Постанова

від 20.01.2011 по справі 4/177-пд-10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/177-ПД-10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"20" січня 2011 р. Справа № 4/177-ПД-10

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді В.Б. Туренко

суддів Л.І. Бандури, Л.В. Поліщук

при секретарі судового засідання: Довбиш О.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Правитель І.С.

від відповідача: Піргас В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Херсонської обласної  організації Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина"

на рішення господарського суду Херсонської області від 23.11.2010 р.

у справі № 4/177-ПД-10

за позовом Державного підприємства  "Херсонський науково-дослідний  та проектний інститут землеустрою"     

до  Херсонської обласної  організації Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина"

про розірвання договору оренди, повернення майна та стягнення 62795грн.70коп.

ВСТАНОВИВ:

          Державне підприємство „Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” 22.10.2010 р. звернувся з позовом до Херсонської обласної організації Всеукраїнське об'єднання „Батьківщина” про розірвання договору оренди, стягнення 52008,95 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач відповідно до договору № 702 від 14.12.2007 р. є орендарем нежитлових приміщень для розміщення громадської організації та її газети, які розташовані на першому поверсі п'ятиповерхової будівлі Інституту землеустрою за адресою: м. Херсон, вул. Комсомольська, 7. У зв'язку із порушенням відповідачем умов договору щодо сплати орендної плати та комунальних платежів позивач на підставі ст. 188 ГК України звернувся з позовом про розірвання договору, стягнення заборгованості по орендній платі за травень –вересень 2010 р. в сумі 45719,41 грн., по комунальним платежам за березень 2008 р. в сумі 4571,04 грн., пені обчисленої за період з      16.06.2010 р. по 20.10.2010р. в розмірі 624,12 грн. та штрафу в сумі 914,38 грн., нарахованих на підставі п.3.7., 3.8. договору. (а.с. 2-3).          

          Заперечуючи проти позову, відповідач послався, що при укладанні 31.12.2009 р. додаткової угоди до договору оренди, якою змінений розмір орендної плати та продовжений строк дії договору до 01.01.2012 р., сторони порушили ст. 11 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, відповідно до якої оцінка об'єкта оренди здійснюється за відповідною методикою, яка передбачає погодження звіту про незалежну оцінку державного майна органом управління майном і повинна передувати укладанню договору оренди. Розрахунок орендної плати здійснюється на підставі даних звіту про незалежну оцінку відповідно до Методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України, яка передбачає погодження розміру орендної плати з регіональним відділенням Фонду державного майна України. Відповідно до ст. 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендна плата є істотною умовою договору оренди. Оскільки при укладанні додаткової угоди сторони розмір орендної плати в установленому законом порядку не узгодили, то ця додаткова угода є неукладеною, а термін основного договору оренди закінчився 31.12.2009 р. Тому, на думку відповідача, між сторонами відсутні договірні відносини. Щодо заборгованості по комунальним платежам за березень 2008 р., то відповідач вказав, що за даними бухгалтерії позивача така заборгованість не значиться. (а.с. 72).

          Заявою від 23.11.2010 р. за вих. № 01-5/1318 позивач збільшив розмір заявлених до стягнення сум на 9468,55 грн. –заборгованість по орендній платі за жовтень 2010 р. та на 1318,20 грн. –заборгованість по комунальним платежам за жовтень 2010 р. (а.с. 78).

          Заявою від 23.11.2010 р. за вих. №01-5/1319 позивач відмовився від позовних вимог в частині розірвання договору № 702 від 14.12.2007 р. та повернення орендованого майна, оскільки останнє добровільно повернуто, про що складено двосторонній акт від 15.11.2010 р. (а.с. 85-86).

          Рішенням господарського суду Херсонської області від 23.11.2010 р. (суддя Ємленінова З.І.), яке оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 24.11.2010 р., позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 55187,96 грн. заборгованості по орендній платі за травень-жовтень 2010 р., 624,12 грн. -  пені, 914,38 грн. –штрафу, 567,62 грн. –держмита та 213,19 грн. –витрати на ІТЗ судового процесу. Провадження у справі в частині розірвання договору оренди та повернення орендованого майна припинено на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України. В решті позову відмовлено. (а.с. 103-105).

          Не погодившись із рішенням суду, відповідач 03.12.2010 р. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати в частині задоволених вимог, прийняти нове рішення про відмову у позові в цій частині. Апеляційна скарга мотивована тими ж доводами, які були викладені у відзиві на позов.

          Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги позивач послався на їх безпідставність, у зв'язку з чим просив рішення суду залишити без змін.

          Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.

          14.12.2007 р. між ДП „Хенрсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” та Херсонською обласною організацією Всеукраїнське об'єднання „Батьківщина” укладено договір оренди № 702. (а.с. 9-11).

          Відповідно до п.1.1. договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: вбудовані нежитлові приміщення (№№7-11) загальною площею      111,1 кв.м.), розміщені на першому поверсі п'ятиповерхової адміністративної будівлі № 7 по вул. Комсомольська в м. Херсоні, що перебуває на балансі ДП „Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою”.

          Пунктом 2.1. договору передбачені умови передачі орендованого майна, відповідно до яких фактом передачі є акти приймання-передачі.

          За актом прийому-передачі державного майна в оренду від 14.12.2007 р. Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду державне окреме індивідуально визначене майно: вбудовані нежитлові приміщення (№№7-11) загальною площею 111,1 кв.м. розміщені на першому поверсі п'ятиповерхової адміністративної будівлі № 7 по вул. Комсомольська в м. Херсон. (а.с. 15).

          Пунктами 3.1. та 3.2. вищезазначеного договору встановлюється орендна плата, яка визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 і за перший місяць оренди (грудень 2007 р.)  становить 4 205,96 грн. Нарахування ПДВ здійснюється відповідно до визначеного законом порядку.  

          Пункт 3.6. договору передбачає, що орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 30% до 70% щомісяця не пізніше 15 числа наступного місяця включно. Під час розгляду апеляційної скарги, з'ясовано, що відповідач перераховував орендну плату позивачу у 100% розмірі, а останній самостійно перераховував 30% орендної плати до державного бюджету України.  

          Пунктами 3.7. та 3.8. вказаного договору передбачені наслідки за несвоєчасну сплату орендної плати у вигляді пені та штрафу.

          Відповідно до п.10.1 договору оренди від 14.12.2007 р. строк дії договору оренди узгоджено до 14.12.2008 р. Додатковою угодою від 14.12.2008 р. сторони продовжили строк оренди до 31.12.2009 р. (а.с. 13).

          14.12.2007 р. сторонами був укладений договір № 703, відповідно до якого позивач зобов'язався надавати відповідачу комунальні послуги за діючими розцінками та тарифами. (а.с. 12).

          Пунктами 2.1., 2.2. цього договору встановлено, що розмір плати залежить від складу послуг, які надаються балансоутримувачу відповідними суб'єктами господарювання і визначаються розрахунком щомісячних платежів за комунальні послуги балансоутримувача. На основі рахунків, які щомісячно надаються орендарю, останній проводить їх оплату до 5 числа наступного за звітним місяця.

          31.12.2009 р. додатковою угодою сторони внесли зміни до пункту 1.1. договору № 702 від 14.12.2007 р. щодо площі об'єкту оренди та зазначили, що об'єктом оренди, який передається в користування відповідача є вбудовані нежитлові приміщення №№ 7-9 для розміщення громадської організації –Херсонська обласна ВО „Батьківщина” площею 62,5 кв.м. та №№ 3-6, 10, 11 площею 104 кв.м. для розміщення її газети „Пряма мова. Херсон”. Всього розмір орендованих приміщень становить 166,5 кв.м., які знаходяться на першому поверсі п'ятиповерхової адміністративної будівлі, що обліковується на балансі позивача і розташована в м. Херсон по вул. Комсомольській № 7. За актом приймання-передачі державного майна в оренду від 31.12.2009 р. орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду вищезазначені приміщення (а.с. 16). Також пунктом 2 додаткової угоди від 31.12.2009 р. визначена вартість об'єкта оренди, яка відповідно до звіту про незалежну оцінку виконаним суб'єктом оціночної діяльності ПП „Собрі” станом на 01.12.2009 р. становить 734 282 грн. без ПДВ, у зв'язку з чим п.3.1. договору оренди № 702 викладено в новій редакції, а саме: орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 і становить 8 799,47 грн., в т.ч. 1 466,58 грн. ПДВ за базовий місяць розрахунку –грудень 2009 року, яка в подальшому визначається шляхом коригування на індекс інфляції. Вищевказаною угодою сторони продовжили строк дії договору оренди від 14.12.2007 р. № 702 до 01.01.2012 р. (а.с. 14).  

          Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконував своїх обов'язків щодо своєчасних розрахунків за оренду майна. Позивачем наданий розрахунок боргу, який відповідачем не оскаржено і документальне підтвердження його погашення останній суду не надав.

          Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. При цьому, відповідно до ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" і ч. 1 ст. 286 ГК України орендар вносить орендну плату в строки, визначені договором, незалежно від наслідків господарської діяльності.

          Згідно приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Посилання відповідача на те, що договір оренди є неукладеним через неузгодження сторонами всіх істотних умов договору спростовується наступним.

          Статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлені істотні умови договору. Статтею 11 вищевказаного закону, а також ст. 638 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення сторонами згоди по всім істотним умовам договору.

          При укладенні договору № 702 від 14.12.2007 р. та додаткової угоди до цього договору від 31.12.2009 р. сторонами узгоджені всі істотні умови договору, в тому числі і розмір орендної плати. 31.12.2009 р. сторонами укладена додаткова угода, яка є невід'ємною частиною договору оренди № 702 від 14.12.2007 р. і тому є обов'язковою для виконання сторонами.

          Посилання скаржника на те, що при укладенні вищезазначеної додаткової угоди сторонами не погоджено звіт про незалежну оцінку майна з органом управління майна спростовуються статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в якій узгодження оцінки майна не є істотною умовою договору оренди.

          Слід врахувати, що відповідачем виконувались вимоги додаткової угоди від 31.12.2009 р. і сплачувалась орендна плата в розмірі встановленому цією угодою до травня 2010 р., що підтверджується наявними матеріалами справи. Тому доводи відповідача стосовно того, що договір № 702 та додаткова угода до нього від 31.12.2009 р. є необґрунтованими.

          Позивачем не надано доказів надіслання (передачі) відповідачу рахунків, які є підставою здійснення відшкодування комунальних послуг. Таким чином, позивачем не дотримано встановлений договором порядок надання відповідачу щомісячних рахунків на підставі яких визначається розмір комунальних платежів. Тому судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за комунальні послуги в сумі 6 069,24 грн.

          Враховуючи, що при розгляді спору позивач подав заяву про відмову від позову в частині дострокового розірвання договору оренди та повернення майна, оскільки, відповідачем був повернений об'єкт оренди, підтвердженням чого є акт повернення орендованого майна від 15.11.2010 р., підписаний керівниками сторін. (а.с. 86), тому правомірним є  припинення провадження у справі у зазначеній частині.

Керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Херсонської області від 23.11.2010 р. у справі   № 4/177-ПД-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

          Головуючий суддя                                                            В.Б. Туренко

          Суддя                                                                                Л.І. Бандура

          Суддя                                                                                Л.В. Поліщук

Повний текст постанови підписано 24.01.2011 р.