Постанова

від 10.12.2010 по справі 2а-14766/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 10 грудня 2010 року               11:54           № 2а-14766/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді  Власенкової О.О., при секретарі судового засідання  Островській О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста

Києва

до відповідача

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фест-У"

про

стягнення заборгованості у розмірі 242 080 грн.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 242 080 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив вимоги статей 11, 152, та вимоги частини 22 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі -  Закон).

На підставі виявлених порушень позивачем прийняті рішення про застосування щодо відповідача фінансових санкцій. Однак, відповідач фінансові санкції добровільно не сплатив.

Відповідач заперечення на позов не надав, в судове засідання представника не направив, направлена за адресою, яка зазначена у позові поштова кореспонденція повернулася до суду з поміткою "за зазначеною адресою не проживає".

Ураховуючи положення частини 11 статті 35 КАС України, суд дійшов висновку, що  відповідач про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних у ній доказів.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 10 грудня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Окружний адміністративний суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство ТОВ "Фест-У" зареєстроване як платник податків у ДПІ у Солом'янському районі м. Києва.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом, відповідач має заборгованість перед Державним бюджетом України у розмірі  242 080 грн., яка виникла з наступних підстав.

Співробітниками ДПІ у Солом'янському районі міста Києва проведено позапланову виїзну перевірку з питань дотриманням суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої складено Акт від 08 травня 2010 року № 0291/32-327.

На підставі Акту перевірки позивачем прийняті рішення від 17 травня 2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій:

- № 761/2305 за порушення статті 152  Закону, застосовано штраф у розмірі 3 400 грн.;

- № 762/2305 за порушення частини 22 статті 15 Закону, застосовано штраф у розмірі 148 680 грн.;

-           № 763/2305 за порушення статті 11 Закону, застосовано штраф у розмірі  88 300 грн.;

- № 764/2305 за порушення частини 22 статті 15 Закону, застосовано штраф у розмірі 1 700 грн.

На дату подання позовної заяви штрафні санкції до Державного бюджету за виявлені правопорушення відповідачем не сплачено.

Доказів оскарження вказаних рішень в судовому порядку та їх скасування суду не надано.

Вирішуючи цю справу суд виходить із такого.

Штрафні санкції за порушення правил обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів не є податковими зобов’язаннями у визначені Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", тому норми зазначеного Закону не розповсюджуються на штрафні санкції.

У разі несплати такі штрафні санкції не можуть набувати статусу податкового боргу, а також не може застосовуватись порядок їх стягнення, передбачений Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

З огляду на вищевикладене, формування та направлення суб’єктам господарювання податкових вимог на сплату штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих державними податковими органами за порушення правил обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів є безпідставними.

Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Відповідно до статті 152 Закону забороняється споживання пива (крім безалкогольного), алкогольних та слабоалкогольних напоїв, вин столових: у закладах охорони здоров'я, крім споживання столових вин на території санаторіїв у спеціально відведених місцях; у навчальних та освітньо-виховних закладах; у громадському транспорті (включаючи транспорт міжнародного сполучення), на зупинках транспорту, у підземних переходах; у закладах культури; у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі); у ліфтах і таксофонах; на дитячих майданчиках; на спортивних майданчиках; у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ.

Забороняється куріння тютюнових виробів: у ліфтах і таксофонах; у закладах охорони здоров'я; у навчальних та освітньо-виховних закладах; на дитячих майданчиках; на спортивних майданчиках; у під'їздах жилих будинків; у підземних переходах; у громадському транспорті (включаючи транспорт міжнародного сполучення).

Забороняється, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів: у закладах громадського харчування; у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ; у приміщеннях закладів культури; у приміщеннях закритих спортивних споруд; у приміщеннях підприємств, установ та організацій всіх форм власності.

У місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!".

У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".

У закладах громадського харчування відводиться не менше 50 відсотків площі торгових залів таких закладів для обслуговування осіб, які не курять.

Власник або уповноважені ним особи чи орендарі відповідних споруд, окремих приміщень зобов'язані відвести спеціальні місця для куріння, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, а також розмістити наочну інформацію про розташування таких місць та про шкоду, яку завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів. У місцях для куріння має бути розміщено прямокутний графічний знак із текстом такого змісту: "Місце для куріння" та інформація про шкоду, яку завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів, із текстом такого змісту: "Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".

На час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити споживання пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та куріння тютюнових виробів.

Абзацом 10 частини 2 статті 17 Закону передбачено, що необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 152 цього Закону, - 3400 гривень.

Згідно з абзацом 11 статті 17 Закону зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень.

Відповідно до статті 11 Закону алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

Пункт 12 постанови Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 № 854 "Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями" встановлює, що зберігання та реалізація алкогольних напоїв, крім алкогольних напоїв з вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць, вироблених в Україні, дозволяється тільки за наявності марки акцизного збору встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством.

Згідно з пунктом 20 постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 року №567 "Про запровадження марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів":

марки наклеюються виробниками на кожну пляшку, пачку (упаковку) у такий спосіб, щоб вони розривалися під час відкупорювання (розкривання) виробів;

для алкогольних напоїв вітчизняного виробництва використовуються лише марки, які відповідають виду продукції та місткості тари;

алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог цього Положення або марками, що не відповідають виду продукції та місткості тари та/або не видавалися безпосередньо виробнику (імпортеру) зазначеної продукції, вважаються немаркованими.

Абзац 15 частини 2 статті 17 Закону передбачає відповідальність за зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору - 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.

Викладене свідчить, що на зберіганні з метою реалізації алкогольні напої можуть знаходитись лише за наявності марок акцизного збору встановленого зразка, що порушено відповідачем.

Частиною 1 статті 17 Закону передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 17 Закону до суб’єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів.

Штрафи спрямовуються до бюджету згідно з чинним законодавством (частина 3 статті 17 Закону).

Рішення про стягнення штрафів приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим  ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України (частина 4 статті 17 Закону).

У разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, сума штрафу стягується на підставі рішення суду (частина 5 статті 17 Закону).

Дії органів, які мають право контролю за реалізацією норм цього Закону, можуть бути оскаржені в місячний термін у судовому порядку.

Пунктом 10 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790, також передбачено, що у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.

Беручи до уваги те, що відповідачем рішення про застосування фінансових санкцій не оскаржені, доказів погашення ним зазначеної суми станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача – суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових  експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

        1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фест-У" (код ЄДРПОУ 25197297) на користь Держави (р/р № 31118106700010, одержувач ВДК  у  Солом'янському   районі   м.Києва, ідентифікаційний код 26077951, банк одержувача УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 21081100,)  заборгованість у розмірі 242 080 грн.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Суддя                                                                                                О.О. Власенкова