Постанова

від 26.01.2011 по справі 5020-1/083-12/221-9/157

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5020-1/083-12/221-9/157

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

 26 січня 2011 року   Справа № 5020-1/083-12/221-9/157

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Плута В.М.,

суддів                                                                      Борисової Ю.В.,

                                                                                          Гонтаря В.І.,

за участю представників сторін:

прокурора: не з'явився;

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

третьої особи: не з'явилась;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Люкс" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя  Рибіна С.А.) від 14.10.2010 у справі №5020-1/083-12/221-9/157

за позовом   прокурора Ленінського району міста Севастополя  (вул. Вороніна, 11, м. Севастополь, 99011)  

в інтересах держави в особі Севастопольської міської державної адміністрації  (вул. Леніна, 2, м. Севастополь,99011)  

до  товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Люкс"  (вул. Пожарова, 6, м. Севастополь, 99008)  

3-тя особа  Фонд комунального майна Севастопольської міської ради  (вул. Луначарського, 5, м. Севастополь, 99011)           

про стягнення заборгованості у розмірі 851404,20 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 14.10.2010 у справі № 5020-1/083-12/221-9/157 позов задоволено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Люкс" на    користь Севастопольської міської державної адміністрації заборгованість в  розмірі 851404,00 грн.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Люкс" в дохід Державного бюджету України державне мито в розмірі 8514,04 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

В основу рішення були покладені загальні норми господарського та цивільного права, а саме положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України, які регулюють договірні зобов'язальні правовідносини сторін.

Не погодившись з цим судовим актом, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове, яким у позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так, відповідач посилається на те, що за невідомими обставинами про існування цього спору він дізнався лише після отримання судового рішення, у зв'язку з чим він не мав можливості надати суду свої доводи та заперечення. З урахуванням викладеного, відповідач додає до апеляційної скарги додаткові докази, які, на його думку, свідчать про прийняття ним договірної пайової участі, тобто про виконання ним договірних обов'язків.

Сторони, прокурор та третя особа у судове засідання не з'явились, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористались.

До початку розгляду справи від позивача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, так як він не отримав копію апеляційної скарги. Але після цього, також до початку розгляду справи, відповідач отримав копію апеляційної скарги, про що є відповідна відмітка повноважного представника на скарзі.

Крім того, від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення слухання справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника у судове засідання. Однак, будь-яких доказів в обґрунтування заявленого клопотання відповідач суду не представив. Крім того, відповідач не надав суду додаткових матеріалів в обґрунтування апеляційної скарги.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності зазначених осіб за наявними документами в матеріалах справи.

Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Люкс" не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 30.10.2007 між Севастопольською міською Державною адміністрацією та товариством з обмеженою  відповідальністю  "Авто-люкс"  (Забудовник)  укладено договір  про  пайову участь в розвитку соціальної і інженерно-транспортної інфраструктури міста Севастополя №388ст/07, відповідно до умов якого Забудовник здійснює  пайову участь в розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Севастополя (том 1, а. с. 15 - 16).

Згідно з пунктом 2.1 договору Забудовник перераховує суму пайової участі в розмірі 851404,20 грн. на рахунок цільового фонду розвитку соціальної і інженерно-транспортної інфраструктури міського бюджету згідно розрахунку.

Пунктом 2.2 договору встановлений порядок розрахунків за договором, а саме, на протязі одного року з моменту підписання договору, не пізніше введення об'єкту до експлуатації.

19.12.2008          відповідно до акту державної приймальної комісії про  прийняття  в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту (том 1, а. с. 22 - 27), комплекс автосервісу по вул. Вакуленчука, 47 був прийнятий до експлуатації.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті  обставини, на які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд  приймає  тільки ті  докази,  які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач на виконання пункту 2.1 договору грошових перерахувань на рахунок цільового фонду розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міського бюджету не здійснив.

Посилання товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Люкс"  на те, що він свої договірні обов'язки виконав в повному обсязі та належним чином не знаходять свого документального підтвердження.

Так, відповідач додає до апеляційної скарги копії довідок про виконані підрядні роботи від 05.11.2007, 09.11.2007, 19.11.2007, 25.04.2008, 18.03.2008, копії витратних накладних № РН-0000192 від 27.11.2007 та № РН-0000002 від 13.12.2007, копію акту здачі-приймання робіт № 0000027 та вважає, що ці документи є доказом його пайової участі згідно із договором № 388ст/07, який укладався із позивачем.

Але, в наведених доказах взагалі не зазначається про те, що відповідні роботи виконувались відповідачем (підрядником) саме на виконання договору про пайову участь № 388ст/07.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні докази прийняття  товариством з обмеженою  відповідальністю  "Авто-люкс" пайової участі за договором № 388ст/07, у зв'язку з чим є правильним висновок місцевого суду про наявність заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 851404,20 грн.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Рішенням Севастопольської міської Ради від 14.07.2009 № 6648 "Про заходи щодо реалізації Закону України "Про планування та забудову територій" та про внесення змін в рішення міської Ради № 339 від 12.11.2002 "Про затвердження Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради" права за договорами про пайову участь надано Фонду комунального майна СМР.

Договір № 388ст/07 від 30.10.2007 був переданий Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (том 1, а. с. 43 - 45), однак зміни до договору внесені не були. Згідно листа Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради заборгованість відповідача за договором № 388ст/07 не погашена (том 1, а. с. 49).          

Відповідно до частини 3 статті 27-1 Закону України "Про планування і забудову територій" від 20.04.2000 пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає відрахуванню замовником після прийняття об'єкта в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи з наведених обставин та норм матеріального права, позов задоволений правомірно.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Люкс" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 14.10.2010 у справі №5020-1/083-12/221-9/157 залишити без змін.                                                  

Головуючий суддя                                                  В.М. Плут

Судді                                                                                Ю.В. Борисова

                                                                                В.І. Гонтар