4/188-10
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
І м е н е м У к р а ї н и
РІШЕННЯ
25 січня 2011 р.
Справа 4/188-10
Господарський суд Вінницької області у складі:
Головуючий суддя В. Білоус
Секретар судового засідання А. Логінов
за участю представників:
позивача :Лісін М.І. - за довіреністю, Очкур С.І. - директор згідно протоколу;
відповідача :Сімоник Т.І. - за довіреністю.
Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1114
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю Охоронної компанії "Фортеця" (вул. Келецька, буд.81, кв.32. м. Вінниця, 21030) до:Відкритого акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський" (вул. Леніна, 170, с. Війтівка, Бершадський район, Вінницька область, 24412) про стягнення 214773,57 грн., в тому рахунку 204000 грн.72 коп. боргу за послуги з охорони об'єкту з січня по вересень 2010 р. згідно договору № 03/12/09 про надання охоронних послуг від 07.12.2009 р., 5699 грн.04 коп. пені за прострочення в оплаті з грудня 2009 р. по вересень 2010 р., 934 грн.64 коп. –3% річних за прострочення в грудні 2009 р. по вересень 2010 р., 4139 грн. 17 коп. –збитків від сплати штрафу згідно податкового повідомлення –рішення від 27.09.2010 р. № 0446051500/0 за порушення строків сплати податку на додану вартість , -
ВСТАНОВИВ :
Відповідач у відзиві на позов наданому в листі (а.с. 114-116), що надійшов до суду 09.12.2010 р., в заяві від 24.01.2011 р., його представник в судовому засіданні проти позовних вимог щодо суми боргу заперечив покликавшись на те, що послуги з охорони об'єкту надані в грудні – 2009 р. – жовтні 2010 р. повністю оплачені. Угодою від 20.11.2010 р. було розірвано договір № 03/12/09 про надання охоронних послуг від 07.12.2009 р., додаткових угод до нього та здійсненню зняття постів. В зв'язку з цим вважає, що вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню. Вказує що 12.11.2010 р. було безперешкодно вивезено 1130 кг. дизельного пального, тому відповідно до умов договору оплата за охоронні послуги за надані в листопаді 2010 р. має бути на підставі умов договору зменшена на 28989 грн. 30 коп. –сума можливих збитків послуг. Вимоги позивача про стягнення збитків заперечує, покликаючись на недоведеність їх.
Позивачем в заяві про зміну розміру позовних вимог подані суду 20.12.2010 р. просить стягнути 78989 грн. боргу за послуги з охорони, 8934 грн. 43 коп., пені 1468,67 грн. –3% річних, 7376 грн.30 коп. збитків, 52332 грн.56 коп. витрат пов'язаних з компенсацією вимушеного простою особового складу. Із поданих до цієї заяви розрахунку картки особового рахунку, поданих відповідачем 24.01.2011 р. доказів вбачається, що вимоги про стягнення 78989 грн.30 коп. є вимогами про стягнення боргу не за період який є предметом позову – січень-вересень 2010 р., а за охоронні послуги з 1 до 20 листопада 2010 р. Тому заява позивача подана суду 20.01.2010 р. є заявою про збільшення позовних вимог щодо суми боргу на 78989 грн. за охоронні послуги з 01 до 20.11.2010 р., оскільки охоронні послуги за грудень 2009 р. –жовтень, які є предметом позову, вже оплачені, а також є збільшенням позовних вимог щодо пені, 3% річних, збитків і одночасною зміною предмету і підстав позову 52332 грн.56 коп. витрат пов'язаних з компенсацією вимушеного простою.
Згідно ч.2 ст.46 ГПК України в разі збільшення позовних вимог позивач мав надати із заявою докази доплати держмита. В ч.4 ст.22 ГПК України позивачеві надано право до початку розгляду справи по суті зміни щось одне або предмет, або підстави позову.
Пред'явлення 52332 грн.56 коп. витрат пов'язаних з компенсацією вимушеного простою є одночасною зміною предмету і підстав позову, що суперечить ч.4 ст.22 ГПК України. Пред'явлення 78989 грн.30 коп. боргу за охоронні послуги в листопаді 2010 р., (в зв'язку з оплатою боргу, що вказаний предметом позову), 8934 грн. 43 коп. пені, 1468 грн.67 коп. – 3%, 7376 грн. 30 коп. збитків є збільшенням позовних вимог без надання доказів про доплату держмита в установленому порядку, що є порушенням ч.2 ст.46 ГПК України. Тому заява позивача від 19.01.2011 р. про збільшення позовних вимог, про зміну одночасно предмету і підстав позову судом відхиляється. Відхилення цієї заяви не позбавляє позивача на звернення позивача з позовом щодо збільшених вимог, вказаних в цій заяві, в установленому законом порядку.
Представники позивача позовні вимоги підтримали. Із запереченнями відповідача проти позову не погодилися.
Із поданого позивачем із заявою від 19.01.2011 р. розрахунку, картки особового рахунку відповідача, поданих відповідачем із заявою від 24.01.2011 р. платіжних доручень вбачається, що відповідач на день судового засідання 25.01.2011 р. повністю розрахувався за охоронні послуги отримані в січні-жовтні 2010 р. Тому провадження у справі щодо позовних вимог про стягнення 204000 грн.42 коп. боргу за охоронні послуги надані в січні - вересні 2010 р. підлягає припиненню згідно п..1-1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача всебічно, об'єктивно дослідивши надані в справу докази суд на підставі ст.525, 526, ч.1 ст.530, ст.549, 550, 625, 901, 903 ЦК України, ч.6 ст.232 ГК України прийшов до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню в сумі 4146 грн.72 коп. за простроченні в оплаті в травні-вересні 2010 р., 3% річних в сумі 934 грн.64 коп. Вимоги про стягнення 1551,32 грн. за грудень 2009 р. –квітень 2010 р., як такі що обчислені поза межами строку встановленого ч.6 ст.232 ГК України і вимоги про стягнення 4139 грн.17 коп. збитків за недоведеністю задоволенню не підлягають. До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.
07.12.2009 р. між позивачем (в договорі "охорона") і відповідачем (в договорі "замовник") було укладено договір № 03/12/09 про надання охоронних послуг. 07.12.2009 р., 30.06.2010 р., 05.07.2010 р. між сторонами було укладено додаткові угоди № 1, № 2 і додатковий договір № 3. За цим договором відповідач передавав, а позивач приймав під охорону майновий комплекс (виробничі будівлі, споруди, прилеглу територію за адресою: с.Війтівка, Бершадського району, Вінницької області із конкретним зазначенням об'єктів в додатку № 1 «Дисклокація об'єктів»до договору від 07.12.2009 р. Відповідач брав зобов'язання здійснювати щомісячну оплату шляхом перерахування 50% суми, вказаної в договорі після підписання акту виконаних робіт до 15 числа звітного місяця, а решту 50% до 30 числа цього ж місяця. З 07.12.2009 р. до 05.07.2010 р. вартість охоронних послуг складала 81000 грн. (п.7.1.1. договору), з 05.07.2010 р. –90000 грн. (п.1 додаткового договору № 3 від 05.07.2010 р.) Позивач свої зобов'язання щодо надання охоронних послуг виконав що стверджується двосторонніми актами здачі – прийняття робіт (послуг № 0У-0000005 від 31.01.2010 р., № Ф –00000002 від 28.02.2010 р., № 04-0000002 від 31.03.2010 р., № 0У-0000012 від 30.04.2010 р., № 0У-0000017 від 31.05.2010 р., № 0У-0000025 від 30.06.2010 р., № 0У-0000037 від 31.07.2010 р., № 0У 0000046 від 31.08.2010 р., № 0У-0000055 від 30.09.2010 р. (а.с. 89-97) на загальну суму 754838 грн.71 копа. Відповідач за охоронні послуги отримані в січні-вересні 2010 р. сплатив позивачеві з 05.02.2010 р. по 10.01.2010 р. 759381 грн.64 коп., що стверджується поданими позивачем, відповідачем копіями платіжних доручень, карткою особового рахунку, розрахунком позивача до заяви від 19.01.2011 р. Відповідач проводив розрахунки з порушенням строків погоджених в договорі, які за вересень 2010 р. включно мав 50% провести 15.10.2010 р., а ще 50% 30.10.2010 р. Повністю розрахувався за охоронні послуги отримані у січні-вересні 2010 р. тільки після звернення позивача з позовом до суду. Тому на день судового засідання 25.01.2010 р. відсутній предмет позову щодо боргу в сумі 204000 грн.72 коп. за охоронні послуги надані у січні-вересні 2010 р. 20.11.2010 р. сторонами укладено угоду про розірвання договору і зняття постів (а.с. 188).
Предмет , зміст договору, додаткові угоди, договір до нього, взяті в них зобов'язання свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з надання послуг охорони об'єкта, які регулюються ст.901, 903 ЦК України. Згідно цих статтей за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
В ст. 525, 526, ч.1 ст.530, 549, ч.2 ст. 625 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач порушував строки проведення розрахунків погоджених в договорі, то позивач правомірно пред'явив до стягнення 4146 грн.72 коп. пені за простроченні в оплаті в травні-вересні 2010 р. і 934 грн.64 коп. –3% річних нарахування яких стверджується обґрунтованими розрахунками.
Вимоги про стягнення 1552 грн.32 коп. за грудень 2009 р. –квітень 2010 р. задоволенню не підлягають, як такі що нараховані з порушенням 6-ти місячного строку встановленого ч.6 ст.232 ГПК України, оскільки з позовом до суду позивач звернувся тільки в листопаді 2010 р. Також не підлягають задоволенню вимоги про стягнення 4139 грн.17 коп. збитків. Згідно ст.33, ч.34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В обґрунтування позовних вимог про стягнення 4139 грн.17 коп. збитків позивач надав копію податкового повідомлення - рішення від 27.09.2010 р. № 0446051500/0 (а.с. 106) видано ДПІ у Деснянському районі м.Києва про обов'язок позивачем сплатити до бюджету 4139 грн.17 коп. штрафу за порушення граничного строку сплати ПДВ в сумі 41391 грн.68 коп. Всупереч вимогам ст.33, ч.2 ст.34 ГПК України позивач не надав доказів сплати цього штрафу, а відтак не довів понесення збитків. Окрім того позивач не довів, що цей штраф знаходиться в необхідному причиннному зв'язку з протиправними діями (бездіяльністю) відповідача і заподіяний з вини відповідача. Тому вимоги про стягнення 4139 грн. 17 коп. збитків не підлягають задоволенню за недоведеністю їх.
В зв'язку з доведенням спору до розгляду в суді внаслідок неправильних дій, (бездіяльності) відповідача, судові витрати на держмито, інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на підставі ч.1, 2, 5 ст.49 ГПК України із суми боргу 204000 грн. 72 коп., 4146 грн. 72 коп. –пені, 934 грн. 64 коп. –3% річних підлягають відшкодуванню позивачеві за рахунок відповідача, а із сум 1552 грн.32 коп. –пені, 4139 грн.17 коп. - збитків підлягають віднесенню на позивача у відповідній пропорції –97,35% або 2330 грн.56 коп. на відповідача, 2,65% або 53 грн.17 коп. на позивача.
Керуючись ст.4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 46, ч.1,2, 5 ст.49, п.1-1 ст.80 ст. 82 - 84, 115, 116, 117 ГПК України, -
ВИРІШИВ :
1. Провадження у справі щодо вимог про стягнення 204000 грн.42 коп. боргу за охоронні послуги надані в січні-вересні 2010 р. припинити.
2. Позов задовільнити в сумі 4146, 72 грн. - пені, 934, 64 грн. - 3% річних. В решті позовних вимог відмовити. Судові витрати на державне мито, інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 2330 грн.56 коп. покласти на відповідача, в сумі 53, 17 грн. на позивача.
3.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський", код ЄДРПОУ 04366719 (вул. Леніна, 170, с. Війтівка, Бершадський район, Вінницька область, 24412) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Охоронної компанії "Фортеця", код ЄДРПОУ 35369847(вул. Келецька, буд.81, кв.32. м. Вінниця, 21030)4146, 72 грн. - пені за прострочення в оплаті, 934, 64 грн. - три % річних, 2330 грн. 56 коп. для відшкодування судових витрат на держмито і інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.
4.Копії рішення направити позивачеві, відповідачеві рекомендованим листом або вручити їх повноважним представникам під розписку.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 25.01.2011 р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 31.01.2011 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.
Суддя Білоус В.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Келецька, буд.81, кв.32. м. Вінниця, 21030)
3 - відповідачу (вул. Леніна, 170, с. Війтівка, Бершадський район, Вінницька область,
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 25.01.2011 |
Оприлюднено | 02.02.2011 |
Номер документу | 13576080 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Білоус В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні