Постанова

від 27.12.2010 по справі 2а-9568/10/0870

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

              

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 27 грудня 2010 року   12 год. 10 хв.                                    Справа №  2а-9568/10/0870

 Запорізький окружний адміністративний суд у  складі:

головуючого – судді                                        Лазаренко М.С.

при  секретарі                                        Дужак М.В.

за участю представників

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

розглянув  в  відкритому  судовому  засіданні  адміністративну справу  

за позовом:  Приморського районного центру зайнятості

до: ОСОБА_1

про: стягнення заподіяної шкоди у сумі 5449 грн. 29 коп.

                                                              ВСТАНОВИВ:

  До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приморського районного центру зайнятості (далі – Приморський РЦЗ) до ОСОБА_1,  в якому позивач просить суд стягнути з відповідача заподіяну шкоду у сумі 5449 грн. 29 коп.

          В обґрунтування  заявлених  вимог позивач посилається на те, що під час звірки даних наданих державним реєстратором відповідно до порядку взаємодії суб’єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстрованого у міністерстві юстиції України 16.12.2005р. за №1523/11803 встановлено, що відповідач у період перебування на обліку та надання статусу безробітної в Приморському РЦЗ була зареєстрована як фізична особа-підприємець, що зафіксовано в Акті розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 21.08.2010р.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, до суду надав заяву про розгляд справи за відсутністю представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, 20 грудня 2010 року до суду надав письмові заперечення проти позову та заяву про розгляд справи за відсутністю представника відповідача.

Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись приписами ст. 41 КАС України суд розглянув справу на підставі наявних доказів, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності суд встановив наступне.

09.06.2008р. до Приморського районного центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні звернулася ОСОБА_1 та зареєстрована як така, що шукає роботу.

16.06.2009р. ОСОБА_1 надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю відповідно до ч. 1 ст.23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

25.03.2010 р. відповідач знятий з обліку у зв’язку з поданням безробітною заяви про відмову від послуг Приморського РЦЗ відповідно до абз. 9 пп.1 п.20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних.

Як вбачається з заяви про надання статусу безробітної від 16.06.2009р. ОСОБА_1 зазначила, що на момент реєстрації в центрі зайнятості не зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається та пенсію не отримує.

Посилання відповідача на те, що нею було заповнено лише шаблон заяви, відповідно у якій вже було зазначено, що вона не є суб’єктом підприємницької діяльності, яке вона не замітила, суд  не приймає до уваги, оскільки воно не ґрунтується на нормах закону.

Під час звірки даних наданих державним реєстратором відповідно до порядку взаємодії суб’єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстрованого у міністерстві юстиції України 16.12.2005р. за №1523/11803 встановлено, що відповідач у період перебування на обліку та надання статусу безробітної в Приморському РЦЗ була зареєстрована як фізична особа-підприємець, що зафіксовано в Акті розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 21.08.2010р.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу. Реєстрація громадян проводиться при пред'явленні паспорта і трудової книжки.

У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу.

В п.2.1. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000р. №307 (далі Порядку), зазначено, що застрахованим особам, які втратили роботу з незалежних від них обставин і визнані в установленому порядку безробітними та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, допомога по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати залежно від страхового стажу.

Відповідно до п.2.6. Порядку середня заробітна плата визначається відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001р. №1266.

П. 6.1 Порядку №1266 регламентує, що допомога по безробіттю призначається на підставі особистої заяви безробітного, довідки про середню заробітну плату за останнім місцем роботи, трудової книжки, за пред'явленням у разі наявності свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та паспорта або іншого документа, що посвідчує особу. П. 6.5. - якщо в день призначення допомоги по безробіттю відсутні відомості, що впливають на розмір допомоги по безробіттю, то вона призначається у розмірі, установленому законодавством, до отримання необхідних відомостей, але не більше шести місяців з дня призначення цієї допомоги. Після їх отримання здійснюється перерахунок допомоги по безробіттю. Якщо зазначені відомості отримані пізніше шести місяців з вини безробітного, то перерахунок допомоги по безробіттю не здійснюється.

На підставі цієї довідки про середню заробітну плату, керуючись ч.1.ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі Закону) відповідачу був визначений розмір допомоги по безробіттю.

Відповідно до ст.7 Закону видами забезпечення є:

-          допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності;

-          допомога по частковому безробіттю;

-          матеріальна    допомога    у    період    професійної    підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;

-          допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

          Відповідно до ст. 18 Закону України «Про зайнятість населення», для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

          Відповідно до ст. 34 Закону України «Про зайнятість населення», контроль за додержанням законодавства України про зайнятість населення здійснюється місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад, відповідними державними органами, інспекціями служби зайнятості та профспілковими об'єднаннями.

Згідно ст. 3 Закону України «Про зайнятість населення», державна політика України зайнятості населення базується на таких принципах: забезпечення рівних можливостей усім громадянам, незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, віку, політичних переконань, ставлення до релігії, в реалізації права на вільний вибір виду діяльності відповідно до здібностей та професійної підготовки з урахуванням особистих інтересів і суспільних потреб; сприяння забезпеченню ефективної зайнятості, запобіганню безробіттю, створенню нових робочих місць та умов для розвитку підприємництва; координації діяльності у сфері зайнятості з іншими напрямами економічної і соціальної політики на основі державної та регіональних програм зайнятості; співробітництва професійних спілок, асоціацій (спілок) підприємців, власників підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів у взаємодії з органами державного управління в розробці, реалізації та контролі за виконанням заходів щодо забезпечення зайнятості населення; міжнародного співробітництва у вирішенні проблем зайнятості населення, включаючи працю громадян України за кордоном та іноземних громадян в Україні.

Відповідно до п. «в» ст. 25 Закону України «Про зайнятість населення», держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм, зокрема, виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Згідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про  загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Пунктом 2 ст. 36 України «Про  загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про  загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного.

Таким чином, суд вважає, що в порушення вимог Закону України «Про  загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» ОСОБА_1 як застрахована особа, умисно не виконував покладені на нього обов’язки щодо надання відомостей про обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю, а також зловживав наданими йому правами, що призвело до необґрунтованої виплати відповідачу матеріальної допомоги по безробіттю у період з  16.06.2009р. по  25.03.2010р. у розмірі 5449 грн. 29 коп.

Відповідно до п. 3 ст. 36 Закону України «Про  загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що на час розгляду справи відповідачем не надано доказів щодо сплати у добровільному порядку суми виплаченої допомоги по безробіттю, суд вважає, що вимоги позивача у справі є законними і обґрунтованими та є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 71, 94, 159-163 КАС України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приморського районного центру зайнятості кошти у розмірі 5449 грн. 29 коп. на р/р 37171300901276 в ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015, ОКПО 20524030.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо  його не скасовано, набирає законної сили після повернення  апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного  провадження.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було  повідомлено про можливість отримання копії постанови суду  безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне  оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії  постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                      (підпис)                                                    М.С. Лазаренко    

Постанову виготовлено у повному обсязі 27 грудня 2010 року.