Рішення

від 25.01.2011 по справі 7/161/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/161/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "25" січня 2011 р.                                                 Справа №  7/161/10

м.Миколаїв

За позовом:  Приватного підприємства «КФ «Агротранс»  

(73000, м.Херсон, вул. К.Маркса, 103, кв.225, код ЄДРПОУ 36009123)

третя особа без самостійних

позовних вимог на стороні

позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Київ-Транссервіс»

(01024, м.Київ, вул. Богомольця, 4, код ЄДРПОУ 34937621)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Скарбниця півдня»

(54024, м.Миколаїв, вул. Генерала Свиридова, 7, кв. 162, код ЄДРПОУ 35889925)

Суддя Семенчук Н.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача: Гожбур К.А., дов. б/н від 30.08.2010р., Калиновський А.В. –керівник.

від відповідача: представник не з'явився.

від ІІІ особи: представник не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:  стягнення заборгованості в сумі 59415,40 грн.

Відповідач відзив на позов не надав, вимоги ухвали суду від 13.12.2010р. не виконав. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив. Ухвала суду від 13.12.2010р., надіслана на адресу відповідача, повернулась до суду з відміткою органу поштового зв'язку «Не значиться». Згідно з інформацією з ЄДРЮОФОП офіційного сайту Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр»станом на 24.01.2011р. юридична адреса відповідача не змінилась. За таких обставин суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. однак не скористався своїм процесуальним правом участі в судовому засіданні.

Від третьої особи до суду надійшла заява №4/1 від 18.01.2011р., про розгляд справи без участі представника третьої особи та в якій зазначено, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні надав суду письмові пояснення, в яких зазначено, що ТОВ «Київ –Транссервіс» перерахувало відповідачу грошові кошти в сумі 100000,0 грн. за зобов'язанням позивача в рахунок погашення зобов'язання ТОВ «Київ-Транссервіс»перед ПП «КФ «Агротранс»щодо повернення останньому грошових коштів, перерахованих за платіжним дорученням №40 від 28.04.2009р.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності, суд, –

в с т а н о в и в:

05 травня 2009 року за №11/5 між товариством  «Скарбниця півдня», як постачальником, та підприємством «КФ «Агротранс», як покупцем,  було укладено договір поставки, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити в обумовлені договором строки товар (кукурудзу фуражну) у кількості 7000 метричних тон, вартістю 1080,00 грн. за одну тону, а покупець зобов'язався прийняти товар та сплатити його вартість (п.п.1.1, 3.1 договору).

Відповідно до п.3.7 договору, оплата партії поставленого товару здійснюється в гривнях шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Умовами п.3.10 договору його учасники визначили, що загальна сума договору поставки складається з вартості поставленого покупцю товару за весь період дії договору та складає 7560000,00 грн.

На виконання умов п.3.11 договору, в підтвердження своїх намірів покупцем постачальнику було перераховано  100000,00 грн. в якості авансового платежу (передоплати за перші партії товару).

Зазначений платіж було здійснено товариством «Київ-Транссервіс»  в рахунок виконання зобов'язання перед підприємством «КФ «Агротранс»та прийнято товариством «Скарбниця півдня». Так, керівник ПП «КФ «Агротранс» Калиновський А.В. в судовому засіданні надав пояснення, в яких зазначив, що платіж в розмірі 100000,00 грн. згідно платіжного доручення №1 від 06.05.2009р. було здійснено ТОВ «Київ-Транссервіс»на підставі п.3.11 договору за зобов'язанням ПП «КФ «Агротранс», оскільки у третьої особи існували зобов'язання перед позивачем по поверненню коштів в сумі 100000,00 грн. Факт сплати коштів згідно платіжного доручення №1 від 06.05.2009р. у сумі  100000,00 грн. на виконання п.3.11 договору поставки №11/5 від 05.05.2009р. підтверджується також третьою особою згідно листа №24-11 від 24.11.2010р. (а.с.25).

Приписами ч.1 ст. 528 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

В подальшому, виконуючи умови договору,  позивач перерахував відповідачу 590000,0 грн. (без врахування авансового платежу), що підтверджується копіями платіжних доручень№57 від 29.05.2009р., №55 від 28.05.2009р., №51 від 18.05.2009р. (а.с.13-14).

Відповідач, в свою чергу, поставив позивачу товар на загальну суму 508584,60 грн., що підтверджується накладною №3 від 14.05.2009р. та податковою накладною №3 від 28.05.2009р. та повернув частину грошових коштів в сумі 122000,00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок  від 30.06.2009р. та від 07.07.2009р. (а.с.16-17).

Залишок коштів, перерахованих позивачем складає 59415,40 грн.

Позивач направив відповідачу вимогу-заявку б/н та б/дати про поставку товару на залишок коштів в сумі 59514,40 грн., однак останній, в порушення умов договору, товар не поставив, вимоги позивача залишив без розгляду та задоволення.

04.11.2010р. позивач направив відповідачу заяву щодо відмови від прийняття виконання зобов'язання за договором внаслідок втрати інтересу та заявив вимоги на підставі приписів ч.3 ст. 612 Цивільного кодексу України про відшкодування збитків в розмірі 59514,40 грн.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що під збитками позивач розуміє залишок грошових коштів в сумі 59514,40 грн., які були сплачені відповідачу на виконання умов договору поставки.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до вимог ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України обумовлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, задоволенню інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч.ч.1, 3 статті 612 Цивільного кодексу передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з вимогами ч.1 ст.670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

На день розгляду справи відповідач не надав доказів погашення боргу в сумі 59415,40 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані чинним законодавством, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п.п. «а»п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»встановлено, що із позовних заяв майнового характеру, які подаються до господарських судів, державне мито справляється у розмірі одного відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви було сплачено до Державного бюджету України держмито в сумі 679,15 грн. (квитанція №459.108.4 від 05.10.2010р.), а державне мито від суми фактично заявлених та прийнятих в провадження позовних вимог становить 594,15 грн., тому різниця у сумі 85,00 грн. підлягає поверненню з держбюджету.

          Керуючись  ст.ст. 44,49,82,821,84,85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Скарбниця півдня», 54024, м.Миколаїв, вул. Генерала Свиридова, 7, кв. 162, (відомостя про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 35889925) на користь Приватного підприємства «КФ «Агротранс», 73000, м.Херсон, вул. К.Маркса, 103, кв.225, (відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 36009123) 59415,40 грн. боргу, 594,15 грн. держмита та 236,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Повернути Приватному підприємству «КФ «Агротранс», 73000, м.Херсон, вул. К.Маркса, 103, кв.225, (відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 36009123) з державного бюджету надлишково сплачене державне мито в сумі 85,00 грн., перераховане по квитанції №459.108.4 від 05.10.2010р. у відповідності  з п.1 ст.8 Декрету КМУ «Про державне мито»від 21.01.1993р. № 7-93.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання  апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

   Суддя                                                        Н.О.Семенчук

  Рішення підписано суддею «28»січня 2011р.