Постанова

від 27.01.2011 по справі 5002-29/5020-2010

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5002-29/5020-2010

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

 25 січня 2011 року        Справа № 5002-29/5020-2010

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Балюкової К.Г.,

суддів                                                                      Видашенко Т.С.,

                                                                                          Волкова К.В.,

за участю представників сторін:

представника відповідача - Божиної Яни Віталіївни (довіреність №  б/н   від 24.01.11),  товариство з обмеженою відповідальністю "Рандекс";

представник позивача - не з'явився,  комунальна установа по централізованому бухгалтерському обліку № 1 Управління освіти Керченської міської ради;

прокурор-  не з'явився, прокурор міста Керч;

представник позивача - не з'явився, виконавчий комітет Керченської міської Ради;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Рандекс" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Башилашвілі О.І.) від 06 грудня 2010 року у справі №5002-29/5020-2010

за позовом           Прокурора міста Керч (вул. Радянська, 12,Керч,98300)

в інтересах держави в особі                                                                                    

1. комунальної установи по централізованому бухгалтерському обліку № 1 Управління освіти Керченської міської ради (вул. Єрьоменко, буд.9,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

2. виконавчого комітету Керченської міської Ради (вул. Кірова, 17,Керч,98300)

до           товариства з обмеженою відповідальністю "Рандекс" (вул. Самойленко, 14, кв. 2,Керч,98300)

про стягнення 84897,55 грн.                    

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    13 жовтня 2010 року прокурор міста Керч в інтересах держави в особі комунальної установи по централізованому бухгалтерському обліку № 1 Управління освіти Керченської міської ради та виконавчого комітету Керченської міської ради звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Рандекс" заборгованості по сплаті за послуги теплопостачання в розмірі 84897,55 грн. (з урахуванням уточнень до позовної заяви) (а.с. 2-5, 54-55, т. 1).

        Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 грудня 2010 року у справі № 5002-29/5020-2010 задоволено позов прокурора міста Керч в інтересах держави в особі комунальної установи по централізованому бухгалтерському обліку № 1 Управління освіти Керченської міської ради та виконавчого комітету Керченської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Рандекс" про стягнення 84897,55 грн. (а.с. 149-152, т. 1).

        Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято при неповному з'ясуванні обставин, відповідач вважає, що позивач повинен зняти з нього зобов'язання про сплаті за споживане тепло за час проведення занять в орендованому приміщенні спортивними групами  ДЮКФП (дитячого юнацького клубу фізичної підготовки), що підтверджено ним затвердженим розкладом занять на відповідний учбовий рік та за його розрахунком ТОВ „Рандекс” складає суму 52388,34 грн.  Також, апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права.

     У судовому  засіданні представник відповідача  підтримала доводи апеляційної скарги у повному обсязі.

     Прокурор, представники комунальної установи по централізованому бухгалтерському обліку № 1 Управління освіти Керченської міської ради та Виконавчого комітету Керченської міської Ради до судового засідання не з'явилися,  міським головою телеграмою подано клопотання про відкладення розгляду справи через відрядження представника.

               Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.      Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участи, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

                  Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

З урахуванням наявних у справі доказів, строків розгляду справи, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України,  судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутністю нез`явившихся прокурора та представників позивачів.

   Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Рандекс" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

        Як вбачається з матеріалів справи, між виконавчим комітетом Керченської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю «Рандекс» були укладені договори оренди, а саме:

        - договір оренди нерухомого майна від 19 серпня 2005 року № 2460, який укладено згідно з рішенням комітету по передачі в оренду майна комунальної власності - протокол № 2 від 04 березня 2004 року та протокол № 9 від 17 грудня 2004 року та відповідно до якого територіальна громада в особі Керченської міської ради, від імені якої діє виконавчий комітет Керченської міської ради, у особі міського голови Осадчого О.В. (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Рандекс», у особі директора Артюшкіна О.В. (Орендар), у відповідності до якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування окреме індивідуальне майно - нежитлове приміщення літ. «А», розташоване за адресою - Україна, Автономна Республіка Крим, м. Керч, вул. Мірошкіна, 1-Б, загальна площа якого становить 261,3 кв.м. (а.с. 10-14, т. 1);

        - договір оренди нерухомого майна від 24 липня 2006 року № 3137, який  укладено згідно з рішенням комітету по передачі в оренду майна комунальної власності - протокол № 2 від 04 березня 2004 року та протокол № 9 від 17 грудня 2004 року та відповідно до якого територіальна громада в особі Керченської міської ради, від імені якої діє виконавчий комітет Керченської міської ради, у особі міського голови Осадчого О.В. (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Рандекс», у особі директора Артюшкіна О.В. (Орендар), у відповідності до якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування окреме індивідуальне майно - нежитлове приміщення літ. «А», розташоване за адресою - Україна, Автономна Республіка Крим, м. Керч, вул. Мірошкіна, 1-Б, загальна площа якого становить 355,4 кв.м. (а.с. 20-23, т. 1);

        - договір оренди нерухомого майна від 29 жовтня 2007 року № 3975, який укладено згідно з рішенням комітету по передачі в оренду майна комунальної власності - протокол № 3 від 31 травня 2006 року та протокол № 1 від 02 лютого 2007 року та відповідно до якого територіальна громада в особі Керченської міської ради, від імені якої діє виконавчий комітет Керченської міської ради, у особі міського голови Осадчого О.В. (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Рандекс», у особі директора Артюшкіна О.В. (Орендар), у відповідності до якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування окреме індивідуальне майно - нежитлове приміщення літ. «А», розташоване за адресою - Україна, Автономна Республіка Крим, м. Керч, вул. Мірошкіна, 1-Б, загальна площа якого становить 530,4 кв.м. (а.с. 24-25, т. 1);

        - договір оренди нерухомого майна від 12 лютого 2008 року № 23/4, який  укладено між територіальною громадою в особі Керченської міської ради, від імені якої діє виконавчий комітет Керченської міської ради, у особі міського голови Осадчого О.В. (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Рандекс», у особі директора Артюшкіна О.В. (Орендар), у відповідності до якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, а саме - нежитлові приміщення, розташовані за адресою - Україна, Автономна Республіка Крим, м. Керч, вул. Мірошкіна, 1-Б, загальна площа яких становить 613,6 кв.м (а.с. 57-59, т. 1).

        Згідно з умовами вищевказаних договорів (пункти п.3.6) орендатор сплачує фактичні витрати за користування комунальними послугами  (водопостачання, газ, каналізація, електроенергія та інше) за окремими договорами або за виставленими балансоутримувачем рахунками.

        Відповідно до довідки комунальної установи по централізованому бухгалтерському обліку № 1 Управління освіти Керченської міської ради за вих. № 152 від 20 серпня 2010 року та рахунків № 193 від 08 грудня 2009 року, № 215 від 17 грудня 2009 року, № 237 від 03 лютого 2010 року, № 252 від 03 березня 2010 року, № 272 від 02 квітня 2010 року, наявних у матеріалах справи (а.с. 30-35), станом на 01 серпня 2010 року за товариством з обмеженою відповідальністю «Рандекс» міститься заборгованість у загальному розмірі 84897,55 грн., у тому числі по наданим послугам теплопостачання відповідно виставленим рахункам за листопад 2009 року - 6295,63 гри.; за грудень 2009 року - 16904,71 грн.; за січень 2010 року - 28785,38 грн.; за лютий 2010 року - 20133,56 грн.; за березень 2010 року - 12778,27 грн.

           Однак, відповідач не розрахувався за надані послуги з теплопостачання на загальну суму 84897,55 грн.

            Вказані обставини стали підставою для звернення прокурора міста Керч в інтересах держави в особі комунальної установи по централізованому бухгалтерському обліку № 1 Управління освіти Керченської міської ради та виконавчого комітету Керченської міської ради до господарського суду з даним позовом.

                      Згідно доводів апеляційної скарги та пояснень представника відповідача  відповідач визнає свій обов'язок  по сплаті балансоутримувачу за споживане тепло відповідно до складеного останнім розрахунку  в сумі 32 509,12 грн., та вважає заборгованість в сумі 52388,34 грн. такою, що повинна бути знята балансоутримувачем у зв'язку з користуванням приміщенням за затвердженим розкладом занять бюджетними спортивними групами та фактичним невикористанням приміщення в ці часи самим відповідачем.

                     Однак, викладена відповідачем позиція не відповідає тим, що склалися правовідносинам сторін.

        Так, відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  цим  Кодексом,  в силу  якого один  суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити  певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

        Згідно з пунктом 3 частини 1 статі 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського  договору  та  інших  угод,  передбачених законом,  а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

        Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

        Частиною 1 статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або  між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами -  юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

        Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні  виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

        Аналогічні норми містяться у статях 11, 509, 526 Цивільного кодексу України.

        Згідно з частиною 1  статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

        Однак, відповідач не надав суду доказів належного виконання прийнятих на себе зобов'язань за договорами оренди нерухомого майна від 19 серпня 2005 року № 2460, від 24 липня 2006 року № 3137, від 29 жовтня 2007 року № 3975, від 12 лютого 2008 року № 23/4 щодо оплати виставлених рахунків за надані послуги з теплопостачання.

                    Доводи відповідача щодо того, що він повинен проводити оплату виключно за фактично використані комунальні послуги, зокрема теплопостачання, а тому підприємство не повинно оплачувати комунальні послуги, які не були ним використані за час проведення занять в орендованому приміщенні бюджетних спортивних груп ДЮКПФ згідно розкладу занять та складеному на його  підставі відповідачем розрахунку розміру оплати невикористаних послуг, судова колегія вважає безпідставними, оскільки вони не відповідають положенням п.3.6 договорів оренди сторін якими визначено проведення оплати за користування комунальними послугами, зокрема за вистановленими балансоутримувачем рахунками. При цьому, ніяких змін та доповнень до договорів оренди в частині погодинного теплопостачання та погодинної оплати  комунальних послуг їх сторонами не приймалось,  розклад занять в орендованих  відповідачем приміщеннях бюджетних спортивних груп, складений Керченською Дитячо-юнацькою спортивною школою Керченської міської ради Автономної республіки Крим,  ним не узгоджувався, тобто його дотримання  не було для відповідача обов'язковим, отже ці обставини не можуть враховуватися при розрахунках сторін за їх договірними орендними відносинами як не відповідні їх умовам.

       Таким чином, судова колегія вважає, що вимоги про стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі у сумі 84897,55 грн.

      Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

             Враховуючи викладене, оскаржене рішення господарського суду першої інстанції прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

                       Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суд від 17 січня 2011 року  про прийнятті апеляційної скарги було зобов'язано відповідача надати докази доплати державного мита за подання апеляційної скарги в розмірі 25,94 грн., виходячи з того, що  рішення суду оскаржувалося лише в частині стягнення суми 52388,43 грн.,  тому при поданні апеляційної скарги оплаті підлягало держмито в сумі (52388,43х1%):2) 261,94 грн., тоді як наданою квитанцією підтверджена оплата лише в сумі 236 грн.  Під час розгляду справи апеляційною інстанцією вимоги ухвали від 17.01.2011 в цій частині відповідачем виконані не були, тому недоплачена сума держмита 25,94 грн.  по результатах вирішення справи підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

                    Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105  Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

                    1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Рандекс" залишити без задоволення.

       2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 грудня 2010 року у справі № 5002-29/5020-2010 залишити без змін.           

              3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Рандекс” (98300, м.Керч, вул.Самойленко, буд.14 кв.2 код ЄДРПОУ 32165212) у дохід держави  (р/р 31113095700007, МФО 824509 Банк отримвачу: ГУ ДК України у м.Севастополі, одержувач: Держбюджет Ленінський район м.Севастополь) державне мито у розмірі 25,94 грн.

Головуючий суддя                                                  К.Г. Балюкова

Судді                                                                                Т.С. Видашенко

                                                                                К.В. Волков