Рішення

від 16.11.2010 по справі 5/169-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/169-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" листопада 2010 р.                                                                  Справа № 5/169-10

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банку “Укргазбанк”, м. Київ

до Приватного підприємства агрофірми “Маяк”, с. Стовп'яги, Переяслав - Хмельницький район

про стягнення 223985,42 грн.

за участю представників:

позивача:Лінніченко І.В. –дов. від 21.06.2010р. № 361

відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства акціонерний банку “Укргазбанк” (далі –Позивач) до Приватного підприємства агрофірми “Маяк” (далі – Відповідач) про стягнення 223985,42 грн., з яких 205800 грн. –заборгованості по кредиту, 5938,05 грн. заборгованість по відсотках, 12247,37 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів.  

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі було укладено кредитний договір від 25.03.2008р. № 21 (далі – договір), відповідно до умов якого банк – позивач надає позичальнику –відповідачу кредит в сумі 500000 грн. на поповнення оборотних коштів з 25.03.2008р. по 23.03 2009р. зі сплатою 21 % річних за користування кредитними коштами (п. 1.1, 1.2, 1.3.1, 1.4.1 договору ).  

Згідно п. 1.4.4 договору строк сплати процентів –один раз на місяць не пізніше 5-го числа місяця наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит у відповідності з п. 1.3 договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання договору.   

Згідно із п. 3.2.7 кредитного договору позивач може відмовитись від надання відповідачу передбаченого договором кредиту частково або в повному обсязі, а також достроково вимагати погашення заборгованості відповідача за кредитом, включаючи нараховані проценти за користування кредитом, комісії та штрафні санкції у випадках: невиконання відповідачем умов договору; невиконання відповідачем умов укладених договорів забезпечення; наявності фактів невиконання відповідачем (його гарантами або поручителями) будь-яких інших зобов'язань; значного погіршення фінансового стану відповідача (його гарантів або поручителів); прийняття рішення про реорганізацію або ліквідацію відповідача; порушення справи про банкрутство відповідача; подання до суду позову про визнання недійсним в цілому чи в частині та/або неукладеним цього договору та/або будь-якого договору забезпечення виконання відповідачем своїх зобов'язань; за наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий відповідачу кредит своєчасно не буде повернений.

Сторони у справі уклали договір від 24.03.2009. № 1 про внесення змін і доповнень до кредитного договору в якому дійшли згоди, зокрема, що кредит надається до 29.12.2009р. зі сплатою 26 % річних за користування кредитними коштами.

Договором від 24.03.2009. № 2 про внесення змін та доповнень до кредитного договору сторони виклали п. 1.1, 1.3.1, 1.3.2 в наступній редакції: "1.1 банк  надає позичальнику кредит в сумі 205800 грн.; 1.3.1 кредит надається з 25.03.2008р. по 30.09.2010р.; 1.3.2. Позичальник у будь якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (додаток № 1 до договору), якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін до договору або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов договору".

Згідно додатку № 1 до кредитного договору сторони погодили, що відповідач зобов'язується виплатити позивачу суму кредиту відповідно до графіку платежів: не пізніше 28.02.2010 р. –80000,00 грн.;  не пізніше 30.08.2010р. –62900,00 грн.; не пізніше 30.09.2010р. –62900,00 грн.

На виконання умов кредитного договору позивачем були надані відповідачу кредитні кошти в сумі 205800 грн., що підтверджується банківською випискою з особового рахунку позивача № 206230249921.980 UAH з 25.03.2008р. по 13.05.2010р., завірена копія якої залучена до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач в порушення умов кредитного договору свої зобов'язання щодо погашення кредиту та перерахування банку процентів за користування кредитом належним чином не виконав, в зв'язку з чим за ним  рахується заборгованість по кредиту в сумі 205800 грн. та заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитними коштами в сумі 5938,05 грн.

У відповідності до вимог ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч згаданих приписів законну, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами у строки передбачені договором, у зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість за кредитом в розмірі 205800 грн. та заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 5938,05 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 205800 грн. заборгованості по кредиту та 5938,05 грн. заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитними коштами.

Позивач посилаючись на п. 5.3 договору просить суд стягнути з відповідача за несвоєчасне повернення кредитних коштів та несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період існування заборгованості, обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов'язань від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості.

За розрахунком позивача пеня за несвоєчасне повернення кредиту складає 11993,35 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами складає 254,02 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.  

Здійснений позивачем розрахунок пені по простроченим платежам з погашення кредиту та по простроченим платежам зі сплати відсотків за користування кредитними коштами є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи, а відтак вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 205800 грн. заборгованості по кредиту, 5938,05 грн. заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитними коштами, 11993,35 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 254,02 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства агрофірми “Маяк” (08436, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Стовп'яги, код ЄДРПОУ 03331513) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банку “Укргазбанк” (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 23697280) 205800 (двісті п'ять тисяч вісімсот) грн. –заборгованості по кредиту, 5938 (п'ять тисяч дев'ятсот тридцять вісім) грн. 05 коп. заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитними коштами, 11993 (одинадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто три) грн. 35 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 254 (двісті п'ятдесят чотири) грн. 02 коп., пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами, 2239 (дві тисячі двісті тридцять дев'ять) грн. 85 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

 Суддя                                                                                                     Подоляк Ю.В.