіс” позовні вимоги, у зв'язку з чим стягненню з ДП ДАК „Хліб України” „Одеський портовий елеватор” підлягає  36917,68 грн. заборгованості. В решті частині заявлених позивачем позовних вимог щодо стягнення трьох процентів річних в сумі 606,37 грн., індексу інфляції в сумі 1254,19 грн. та пені в сумі 571,76 грн., суд, відмовляє в їх задоволенні.

          Позивачу за рахунок відповідача згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються судові витрати, а саме 368,06 грн. державного мита, 221,42 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 49,  82- 85 ГПК  України суд, -

                 ВИРІШИВ:

         1.   Задовольнити позов позивача частково.

         2. Стягнути з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії „Хліб України” „Одеський портовий елеватор” (65003, м. Одеса, Хлібна гавань, 4, код ЄДРПОУ 00955176) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтермашсервіс” (65031,   м. Одеса, вул. Проценка, 52, код ЄДРПОУ 30128844) 36917 (тридцять шість тисяч дев'ятсот сімнадцять) грн. 68 коп. заборгованості, 368 (триста шістдесят вісім) грн. 06 коп. державного мита, 221 (двісті двадцять одна) грн. 42 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3.   Відмовити позивачу в решті частині заявлених позовних вимог.

         Рішення господарського суду набирає законної сили згідно  ст. 85 ГПК України,      після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

         Наказ видати згідно  ст. 116 ГПК України.

     Суддя                                                                                          І.А.Малярчук

Повний текст рішення складено 24.01.2011р.