Постанова

від 26.01.2011 по справі 5002-24/4882-2010

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕ ЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 січня 2011 року Справа № 5002-24/4882-2010

Севастопольсь кий апеляційний господарськ ий суд у складі колегії судді в:

головуючого судді Плута В.М.,

суддів Борис ової Ю.В.,

Ба люкової К.Г.,

за участю представників сторін:

позивача: Савіна В асиля В'ячеславовича, згідн о з ухвалою суду у справі № 2-4/286 6-2009 від 25.10.10 - ліквідатор комунал ьного спеціалізованого підп риємства електромереж вулич ного освітлення "Міськсвітло ";

відповідача: не з'явивс я;

розглянувши апеляційну с каргу арбітражного керую чого комунального спеціаліз ованого підприємства електр омереж вуличного освітлення "Міськсвітло" Савіна Васил я В'ячеславовича на ріше ння господарського суду А втономної Республіки Крим (с уддя Колосова Г.Г.) від 01.12.2010 у сп раві №5002-24/4882-2010

за позовом комунальног о спеціалізованого підприєм ства електромереж вуличного освітлення "Міськсвітло" (пр ов. Спортивний, 5, кв. 40,96100)

до комунального підпр иємства "Керченське спеціалі зоване підприємство "Міськс вітло" (вул. Пірогова, 6,Керч ,98300)

про стягнення 53032,59 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.12.2010 у справі № 5002-24/4882-2010 по зов задоволено частково.

Стягнуто з комунального пі дприємства "Керченське спеці алізоване підприємство "Місь ксвітло" на користь комуналь ного спеціалізованого підпр иємства електромереж вуличн ого освітлення "Міськсвітло" основний боргу у розмірі 41991,25 г рн., 3% річних у розмірі 534,97 грн., де ржавне мито у розмірі 425,27 грн. т а витрати за інформаційно-те хнічне забезпечення судовог о процесу у розмірі 189,25 грн.

В частині стягнення основн ого боргу у розмірі 550,00 грн., інф ляційних втрат у розмірі 8173,62 г рн. та 3% річних у розмірі 1782,75 грн . у позові відмовлено.

Суд встановив наявність мі ж сторонами договірних відно син, факт поставки товарів ві дповідачу та надання послуг позивачем, а тому стягнув існ уючу заборгованість.

В частині вимог у позові міс цевий суд відмовив, оскільки , на думку суду, позивач неправ ильно розрахував момент вини кнення зобов' язань. Процент і річних були розраховані го сподарським судом самостійн о з урахуванням положень ста тті 530 Цивільного кодексу Укра їни та наявної вимоги позива ча.

Не погодившись з цим судови м актом, позивач звернувся до Севастопольського апеляцій ного господарського суду з а пеляційною скаргою, в якій пр осить рішення суду скасувати частково.

Апеляційна скарга мотивов ана тим, що рішення суду прийн ято при невідповідності висн овків обставинам справи.

Позивач звертає увагу на те , що рахунки на підставі яких р озраховуються проценти річн их та інфляційні втрати не ті льки підписані, а ще й скріпле ні печаткою відповідача, що с відчить про те, що підпис пост авила повноважна особа, а том у це і є фактична дата отриман ня відповідачем вказаних рах унків. Заявник апеляційної с карги вважає, що саме з дати ра хунків і слід розраховувати строк настання зобов' язань .

Відповідач у судове засід ання не з'явився, своїм процес уальним правом на участь у су довому засіданні не скориста вся, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до статті 98 Гос подарського процесуального кодексу України учасники су дового процесу були належним чином повідомлені про час і м ісце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського про цесуального кодексу України зобов' язує сторони добросо вісно користуватись належни ми їм процесуальними правами . Оскільки явка в судове засід ання представників сторін - це право, а не обов' язок, спра ва може розглядатись без їх у часті, якщо нез' явлення цих представників не перешкоджа є вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и передбачено, що господарсь кий суд відкладає в межах стр оків, встановлених статтею 69 ц ього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спі р не може бути вирішено в дано му засіданні.

Судова колегія вважає мож ливим розглянути справу за в ідсутності зазначених осіб з а наявними документами в мат еріалах справи.

Повторно розглянувши спра ву у порядку статті 101 Господа рського процесуального коде ксу України, перевіривш и матеріали справи на предме т правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуаль ного права, судова колегія вв ажає, що апеляційна скарга ар бітражного керуючого комуна льного спеціалізованого під приємства електромереж вули чного освітлення "Міськсвітл о" Савіна Василя В'ячеславо вича підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачає ться, що 02.01.2008 між комунальним с пеціалізованим підприємств ом електромереж вуличного ос вітлення "Міськсвітло" (викон авець) та комунальним підпри ємством "Керченське спеціалі зоване підприємство "Міськс вітло" (замовник) укладений д оговір № 04/08 - г.

Відповідно до глави 1 догово ру виконавець зобов'язався н адати послуги автотранспорт у за вимогою замовника.

Вартість послуг автотранс порту за договором визначаєт ься відповідно до калькуляці ї по фактичним витратам за по точний місяць.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору замовник зобов'яза вся сплачувати надані послуг и автотранспорту, за пред'явл еними рахунками у повному об сязі.

У виконання умов договору п озивачем було надано відпові дачу послуги автотранспорту , що підтверджується наявним и в матеріалах справи актами виконаних робіт № 28 від на сум у 28955,71 грн. (за жовтень 2008 р.) і № 30 на суму 24364,80 грн., які були підписа ні представниками обох сторі н та завірені відповідними п ечатками. (том 1, а. с. 11 - 12).

На підставі цього позиваче м виписані рахунки № 28 від 31.10.2008 н а суму 28955,71 грн. та № 30 від 30.11.2008 на су му 24364,80 грн. (том 1, а. с. 11 - 12 ).

Крім того, предметом спору в даній справі є правовіднос ини, що виникли у зв'язку з вик онанням договору поставки, у кладеного в усній формі.

Відповідно до частини 1 ст атті 11 Цивільного кодексу Укр аїни цивільні права та обов'я зки виникають із дій осіб, що п ередбачені актами цивільног о законодавства, а також із ді й осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією поро джують цивільні права та обо в'язки.

Згідно з пунктом 1 частини 2 с татті 11 Цивільного кодексу Ук раїни, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків , зокрема, є договори та інші п равочини.

Частиною 1 статті 202 Цивільно го кодексу України встановле но, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних пр ав та обов'язків. Договори згі дно з частиною 2 статті 202 того ж Кодексу є дво- чи багатосторо нніми правочинами.

Відповідно до частини 1 стат ті 205 Цивільного кодексу Украї ни правочин може вчинятися у сно або в письмовій формі. Сто рони мають право обирати фор му правочину, якщо інше не вст ановлено законом.

За загальним правилом, пере дбаченим пунктом 1 частини 1 ст атті 208 Цивільного кодексу Укр аїни, правочини між юридични ми особами повинні укладатис ь у письмовій формі. Між тим, в силу частини 1 статті 218 Цивіль ного кодексу України, недоде ржання письмової форми угоди тягне за собою недійсність т акої угоди лише у випадках, як що такий наслідок прямо пере дбачений в законі.

Отже, укладення сторонами д оговору в усній формі, не ство рює наслідку його недійсност і.

Так, на підставі усного пр авочину позивачем було поста влено відповідачу товарно-ма теріальні цінності (бензин) н а суму 11943,04 грн., що підтверджуєт ься наявною в матеріалах спр ави накладною № 29 від 31.12.2008, яка п ідписана представниками обо х сторін та завірена відпові дними печатками. (том 1, а. с. 16 ).

Факт поставки позивачем ві дповідачу вказаних товарно-м атеріальних цінностей підтв ерджується довіреністю № 041 ві д 28.12.2008 (том 1, а. с. 17 ).

На підставі вказаної поста вки позивачем був виписаний рахунок № 32 від 31.12.2008 на суму 11943,04 г рн. (том 1, а. с. 16 ).

Таким чином, всього позивач ем за вищевказаними правочин ами було надано відповідачу послуг та продано товару на з агальну суму 65263,55 грн.

Однак відповідач придбані товари та отримані послуги с платив лише частково у розмі рі 22722,30 грн., що привело до виник нення заборгованості станом на 31.03.2010 у розмірі 42541,25 грн.

Обставини справи також сві дчать про те, що позивачем бул о направлено відповідачу вим огу від 31.03.2010, відповідно до яко ї він вимагав сплатити забор гованість у розмірі 42541,25 грн. за 2008 рік.

Відповідач надіслав у відп овідь лист від 26.04.2010 № 65, відповід но до якого повідомив про те, щ о сплатити заборгованість у розмірі 42541,25 грн. не має можливо сті в зв'язку з відсутністю ко штів та зауважив, що заборгов аність буде погашена при дос татньому фінансуванні.

Згідно з положеннями стат ті 193 Господарського кодексу У країни та статей 525, 526 Цивільно го кодексу України зобов'яза ння повинні виконуватись нал ежним чином відповідно до ум ов договору та вимог цього Ко дексу, інших актів цивільног о законодавства, а за відсутн ості таких умов та вимог - відп овідно до звичаїв ділового о бороту або інших вимог, що зви чайно ставляться. Односторон ня відмова від зобов'язання а бо одностороння зміна його у мов не допускається, якщо інш е не встановлено договором а бо законом.

Згідно зі статтями 33, 34 Госп одарського процесуального к одексу України кожна сторона повинна довести ті обставин и, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і зап еречень. Докази подаються ст оронами та іншими учасниками судового процесу. Господарс ький суд приймає тільки ті д окази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказуван ня, не можуть підтверджувати сь іншими засобами доказуван ня.

Відповідач представив суд у лише доказ сплати ним в вере сні 550,00 грн. заборгованості. Це й факт відображений в акті зв ірки взаємних розрахунків (т ом 1, а. с. 37).

У зв' язку з викладеним суд першої інстанції обґрунтова но задовольнив позов в части ні стягнення основного боргу у розмірі 41991,25 грн.

Щодо вимог про стягнення з в ідповідача інфляційних втра т у розмірі 8173,62 грн. та 3 % річних у розмірі 2317,72 грн. колегія судді в виходить з наступного.

Частиною 2 статті 625 Цивільно го кодексу України встановле но, що боржник, який прострочи в виконання грошового зобов' язання, на вимогу кредитора з обов'язаний сплатити суму бо ргу з урахуванням встановлен ого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простро ченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений д оговором або законом.

Позивач розраховує інфляц ійні втрати та 3% річних з моме нту виставлення вищевказани х рахунків № 28 від 31.10.2008, № 30 від 31.11.20 08 та № 32 від 31.12.2008.

Судова колегія вважає розр ахунок позивача правильним.

Відповідно до статті 530 Циві льного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконанн я, то воно підлягає виконан ню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, рахунки на підставі я ких розраховуються проценти річних та інфляційні втрати , не тільки підписані, а ще й ск ріплені печаткою відповідач а. Така обставина свідчить пр о те, що підпис поставила повн оважна особа відповідача, а т ому це і є фактична дата отрим ання відповідачем вищевказа них рахунків. Проти такого тв ердження у своєму відзиві не заперечує і сам відповідач.

У зв'язку з вищенаведеним, р ахунки на підставі яких розр аховувались господарські са нкції, були отримані повнова жною особою відповідача на т і дати які вказані на самих ра хунках.

Таким чином посилання суду першої інстанції на те, що нем ожливо встановити фактичну д ату отримання відповідачем в ищевказаних рахунків, у зв'яз ку з чим розрахунок вказаних сум необхідно починати з 02.04.2010, є безпідставними.

При цьому, розрахунок позив ача є правильним незважаючи на часткову оплату відповіда чем суми боргу у розмірі 550,00 гр н., тому що оплата відбулася у вересні 2010 року, тоді як вимоги цього періоду не стосуються .

Виходячи з вищенаведеного , судова колегія вважає, що ріш ення господарського суду Авт ономної Республіки Крим прий нято при невідповідності вис новків, обставинам справи, у з в'язку з чим підлягає зміні.

Керуючись статтями 49, 101, пун ктом 2 статті 103, пунктом 3 части ни 1 статті 104, статтею 105 Господа рського процесуального коде ксу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу арбіт ражного керуючого комунальн ого спеціалізованого підпри ємства електромереж вулично го освітлення "Міськсвітло" Савіна Василя В'ячеславович а задовольнити.

2. Рішення господарського су ду Автономної Республіки Кри м від 01.12.2010 у справі №5002-24/4882-2010 зміни ти.

3. Викласти резолютивну част ину рішення у наступній реда кції:

"1. Позов задовольнити ча стково.

2. Стягнути з комунального п ідприємства "Керченське спец іалізоване підприємство "Міс ьксвітло" (98300, АР Крим, м. Керч, ву л. Пірогова, 6) на користь комун ального спеціалізованого пі дприємства електромереж вул ичного освітлення "Міськсвіт ло" м. Керч (96100, АР Крим, м. Джанк ой, пров. Спортивний, 5, кв. 40, Є ДРПОУ 03347916) основний борг у ро змірі 41991,25 грн., 3 % річних у розмір і 2317,72 грн., 8173,62 грн. інфляційних вт рат, 524,83 грн. державного мита та витрати на інформаційно-тех нічне забезпечення судового процесу у розмірі 233,55 грн.

3. В частині стягнення основ ного боргу у розмірі 550,00 грн. у п озові відмовити.".

4. Господарському суду Авто номної Республіки Крим видат и наказ.

Головуючий суддя В.М. Плут

Судді Ю.В. Б орисова

К.Г. Балю кова