Рішення

від 27.01.2011 по справі 17/2544

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/2544

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

    РІШЕННЯ

     ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 27 січня 2011 року                              м. Черкаси                              Справа №17/2544

   Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін:        позивача –Слєпцова О.В. –директор,        відповідача – не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/2544          

за позовом приватного підприємства «Авто «ЛІСС»

доприватно-орендного підприємства «Деркачів Хутір»

простягнення 5 705,20 грн.,

                                                  ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Авто «ЛІСС»звернулось до суду з позовом про стягнення з приватно-орендного підприємства «Деркачів Хутір»5 705,20 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13 грудня 2010 року матеріали направлено за встановленою підсудністю до господарського суду  Черкаської області.

Підставою позову є невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті вартості поставленого товару згідно видаткової накладної  № РН-0000789 від 14 липня 2010 року.

В судовому засіданні 13.01.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити, на вимогу суду надав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено, що станом на 13.01.2011 року місцезнаходження відповідача: (Черкаська обл., Жашківський район, село Тетерівка, вулиця Щорса, будинок 21).

На зазначену адресу і фактичну адресу відповідача (Черкаська обл., м. Жашків, вулиця Одеська, будинок 1) двічі направлялись ухвали суду: від 22.12.2010 року про порушення провадження у справі, від 13.01.2011 року про відкладення розгляду справи, якими відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення 29.12.2010 року та 15.01.2011 року, проте він без поважних причин в судові засідання 13.01.2011 року та 27.01.2011 року не з'явився, проти позову не заперечував, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання суду не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у його відсутності та за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, оглянувши оригінали документів, суд задовольняє позов повністю з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі усної домовленості, за умовами якої позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 5 705,20 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000789 від 14 липня 2010 року (а.с.11).

За загальним порядком укладання господарських договорів, вони викладаються у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (стаття 181 Господарського кодексу України).

Правочин згідно зі статтею 205 Цивільного кодексу України може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (стаття 207 Цивільного кодексу України).

Оскільки ПП «Авто «ЛІСС»поставило товар (масло моторне ПК DURON 15W40 ENGINE OIL EXP 205 Л), а ПОП «Деркачів Хутір»прийняло його, суд приходить до висновку про існування між сторонами договірних відносин, а отже виникнення у сторін цивільних прав і обов'язків (стаття 11 Цивільного кодексу України).    

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За правовою природою даний договір є договором поставки і відповідає вимогам статті 712 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару, а покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (стаття 692 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи і підтверджено позивачем, він свої зобов'язання виконав, поставивши відповідачу товар на загальну суму 5 705,20 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000789 від 14 липня 2010 року (а.с.11).

Проте, як встановлено судом, відповідач свої зобов'язання по оплаті за отриманий товар не виконав, і на момент подання позову заборгованість відповідача складає 5 705,20 грн.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки сторонами не було визначено строки та порядок оплати за поставлений товар, то суду необхідно встановити, коли у відповідача настав строк (термін) виконання обов'язку по оплаті за отриманий товар, і коли у позивача: ПП «Авто «ЛІСС»виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті за поставлений товар.

В даному випадку суд вважає, що за правилами статті 530 Цивільного кодексу України строк виконання зобов'язання відповідачем по оплаті позивачу за переданий ним товар настав з моменту отримання відповідачем листа-вимоги від 06.10.2010 року, який відповідач залишив без відповіді і задоволення, а право вимоги у позивача виникло через сім днів з моменту отримання відповідачем цієї вимоги.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 5 705,20 грн. заборгованості.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в сумі 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

         ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватно-орендного підприємства «Деркачів Хутір»(Черкаська область, Жашківський район, с. Тетерівка, вул. Щорса, буд. 21, р/р 26004019049003 філія ВАТ КБ «Надра»Черкаське РУ, МФО 354916, код ЄДРПОУ 31961080) на користь приватного підприємства «Авто «ЛІСС»(Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 45, кв. 28, р/р 26004133584 в ПАТ «Райффайзен банк «Аваль»м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 32518699) –5 705,20 грн. основної заборгованості, в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                       С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 27.01.2011 року.