Рішення

від 18.01.2011 по справі 12/101-1861

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/101-1861

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" січня 2011 р.Справа № 12/101-1861

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Френдій Н.А.             

Розглянув справу

за позовом закритого акціонерного товариства "Єврошпон-Смига", вул. Заводська,1, смт. Смига, Дубнівського району, Рівненської області, 35680                 

до товариства з обмеженою відповідальністю "Тернополіс", вул. Грушевського, 70, смт. Козова, Тернопільської області, 47600

За участю представників сторін від:

Позивача: не з'явився;

Відповідача: не з'явився.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Суть справи:

Закрите акціонерне товариство "Єврошпон –Смига" звернулося до господарського суду Тернопільської області із позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Тернополіс" 54156,52грн., з них 49970,32грн. основного боргу згідно договору купівлі –продажу №ДГ-0000404 від 26 травня 2010 року, 2910,40грн. пені, 499,70грн. штрафу та 776,10грн. 3% річних.

Як зазначив позивач в позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом до відповідача стало не належне виконання ТзОВ "Тернополіс" умов договору купівлі –продажу №ДГ-0000404 від 26 травня 2010 року, а саме неповна оплата за отриманий згідно видаткових накладних №РН-0000085 від 27.05.2010р. та №РН-0000113 від 02.07.2010р. товар, у зв'язку з чим відповідно до п.п. 6.6., 6.7. вищевказаного договору відповідачу нараховано 2910,40грн. пені та 499,70грн. штрафу, а також 3% річних в сумі 776,10грн.

ЗАТ "Єврошпон –Смига" надало суду супровідним листом №23 від 23.12.2010р. оригінал видаткової накладної № РН –0000113 від 02 липня 2010 року, копію претензійного листа від 09.12.2010р., вимогу №24 від 23.12.2010р. про сплату боргу в сумі 49970,32грн. та докази її надіслання відповідачу (квитанція №1093 від 23.12.2010р.), а також звернулося до суду із заявою №25 від 23.12.2010р. про уточнення розміру позовних вимог у якій, враховуючи складний фінансово-економічний стан відповідача, зменшило розмір позовних вимог, відмовилось від нарахування пені, неустойки, штрафних санкцій та просило суд стягнути з відповідача 49970,32грн. основного боргу, при цьому повноважний представник в судовому засіданні 11.01.2011р. уточнив, що відповідачу повторно було направлено вимогу відповідно до ст. 530 ЦК України, яка разом з доказами відправки долучена до матеріалів справи, про погашення заборгованості, однак відповідач жодних дій щодо погашення заборгованості на здійснив.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 11.01.2011р. суд прийняв заяву позивача №25 від 23.12.2010р. і спір вирішується відповідно до уточнених позовних вимог.

Відповідач  відзиву на позов не надав, в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду спору був повідомлений, за адресою, зазначеною ним у договору купівлі –продажу №ДГ-0000404 від 26.05.2010р. та згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ №286140 від 21.01.2010р., а саме: вул. Грушевського, 70, смт. Козова, Козівського району, Тернопільської області, 47600, проте відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався, тому суд вважає, що ним виконано вимоги процесуального Закону щодо повідомлення сторін належним чином про час та місце слухання справи і реалізовано право учасника судового процесу на судовий захист.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки  виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

26 травня 2010 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу №0000404 (надалі –договір), згідно п.п. 1.1., 2.1. якого продавець (позивач по справі) зобов'язався передати належний йому товар - шпон струганий (надалі - товар) у власність покупця (відповідача по справі), а покупець зобов'язався прийняти товар та сплатити за нього на умовах даного договору.

У відповідності до п.п. 4.1.-4.4. договору ціна за одиницю товару визначається кожного разу при  поставці кожної окремої партії товару; загальна ціна товару, що продається за цим договором зазначається у видатковій накладній (акті прийомки-передачі); оплата за кожну окрему партію товару може здійснюватися як шляхом попередньої оплати так і в спосіб оплати після отримання товару; оплата є такою, що відбулася, з моменту надходження відповідних коштів на поточний рахунок продавця в повному обсязі.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного Кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як слідує з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач по видаткових накладних № РН-0000085 від 27 травня 2010 року на суму 49800,00грн. та №РН-0000113 від 02 липня 2007 року на суму 49970,32грн., через уповноваженого представника ТзОВ "Тернополіс" Гузенка Ю.Д., згідно виданих йому довіреностей серії ЯЛМ №390098 від 27.05.2010р. та серії ЯЛМ №390100 від 02.07.2010р. (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи) передав відповідачу товар на загальну суму 99770,32грн., що також підтверджується податковими накладними №124 від 27.05.2010р. та № 163 від 02.07.2010р.

За приписом статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його  умов не допускається.

Позивач стверджує, що відповідач частково виконав умови договору щодо оплати за отриманий товар, а саме: платіжними дорученнями № 742 від 26.05.2010р., № 786 від 30.06.2010р. та №800 від 15.07.2010р. перерахував в підсумку 49800,00грн., відтак, залишились несплаченими  49970,32грн., що також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2010р. між ЗАТ "Євошпон-Смига" та ТОВ "Тернополіс", підписаний представниками та засвідчений печатками сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

ЗАТ "Єврошпон-Смига" зверталось до ТОВ "Тернополіс" з вимогами про сплату боргу: лист (а.с.33) та вимога №24 від 23.12.2010р. про сплату на протязі семи банківських днів 49970,32грн. основного боргу, проте дані вимоги, як стверджував повноважний представник позивача в судовому засіданні 11.01.2011р., залишені відповідачем без відповіді та виконання.

Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили протилежне, в тому числі про повну оплату за отриманий товар суду не надав, а тому згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується борг в сумі 49970,32грн.

При таких обставинах та у відповідності до вимог ст.ст. 11, 509, 526, 530 ЦК України позов  підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений та неоспорений відповідачем.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.      

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Тернополіс", вул. Грушевського, 70, смт. Козова, Тернопільської області, 47600, код 31974152, на користь закритого акціонерного товариства "Єврошпон-Смига", вул. Заводська,1, смт. Смига, Дубнівського району, Рівненської області, 35680, ідентифікаційний код 30981499, 49970,32грн. основного боргу та 499,70грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 217,76грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) 21 січня 2011р. рішення через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          Н.А. Френдій