Рішення

від 28.01.2011 по справі 12/197/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/197/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "28" січня 2011 р.                                                 Справа №  12/197/10

За позовом:                    Відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія

                                   “Миколаївобленерго”  (юридична адреса: 54017, м. Миколаїв, вул.

                                   Громадянська, 40),

До відповідача:           Товариства з обмеженою відповідальністю компанія “Варварівський

                                  елеватор”, (54036, м.Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, 31),

про:                                спонукання укласти договір та надання кошторису витрат.

Суддя   Семенов А.К.

Представники:

Від позивача:                    Хівріч О.В., довіреність № 01/33-45  від 04.01.11 р.

Від відповідача:          Гутиря М.М., довіреність № б/н  від 10.01.11 р.

СУТЬ СПОРУ: Позов поданий ВАТ ЕК “Миколаївобленерго” про спонукання укласти договір з відповідачем та надання кошторису витрат.

Позовні вимоги обґрунтовуються порушенням відповідачем Правил користування елект-ричною енергією.

Відповідач письмовий відзив суду надав, проти позову заперечує.

         В судовому засіданні 19.01.2011 року в справі оголошено перерву на 28.01.2011 року.

28.01.2011 року за згодою представників сторін згідно з вимогами ст. 85 ГПК України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Обставини справи.

   Згідно договороу № 44/7099 від 04.08.2008р. про постачання електричної енергії, Постачальник (ВАТ ЕК «Миколаївобленерго») продає електричну енергію Споживачу (ТОВ компанія «Варварівський елеватор») для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю у точці підключення 585,0 кВт. Згідно додатку № 3 до даного договору (Дані про відпуск електроенергії субспоживачам), Субспоживачем відповідача є ТОВ УТФ «УН-НіКА»з дозволеною потужністю 40,0 кВт та приєднаною потужністю 40,0кВт. Це ж саме доводиться договором про спільне використання технологічних електричних мереж, підписаний між Відповідачем та ТОВ УТФ «УН-НіКА»№ 7099/1 від 10.08.2007р.

 Відповідно до діючих договорів, ТОВ    УТФ «УН-НіКА»   використовує електричну    енергію    (за    договором    №    38/818    від    28.09.2009р.    з    ВАТ    ЕК «Миколаївобленер-го»),    яка    передається    технологічними    електричним    мережами відповідача.

       Позивачем супровідним листом № 2163 від 01.07.2010 р. на адресу ТОВ компанія «Вар-варівський елеватор»були направлені два проекту Договору про спільне використання техно-логічних  електричних  мереж.   Отримання  зазначених  проектів  підтверджується власноруч-ним   підписом   представника   відповідача   від   27.09.2010 р. тимчасово відповідального за електрогосподарство Іванова В.А. (наказ № 14/0702 від 07.02.2008р.).

          В даному листі зазначено про необхідність надання кошторису витрат відповідача на утримання технологічних мереж спільного використання, згідно П.6.32.ПКЕЕ. Проте відповіді на вказаний лист - кошторис обґрунтованих річних витрат власника мереж на утримання електричних мереж спільного використання позивачу відповідачем не надано.

На час подання позову договір про спільне використання технологічних електричних мереж № 31-38/652 від 20.09.2010 р. з боку ТОВ компанія «Варварівський елеватор»не підписаний, кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання Відповідачем на адресу ВАТ ЕК «Миколаївобленерго»не наданий.

Позивач просить господарський суд  визнати укладеним договір між ВАТ ЕК «Миколаївобленерго»та ТОВ компанія «Варварівський елеватор»про спільне використання технологічних електричних мереж № 31-38/652 від 20.09.2010 р. та зобов`язати відповідача надати ВАТ ЕК «Миколаївобленерго»кошторис обґрунтованих витрат, погоджений з територіальним представництвом НКРЕ, до договору  про спільне використання технологічних електричних мереж № 31-38/652 від 20.09.2010 р.

В обгрунтування позову позивач посилається на п.п.1.2, 1.7, 1.10, 6.29, 6.32 Правил користування електричною енергією (затверджених Постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 р.)    ст.ст 179,180, 181,187 ГК України.

Відповідач, як вже вище вказано, проти позову заперечує у повному обсязі з  наступного.

-          ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України не передбачений такий спосіб захисту права.

-          сторонами не досягнуто усіх істотних умов по договору, отже він є неукладеним.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на під-ставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсут-ність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами:

- письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Щодо першої вимоги: про визнання укладеним договір між ВАТ ЕК «Миколаївобленерго»та ТОВ компанія «Варварівський елеватор»про спільне використання технологічних електричних мереж № 31-38/652 від 20.09.2010 р.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуді погоджені ними, та умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. В свою чергу, ст. 638 ЦК України, передбачає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно п.6.31. ПКЕЕ, порядок та розмір плати за спільне використання технологічних електричних мереж, умови спільного використання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача) з електропередавальною організацією зазначаються в договорі про спільне використання технологічних електричних мереж. Тобто, істотною умовою вищезазначеного договору є плата за спільне використання технологічних електричних мереж.

П.6.32. ПКЕЕ передбачає, що фактичні обґрунтовані витрати на утримання технологічних електричних мереж відшкодовуються власнику електричних мереж відповідно до його кошторису витрат на здійснення цієї діяльності. При цьому,  узгоджений  з  терторіаль-

ним представництвом НКРЕ кошторис витрат є невід'ємним додатком до договору про спільне використання технологічних електричних мереж.

Таким, чином, сторони не узгодили таку істотну умову договору, як сума відшкодування витрат на утримання технологічних електричних мереж.

Це унеможливлює визнання господарським судом договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 31-38/652 від 20.09.2010 р. укладеним.

Отже, в задоволені першої вимоги слід відмовити.

Щодо другої вимоги: зобов`язати ТОВ компанія «Варварівський елеватор»надати ВАТ ЕК «Миколаївобленерго»кошторис обґрунтованих витрат, погоджений з територіальним представництвом НКРЕ, до договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 31-38/652 від 20.09.2010 р. в задоволенні цієї вимоги слід відмовити з наступного.

Кошторис витрат, котрий є невід'ємною частиною договору № 31-38/652 від 20.09.2010 року взагалі відсутній (не складався та не погоджувався з територіальним представництвом НКРЕ).

Отже, не може бути наданий відповідачем позивачеві навіть на виконання судового рі-шення.

За таких обставин, в задоволенні другої вимоги також слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 22,44,49,82,84,85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним гос-подарським судом.

Оформлене відповідно до статті 84 цього Кодексу, рішення підписано 28.01.2011 року.

   Суддя                                                        А.К.Семенов