Рішення

від 24.01.2011 по справі 5020-9/202-11/241

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-9/202-11/241

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

24 січня 2011 року справа № 5020-9/202-11/241

За позовом:           Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпластпереробка”

                    (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, буд. 10)

до:                     Товариства з обмеженою відповідальністю “Дракар”

                    (99029, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, буд. 47, кв. 3);

                    (99007, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, буд. 11-А)

про:                     стягнення 960891,61 грн.,

суддя Дмитрієв В.Є.

За участю представників:

позивача (ТОВ “Укрпластпереробка”) - не з'явився,

відповідача (ТОВ “Дракар”) - Єременко В.В., довіреність № 17/6  від 19.10.2009;   

відповідача (ТОВ “Дракар”) - Карпенко С.М., довіреність б/н від 03.10.2010.   

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрпластпереробка” (далі –позивач) звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Дракар” (далі –відповідач) про стягнення 960891,61 грн., з яких: основна заборгованість –548342,72 грн., пеня –103839,57 грн., штраф –27417,13 грн., 3% річних –34883,61 грн., збитки від інфляції –142569,01 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем зобов'язань з оплати отриманого за договором купівлі-продажу № 105 від 29.08.2008 товару.

Ухвалою суду від 17.11.2010 порушено провадження по справі № 5020-9/202.

На виконання розпорядження голови суду від 28.12.2010 № 121 у зв'язку з припиненням повноважень судді Рибіної С.А. на посаді судді господарського суду міста Севастополя та в цілях забезпечення дотримання процесуальних строків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, зазначена справа прийнята до провадження судді Дмитрієва В.Є. із привласненням № 5020-9/202-11/241.

19.01.2011 від позивача надійшло клопотання про зменшення суми позовних вимог, у якому останній просить стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 548342,72 грн. Вказана заява прийнята судом.

Крім того, у тексті вказаного клопотання позивач просив розглянути справу за відсутності його уповноваженого представника. Судом вказане клопотання задоволено.

Представники відповідача у відзиві на позовну заяву та у судовому засіданні позовні вимоги про стягнення основної заборгованості у розмірі 548342,72 грн. визнали у повному обсязі.

Представникам сторін у судовому засіданні роз'яснені їхні процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу  України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

29.08.2008 між товариством з обмеженою відповідальністю “Укрпластпереробка” (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю “Дракар” (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 105 (далі –Договір) (а.с. 9-10).

Відповідно до розділу 1 Договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю товари з найменуванням по кількості та за цінами, що визначаються у видаткових накладних, які видаються на кожну відвантажену партію товару та є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язується товар і оплатити його.

Відповідно до пункту 11.2 Договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2008.

          На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 648183,61 грн. за видатковою накладною № УП-0001536 від 29.08.2008, яка підписана уповноваженим представником відповідача (а.с. 11).

За твердженням позивача, відповідача розрахувався за отриманий за вказаною накладною товар лише частково, у зв'язку з чим заборгованість останнього перед позивачем станом на момент подання позову склала 548342,72 грн.

Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частинами першою-другою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з пунктом 1.2 Договору товар передається покупцю партіями. Партією товару вважається його найменування, кількість, вказана в видатковій накладній. Датою передачі товару вважається дата отримання товару покупцем (або особою, що уповноважена покупцем) та підтверджується його підписом на видатковій накладній.

Відповідно до пункту 3.1 Договору оплата за товар здійснюється в термін не пізніше 14 календарних днів з моменту отримання товару від продавця згідно пункту 1.2 цього Договору.

Судом встановлено, що Договір укладений строком до 31.12.2008.

Таким чином, станом на момент розгляду справи дія Договору закінчилась.

Однак, відповідно до частини четвертої статті 631 Цивільного кодексу України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Станом на момент вирішення спору докази погашення відповідачем заборгованості у розмірі 548342,72 грн. відсутні.

З урахуванням викладеного, а також того, що відповідачем визнається наявна заборгованість, про що свідчить відзив на позовну заяву (а.с. 72-73) суд вважає вимоги про стягнення вказаної суми обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною другою статті 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. У зв'язку з тим, що саме невиконання відповідачем умов Договору спричинило звернення позивача до суду із даним позовом, витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дракар” (99029, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, буд. 47, кв. 3; (99007, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, буд. 11-А, код ЄДРПОУ 32737914, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпластпереробка” (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, буд. 10, код ЄДРПОУ 31124898, відомості про рахунки в установах банків відсутні) основну заборгованість у розмірі 548342,72 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 9609,00 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                  В.Є. Дмитрієв

Рішення оформлено відповідно до

вимог статті 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 28.01.2011.