Постанова

від 02.12.2010 по справі 2а-12277/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 02 грудня 2010 року           17:47                № 2а-12277/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання  Попадин О.Б.  розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

 Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство, що повністю належить іноземним інвесторам "Ск Джонсон"

до

 Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

про

 скасування повідомлення - рішення № 0000134030/0; № 0000124030/0 від 19.01.2010року

за участю представників сторін:

від позивача: Шеметкін О.О., Співак О.О.;

від відповідача: Карпенко О.В.;

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 02 грудня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

        ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

20 серпня 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю підприємство, що повністю належить іноземним інвесторам "СК Джонсон" (надалі- позивач або ТОВ „СК Джонсон") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва  з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (надалі- відповідач або СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП)  про скасування податкових повідомлень-рішень від 19.01.10 № 0000124030/0, № 0000134030/0. Позовні матеріали передані на розгляд судді  27 серпня 2010 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-12277/10/2670. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2010 року закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні.

19 листопада 2010 року, в судовому засіданні позивач заявив клопотання про зміну позовних вимог, а саме просив суд зменшити позовні вимоги, зазначені в позовній заяві, та викласти позовні вимоги в наступній редакції:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції в м. Києві по роботі з великими платниками податків від 19 січня 2010 року №0000134030/0;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції в м. Києві по роботі з великими платниками податків від 19 січня 2010 року № 0000124030/0 в частині податкового зобов'язання із ПДВ у сумі 76 002 грн. та штрафних санкцій на суму 38 000,80 грн.;

- відповідно до ст. 94 КАС України позивач також просить суд присудити з Державного бюджету України на його користь здійснені ним витрати у вигляді судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Також позивачем заявлено клопотання про витребовування доказів від приватного підприємства "Раритет" щодо того, яким чином та на якій підставі працівники, представники чи треті особи, що діяли від імені ПП "Раритет", відвідували торгівельні приміщення ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна" з метою надання послуг за договором із ТОВ "СК Джонсон".

На виконання вимог Ухвали суду від 19 листопада 2010 року про витребовування доказів, від приватного підприємства «Раритет»надано копія договору № 10/0706 про надання рекламних послуг укладений 07 червня 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Ск. Джонсон»в особі директора по збуту Власенка Є., який діяв на підставі довіреності 8СГ-21/9 від 21.09.2005, з однієї сторони та приватним підприємством «Раритет»в особі директора Гречки О.М., який діяв на підставі статуту, з іншої сторони.

В судовому засіданні 02 грудня 2010 року представники позивачів позов підтримали повністю.

Представник відповідача 02 грудня 2010 року просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва ,-                 

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство повністю належить іноземним інвесторам "СК Джонсон", скорочена назва: ТОВ "СК Джонсон" 02.08.1990р. зареєстроване Міністерством фінансів СРСР за № 2022. Державна реєстрація спільного підприємства "СК Джонсон - Київ Корпорейшн" у формі ТОВ здійснена Мінською районною державною адміністрацією м. Києва 14.04.1993р. за № СПІ - 65, як підприємство з іноземними інвестиціями "СК Джонсон Київ Корпорейшн" у формі товариства з обмеженою відповідальністю - Оболонською районною державною адміністрацією м. Києва 10.04.1995 р. Свідоцтво сер. АОО № 599821. Номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1 069 120 0000005522.

Позивач знаходиться на обліку в СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП за довідкою про взяття на облік з 25.04.2002р. №239 за формою № 4-ОПП № 81.6., станом на 29.12.2009р. перебуває на обліку в СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП.

Перевірка проводилась з 11.11.09 по 08.12.09, з 09.12.09. по 22.12.09 на підставі направлень від 11.11.09 №290, від 09. 12.09. №332 виданих  СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП.

За  результатами проведення перевірки складено  акт про результати проведення перевірки товариства з обмеженою відповідальністю підприємство, що належить іноземним  інвесторам " Ск Джонсон" з питань дотримання вимог податкового законодавства  за період з 01.07.07. по 30.09.09.   

На підставі акта перевірки складені податкове повідомлення - рішення від 19 січня 2010 року №0000134030/0 та податкове повідомлення-рішення Спеціалізованою державною податковою інспекцією в м. Києві по роботі з великими платниками податків від 19 січня 2010 року № 0000124030/0, які направлені відповідачем на адресу позивача.

Позивач просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 січня 2010 року № 0000134030/0  на загальну суму 297 340,00 грн. Щодо податкового-повідомлення 19 січня 2010 року № 0000124030/0, то позивач частково визнав його правомірність та обґрунтованість. Зокрема, із заяви про зміну позовних вимог від 19.11.2010 року вбачається факт визнання позивачем правомірності цього рішення в частині. Зокрема, позивачу було встановлено за цим рішенням до сплати податкові зобов'язання з ПДВ за такими епізодами:

- 59 592 грн.  щодо послуг, отриманих  позивачем  від ДП “VISAGE ADVERTISING LIMITED”;

- 16 410 грн. щодо послуг, отриманих позивачем від ПП «Раритет»;

- 12 500 грн. щодо повторного включення до податкового кредиту суми ПДВ за податковою накладною від 06 березня 2008 р. №139;

-  7 260 гри. щодо повторного включення до податкового кредиту суми ПДВ за податковою накладною від 03 березня 2009 р. №16.

Позивач визнав донарахування із ПДВ за двома останніми епізодами щодо повторного включення до податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними під 06 березня 2008 р. №139 та від 03 березня 2009 р. №16.

Разом з тим, судом встановлено, що стосовно порушення пп. 5.3.9 п. 5.3  ст. 5 Закону України від 28.12.94 р. №334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств ” (далі по тексту –Закон №334) відповідач вважає, що, підприємством  неправомірно віднесено до складу валових витрат суму витрат, не підтверджену відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а саме - сплату річного бонусу за розміщення реклами ДП “VISAGE ADVERTISING LIMITED” для ТОВ “СК Джонсон” у сумі 297 960,10 грн. за ІІІ кв. 2007 року.

Згідно договору від 02.01.03 р. №02/01-2003 між ТОВ “СК Джонсон” (рекламодавець) та ДП “VISAGE ADVERTISING LIMITED” (код за ЄДРПОУ 23513972-агенство) агентство зобов’язується від свого імені, але за рахунок та в інтересах рекламодавця виконувати доручення з реклами і просування продукції рекламодавця. Винагорода агентству виплачується разом з оплатою проекту, що визначається в додатках до договору, де винагорода вкладається в вартість послуг з рекламної діяльності.

Судом встановлено, що виплата річного бонусу за розміщення реклами проводилася відповідно до умов Додатку №01/06-06 від 01.06.06 р. до Договору №02/01-2003 від 02.01.03 р., :укладеного між Позивачем та ДП “VISAGE ADVERTISING LIMITED”. Зокрема, сторони погодили, що у разі досягнення “VISAGE ADVERTISING LIMITED” за період із 01.07.06 р. по 30.06.07 р. погодженого рівня розміщення рекламних матеріалів Позивача, сума оплати за такі послуги збільшується на вказаний у Додатку відсоток. При цьому, згідно з п. 2 Додатку така сума виплачується окремо у формі річного бонусу за розміщення реклами. В свою чергу, як це зазначено у п. 3 Додатку, факт надання послуг, оплата за які збільшується, підтверджується актами здачі-прийняття послуг, оформлених сторонами щодо наданих за період із 01.07.06 р. по 30.06.07 р. послуг (Додаток №01/06-06 від 01.06.06 р. до Договору №02/01-2003  від 02.01.03 р наявний у матеріалах справи).

На підтвердження даної операції ДП “VISAGE ADVERTISING LIMITED” виписано  ТОВ “СК Джонсон” рахунок–фактури №VA–0000340 від 23.07.2007 р., де зазначено назву послуги “річний бонус за розміщення реклами “СК Джонсон” на суму 279 960,10 грн. Сплата по вищевказаному рахунку проведена 21.08.2007 року платіжним дорученням № 3140.

ТОВ СК Джонсон (Замовник) та ДП “VISAGE ADVERTISING LIMITED” складено акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №VA–0000340 від 30.08.2007 року про те, що ДП “VISAGE ADVERTISING LIMITED” проведені такі роботи (надані такі послуги) а саме: “річний бонус за розміщення реклами “СК Джонсон”  на загальну суму 359 041,92 грн., в тому числі ПДВ 59 592,02 грн. та податок на рекламу 1 489,80 гривень.

Згідно з пунктом 5.1. статті 5 Закону №334, валові витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку  для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Частинами першою та другою ст. 9 Закону України від 16.07.1999 р. №996-XIV „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”, із змінами і доповненнями (далі – Закон №996), передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.  Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2 ст. 3 Закону № 996, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Отже, для підтвердження включення витрат на надання річного бонусу за розміщення реклами ТОВ “СК Джонсон” до складу валових витрат, необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених статтею 9 Закону №996, а саме: документи, які передбачають підставу надання, умови та розмір визначення, нарахування та виплату річного бонусу.

- документи, що підтверджують факт необхідності в сплаті річного бонусу на розміщення реклами ТОВ “СК Джонсон” за розміщення реклами, що не обумовлено жодним договором між ДП SAGE ADVERTISING LIMITED»;

- документи, що підтверджують зв’язок понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.

Тобто, тільки матеріальні носії та первинні документи засвідчують одержання, зберігання і поширення інформації, а отже є необхідною умовою для відображення витрат на її одержання в системі рахунків бухгалтерського обліку і дають право на віднесення суми витрат на витрати обігу реалізованої продукції (п.1 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 996-ХІІ від 16.07.1999р. із змінами і доповненнями).

Відсутність у первинних документах за результатами виконання договорів про надання послуг (виконання робіт) інформації про конкретні послуги, які надані замовнику, одиницю виміру позбавляє можливості для висновку про фактичне надання послуг та їх зв'язок з   підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг),  використання підприємством у власній господарській діяльності.

Статтею 200 Цивільного кодексу України визначено, що “інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі. Порядок використання інформації та захисту права на неї встановлюється законом.”

Правові основи інформаційної діяльності закріплено Законом України "Про інформацію"  від 2 жовтня 1992 року N 2657-XII  із змінами і доповненнями. Так, відповідно ст.26, 27, зазначеного Закону України "джерелами інформації є передбачені або встановлені Законом носії інформації: документи та інші носії інформації, які являють собою матеріальні об'єкти, що зберігають інформацію, а також повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи. Документ - це передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації шляхом фіксації її на папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці або на іншому носієві. Первинний документ - це документ, що містить в собі вихідну інформацію.  Вторинний документ - це документ, що являє собою результат аналітико-синтетичної та іншої переробки одного або кількох документів.".  Статтею 40  та 41 Закону України "Про інформацію"  від 2 жовтня 1992 року N2657-XII із змінами і доповненнями визначено, що інформаційна продукція - це матеріалізований результат інформаційної діяльності, призначений для задоволення інформаційних потреб громадян, державних органів, підприємств, установ і організацій, а  інформаційна послуга  - це здійснення у визначеній законом формі інформаційної діяльності по доведенню інформаційної продукції до споживачів з метою задоволення їх інформаційних потреб.

Як вбачається з матеріалів справи  ТОВ “СК Джонсон” надало перевіряючим   договір з ДП “VISAGE ADVERTISING LIMITED” з додатками, про що свідчать службові записки від 19.11.2009 р. №26, від 26.11.2009 р. №33, №34, від 09.12.2009 р. №49, надані головним бухгалтером ТОВ “СК Джонсон” на запити СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 18.11.2009 р. №5, від 26.11.2009 р. б/н, Додаткова угода, що свідчить про нарахування та виплату річних бонусів за розміщення реклами та просування продукції Рекламодавця ДП “VISAGE ADVERTISING LIMITED” підписана в 2006 році, акт виконаних робіт №VA–0000340 від 30.08.2007 року, рахунок–фактура №VA–0000340 від 23.07.2007 р.,  податкова накладна №337 від 23.07.2007 року.

Оскільки в акті перевірки  містяться посилання на дані розрахункові, платіжні   документи, на думку суду,  відповідачу було відомо про факт виплати річного бонусу за розміщення реклами, як це вбачається з аналізу документів, які досліджувалися відповідачем. Крім цього, відповідач не довів належними доказами, що дані документи, зокрема, додаткова угода не подавались позивачем під час перевірки.     

Відтак, пояснення позивача з приводу ствердження відповідача про ненадання перевіряючим документів, які підтверджують ведення господарської діяльності  за перевіряємий період (01.07.2007-30.09.2009), а також додатку №01/06-06 від 01.06.06 до  договору від 02.01.03 р. №02/01-2003 між ТОВ “СК Джонсон” –рекламодавець та ДП “VISAGE ADVERTISING LIMITED” є обґрунтованими і такими, що не підлягають сумніву.

Стосовно порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України від 28.12.94 р. №334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств”.

В порушення п. 5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2, п. 5.4  ст. 5 Закону №334, ТОВ “СК Джонсон” віднесено до складу валових витрат вартість послуг з викладки товару в мережі  гіпермаркетів “Метро”, наданих ПП “Раритет” (код ЄДРПОУ 30777798), з метою найкращого представлення товару замовника (ТОВ “СК Джонсон”). Вищезазначений товар, згідно укладених договорів купівлі-продажу, належав ТОВ “Метро Кеш Енд Кері Україна”.

Відповідачем зазначено, що ТОВ “СК Джонсон” неправомірно включено до складу валових витрат за період з ІІІ кварталу 2007 року по ІV квартал 2007 року вартість послуги з викладки товару, надані ПП «Раритет», з метою найкращого представлення товару ТОВ “СК Джонсон” в мережі гіпермаркетів “Метро” на суму 82 048 грн.,  а саме по  періодах: ІІІ квартал 2007р. на суму  - 48 180 грн.; ІV квартал 2007 р.  на суму –33 868 грн., чим порушено п. 5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2, п. 5.4  ст. 5 Закону №334.

ТОВ “Метро Кеш Енд Кері Україна” є одним із основних покупців продукції ТОВ “СК Джонсон”.  Між ТОВ “СК Джонсон” та ТОВ “Метро Кеш Енд Кері Україна”( надалі- МЕТРО) укладені договори поставок товарів та надання послуг від 01.01.2007 р. №20765 та від 17.03.2008 р. №20765.

Згідно умов цих договорів: постачальник - Джонсон зобов’язується постачати і передавати у власність ТОВ “Метро Кеш Енд Кері Україна”, а ТОВ “Метро Кеш Енд Кері Україна” приймає та оплачує товари згідно замовленнями ТОВ “Метро Кеш Енд Кері Україна”  та товаросупровідною документацією, які складають невід’ємну частину цього Договору (додатку №3/специфікація/Прайс–Лист). А ТОВ “Метро Кеш Енд Кері Україна” надає постачальникові рекламні, інформаційні, маркетингові та інші послуги у порядку та згідно з додатковими угодами та додатками до цього договору. Якщо сторонами буде погоджено, МЕТРО також надаватиме постачальнику послуги з логістики товарів згідно з додатковими угодами та додатками до цього договору.

У випадку, якщо постачальник здійснюватиме заходи із стимулювання збуту товару, який постачається відповідно до цього договору, (шляхом надання іншим суб’єктам підприємницької діяльності додаткових знижок чи спеціальних умов купівлі) протягом періоду спеціальної пропозиції, якщо погоджено з МЕТРО відповідно до п.2.19.1 цього договору («Період «МЕТРО Пошта», як правило триває 14 днів), а також 14 днів до і 14 днів після цього. Постачальник надає МЕТРО додаткову знижку на всі товари, які поставлені в межах дії відповідної спеціальної пропозиції, в розмірі 0%.

Постачальнику забороняється пропонувати будь-які заохочення, а так само здійснювати будь-які виплати працівникам МЕТРО з метою просування/продажу свого товару в ТЦ. У випадку, якщо такі пропозиції будуть здійснюватись чи будуть здійснюватись виплати працівникам МЕТРО, МЕТРО має право розірвати даний договір та вимагати сплати збитків в розмірі не менше 1% від товарообігу між МЕТРО та Постачальником за календарний рік, який передує такому розірванню.

Одночасно, у перевіряємому періоді між ТОВ “СК Джонсон” (Замовник)  та ПП “Раритет” (код ЄДРПОУ 30777798) (Виконавець) укладено договір про надання рекламних послуг №10/0706 від 07.06.2006 року.

Згідно договору замовник доручає, а виконавець зобов’язується надати замовнику послуги по підготовці, організації та проведенню заходу, спрямованого на збільшення обсягів продажу продукції, надалі –Захід, а виконавець зобов’язується за винагороду надавати деякі або всі з нижченаведених послуг за узгодженням з представником замовника, а саме: своєчасно та якісно надавати послуги замовнику на умовах, визначених цим договором; провести початкове навчання та надавати консультації з питань проведення заходу представникам замовника, які беруть участь у заході; провести захід, відповідно до умов цього договору, силами власних команд та задіяти представників замовника у містах; забезпечити своєчасну доставку інформаційних матеріалів у міста, в яких передбачене проведення заходу; забезпечити надання послуг у термін 15 робочих днів з моменту підписання даного договору; забезпечити контроль за належним проведенням заходу; надати на підпис замовнику акт здачі –приймання наданих послуг протягом трьох робочих днів після виконання виконавцем своїх зобов’язань за цим договором.

На кожне замовлення щодо виконання заходів по найбільш вигідному розміщенню товарів  укладався окремий додаток до договору №10/0706 від 07.06.2006 року.   

Згідно зазначених додатків, в обов’язки Виконавця входить надання послуг з викладки товару в торгівельних залах магазинів мережі «МЕТРО Кеш енд Кері»з метою найкращого представлення товарів «Джонсон і Джонсон" споживачу згідно затверджених умов.

Між Сторонами укладаються акти приймання-передачі послуг, якими зазначено, що Виконавцем належним чином та своєчасно надані послуги по найбільш вигідному  розміщенню товарів Замовника в мережі гіпермаркетів «Метро" згідно затверджених умов.

Всі вищевказані послуги є такими послугами, які  пов’язані безпосередньо з товаром, який знаходиться у власності покупців. Так як підприємство після продажу втрачає право власності на товар, то одночасно воно втрачає право на споживання цих послуг, так як вони не можуть бути відокремлені від товару, але на споживання цих послуг має право новий власник товару.

Враховуючи те, що після передачі права власності на товар від ТОВ “СК Джонсон” на ТОВ “Метро Кеш Енд Кері Україна” (згідно пункту 2.8 Договору),  ТОВ “СК Джонсон” вже не може вчиняти будь які дії, що пов’язані з цим товаром, а в такому разі не може споживати послуги, які пов’язані з товарами та на які воно (ТОВ “СК Джонсон”) вже не має право власності, тобто укладати угоди з іншими суб’єктами господарської діяльності на надання різноманітних послуг (заходів) по найбільш вигідному розміщенню товарів в мережі гіпермаркетів “Метро”, оскільки згідно умов підпункту 9.5 пункту 9 договорів поставки від 01.01.2007р. №20765 та від 17.03.2008р. №20765 права та обов’язки, що виникають за цим договором, не можна продавати третім сторонам без попередньої згоди іншої сторони. При цьому, в порядку факторингу можлива передача прав вимоги постачальником тільки по відношенню до сум, що мають бути сплачені МЕТРО за придбані в постачальника товари на підставі товарних накладних, оформлених у відповідності з вимогами цього договору, після коригування (зменшення) таких сум на вартість послуг, які надає МЕТРО згідно договору поставки та додаткових угод до нього та щодо яких є оформлені акти приймання наданих послуг чи погоджені вартість та строки їх надання та вартість повернених товарів чи товарів щодо яких Метро заявило рекламації по кількості та якості згідно цього договору.

Окрім того, згідно пункту 1.3 додатку №1 угоди, стосовно умов торгівлі до Договору поставки №20736 від 01.01.2007р., МЕТРО вже надає постачальнику  послуги  по найбільш вигідному розміщенню його товару.

Відповідно п.5.1. ст.5 Закону №334, валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних  як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого  використання у власній господарській  діяльності.

При цьому,  відповідно до п. 1.31 ст. 1 Закону №334, продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності визначається як відносини осіб з приводу речі.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. N318, із змінами та доповненнями, передбачено віднесення витрат на рекламу та дослідження ринку (маркетинг) до складу витрат на збут у разі, якщо вони пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг).

Також за своєю економічною сутністю вищевказані послуги мають наступні властивості:

- мерчандайзінг –це послуги, які  пов’язані з  просуванням товарів, тобто на етапі його виникнення це витрати підприємства, яке є підприємством роздрібної торгівлі, так як мерчандайзінг може відбуватися при безпосередньому контакті продавця товарів з кінцевим споживачем (фізичною особою);

- передпродажна підготовка товарів –це проведення певних дій в роздрібній торгівлі власником товару, при впливу яких даний товар той вигляд, який задовольняє потреби кінцевого споживача;

- оренда полиць –дана послуга не може надаватися по суті, так як кінцевий власник товару не може надавати в оренду полиці іншому підприємству, так як сам безпосередньо володіє товаром, який виставляється та реалізується на даних полицях;

- послуги з розміщення товарів на полицях також можуть проводитись безпосередньо тільки у роздрібній торгівельній мережі власником цієї мережі для ефективного його просування.

Такі ж умови розповсюджуються і на інші вищевказані послуги.  

Отже, у перевіряємому періоді ТОВ “СК Джонсон” відносило до складу валових витрат послуги  по викладки товару,  з метою найкращого представлення товару Замовника, (додаткові послуги рекламні, інформаційні, маркетингові та інші послуги стосовно товарів Постачальника, в мережі гіпермаркетів «МЕТРО»), надані ПП «Раритет», на товар, який належав ТОВ “Метро Кеш Енд Кері Україна”.

Також з’ясовано, що в ході перевірки було направлено запит на ТОВ “Метро Кеш Енд Кері Україна” від 01.12.2009 року  № 14129/10/40-114 стосовно взаємовідносин з ПП «Раритет». Згідно отриманої відповіді (лист від 25.12.2009 року №5477) ТОВ “Метро Кеш Енд Кері Україна” не мало  договірних взаємовідносин  з  вказаним контрагентом.

В ході розгляду справи Відповідачем була надана інформація реєстраційно-звітного характеру по ПП «Раритет». Згідно роздруківки бази Пошуково-довідкової служби ДПА України (ПДС) станом на перевіряємий період ПП «Раритет" є платником податків, який знаходиться на обліку в ДПІ у Солом‘янському районі м. Києва, основним видом діяльності є «Діяльність кафе», кількість працюючих –3 особи.

Письмові пояснення посадових осіб ТОВ “СК Джонсон” щодо встановленого перевіркою порушення не надано.

Враховуючи викладене вище, ТОВ “СК Джонсон” неправомірно включено до складу валових витрат за період з ІІІ кварталу 2007 року по ІV квартал 2007 року вартість послуги з викладки товару, надані ПП «Раритет», з метою найкращого представлення товару ТОВ “СК Джонсон” в мережі гіпермаркетів “Метро” на суму 82 048 гривень.

Відповідач вважає, що в порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4, абз. “а” пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР “Про податок на додану вартість” зі змінами і доповненнями (далі –Закон №168), ТОВ “СК Джонсон” завищено суму податку на додану вартість, що підлягла бюджетному відшкодуванню на загальну суму 95 762 грн., в тому числі по періодах: липень 2007 р. в сумі 2 156 грн., вересень 2007 р. на суму 64 342 грн., жовтень 2007 р. в сумі 2 730 грн., листопад 2007 р. в сумі 6 774 грн., травень 2008 р. в сумі 12 500 грн., травень 2009 р. в сумі 7 260 грн.

Також відповідачем  встановлено, що ТОВ «СК Джонсон Україна»завищив податковий кредит на загальну суму 16410 грн., в тому числі за липень 2007 року в сумі 2156,00 грн., за серпень 2007 року в сумі 4750 грн., за вересень 2007 року на суму 2730 грн., за жовтень 2007 року на суму 6774 грн. по операціях, не пов’язаних з веденням господарської  діяльності підприємства, а саме -  по послугах з викладки товару в мережі «Метро Кеш енд Керрі»з метою найкращого представлення товарів та проведенню заходів, спрямованих на збільшення обсягів продажу продукції «О.В»в торгівельних залах магазинів мережі «Метро Кеш енд Керрі», наданих ПП «Раритет»ТОВ «СК Джонсон», чим порушено  7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону №168.

Всі вищевказані послуги є такими послугами, які  пов’язані безпосередньо з товаром, який знаходиться у власності покупців. Так як підприємство після продажу втрачає право власності на товар, то одночасно воно втрачає право на споживання цих послуг, так як вони не можуть бути відокремлені від товару, але на споживання цих послуг має право новий власник товару.

Враховуючи те, що після передачі права власності на товар від ТОВ “СК Джонсон” на ТОВ “Метро Кеш Енд Кері Україна” (згідно пункту 2.8 Договору),  ТОВ “СК Джонсон” вже не може вчиняти будь які дії, що пов’язані з цим товаром, а в такому разі не може споживати послуги, які пов’язані з товарами та на які воно (ТОВ “СК Джонсон”) вже не має право власності, тобто укладати угоди з іншими суб’єктами господарської діяльності на надання різноманітних послуг (заходів) по найбільш вигідному розміщенню товарів в мережі гіпермаркетів “Метро”, оскільки згідно умов підпункту 9.5 пункту 9 договорів поставки від 01.01.2007р. №20765 та від 17.03.2008р. №20765 права та обов’язки, що виникають за цим Договором, не можна продавати третім сторонам без попередньої згоди іншої сторони.

В порушення пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону №168, ТОВ «СК Джонсон»завищено суму податкового кредиту: за квітень 2008 року на 12500 грн., внаслідок повторного включення до податкового кредиту суми ПДВ за податковою накладною від 06 березня 2008 року №139, виписаною приватним підприємством «Інтерпалета»(і.п.н. 323733526582), яка була попередньо включена до податкового кредиту за березень 2008 року та за квітень 2009 року на суму 7260 грн., внаслідок повторного включення до податкового кредиту суми ПДВ за податковою накладною від 03 березня 2009 року №16, виписаною ТОВ «Авіт продакшн»(і.п.н. 338888226593), яка була попередньо включена до податкового кредиту за березень 2009 року. Дані порушення пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону №168 визнані позивачем.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), ... у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4, підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку. За змістом Закону, право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання щодо сплати податку на додану вартість у ціні товару.

Згідно пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону №168, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Також в ході перевірки встановлено, що при визначенні суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню за період з 01.07.2007 по 30.09.2009 встановлено порушення пп. “а” пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168, внаслідок чого завищено суму податку на додану вартість, що підлягала бюджетному відшкодуванню на 95762 грн., в тому числі:  за  липень 2007 року - 2156 грн., вересень 2007 року - 64342 грн., жовтень 2007 - 2730 грн., листопад 2007 року - 6774 грн., травень 2008 року - 12500 грн., травень 2009 року - 7260 гривень.

У періоді, що перевірявся, ТОВ “СК Джонсон” заявляв від’ємне значення податку на додану вартість у сумі 63 542 776 грн., у т.ч. за серпень 2007 року у сумі 2605414 грн., за вересень 2007 року у сумі 573523 грн., за жовтень 2007 року у сумі 2005574 грн., за листопад 2007 року у сумі 3553151 грн., за грудень 2007 року у сумі 1353001 грн.,  за січень 2008 року у сумі 3477254 грн., за лютий 2008 року у сумі 3854306 грн., за квітень 2008 року у сумі  2934276 грн., за травень 2008 році у сумі 3410352 грн., за червень 2008 року у сумі 5036926 грн., за липень 2008 року у сумі 427800 грн., за серпень 2008 року  у сумі 2312307 грн., за вересень 2008 року у сумі 2312307 грн., за жовтень 2008 року у сумі 4638941 грн., за листопад 2008 року у сумі 1802774 грн., за грудень 2008 року у сумі  491230 грн., за січень 2009 року  у сумі 2964357 грн., за лютий 2009 року у сумі 6618537 грн., за березень 2009 року у сумі 831548 грн., за квітень 2009 року у сумі 430112 грн., за травень 2009 року у сумі 6623307 грн., за червень 2009 року у сумі 2692178 грн., за липень 2009 року у сумі 1972775 грн., за серпень 2009 року у сумі 1725846 грн., за вересень 2009 року  у сумі 1655616 грн. у зв’язку із здійсненням експорту товарів побутової хімії.   

Відповідно до пп. “а” пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту (пп. 7.7.1 - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду), має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Стосовно застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі –Закон №2181).

Позивач вважає протиправним нарахування штрафних санкцій в частині самостійно виправленої помилки, так як у зв’язку з помилковим віднесенням до складу валових витрат курсової різниці по кредиторській заборгованості перед постачальниками за період –ІІІ квартал 2007 року в сумі 1229277 грн., підприємством самостійно виправлено помилку шляхом коригування (зменшення) витрат. ТОВ “СК Джонсон” підкреслює, що податкове зобов’язання перераховано до бюджету підприємством самостійно та в повному обсязі. Відповідно, будь-які донарахування в частині основного зобов’язання із зазначеного податку не можуть бути здійснені, що є необхідною умовою для застосування штрафних санкцій, передбачених пп.17.1.3 Закону № 2181.

Відповідач вважає, що в порушення пп. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону № 334, ТОВ “СК Джонсон” до складу валових витрат віднесено витрати з відображеної курсової різниці по кредиторській заборгованості перед постачальниками за період –ІІІ квартал 2007 року в сумі 1229277,00 грн. без ПДВ. Дану суму відображено в декларації з податку на прибуток за 3 (три) квартали 2007 р. від 09.11.07 р. в рядку 04.13 декларації. В ІV кварталі 2007 року підприємством виправлено помилку, шляхом коригування (зменшення) витрат, які відображаються в рядку 04.13  Декларації на суму помилково включеної в ІІІ кварталі курсової різниці в розмірі 1 229 277 гривень.

В бухгалтерському обліку вищевказані операції відображено наступними кореспонденціями рахунків: на дату балансу (Баланс на 30.09.2007 року) підприємством відображена від’ємна курсова різниця (збуток) по кредиторській заборгованості в іноземній валюті Дт рах. 94 “Інші операційні витрати”; Кт рах. 632 “Розрахунки з іноземними постачальниками”. В податковому обліку така курсова різниця не підлягає перерахуванню.

За результатами вищенаведеного, ТОВ “СК Джонсон” самостійно здійснено виправлення помилок, допущених при обчисленні валових витрат за перевіряємий період (декларація), але штрафну санкцію в розмірі 5% самостійно не нараховано.

Закон N 2181-III - є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до абзацу 1 пункту 17.2 статті 17 Закону N 2181-III платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.  

Позивач не в повному обсязі виконав вказані норми закону та не сплатив штраф у розмірі п'яти відсотків від суми заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів. Як зазначено в пункті 17.3 статті 17 Закону N 2181-III, сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених в цій статті, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.               

Тобто, штраф у розмірі п'яти відсотків від суми заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, передбачений пунктом 17.2 статті 17 цього Закону, є податковим зобов'язанням платника податків. Згідно з підпунктом "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону N 2181-III контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до положень підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону N 2181-III, у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З урахуванням  наданих розрахунків суд вбачає за можливе стягнути суму на користь держави лише частину суми відповідно до податкового повідомлення - рішення від 19 січня 2010 року №0000134030/0 та частину  суми відповідно до податкового повідомлення - рішення від 19 січня 2010 року № 0000124030/0, інша частина податкових зобов'язань та штрафних санкцій, що виникли на підставі виплати позивачем бонусу ДП “VISAGE ADVERTISING LIMITED” є необґрунтованою, а податкові-повідомлення рішення - скасуванні в цій частині.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Скасувати  податкове повідомлення - рішення спеціалізованої державної податкової інспекції в м. Києві по роботі з великими платниками податків від 19 січня 2010 року №0000134030/0  в частині податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем - 74 490 грн. та в частині штрафних (фінансових) санкцій  -  37 245 грн.

3.Скасувати податкове повідомлення - рішення спеціалізованої державної податкової інспекції в м. Києві по роботі з великими платниками податків  від 19 січня 2010 року № 0000124030/0 в частині податкового зобов'язання із ПДВ у сумі 59 592 грн. та штрафних санкцій у сумі 29 796 грн.

4.   Стягнути судові витрати на користь позивача у сумі 1 грн.70 коп.      

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя                                                                                                Н.В. Клочкова

повний текст постанови виготовлено та підписано 14.12.2010 р.