Рішення

від 12.01.2011 по справі 14/93-1835

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/93-1835

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" січня 2011 р.Справа № 14/93-1835

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Руденка О.В.             

Розглянув справу

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Авант трейд"  в особі Бази Товариства з обмеженою відповідальністю "Авант трейд" вул. Промислова, 20/332, м.Тернопіль,46000      

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "СМП "Крок" вул. Тернопільська, 7, смт. Підволочиськ, Тернопільська область            

про  cтягнення заборгованості в сумі 20806,05 грн.

За участю представників сторін:

Позивача:  Гарбарчук С.Ф., довіреність від 02.06.10 р.;

Відповідача: не з'явився.

Суть справи:

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Авант трейд" звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом до ТОВ "СМП "Крок" про cтягнення заборгованості в сумі 20806,05 грн.

Заявлені  вимоги, підтримані в судовому засіданні повноважним представником, позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати поставленої продукції, у зв'язку із чим в останнього виникла заборгованість в сумі 20806,05 грн., яка і є предметом судового розгляду.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів, в тому числі відзиву на позов, не подав, хоча про час та місце розгляду спору був повідомлений в порядку ст.ст. 64, 77 ГПК України та п.19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. №01-8/482 (що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення).

Зважаючи на неподання відповідачем відзиву на позов, справа слухається за наявними в ній документами, за правилами ст.75 ГПК України.

В судовому засіданні повноважному представнику позивача належні йому права та обов'язки, передбачені ст.20,22,81-1 ГПК України, роз'яснено.

За відсутності відповідного клопотання в порядку ст.81-1 ГПК України, технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши зібрані у справі докази, судом встановлено.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки  виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

10.02.2010 р. між ТОВ "Авант Трейд", в особі бази товариства з обмеженою відповідальністю "Авант Трейд" в м. Тернопіль (надалі постачальник) та ТОВ "СМП "Крок" (надалі покупець) був укладений договір поставки №124, за яким постачальник зобов'язується передати у власність покупця алкогольні напої (надалі товар), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього договору (п. 1.1. договору).

Кількість, асортимент товару визначається покупцем у замовленні та зазначається постачальником у видаткових накладних на товар (п. 4.1. договору).

Розрахунки за товар здійснюється покупцем протягом 30 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженому сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України (п. 6.1. договору).

У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічна за змістом норма міститься і в ст.509 ЦК України.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З наведеною правовою нормою кореспондуються і положення  ч.1 ст. 193 ГК України. Крім цього наведеною статтею Господарського кодексу України обумовлено, що до вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

          Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст.712 ЦК України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

          Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття. Частиною 2 цієї статті передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Із  матеріалів справи слідує що  позивач передав своєму контрагенту , а ТОВ  "СМП "Крок"  прийняло  товар на суму 17322,42 грн. (копії  видаткових накладних у справі).

Однак, відповідачем здійснено несвоєчасно оплату вартості поставленої по Договору продукції внаслідок чого між учасниками спору і виник спір, що розглядається судом.

В процесі розгляду спору судом сума боргу зменшилась. Так  , із  поданих позивачем 01.12.2010 р. та 17.12.2010 року довідок ,  виписок з банківського рахунку  слідує що  у період з 25.11.2010 р. по 17.12.2010 р. відповідачем сплачено частину основного боргу в сумі 4554,70 грн..

Відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі , якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, зважаючи на  погашення відповідачем  суми боргу  після початку розгляду спору судом, провадження у справі щодо стягнення із Товариство з обмеженою відповідальністю "СМП "Крок" на користь  позивача  4554,70 грн. основного боргу, підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 229 Господарського  кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.. Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського  кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.1. договору сторони визначили, що у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу.

Згідно поданого позивачем розрахунку сума пені за порушення відповідачем терміну оплати товару  становить 985,43 грн., сума штрафу –1212,56 грн.

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Стаття 536 Цивільного кодексу України визначає обов'язок боржника сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 9.2. договору його контрагенти узгодили, що у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець сплачує постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.

Згідно поданого позивачем розрахунку сума процентів за користування чужими грошовими коштами становить 1285,64 грн.

Розглянувши представлені розрахунки пені та відсотків річних, з огляду на наявність заборгованості за договором, суд вважає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується нарахованого відповідачу штрафу суд констатує наступне

За приписами  ч.2.ст.549 ЦК України, штрафом  є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

          Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

З наведеними положеннями кореспондуються приписи процесуального законодавства , які містяться у п. 3 ст. 83 ГПК України.

За таких обставин,  зважаючи на те, що штраф є лише санкцією за невиконання грошового зобов'язання  і має бути співрозмірним по відношенню до нього,  враховуючи інтереси всіх учасників спору, в тому числі часткове погашення боргу відповідачем, суд вважає за необхідне  обмежити  розмір штрафу до його  розумної  необхідності по відношенню до спірних правовідносин, з огляду на що  відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача підлягає штраф в розмірі 600, 00 грн. гривень.

При вирішенні спору суд враховує, що доведення законності і обґрунтованості своїх вимог з метою захисту власних інтересів є обов'язком кожного із учасників судового процесу (ст.ст. 32-34 ГПК України).

Всупереч вказаних норм, належних та допустимих доказів, які б свідчили про погашення відповідачем заявленої до стягнення суми заборгованості, товариством не надано, а судом не здобуто.

За таких обставин, позовні вимоги  про стягнення з ТОВ  "СМП "Крок" 12767 (дванадцять тисяч сімсот шістдесят сім) грн. 72 коп. заборгованості за поставлену продукцію,  985 (дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 43 коп. пені, 1285 (одну тисячу двісті вісімдесят п'ять) грн. 64 коп. 20% річних,  600 (шістсот) грн. штрафу підлягають до задоволення як обґрунтовані, доведені належними та допустимими доказами та не оспорені в законному порядку відповідачем.

Державне мито та інші судові витрати згідно ст.ст. 44-49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" відшкодовуються за рахунок відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СМП "Крок" (код ЄДРПОУ 14046968,  смт. Підволочиськ, вул. Тернопільська, 7, Тернопільської області) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Авант Трейд" (вул. Озерянівська, 2, м. Горлівка, Донецька область) в особі бази товариства з обмеженою відповідальністю "Авант Трейд" (вул. Промислова, 20/332, м. Тернопіль,  ідентифікаційний код 36899012):

- 12767 (дванадцять тисяч сімсот шістдесят сім) грн. 72 коп. заборгованості за поставлену продукцію;

- 985 (дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 43 коп. пені;

          - 1285 (одну тисячу двісті вісімдесят п'ять) грн. 64 коп. 20% річних;

- 600 (шістсот) грн. штрафу;

- 208 (двісті вісім) грн. державного мита;

- 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог провадження у справі припинити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.    

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 28.01.2011 року через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          О.В. Руденко